Бюджет на 2027 р., аудит МОЗ, порушення в лікарнях — засідання профільного комітету

На охорону здоров’я у 2027 р. передбачено 292,5 млрд грн

Відкриваючи обговорення проєкту Державного бюджету, Михайло Радуцький нагадав, що документ був представлений у Верховній Раді України 17 вересня. За його словами, проєкт бюджету формується в умовах п’ятого року повномасштабної війни, дефіциту ресурсів та необхідності одночасно фінансувати національну безпеку й оборону, соціальний захист, охорону здоров’я, відновлення енергетики та інфраструктури.

На сферу охорони здоров’я у проєкті Державного бюджету на 2027 р. передбачено 292,5 млрд грн — на 35 млрд грн більше, ніж у 2026 р.

До обговорення бюджетних пріоритетів Комітет запросив представників Міністерства фінансів (Мінфін), МОЗ, Національної служби здоров’я України (НСЗУ) та Національної академії медичних наук (НАМН) України.

Перший заступник міністра фінансів України Р­оман Є­рмоличев зазначив, що під час підготовки бюджету Мінфін спільно з МОЗ намагався насамперед забезпечити фінансування найбільш критичних напрямів. За його словами, попри складну фінансову ситуацію вдалося додатково спрямувати на охорону здоров’я 35 млрд грн.

Зокрема, в повному обсязі, за його словами, враховано запит щодо програми «Доступні ліки». Фінансування медичних послуг у межах Програми медичних гарантій (ПМГ), без урахування «Доступних ліків», збільшується на 20,5 млрд грн. Окремо додаткові 5,6 млрд грн передбачені для централізованих закупівель лікарських засобів.

Водночас Р. Єрмоличев наголосив на складності загальної бюджетної ситуації. За його словами, у проєкті Державного бюджету на 2027 р. закладено значний обсяг зовнішнього фінансування, частина якого на момент засідання ще потребувала узгодження з міжнародними партнерами. Саме тому, пояснив він, Уряд був змушений визначати найбільш критичні потреби та виходити з реальних можливостей їх фінансування.

ПМГ — 225 млрд грн

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко повідомив, що зведений бюджет сфери охорони здоров’я з урахуванням місцевих бюджетів становитиме 352,5 млрд грн. Найбільша частина державного фінансування припадає на ПМГ — 225 млрд грн, що на 33,5 млрд грн більше порівняно з 2026 р.

За словами міністра, МОЗ і НСЗУ вже розпочали роботу над пріоритетами ПМГ на 2027 р. Передбачається, зокрема, перегляд окремих тарифів з урахуванням складності лікування, навантаження на медичні команди та обсягу ресурсів, необхідних для надання допомоги.

Серед нових підходів опрацьовується питання фінансування екстреної медичної допомоги, а також оплати комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії за фактично надану послугу. МОЗ розраховує, що це дозволить ширше залучати до надання таких послуг і приватні заклади.

Також планується змінити підходи до фінансування дитячої паліативної допомоги та посилити роль медичних сестер і братів у командах первинної медичної допомоги.

Голова НСЗУ Наталія Гусак зауважила, що у проєкті бюджету на 2027 р. передбачений найбільший обсяг фінансування ПМГ за весь час існування програми. За її словами, додатковий ресурс має одночасно забезпечити фінансовий захист пацієнтів під час отримання медичної допомоги та створити кращі фінансові умови для медичних працівників. НСЗУ, зокрема, продовжить запровадження диференціації фінансування залежно від складності випадків у хірургії — за аналогією з підходами, які вже застосовувалися в кардіохірургії. Під час формування ПМГ також враховуватимуть умови повномасштабної війни та демографічну ситуацію.

Президент НАМН України Василь Лазоришинець повідомив, що пропозиції академії щодо фінансування комунальних платежів та науки у проєкті бюджету враховано. Водночас, за його словами, залишаються питання щодо роботи установ НАМН у межах ПМГ, які академія розраховує врегулювати спільно з МОЗ, НСЗУ, Мінфіном та Комітетом.

Доступні ліки

Одним із найбільших напрямів збільшення фінансування у 2027 р. стане програма реімбурсації «Доступні ліки».

В. Ляшко зазначив, що програмою вже користуються 6,5 млн українців, а лише протягом перших 6 міс 2026 р. до неї приєдналися 544 тис. осіб. За його словами, у 2026 р. відбулося найбільше розширення програми за весь час її існування, зокрема забезпечено покриття повного спектра амбулаторної доказової терапії серцево-судинних захворювань.

На 2027 р. на «Доступні ліки» передбачено 21,7 млрд грн, що на 13 млрд грн більше порівняно з обсягом фінансування, закладеним на початок 2026 р. Це рекордне збільшення фінансування реімбурсації за весь час функціонування програми.

Централізовані закупівлі

Ще одним пріоритетом є централізовані закупівлі лікарських засобів і медичних виробів. На цей напрям у проєкті бюджету передбачено 20,8 млрд грн, що на 5,6 млрд грн більше порівняно з 2026 р.

Пріоритетними, за словами міністра, залишатимуться закупівлі препаратів для лікування онкологічних і серцево-судинних захворювань, вірусних гепатитів, а також медичних виробів.

Окремим завданням стане створення закупівельного буфера за ключовими напрямами. МОЗ розраховує формувати його протягом 3 років, щоб мінімізувати ризики перебоїв у постачанні лікарських засобів, зокрема в умовах воєнних ризиків.

Членкиня Комітету Ольга Стефанишина назвала збільшення фінансування централізованих закупівель важливим рішенням в умовах дефіциту бюджету. Водночас вона заува­жила, що загальна потреба в закупівлях лікарських засобів є значно більшою.

Окремо вона звернула увагу на роль ДП «Медичні закупівлі України» (МЗУ), яке здійснює централізовані закупівлі. На її думку, підприємство потребує достатнього фінансування для виконання покладених на нього функцій, і цей аспект необхідно врахувати при подальшому доопрацюванні бюджету.

М. Радуцький підтримав необхідність окремо розглянути питання фінансування МЗУ. Він звернув увагу на різницю між цінами під час окремих закупівель на місцевому рівні та закупівель, які проводить МЗУ, і запропонував опрацювати механізм ширшого залучення підприємства до закупівель для закладів та місцевих бюджетів. Для цього, на його думку, може знадобитися збільшення кадрового ресурсу МЗУ та, відповідно, фонду оплати праці підприємства.

Зарплати медиків

Окремий блок бюджетної дискусії стосувався оплати праці медичних працівників.

За словами В. Ляшка, збільшення фінансування ПМГ створює можливість підвищити базовий рівень заробітної плати лікарів до 30 тис. грн, а медичних сестер і братів — до 20 тис. грн.

Міністр окремо наголосив, що йдеться саме про базовий рівень оплати праці, а не середню заробітну плату.

Водночас представники професійної спільноти та члени Комітету поставили під сумнів питання про достатність такого ресурсу та механізми гарантування відповідних виплат.

Сергій Кубанський, представник профспілок, повідомив, що профспілка направила Комітету офіційне звернення з обґрунтуванням необхідності збільшення асигнувань. Він привітав збільшення фінансування ПМГ на 33,5 млрд грн, однак наголосив, що, на думку профспілки, для суттєвішого підвищення оплати праці медиків необхідний більший ресурс.

Зокрема, профспілкова сторона запропонувала розглянути можливість встановлення базової мінімальної заробітної плати на рівні щонайменше 40 тис. грн для лікарів та не менше 20 тис. грн для медичних сестер і фахівців. Для цього, за озвученими С. Кубанським розрахунками, знадобилося б близько 42 млрд грн додаткового ресурсу.

Член Експертної ради при Комітеті Андрій Гук також звернув увагу на необхідність удосконалення тарифікації в межах ПМГ залежно від складності випадків. На його думку, це особливо важливо для високоспеціалізованих установ НАМН, зокрема у сферах нейрохірургії, ортопедії та травматології. Він наголосив, що перегляд тарифів впливає і на можливості закладів забезпечувати належну оплату праці персоналу.

Чи достатньо насправді зростає ПМГ?

Заступниця голови Комітету Оксана Дмитрієва звернула увагу, що збільшення фінансування ПМГ до 225 млрд грн не означає аналогічного збільшення ресурсу безпосередньо на оплату медичних послуг, оскільки 21,7 млрд грн у складі програми спрямовуватимуться на реімбурсацію.

За її розрахунками, якщо відокремити додатковий ресурс на «Доступні ліки», приріст фінансування медичних послуг є суттєво меншим. Також вона порушила питання співвідношення збільшення видатків із прогнозованою інфляцією та нагадала про законодавчу норму щодо обсягу фінансування ПМГ.

Також вона звернула увагу на те, що на момент розгляду проєкту Держбюджету Комітет ще не мав остаточно сформованої ПМГ на 2027 р. На її думку, парламентарі повинні ще під час бюджетного процесу розуміти, на які саме види медичної допомоги спрямовуватиметься ресурс, якими будуть тарифи та які послуги держава гарантуватиме пацієнтам.

У відповідь В. Ляшко повідомив, що додаткова потреба, яку МОЗ подавало під час підготовки бюджету, становила 211 млрд грн. За його словами, ця потреба була прорахована та обґрунтована, однак можливості державного бюджету в умовах війни обмежені.

Міністр також зазначив, що напрацювання щодо ПМГ–2027 вже є, а МОЗ готове представити їх Комітету ще до остаточного затвердження програми Урядом.

Р. Єрмоличев, зі свого боку, наголосив, що при розгляді будь-яких пропозицій щодо додаткового фінансування необхідно враховувати загальні можливості бюджету та потреби оборони. Водночас він не виключив ймовірності перегляду пріоритетів усередині наявного ресурсу під час підготовки законопроєкту до другого читання.

Комітет проситиме Мінфін пояснити питання зарплат

М. Радуцький запропонував розглянути можливість визначити безпосередньо в Законі України «Про Державний бюджет України на 2027 рік» мінімальний рівень заробітної плати медичних працівників, нижче якого заклади не мог­ли б здійснювати виплати.

За його словами, моніторинг ситуації показує, що навіть встановлені мінімальні рівні оплати праці виконуються не в усіх закладах. Водночас законодавство не обмежує можливість медичних закладів виплачувати працівникам більше за встановлений мінімум за наявності відповідного ресурсу.

Член Комітету Сергій Кузьміних запропонував звернутися до Уряду щодо підвищення заробітної плати лікарів та порушив питання відповідності бюджетних показників урядовим рішенням щодо оплати праці.

М. Радуцький зауважив, що пропозиції про збільшення бюджетних видатків повинні містити й джерело їх покриття.

Комітет вирішив направити до Мінфіну офіційне звернення та повернутися до цього питання після отримання відповіді.

«Скринінг здоров’я 40+»: 10 млрд грн і дискусія щодо ефективності

Ще одним напрямом, на якому зосередилася бюджетна дискусія, стала програма «Скринінг здоров’я 40+». У проєкті на неї передбачено 10 млрд грн.

О. Дмитрієва поставила питання щодо результативності програми та доцільності повторного закладення такого самого обсягу коштів. Вона запропонувала оцінювати не лише кількість осіб, які пройшли скринінг, а й фактичне використання коштів, кількість виявлених захворювань та подальший маршрут пацієнтів.

Окремо вона запитала, чи не дублює частина обстежень у межах «Скринінгу 40+» послуги, які вже мають надаватися в межах ПМГ на первинному рівні.

В. Ляшко не погодився з таким трактуванням. За наведеними ним на засіданні даними, скринінг уже пройшли близько 720 тис. осіб. Серед них у 72% виявлено підвищений рівень холестерину, у кожного третього — підвищений артеріальний тиск, а понад 30 тис. людей уперше дізналися про наявність серцево-судинного захворювання.

За словами міністра, виявлення ризиків і захворювань дозволяє надалі включати таких пацієнтів у відповідні маршрути лікування, зокрема в програму «Доступні ліки», і таким чином попереджати інфаркти та інсульти.

Він також пояснив різницю між капітаційним фінансуванням первинної допомоги та «Скринінгом 40+». За його словами, метою останнього є додатково мотивувати людей віком старше 40 років проходити профілактичні обстеження, а не чекати появи симптомів захворювання.

Міністр визнав, що МОЗ розраховувало на більше охоп­лення програмою, однак вважає її результати позитивними та виступає за її продовження.

Членкиня Комітету Вікторія Вагнер попросила МОЗ надати Комітету окремий аналітичний звіт щодо «Скринінгу 40+», і не лише зі статистикою, а й включно із цільовими показниками та оцінкою ефективності програми.

Вона запропонувала проаналізувати, чи відповідають закладені 10 млрд грн реальному охопленню та чи не доцільно частину ресурсу спрямувати на інші потреби, зокрема підтримку медичних працівників у прифронтових регіо­нах та екстрену медичну допомогу.

В. Ляшко погодився надати такий звіт та підтвердив, що за рішенням Уряду невикористані кошти окремих програм можуть перерозподілятися. Як приклад він навів перерозподіл ресурсу у 2026 р. на розширення програми «Доступні ліки».

Член Комітету Валерій Зуб натомість виступив за збереження програми та розширення її можливостей. Як лікар-онколог він запропонував у перспективі включити до неї популяційні скринінгові дослідження для раннього виявлення раку шийки матки, молочної залози та колоректального раку.

Інші видатки: освіта, стоматологічна допомога, громадське здоров’я та інфраструктура

Окрім ПМГ, реімбурсації та централізованих закупівель, В. Ляшко представив низку інших бюджетних пріоритетів на 2027 р.

Зокрема, додатково 867 млн грн планується спрямувати на навчання лікарів у закладах вищої освіти, підпорядкованих МОЗ. Більш ніж на 400 млн грн має збільшитися фінансування розвитку та матеріально-технічного забезпечення судово-медичної експертизи.

На безоплатне зубопротезування та стоматологічну допомогу військовослужбовцям, ветеранам і постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено 1,6 млрд грн — майже на 300 млн грн більш ніж цього року.

На систему громадського здоров’я та протиепідемічні заходи заплановано 4,3 млрд грн, а субвенція місцевим бюджетам становитиме 1,2 млрд грн. Кошти, зокрема, мають забезпечувати роботу системи крові та спеціальне харчування дітей із рідкісними захворюваннями.

На публічні інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я передбачено 13,3 млрд грн, з яких значна частина пов’язана з міжнародним та партнерським фінансуванням.

Представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова повідомила, що Офіс омбудсмана письмово звертав увагу на необхідність збільшення фінансування програм забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами для лікування онкологічних захворювань. Також було порушено питання відповідності фінансування ПМГ законодавчо визначеному рівню. Водночас вона відзначила суттєве збільшення видатків на охорону здоров’я в умовах обмежених ресурсів.

За підсумками дискусії М. Радуцький наголосив, що на цьому етапі Комітет розглядає законопроєкт лише в контексті першого читання. До другого читання залишається можливість отримати додаткові розрахунки від МОЗ і Мінфіну та внести необхідні пропозиції.

Тому Комітет ухвалив рішення підтримати проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2027 рік» (реєстр. № 16300) у частині охорони здоров’я та запропонувати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету рекомендувати Парламенту за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу.

До висновку Комітету також мають увійти зауваження та питання, які прозвучали під час обговорення.

Можливі правопорушення в київських лікарнях

Одним із питань засідання Комітету стала інформація правоохоронних органів про можливі кримінальні правопорушення службових осіб комунальних закладів охорони здоров’я м. Київ.

Начальник відділу протидії злочинам у медичній галузі Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Олександр Радецький та начальник управління протидії корупції Департаменту стратегічних розслідувань В­адим Довгий повідомили про розслідування випадку можливого одержання неправомірної вигоди працівниками одного з медичних закладів столиці.

За словами В. Довгого, підозри оголошено за ст. 368 Кримінального кодексу України, а досудове розслідування триває. Також він повідомив, що протягом 2025–2026 рр. за матеріалами Департаменту стратегічних розслідувань у справах щодо неправомірних дій працівників закладів охорони здоров’я повідомлено про підозру 16 особам. Частина цих справ стосувалася сприяння ухиленню від мобілізації шляхом встановлення фіктивних діагнозів.

О. Радецький також закликав депутатів повернутися до законодавчої дискусії щодо відповідальності за системні незаконні платежі у сфері охорони здоров’я.

Заступник начальника управління Офісу Генерального прокурора Олексій Шульженко повідомив, що протягом останніх 3 років органами прокуратури Києва розслідувалося 56 кримінальних проваджень щодо можливих протиправних дій службових осіб комунальних закладів охорони здоров’я столиці. Серед них — провадження, пов’язані з будівництвом і ремонтами, закупівлею обладнання та лікарських засобів за завищеними цінами, внесенням недостовірних відомостей до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) та можливим одержанням неправомірної вигоди.

Заступниця керівника Київської міської прокуратури Ірина Ігнатюк повідомила, що у відповідному кримінальному провадженні трьом лікарям однієї з комунальних лікарень столиці повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. За її словами, слідство перевіряє обставини можливого системного вимагання коштів у підлеглих лікарів. Досудове розслідування триває, тому остаточні висновки щодо вини осіб може зробити лише суд.

Позиція міської влади, профспілок та МОЗ

Директорка Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації (КМДА) Тетяна Мостепан назвала подібні ситуації неприпустимими та зазначила, що керівникам медичних закладів постійно наголошують на необхідності контролю за дотриманням вимог щодо безоплатності допомоги в межах ПМГ. Водночас вона зауважила, що до завершення досудового розслідування робити остаточні вис­новки щодо конкретного випадку передчасно.

Заступник міського голови Києва Володимир Прокопів заявив про готовність міської влади повністю співпрацювати з правоохоронними органами та Комітетом. За його словами, КМДА не заперечує наявності проблем та намагається реагувати на виявлені випадки.

М. Радуцький закликав столичну владу активніше залучати Комітет у випадках, коли для розв’язання системних проблем необхідна додаткова підтримка. Водночас він наголосив, що подібні явища не є проблемою виключно Києва.

Голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Сергій Кубанський наголосив на презумпції невинуватості та необхідності розмежовувати різні склади кримінальних правопорушень. Він також закликав не переносити відповідальність за окремі випадки на всю медичну спільноту та знову порушив питання недостатнього фінансування галузі й оплати праці медичних працівників.

В. Ляшко, зі свого боку, також закликав не формувати враження, що порушення характеризують усю медичну спільноту. Він наголосив, що в системі охорони здоров’я працюють сотні тисяч людей, значна частина яких уже п’ятий рік повномасштабної війни працює в надзвичайно складних умовах.

Водночас міністр закликав медичних працівників повідомляти правоохоронні органи або МОЗ про будь-які випадки вимагання коштів керівництвом закладів чи підрозділів. Він також наголосив: якщо певна послуга не покривається ПМГ і може надаватися як платна, оплата має здійснюватися офіційно на рахунок юридичної особи закладу охорони здоров’я. Такі дані, на його думку, можуть бути важливими і для подальшого перегляду фінансування та тарифів ПМГ.

Аудит МОЗ

Окремим питанням Комітет заслухав звіт Рахункової палати України (РПУ) про результати фінансового аудиту МОЗ за 2025 р.

Голова РПУ Ольга Піщанська повідомила, що вперше проведено фінансовий аудит консолідованої фінансової та зведеної бюджетної звітності МОЗ. Аудит охопив 217 млрд грн касових видатків та майже 33 млрд грн активів МОЗ й контрольованих ним суб’єктів державного сектору.

За результатами аудиту виявлено низку недоліків у бухгалтерському обліку, внутрішньому контролі та відображенні окремих активів і зобов’язань. Зокрема, РПУ звернула увагу на питання обліку довгострокових фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, товарно-матеріальних цінностей із завершеним терміном придатності, а також активів закладів, розташованих на тимчасово окупованих територіях.

Під час аудиту МОЗ виправило помилки на загальну суму 295 млн грн. На момент його завершення у звітності за 2025 р. залишалися невиправленими помилки на 6 млрд грн.

За результатами перевірки РПУ надала 16 рекомендацій МОЗ та 4 — НСЗУ. Водночас О. Піщанська позитивно оцінила взаємодію Міністерства з аудиторами та зазначила, що частина зауважень уже опрацьовується. Надалі такий фінансовий аудит МОЗ планується проводити щороку.

В. Ляшко повідомив, що частину зауважень було усунуто ще під час аудиту, щодо інших МОЗ затвердило відповідний план заходів з їх усунення. Міністерство також уже працює з РПУ над консолідованою звітністю за 2026 р.

За його словами, нові підходи до консолідованої фінансової звітності мають зробити рух бюджетних коштів, лікарських засобів та медичного обладнання прозорішим і зрозумілішим для контролю.

Реабілітація ветеранів

Ще одним питанням порядку денного стало затвердження проєкту рекомендацій спільних слухань Комітету з Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів щодо системи реабілітації у сфері охорони здоров’я та соціальної реабілітації ветеранів і ветеранок.

Анна Галета, засновниця МБО «Доброта Сердець», координаторка міжнародних гуманітарних та реабілітаційних проєктів, запропонувала розглянути можливість запуску передбаченого рекомендаціями механізму міжвідомчої робочої групи із залученням профільних міністерств, НСЗУ, ветеранських громадських організацій та міжнародних партнерів.

М. Радуцький зазначив, що відповідне доручення Кабінету Міністрів уже закладене в рішенні за результатами слухань, а подальша реалізація цього механізму належить до компетенції виконавчої влади.

За результатами голосування Комітет затвердив проєкт рекомендацій та вирішив направити їх відповідним виконавцям.

Редакторська група

Євген Прохоренко

Автор

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!