Після атак на фармсклади: чи є ризик дефіциту ліків?
Обговорюючи питання стійкості фармацевтичного сектору в умовах атак на складську та логістичну інфраструктуру.
Сергій Кузьміних наголосив, що необхідно говорити не лише про наявність чи відсутність дефіциту окремих препаратів у конкретний момент, а й про системну готовність держави до роботи галузі в умовах ймовірного подальшого пошкодження фармацевтичної інфраструктури.
Зокрема, ТСК цікавило, які резерви лікарських засобів сформовані, як оцінюються ризики втрати великих складських потужностей, чи існують плани розосередження запасів і резервні логістичні маршрути, а також на яку державну підтримку може розраховувати бізнес, що втрачає продукцію та інфраструктуру внаслідок атак.
Євгеній Гончар, заступник міністра охорони здоров’я України, повідомив, що за останні тижні виведено з ладу 2 великі складські комплекси в Бориспільському районі Київської обл. — «Біокон» та Universal Logistic, але поруч з цим удари також завдавалися по інших дистриб’юторах.
Водночас, за його словами, наразі Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) не бачить системного дефіциту лікарських засобів і за поточної ситуації не прогнозує його виникнення.
Серед інструментів реагування заступник міністра назвав можливість зберігання та відвантаження лікарських засобів з інших придатних складських приміщень, а не лише тих, які зазначені в ліцензії. Це має дозволити компаніям розосереджувати товарні запаси.
За словами Є. Гончара, цей процес уже триває: великі й менші дистриб’ютори шукають та орендують додаткові приміщення і розподіляють між ними лікарські засоби. Водночас пошук відповідних складських площ залишається одним із суттєвих викликів.
Фармринок вимушено переходить від концентрації запасів на великих логістичних об’єктах до більш розосередженої моделі. Є. Гончар назвав її «децентралізованою моделлю», водночас визнавши, що вона створює суттєві операційні труднощі для дистриб’юторів. Адже робота з 10–20 складами замість одного потребує перебудови логістики, програмного забезпечення, роботи персоналу та маршрутів доставки.
На запитання щодо можливої додаткової підтримки дистриб’юторів представник МОЗ відповів, що основним інструментом з боку міністерства наразі залишаються регуляторні спрощення.
Ще один напрям — спрощення ввезення лікарських засобів. МОЗ винесено на громадське обговорення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2005 р. № 902 щодо державного контролю якості імпортованих лікарських засобів.
Також МОЗ проводило консультації з дистриб’юторами, Європейською Бізнес Асоціацією та Американською торговельною палатою щодо рішень, які могли б прискорити заміщення втрачених товарних запасів.
Податкові наслідки
Окремо під час дискусії порушили питання податкових наслідків знищення товарних запасів.
Віктор Овчаренко, директор Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України, зазначив, що відповідні питання вже врегульовані Податковим кодексом України. Товари, придбані з податком на додану вартість (ПДВ) та знищені або втрачені внаслідок обставин непереборної сили під час воєнного стану, не вважаються використаними в негосподарській діяльності. Сформований при їх придбанні податковий кредит зберігається та не потребує подальшого коригування.
Тому, за позицією Міністерства фінансів, додаткове законодавче врегулювання цього питання наразі не потрібне.
Підтримка українського виробництва і локалізація
Ще однією темою стала підтримка вітчизняного фармацевтичного виробництва.
Є. Гончар звернув увагу на результати запровадження особливого режиму реімбурсації препаратів українського виробництва. За наведеними ним даними, обсяги відшкодування за лікарські засоби вітчизняних виробників у межах програми реімбурсації збільшилися із близько 180 до 380 млн грн на місяць.
Також розглянули можливість застосування механізмів локалізації у фармацевтичній галузі. МОЗ аналізує можливість використання відповідних інструментів, однак вбачає і певні ризики.
Зокрема, за словами заступника міністра, у разі запровадження локалізаційних вимог потрібно визначати конкретні лікарські засоби, діючі речовини або навіть дозування. Крім того, необхідно враховувати міжнародні зобов’язання України у сфері державних закупівель та можливі наслідки обмеження доступності імпортованих ліків.
МОЗ планує додатково обговорити ці питання з українськими виробниками.
За результатами обговорення цього питання ТСК ухвалила рішення рекомендувати МОЗ спільно з іншими центральними органами виконавчої влади розробити комплексний план забезпечення безперервності постачання лікарських засобів у разі пошкодження або знищення виробничої, складської чи логістичної інфраструктури.
МОЗ та Міністерству економіки та довкілля України рекомендовано в місячний термін представити пропозиції щодо розвитку локалізації фармвиробництва, стимулювання виробництва критичних лікарських засобів та активних фармацевтичних інгредієнтів, довгострокових державних контрактів та підтримки інвестицій і досліджень.
Крім того, ТСК підтримала відтермінування окремих вимог щодо підтвердження біоеквівалентності, передбачене проєктом змін до Закону України 28.07.2022 р. № 2469-IX «Про лікарські засоби», та рекомендувала МОЗ розглянути можливість аналогічного перенесення строків обов’язкового запровадження системи верифікації лікарських засобів з урахуванням умов воєнного стану та втрат фармацевтичного сектору.
Національний каталог цін: чи потребує механізм змін?
Не менш дискусійним стало обговорення функціонування Нацкаталогу цін на лікарські засоби.
С. Кузьміних порушив питання, чому реферування застосовується лише до частини препаратів, тоді як щодо значної кількості позицій використовується механізм декларування оптово-відпускної ціни.
Є. Гончар пояснив, що зовнішнє реферування застосовується до препаратів, для яких існує можливість коректного порівняння з відповідними лікарськими засобами на інших ринках.
За його словами, МОЗ моделювало можливість ширшого використання реферування — зокрема, не на рівні торговельної марки, а на рівні діючої речовини, із прив’язкою або без неї до дозування та форми випуску.
Однак, за оцінкою МОЗ, такі моделі можуть створювати ризики зникнення частини товарів з ринку і, відповідно, виникнення дефіциту.
Представник МОЗ також навів дані Державної служби статистики, відповідно до яких у липні 2026 р. індекс споживчих цін загалом становив 107,7% рік до року, а щодо фармацевтичної продукції — 97,1%.
За його словами, альтернативні комерційні аналітичні дані не демонструють дефляції, однак також свідчать про незначне зростання цін на ліки порівняно із загальною інфляцією.
Національна поліція заявила про різницю між внутрішніми та експортними цінами
Окремий акцент у дискусії зробили на співвідношенні цін, за якими українські виробники реалізують препарати на внутрішньому ринку та експортують їх.
Олександр Радецький, начальник відділу протидії злочинам у медичній галузі Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, повідомив, що під час аналітичних та перевірочних заходів правоохоронці фіксують випадки суттєвої різниці між задекларованими цінами українських виробників у Нацкаталозі та експортними цінами тих самих лікарських засобів у тому самому дозуванні.
За його твердженням, в окремих випадках різниця становить 2–3, а іноді 5–6 разів. Тому запропонував отримати від виробників економічне обґрунтування відповідних цін.
На його думку, Нацкаталог має бути не лише реєстром задекларованих цін, а й інструментом перевірки їх економічної обґрунтованості. Зокрема, виробник мав би надавати розрахунки собівартості, вартості активних фармацевтичних інгредієнтів, виробничих витрат, енергоресурсів, оплати праці та економічно обґрунтованого прибутку.
За результатами обговорення ТСК вирішила звернутися до Кабінету Міністрів України та МОЗ щодо напрацювання змін до механізму функціонування Нацкаталогу.
Також Комісія вирішила запросити у Національної поліції інформацію та документи, на підставі яких встановлено випадки реалізації окремими українськими виробниками однакових препаратів на внутрішньому ринку за суттєво вищими цінами, ніж при експорті.
Окрім цього, від Державної митної служби України ТСК планує отримати інформацію щодо експорту лікарських засобів українськими виробниками, включно з найменуванням препаратів, кількістю, країною призначення, експортною вартістю та відповідними документами.
Майже 65% перевірок виявляють порушення ціноутворення
Андрій Побережний, заступник директора департаменту — начальник управління контролю за регульованими цінами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби), повідомив оновлені результати контрольних заходів за дотриманням вимог законодавства про ціни та ціноутворення на лікарські засоби.
Станом на дату засідання проведено 117 планових та 650 позапланових перевірок. Порушення встановлено у 509 випадках, тобто майже в 65% проведених перевірок. Із них:
- 431 випадок стосувався порушення порядку формування, встановлення та застосування цін;
- 78 — створення перешкод під час проведення перевірок, зокрема ненадання документів або недопуску посадових осіб.
Держпродспоживслужба ухвалила 485 рішень про застосування адміністративно-господарських санкцій на загальну суму 4,5 млн грн та видала 231 припис щодо усунення порушень.
Серед типових порушень А. Побережний назвав перевищення граничних постачальницько-збутових та роздрібних торговельних надбавок.
Окремою проблемою залишається недопуск інспекторів до перевірок. За словами представника Держпродспоживслужби, чинний штраф у 34 тис. грн у певних випадках робить недопуск перевіряльників економічно вигіднішим для суб’єкта господарювання.
Тому Держпродспоживслужба пропонує посилити відповідальність за створення перешкод для інспекторів під час перевірок.
Ірина Суворова, кандидатка біологічних наук, директорка Громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України», заслужена працівниця фармації України, своєю чергою, закликала враховувати ризик надмірного адміністративного навантаження на добросовісний аптечний бізнес та детальніше проаналізувати причини недопусків.
Вона також звернула увагу на обсяги документів, які необхідно надавати під час перевірки, та запропонувала обговорити можливість удосконалення самого підходу до отримання інформації.
За результатами обговорення ТСК підтримала ініціативу Держпродспоживслужби щодо законодавчого посилення відповідальності за порушення та вирішила зареєструвати відповідний законопроєкт від членів Комісії.
ОТС-препарати на АЗС: 12 ліцензіатів та 494 місця продажу
ТСК також розглянула питання продажу безрецептурних лікарських засобів на АЗС.
Є. Гончар зазначив, що МОЗ вважає відповідне рішення ефективним, оскільки воно розширює доступ населення до безрецептурних препаратів. При цьому профільне міністерство наразі не бачить необхідності запроваджувати окремий скорочений перелік ОТС-препаратів, дозволених для продажу на АЗС.
Аргумент МОЗ полягає в тому, що така діяльність в Україні є ліцензованою і стосується виключно безрецептурних лікарських засобів.
Тарас Пронів, керівник Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужби), повідомив, що на момент засідання відповідні ліцензії мають 12 суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у 494 місцях провадження.
С. Кузьміних звернув увагу, що модель продажу ліків на АЗС ще може зазнати змін у зв’язку з підготовкою нових Ліцензійних умов. Зокрема, обговорюється формат аптечного пункту, базою для функціонування якого має бути аптека.
ТСК за результатами дискусії рекомендувала МОЗ розглянути доцільність обмеження позааптечного продажу безрецептурних лікарських засобів шляхом визначення окремого переліку препаратів.
Реєстр фармацевтів: дані є, але Держлікслужба їх не бачить
Ще одним питанням, яке порушила ТСК, став контроль за кадровим забезпеченням аптек.
С. Кузьміних нагадав про випадки передачі фармацевтами електронних підписів іншим особам, використання даних одного фармацевта в різних місцях провадження діяльності та відпуск препаратів особами без належних прав доступу.
У цьому контексті він запропонував повернутися до питання створення реєстру фармацевтів. Є. Гончар зазначив, що в електронній системі охорони здоров’я вже існує реєстр медичних працівників та фармацевтів, до якого вноситься інформація про фармацевтичних працівників аптек.
Однак у ході подальшого обговорення Т. Пронів повідомив, що Держлікслужба не має доступу до цього реєстру. Таким чином, під час перевірки регулятор наразі не може через відповідний реєстр перевірити особу фармацевта, який фактично здійснює відпуск ліків.
Є. Гончар пообіцяв додатково опрацювати це питання та надати ТСК відповідь.
Комісія вирішила звернутися до МОЗ щодо необхідності доповнення проєкту змін до Закону України «Про лікарські засоби» положеннями щодо створення та функціонування реєстру фармацевтів.
АМКУ розслідує концентрацію на аптечному ринку
ТСК порушила питання концентрації аптечного ритейлу та впливу розвитку власних торгових марок аптечних мереж на ринок у цілому.
Максим Сандига, заступник голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) — державний уповноважений, підтвердив, що АМКУ розглядає справу щодо одного суб’єкта господарювання з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, який придбав одну з аптечних мереж, через що міг отримати контроль за значною частиною аптечних закладів в окремому регіоні.
За його словами, справа була розпочата у зв’язку з наявністю підстав для заборони відповідної концентрації через можливі загрози для конкуренції. Остаточного рішення наразі немає, розслідування триває. Крім того, представник АМКУ повідомив, що комітет розслідує й інші справи щодо концентрації на аптечному ринку.
Він нагадав про розпочату минулого року справу щодо 5 найбільших аптечних мереж та повідомив про намір розширити коло відповідачів із 5 до 7 аптечних мереж через встановлені АМКУ ознаки можливих антиконкурентних узгоджених дій ще двох учасників ринку.
ТСК вирішила звернутися до АМКУ з рекомендацією провести аналіз рівня концентрації на регіональних ринках роздрібної реалізації лікарських засобів, а також впливу власних торговельних марок аптечних мереж на конкуренцію, доступ виробників до аптечного ринку та доступність препаратів для споживачів.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим