Алергія в умовах воєнного стресу: чи змінюється вибір антигістамінної терапії

Коли алергія та стрес накладаються одне на одне

Зв’язок між психологічним стресом та перебігом алергічних захворювань має наукове підґрунтя. Під впливом стресу активуються нейроендокринні механізми, зокрема система кортикотропін-рилізинг-гормону (КРГ). Через відповідні рецептори ці сигнали можуть впливати на гладкі клітини — один із ключових компонентів алергічного запалення. У відповідь гладкі клітини вивільняють широкий спектр медіаторів, що беруть участь у розвитку та підтриманні запальної реакції. Цей процес може додатково модулюватися іншими нейроімунними сигналами, зокрема нейротензином, субстанцією Р та інтерлейкіном-33 (Kempuraj D. et al., 2017; Theoharides T.C., 2020). Таким чином, психологічний стрес може виступати одним із факторів, здатних впливати на активність алергічного запалення та перебіг захворювання. Дані щодо осіб, які тривалий час перебувають у ситуаціях значного стресового навантаження, також демонструють зв’язок між хронічним стресом, змінами імунної відповіді та запальними процесами (Groer M.W. et al., 2015). Для українського населення, яке тривалий час живе в умовах війни, це має важливе практичне значення. Хронічне психоемоційне навантаження може бути одним із чинників, що ускладнюють контроль симптомів у пацієнтів з уже наявними алергічними захворюваннями. Однак сам факт наявності стресу не означає необхідності створення окремої фармакотерапевтичної схеми. Швидше йдеться про більш уважну оцінку профілю конкретного препарату та його потенційного впливу на повсякденне функціонування пацієнта.

Алергічні захворювання самі по собі можуть негативно впливати на якість життя. Закладеність носа, свербіж, чхання, нічні симптоми кропив’янки здатні порушувати сон, знижувати денну активність та погіршувати концентрацію уваги. Своєю чергою, недостатній або неякісний сон може посилювати втому та знижувати здатність людини адаптуватися до стресових ситуацій. Сучасні дослідження також демонструють зв’язок алергічного риніту та кропив’янки з порушеннями сну, зниженням якості життя та погіршенням повсякденного функціонування (Feng X. et al., 2026; Liu H. et al., 2026).

У пацієнта, який одночасно переживає хронічний воєнний стрес і симптоми алергічного риніту чи кропив’янки, ці два «навантаження» накладаються одне на одне. Саме тому при виборі АГП доцільно враховувати не лише його здатність контролювати симптоми алергії, а й потенційний вплив на центральну нервову систему (ЦНС).

Чи змінює воєнний стрес вибір АГП?

Базовий підхід до лікування алергічного риніту та кропив’янки у воєнний час не змінюється — базова терапевтична стратегія — застосування АГП. Водночас в умовах, коли значна частина пацієнтів уже має порушення сну, підвищену тривожність, втому або необхідність зберігати високий рівень концентрації уваги, особливого значення набуває уникнення додаткового фармакологічного навантаження на ЦНС.

АГП 1-го покоління характеризуються здатністю проникати через гематоенцефалічний бар’єр та можуть чинити седативний вплив. Це може супроводжуватися сонливістю, зниженням концентрації уваги, уповільненням психомоторних реакцій і погіршенням когнітивного функціонування (Simons F.E. et al., 2008). У звичайних умовах ці ефекти вже можуть обмежувати повсякденну активність пацієнта. В умовах хронічного стресу, недосипання або необхідності швидко реагувати на зміни ситуації їхня практична значущість зростає.

Мінімальний вплив на ЦНС як важливий критерій вибору

Одним із об’єктивних критеріїв, що дозволяють оцінювати потенційний вплив АГП на ЦНС, є рівень зайнятості церебральних H₁-рецепторів. Тому сучасні підходи до лікування алергічних захворювань передбачають перевагу АГП 2-го покоління з мінімальним проникненням у ЦНС та низьким ризиком седативного впливу (Kawauchi H. et al., 2019).

Саме до цієї категорії належить біластин — АГП 2-го покоління — діюча речовина препарату НІКСАР^® від європейського виробника BERLIN-CHEMIE / MENARINI¹.

Одне з досліджень продемонструвало низький рівень зв’язування біластину з H₁-рецепторами головного мозку порівняно з представником АГП 1-го покоління, що підтверджує його мінімальне проникнення в ЦНС.

Важливо, що низький потенціал впливу на ЦНС підтверджувався також у дослідженнях, де оцінювали когнітивні та психомоторні функції. Зокрема, в дослідженні за участю здорових добровольців в умовах барокамери одноразовий прийом біластину в дозі 20 мг не призводив до погіршення пильності та когнітивної працездатності (Farré M. et al., 2014).

Це відрізняє біластин (НІКСАР^®) від седативних і частини неседативних АГП та має пряме клінічне значення для пацієнта, який уже може відчувати наслідки хронічного стресу — втому, порушення сну або зниження концентрації. Адже мета фармакотерапії полягає не лише в контролі алергічних симптомів, а й у тому, щоб лікування не створювало додаткових обмежень для повсякденної активності.

Яким має бути сучасний АГП?

Відповідно до міжнародних консенсусних настанов ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma) та EAACI (European Academy of Allergology and Clinical Immunology), концепція «ідеального» АГП передбачає високу селективність до H₁-рецепторів, швидке настання ефекту, тривалу дію (до 24 год) та відсутність седативного, антихолінергічного й кардіотоксичного впливу.

Серед сучасних антигістамінних препаратів 2-го покоління саме біластин — основна діюча речовина лікарського засобу НІКСАР^®, найповніше відтворює характеристики «ідеального» препарату та демонструє сприятливий профіль безпеки у пацієнтів різних вікових груп (від дітей шкільного віку до осіб похилого віку) (Ridolo E. et al., 2015; Church M.K. et al., 2019; Canonica G.W. et al., 2024).

Примітно, що лікарський засіб НІКСАР^® — це оригінальний біластин², що доступний до застосування у 2 дозуваннях — 20 мг для дорослих та дітей (віком від 12 років)³ та, за оновленими даними, 10 мг для дітей віком 2–11 років із масою тіла не менше 15 кг⁴.

Важливо, що низький потенціал впливу на ЦНС підтверджувався також у дослідженнях, де оцінювали когнітивні та психомоторні функції. Зокрема, в дослідженні за участю здорових добровольців в умовах барокамери одноразовий прийом біластину в дозі 20 мг не призводив до погіршення пильності та когнітивної працездатності (Valk P.J. et al., 2016). Звичайно, що результати такого дослідження не можуть безпосередньо моделювати повсякденне життя людини в умовах війни. Однак вони підтверджують важливу фармакологічну характеристику препарату — мінімальний вплив на функції, необхідні для збереження концентрації та психомоторної активності, — під час роботи, керування автомобілем чи повсякденної діяльності, наприклад, на тлі тих самих повітряних тривог.

Важливий аспект — супутня терапія

В умовах хронічного стресу частина пацієнтів може одночасно отримувати декілька лікарських засобів, зокрема, приймати седативні препарати, анксіолітики чи снодійні засоби для корекції тривожних і стресових розладів. Тому при виборі АГП важливо враховувати потенційні міжлікарські взаємодії.

Біластин (НІКСАР^®) не метаболізується в організмі та не взаємодіє із системою цитохрому Р450, що суттєво знижує потенціал міжлікарських взаємодій — важливий аспект для пацієнтів, які в основному одночасно отримують кілька видів терапії.

Окрім того, біластин характеризується швидким початком дії та тривалістю ефекту понад 24 год при однократному прийомі, що може забезпечувати потенційно зручний режим дозування (Wang X.Y. et al., 2016). Це важливо саме в умовах непередбачуваного розпорядку дня, коли пацієнт не завжди може дотримуватися суворого графіка прийому ліків.

Також клінічно значущим є те, що біластин (НІКСАР^®) не посилює пригнічувального впливу на ЦНС в поєднанні з алкоголем чи транквілізаторами, а також не потребує корекції дози в осіб літнього віку та за наявності ниркової чи печінкової недостатності (Church M.K. et al., 2019).

Як бачимо, воєнний стрес не змінює принципів антигістамінної терапії, але робить профіль безпеки препарату щодо впливу на ЦНС одним із особливо важливих критеріїв індивідуального вибору, посилюючи значення характеристик, які дозволяють контролювати симптоми алергічних розладів, як-от алергічний риніт та кропив’янка, без додаткового негативного впливу на сон, денну активність, концентрацію уваги та психомоторні функції.

Зокрема, в умовах війни та постійного стресу оригінальний препарат НІКСАР^®2 на основі біластину, показаний для лікування алергічного риніту та кропив’янки^{3, 4}, є потенційно зручним і практичним вибором. Важливо, що лікарський засіб НІКСАР^® (біластин) можна приймати в будь-яких умовах без корекції дози при нормальній функції нирок і печінки чи з огляду на літній вік^{3, 4}.

Слід також звернути увагу на спрощений режим дозування препарату НІКСАР^® для зменшення вираженості симптомів алергічного ринокон’юнктивіту (сезонного і цілорічного) та кропив’янки — 1 таблетка 1 раз на добу^3, 4, що є одним із ключових аспектів покращення прихильності до лікування, особливо у пацієнтів із хронічними захворюваннями, що потребують тривалої терапії.

Список використаної літератури

1. Theoharides T.C. (2020) The impact of psychological stress on mast cells. Ann. Allergy Asthma Immunol., Oct; 125(4): 388–392. doi: 10.1016/j.anai.2020.07.007. Epub 2020 Jul 17. PMID: 32687989.
2. Kempuraj D., Selvakumar G.P., Thangavel R. et al. (2017) Mast Cell Activation in Brain Injury, Stress, and Post-traumatic Stress Disorder and Alzheimer’s Disease Pathogenesis. Front Neurosci., Dec 12; 11: 703. doi: 10.3389/fnins.2017.00703. PMID: 29302258; PMCID: PMC5733004.
3. Groer M.W., Kane B., Williams S.N., Duffy A. (2015) Relationship of PTSD Symptoms With Combat Exposure, Stress, and Inflammation in American Soldiers. Biol. Res. Nurs., May; 17(3): 303–10. doi: 10.1177/1099800414544949. Epub 2014 Sep 7. PMID: 25202037.
4. Feng X., Gu Z., Wang Y. (2026) The relationship between allergic rhinitis and sleep disorders and mental health. Front Allergy, Apr 10; 7: 1806555. doi: 10.3389/falgy.2026.1806555. PMID: 42039780; PMCID: PMC13106524.
5. Liu H., Ma Y., Li X. et al. (2026) Sleep disturbances and psychological factors as mediators between gastrointestinal symptoms and disease severity in chronic spontaneous urticaria. World Allergy Organ. J., Mar 5; 19(3): 101348. doi: 10.1016/j.waojou.2026.101348. PMID: 41815952; PMCID: PMC12972525.
6. Simons F.E., Simons K.J. (2008) H1 antihistamines: current status and future directions. World Allergy Organ. J., Sep; 1(9): 145–55. doi: 10.1186/1939-4551-1-9-145. PMID: 23282578; PMCID: PMC3650962.
7. Kawauchi H., Yanai K., Wang D.Y. et al. (2019) Antihistamines for Allergic Rhinitis Treatment from the Viewpoint of Nonsedative Properties. Int. J. Mol. Sci., Jan 8; 20(1): 213. doi: 10.3390/ijms20010213. PMID: 30626077; PMCID: PMC6337346.
8. Ridolo E., Montagni M., Bonzano L. et al. (2015) Bilastine: new insight into antihistamine treatment. Clin. Mol. Allergy, Apr 15; 13(1): 1. doi: 10.1186/s12948-015-0008-x. PMID: 25878559; PMCID: PMC4397738.
9. Church M.K., Tiongco-Recto M., Ridolo E., Novák Z. (2020) Bilastine: a lifetime companion for the treatment of allergies. Current Medical Research and Opinion, 36(3): 445–454. doi.org/10.1080/03007995.2019.1681134.
10. Canonica G.W., Kuna P., Maurer M. et al.; Delphi Study Group (2024) Bilastine for the treatment of allergic rhinoconjunctivitis and urticaria: results from an international Delphi study. Drugs Context, May 1; 13: 2024–2–3. doi: 10.7573/dic.2024-2-3. PMID: 38742145; PMCID: PMC11090268.
11. Farré M., Pérez-Mañá C., Papaseit E. et al. (2014) Bilastine vs. hydroxyzine: occupation of brain histamine H1 -receptors evaluated by positron emission tomography in healthy volunteers. Br. J. Clin. Pharmacol., Nov; 78(5): 970–80. doi: 10.1111/bcp.12421. PMID: 24833043; PMCID: PMC4243871.
12. Wang X.Y., Lim-Jurado M., Prepageran N. et al. (2016) Treatment of allergic rhinitis and urticaria: a review of the newest antihistamine drug bilastine. Ther. Clin. Risk Manag., Apr 13; 12: 585–97. doi: 10.2147/TCRM.S105189. PMID: 27110120; PMCID: PMC4835134.
13. Valk P.J., Simons R., Jetten A.M. et al. (2016) Cognitive Performance Effects of Bilastine 20 mg During 6 Hours at 8000 ft Cabin Altitude. Aerosp. Med. Hum. Perform., Jul; 87(7): 622–7. doi: 10.3357/AMHP.4522.2016. PMID: 27503042.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!