4-та щорічна міжнародна конференція Інституту Адама Сміта «Український фармацевтичний форум»

17–19 жовтня 2011 р. у готелі «Інтерконтиненталь» відбулася 4-та щорічна міжнародна конференція Інституту Адама Сміта «Український фармацевтичний форум». Представники регуляторних органів, Державної митної служби України, профільних асоціацій, виробники, дистриб’ютори лікарських засобів та виробів медичного призначення, юристи, а також фахівці інформаційно-аналітичної сфери обговорили найбільш актуальні питання сучасної фармації та спробували знайти рішення гострих проблем вітчизняної галузі охорони здоров’я.

4-та щорічна міжнародна конференція Інституту Адама Сміта «Український фармацевтичний форум»

Однією з особливостей форуму стало проведення 17 жовтня Передконференційного фокус-дня на тему «Клінічні випробування в Україні». Під час сесійних засідань Анатолій Морозов, заступник генерального директора ДП «Державний експертний центр» МОЗ України, Василь Корнацький, голова Центральної комісії з питань етики МОЗ України, Сергій Михайлов, голова підкомітету з клінічних досліджень Європейської Бізнес Асоціації та інші доповідачі й учасники форуму обмінялися думками щодо етичних та правових питань, регуляторних проб­лем у сфері клінічних досліджень лікарських засобів в Україні.

Анатолій Морозов розповів про існуючу нормативно-правову базу клінічних досліджень в Україні. Він зазначив, що вирішення потребують питання обліку, зберігання, утилізації лікарських засобів, що використовуються у випробуваннях. Ці процеси регулюються наказом МОЗ СРСР від 1987 р., який, звичайно, не відповідає реаліям сьогодення, а деякі його положення взагалі неможливо виконати.

На думку Василя Корнацького, у сфері проведення клінічних досліджень Україна посідає достойне місце серед європейських країн. Проте він наголосив на існуванні цілого ряду проблем, зокрема: значна частина клінічних баз проводить випробування препаратів, за словами доповідача, напівлегально. Оскільки згідно з чинним законодавством медичні заклади мають право лікувати хворих виключно за допомогою зареєстрованих ліків.

Як знайти вихід із цієї ситуації, як зробити клінічні дослідження більш привабливими для спонсорів та підвищити фаховий рівень медичного персоналу розповів Ігор Бондаренко, завідуючий кафедрою онкології та медичної радіо­логії Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України.

Світлана Завідова, виконавчий директор Асоціації організацій з клінічних досліджень, висвітлила досвід Росії у частині змін законодавства, яке регулює випробування лікарських засобів. Вона зазначила, що відсутність діалогу між фахівцями медичної галузі та представниками регуляторних органів може негативно вплинути на якість реформування цієї сфери. Так, виникли суттєві проблеми стосовно страхування пацієнтів, котрі застосовують нові ліки, а сподівання, що введення норми про обов’язкові випробування генериків при реєстрації збільшать кількість клінічних досліджень у країні, не виправдалися. За словами С. Завідової, наразі незначна кількість фармацевтичних компаній, які мають у портфелі генеричні препарати, проводять такі випробування.

Також було обговорені питання митного оформлення, порядку ввезення лікарських засобів для клінічних досліджень. Фахівці надали практичні рекомендації щодо оцінки митної вартості таких препаратів, адже вони обкладаються податком на додану вартість, а визначеної ціни не мають.

У рамках фокус-дня відбулася прес-конференція для представників ЗМІ на тему «Клінічні випробування в Україні: проблеми та перспективи їх вирішення», організаторами якої виступили інформаційне агентство «Українські національні новини» та Конференції Адама Сміта (Adam Smith Conferences). У заході взяли участь В. Корнацький, А. Морозов, С. Завідова, С. Михайлов, а також Володимир Лапшин, завідуючий відділенням проблем алергії та імунореабілітації дітей Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України. Головне завдання прес-конференції — підвищити імідж клінічних досліджень в Україні. Тому її учасники закликали представників ЗМІ об’єктивно висвітлювати ці питання, не спекулювати на згаданій темі. Цікаво, що один із доповідачів, а саме В. Корнацький, зазначив, що він як людина проти таких досліджень. Проте як фахівець вважає, що їх необхідно проводити в нашій країні. А. Морозов запевнив громадськість, що український пацієнт, який бере участь у клінічних випробуваннях, захищений на законодавчому рівні, а зарубіжні лікарські засоби допускаються до досліджень лише після І фази випробувань.

У перший день Українського фармацевтичного форуму у сесії «Регулювання сектору та основні пріоритети уряду щодо розвитку фармацевтичної індустрії в Україні» взяли участь представники регуляторних органів. Зокрема, Анатолій Максюта, радник Президента України, керівник Головного управління з питань реформування соціальної сфери; Олексій Соловйов, голова Державної служби України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба України); Юрій Прокопенко, керівник Управління досліджень виробничих ринків Антимонопольного комітету України (АМКУ).

Доповіді цих учасників конференції включали головні меседжі регуляторних органів до представників фармацевтичного бізнесу.

Так, за словами Анатолія Максюти, найбільша кількість нарікань із боку пацієнтів стосується високої ціни та низької якості ліків. Одним із напрямків вирішення цих проблем є імпортозаміщення за рахунок розвитку власного виробництва лікарських засобів, у тому числі інноваційних. Представник Адміністрації Президента України вкотре окреслив зміни, передбачені державою у галузі охорони здоров’я.

Олексій Соловйов зауважив, що в Україні необхідно запровадити інспекцію зарубіжних виробництв лікарських засобів на етапі реєстрації. Він вважає, що саме європейська модель регулювання фармацевтичного ринку має бути впроваджена в нашій країні. Також керівник Держлікслужби України зазначив, що фармацевтичний ринок регулюється найбільше з-поміж інших, проте цього недостатньо — необхідно ввести такий механізм регулювання цін на лікарські засоби, який діє на продовольчому ринку на соціальні сорти хліба.

За словами Юрія Прокопенка, АМКУ планує впродовж року дослідити аптечний ринок України на предмет виявлення аптек з індивідуальною територіальною монополією та аптечних закладів, що порушують законодавство у сфері економічної конкуренції.

Крім виступів спеціалістів регуляторних органів у перший день Українського фармацевтичного форуму відбулося інтерв’ю з Олександрою Сологуб, генеральним директором «Тева Україна» та відео-інтерв’ю з Жаном-Полем Шоєром, генеральним директором санофі-авентіс Україна.

Під час другої сесії своїми секретами успіху поділилися провідні представники фармацевтичного бізнесу. Жваву дискусію викликали доповіді на тему фінансування галузі охорони здоров’я та лікарського забезпечення в Україні. Чи відповідає модель фінансування фармацевтичного сектору сучасним реаліям? Чи потрібна реімбурсація українцям? Коли буде запроваджено страхування? Чому ліки в Угорщині коштують дорожче, ніж в Україні, проте для угорського населення вони дешевші? Яким чином Муніципальна лікарняна каса міста Києва закуповує препарати в оптових дистриб’юторів на 40–50% дешевше й чи можливо це за існуючої в країні системи ціноутворення? На ці та інші запитання намагалися знайти відповіді учасники форуму.

Перший день Українського фармацевтичного форуму був вкрай насиченим. Присутні стали свідками та безпосередніми учасниками обговорення проблеми захисту прав інтелектуальної власності в Україні, законодавчих особливостей регулювання українського фармацевтичного сектору, а також аспектів діалогу між бізнесом і владою, що іноді нагадує монолог, а іноді какофонію, навіть із голосів Великої Фарми.

Другий день фармацевтичного форуму також виявився доволі цікавим. Адже сесії були присвячені таким актуальним питанням, як перспективи розвитку фармацевтичного бізнесу в Україні; можливості фінансування та інвестування; особливості взаємодії між такими сегментами — виробництво, опт, роздріб та споживання; можливості маркетингу та управління продажами.

Привернула увагу учасників доповідь Сергія Іщенка, директора компанії «Proxima Research», який фахово, базуючись на аналітичних даних, розповів про те, що очікує фармацевтичний бізнес у наступному, 2012 р. На його думку, Україна не уникне нової економічної кризи. Тому компаніям необхідно чітко усвідомити макроекономічні фактори, які впливатимуть на фінансовий клімат у країні та підготуватися до максимально ефективного використання своїх ресурсів. Доповідач не тільки представив аналіз фармацевтичного бізнесу, а й надав практичні рекомендації його представникам.

Дональд Макартур, незалежний аналітик із питань міжнародного фармацевтичного досвіду, представив доповідь, присвячену стратегіям успішних європейських оптових компаній та їх досвіду у вирішенні актуальних проблем.

Українські реалії диктують свої умови, які іноді перешкоджають розвитку фармацевтичного бізнесу. Економічна нестабільність, постійна та іноді непередбачувана зміна законодавства, політичні спекуляції соціальною складовою продажу лікарських засобів, відсутність системності реформ, намагання ручного регулювання бізнесу з одного боку, та внутрішні проблеми фармацевтичного ринку — з іншого створюють передумови для не завжди адекватного розвитку фармацевтичного бізнесу в Україні. На жаль, наразі більше запитань, ніж відповідей. Проте є надія, що, згідно із законом діалектики, кількість поставлених запитань переросте в якісні відповіді.

Чи спрацював цей закон на Українському фармацевтичному форумі, читайте в наступних номерах «Щотижневика АПТЕКА».

Дарина Чудутова,
фото Сергія Бека

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті