Чому прифронтові території потребують окремого підходу до організації медичної допомоги?
Війна суттєво ускладнила роботу медичної інфраструктури та забезпечення населення необхідним лікуванням. За словами Харківського міського голови та голови Асоціації прифронтових міст та громад Ігоря Терехова, унаслідок російської агресії пошкоджень зазнали 44 із 49 комунальних медичних підприємств Харкова.
За таких обставин одним із першочергових завдань залишається безперервна робота лікарень, відновлення пошкоджених об’єктів та збереження медичних кадрів. Водночас навантаження на систему охорони здоров’я зростає через прибуття внутрішньо переміщених осіб, яких у Харкові налічується близько 226 тис.
За словами очільника Харкова, окремою проблемою залишається фінансова доступність лікування. Оскільки для осіб пенсійного віку та внутрішньо переміщених осіб придбання препаратів може конкурувати з іншими базовими витратами, зокрема на харчування. Тому питання доступності ліків потребує комплексного розгляду — від їхньої вартості до наявності в аптеках і можливості отримати необхідну професійну допомогу.
Які заходи пропонують для підвищення доступності лікарських засобів?
І. Терехов представив кілька пропозицій, спрямованих на зниження фінансового навантаження на населення та підтримку фармацевтичного сектору. Зокрема, він запропонував знизити ставку податку на додану вартість (ПДВ) на лікарські засоби та медичні вироби з 7 до 5%.
Ще одним напрямом має стати розширення державних програм компенсації вартості препаратів для населення та збільшення їхнього фінансування. Водночас, як наголосив очільник Харкова, під час війни недостатньо зосереджуватися лише на ціні ліків: важливо забезпечити їхню фізичну наявність. Оскільки рф здійснює цілеспрямовані удари на фармацевтичні виробництва, складські приміщення та аптечні мережі. Руйнування об’єктів інфраструктури можуть впливати на постачання лікарських засобів, а відтак потребують координації між державою, місцевою владою та учасниками фармацевтичного ринку.
Як пропонують змінити фінансування медичної інфраструктури та підтримку аптек?
На думку І. Терехова, механізми фінансування медичних закладів мають враховувати особливі умови роботи прифронтових територій. Застосування однакових підходів до закладів у відносно безпечних регіонах і громадах, які регулярно зазнають обстрілів, не дає змоги належним чином урахувати відмінності в потребах і витратах.
Тому Асоціація прифронтових міст та громад ініціює розроблення окремого напряму державного фінансування, спрямованого на захист медичної інфраструктури. Йдеться, зокрема, про забезпечення резервного електро- та теплопостачання, а також водопостачання.
У межах пропозицій до Державного бюджету на 2027 р. Асоціація запропонувала додатково спрямувати близько 1,6 млрд грн на реалізацію медичних проєктів у прифронтових регіонах.
Не менш гострим є питання функціонування аптек у таких громадах. Високі логістичні витрати, безпекові ризики, труднощі з пошуком працівників і обмежені фінансові ресурси можуть ускладнювати їхню роботу. Учасники круглого столу наголосили на необхідності визначити дієві механізми підтримки аптечних закладів, які продовжують обслуговувати населення в умовах підвищеної небезпеки.
Чому наявних заходів недостатньо для подолання кадрового дефіциту?
Проблему забезпечення прифронтових громад медичними працівниками порушила Вікторія Вагнер, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
За її словами, попри наявність окремих програм підтримки, чинна система залишається фрагментарною та не забезпечує очікуваного результату. Як приклад вона навела ситуацію в Херсоні, де, за її даними, щодня звільняються близько 10 медичних працівників. Також вона звернула увагу на те, що щонайменше 70% сімейних лікарів у прифронтових регіонах є особами пенсійного віку.
Одним із чинників кадрового дефіциту є небажання молодих фахівців працювати на територіях із підвищеними безпековими ризиками. Зокрема, В. Вагнер зазначила, що в межах програми матеріальної підтримки молодих лікарів, яка передбачає виплату 200 тис. грн за умови працевлаштування у прифронтовій громаді, у 2025 р. Харківська область отримала лише двох лікарів.
На її переконання, для розв’язання проблеми необхідно сформувати окрему організаційну модель охорони здоров’я для прифронтових територій. Вона також наголосила на важливості професійного діалогу між Урядом, законодавцями, місцевою владою та фармацевтичним сектором, оскільки система, створена для роботи в мирних умовах, не завжди відповідає викликам війни.
Які зміни в державних програмах медичного забезпечення пропонують фахівці?
Президентка Всеукраїнської асоціації інфекціоністів Ольга Голубовська звернула увагу на те, що частина проблем прифронтових громад не може бути розв’язана виключно на місцевому рівні та потребує державної підтримки.
Серед можливих рішень вона назвала міжрегіональний перерозподіл лікарських засобів у випадках руйнування великих складських об’єктів. Такий підхід може допомогти оперативніше реагувати на перебої з постачанням препаратів і забезпечувати потреби населення в різних регіонах.
Крім того, вона запропонувала внести зміни до законодавства про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення та переглянути окремі урядові механізми, зокрема правила реімбурсації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 р. № 854.
Водночас вона підкреслила, що ефективність державних програм не можна оцінювати виключно за обсягами виділених коштів. Необхідні системний і науково обґрунтований підхід, постійний зворотний зв’язок та оцінювання якості медичної допомоги. Ключовим критерієм має залишатися реальний результат для пацієнта.
Якою є запропонована модель фінансування фармацевтичної послуги?
Окремий блок дискусії стосувався організації та фінансування фармацевтичної послуги як складової доступу до лікарських засобів.
Директор ДП «Державний експертний центр МОЗ України» Едем Адаманов наголосив на необхідності розроблення економічно обґрунтованої моделі фінансування фармацевтичної послуги та її інтеграції в чинну систему охорони здоров’я.
Він наголосив, що фармацевтична послуга не обмежується відпуском ліків. Вона також охоплює професійне консультування пацієнтів, надання інформації про правильне застосування препаратів, пояснення можливих ризиків і сприяння безпечному лікуванню. Така допомога особливо важлива для осіб із хронічними захворюваннями та мешканців громад, де доступ до медичних працівників може бути обмеженим.
Для розроблення моделі фінансування необхідно визначити, які саме професійні дії фармацевта можуть оплачуватися окремо, які ресурси потрібні для їх виконання та за якими критеріями оцінюватиметься якість послуг.
Важливим питанням є також розрахунок тарифу. Розмір оплати має враховувати фактичний обсяг роботи та витрати, необхідні для надання послуги, а не автоматично прив’язуватися до вартості лікарського засобу.
Окремо потрібно узгодити майбутню модель із чинними механізмами фінансування. Зокрема, слід розмежувати компенсацію вартості препаратів у межах програми «Доступні ліки» та можливу окрему оплату професійних дій фармацевта, щоб уникнути дублювання фінансування.
Як один із можливих способів перевірити запропонований підхід розглядається пілотний проєкт із випробуванням різних моделей оплати. Він дасть змогу оцінити фактичні витрати, практичні умови надання послуг і перспективи подальшого впровадження відповідного механізму.
Яких рішень очікують за результатами круглого столу?
Учасники дискусії дійшли висновку, що забезпечення доступу до лікування на прифронтових територіях потребує узгоджених дій державних органів, місцевого самоврядування, медичних закладів і аптечного сектору.
Важливо враховувати весь шлях пацієнта: від консультації лікаря та отримання рецепта до придбання або отримання необхідного препарату й професійної допомоги щодо його безпечного застосування. Перебої на будь-якому з цих етапів можуть обмежити фактичний доступ людини до лікування.
Розвиток фармацевтичної послуги, своєю чергою, має ґрунтуватися на потребах пацієнтів, сучасних професійних стандартах і прозорих, економічно обґрунтованих механізмах фінансування.
За підсумками круглого столу І. Терехов запропонував до розгляду резолюцію з рекомендаціями щодо забезпечення доступності медичної та фармацевтичної допомоги. Документ містить пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо підтримки медичних працівників, захисту інфраструктури й збереження доступу населення прифронтових територій до терапії та лікарських засобів.
Поширені запитання
Для чого потрібен пілотний проєкт із фінансування фармацевтичної послуги?
Щоб перевірити різні моделі оплати на практиці, визначити фактичні витрати та оцінити можливість подальшого впровадження обраного підходу.
Чи запропоновано конкретні зміни до правил реімбурсації?
У матеріалі зазначено необхідність перегляду окремих правил, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 854, однак конкретний перелік змін не наведено.
Чи означає пропозиція щодо зниження ПДВ, що ставку вже знижено?
Ні, йдеться про ініціативу щодо зниження ставки з 7 до 5%, а не про вже запроваджену зміну. Відповідні зміни має ухвалити Парламент.
Коротко: головне
- Доступність ліків: запропоновано знизити ПДВ на лікарські засоби та медичні вироби з 7 до 5%, а також розширити програми компенсації вартості препаратів.
- Підтримка прифронтових регіонів: Асоціація прифронтових міст та громад запропонувала додатково спрямувати близько 1,6 млрд грн на медичні проєкти у 2027 р.
- Кадрова криза: учасники круглого столу наголосили на необхідності окремої моделі організації охорони здоров’я для прифронтових територій.
- Фінансування фармацевтичної послуги: запропоновано опрацювати економічно обґрунтовану модель оплати професійної роботи фармацевтів, зокрема з можливим випробуванням у межах пілотного проєкту.
Підготовлено Євгеном Прохоренком,
за матеріалами ,
Редакторська група
Автор
Рецензент
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим