Проект постанови КМУ «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику для здоров’я людини»

21 Листопада 2011 3:57 Поділитися

ПОВІДОМЛЕННЯ
про оприлюднення проекту постанови Кабінету Міністрів України

«Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику для здоров’я людини»

Запропонований проект розроблено на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2010 № 1850-р «Про забезпечення здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Проект постанови, пояснювальна записка, аналіз регуляторного впливу та повідомлення про оприлюднення проекту розміщено на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України www.moz.gov.ua.

Пропозиції та зауваження до зазначеного проекту акту просимо надсилати на адресу Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7, Е-mail: zubko@moz.gov.ua та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, 01011, Київ, вул. Арсенальна, 9/11, E-mail: mail@dkrp.gov.ua.

Заступник директора Департаменту організації
санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ
А.А. Григоренко


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту постанови Кабінету Міністрів України
«Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення для безпеки життя і здоров’я людини та розподілу об’єктів державного санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику для здоров’я людини»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення для безпеки життя і здоров’я людини та розподілу об’єктів державного санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику для здоров’я людини» розроблено на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2010 № 1850-р «Про забезпечення здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Статтею 39 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначено, що державний санітарно-епідеміологічний нагляд – це діяльність органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров’я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.

Зазначена діяльність здійснюється на підставі оцінки ризику.

Медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров’ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення встановлені санітарними нормами.

З метою узагальнення критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності, підготовлено проект постанови.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою прийняття проекту є затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та уточнення періодичності здійснення планових заходів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, та упорядкування державного санітарно-епідеміологічного нагляду (контролю), що здійснюється державною санітарно-епідеміологічною службою України.

3. Правові аспекти

Питання здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду (контролю) врегульовані наступними нормативно-правовими актами: законами України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановами Кабінету Міністрів України від 22.06.99 № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в України», від 24.09.2004 № 1273 «Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України», від 24.04.99 № 696 «Про затвердження Правил санітарної охорони території України» та наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.11.2002 N 420 «Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров’я України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2002 за N 960/7248.

Порядок проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду і санітарного контролю, у т.ч. періодичність проведення планових заходів визначені постановами Кабінету Міністрів України від 22.06.99 № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні» та від 24.04.99 № 696 «Про затвердження Правил санітарної охорони території України».

У разі прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення для безпеки життя і здоров’я людини та розподілу об’єктів державного санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику для здоров’я людини» зазначені акти не будуть потребувати внесення змін або скасування.

Реалізація зазначеного акту передбачає упорядкування державного санітарно-епідеміологічного нагляду (контролю), що здійснюється державною санітарно-епідеміологічною службою України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація запропонованого проекту постанови Кабінету Міністрів України не потребує додаткового фінансування.

5. Позиція заінтересованих органів.

Зазначений проект акта в установленому порядку потребує погодження Мінфіну, Мінекономіки, Держкомпідприємництва та Мін’юсту.

6. Регіональний аспект

Проект акта не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект постанови не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект не стосується соціально-трудової сфери, тому не потребує погодження всеукраїнськими профспілками, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

10. Прогноз результатів

Прийняття акту надасть можливість упорядкувати діяльність державної санітарно-епідеміологічної служби України, а саме, оптимізувати кількість планових заходів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

В.о. Міністра охорони здоров’я України В.П. Лисак

ПРОЕКТ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення для безпеки життя і здоров’я людини та розподілу об’єктів державного санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику для здоров’я людини

Відповідно до статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення для безпеки життя і здоров’я людини та розподіл об’єктів державного санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику для здоров’я людини, згідно з додатками.

Прем’єр-міністр України М. Азаров

КрИТЕРІЇ,

за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення для безпеки життя і здоров’я людини

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення для безпеки життя і здоров’я людини, є імовірність створення загрози здоров’ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрози виникнення та поширення інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення, що обумовлено недотриманням вимог санітарного законодавства.

1. Імовірність створення загрози здоров’ю, працездатності та життю людини чи здоров’ю майбутніх поколінь зумовлена впливом біологічних, фізичних, хімічних чи соціальних факторів середовища життєдіяльності, у тому числі об’єктів господарської та інших видів діяльності, продукції, робіт і послуг.

1.1. Вірогідність  виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб.

1.2. Вірогідність виникнення і розповсюдження серед населення неінфекційних захворювань (отруєнь), у т.ч. масових.

1.3. Вірогідність шкідливого впливу факторів середовища життєдіяльності – будь-яких біологічних (вірусні, пріонні, бактеріальні, паразитарні, генетично модифіковані організми, продукти біотехнології тощо), хімічних (органічні і неорганічні, природні та синтетичні), соціальних (харчування, водопостачання, умови побуту, праці, відпочинку, навчання, виховання тощо), фізичних (шум, вібрація, ультразвук, інфразвук, теплове, іонізуюче, неіонізуюче та інші види випромінювання, мікроклімат) та інших факторів, що впливають або можуть впливати на здоров’я людини чи на здоров’я майбутніх поколінь.

2. Вірогідність та частота  виникнення професійних захворювань, отруєнь та виробничо-зумовлених  захворювань.

2.1. В залежності від санітарно-гігієнічних характеристик умов праці відповідно до гігієнічної класифікації праці та груп виробничих об’єктів.

2.2. В залежності від стану здоров’я працівників, визначеного за результатами профілактичних медичних оглядів.

3. Діяльність пов’язана з уразливими групами населення (діти, люди похилого віку, люди зі слабким здоров’ям, інваліди, вагітні жінки та хворі).

4. Діяльність пов’язана із значною кількістю працюючих та споживачів товарів і послуг.

5. Дотримання суб’єктом господарювання у минулому вимог санітарного законодавства.

6. Планові заходи державного санітарно-епідеміологічного нагляду (контролю) за об’єктами здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику – 1 раз в квартал;

з середнім ступенем  ризику – 2 рази на рік;

з незначним ступенем ризику – 1 раз на рік.

Фактична періодичність планових заходів державного санітарно-епідеміологічного нагляду (контролю) встановлюється залежно від результатів попередніх заходів державного санітарно-епідеміологічного нагляду (контролю).

Відповідно до встановлених критеріїв та визначення періодичності установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби України в межах своїх повноважень здійснюють планові заходи державного санітарно-епідеміологічного нагляду (контролю) у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя згідно з вимогами Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про захист населення від інфекційних хвороб»

Розподіл об’єктів державного санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику для здоров’я людини

1. Високий ступінь ризику

1.1.  Водопроводи із поверхневих джерел водопостачання

1.2. Молокопереробні підприємства, в асортименті яких є цільномолочна продукція.

1.3. Виробництво кремових кондитерських виробів.

1.4. Очисні споруди господарсько-побутової каналізації потужністю понад 50 тис. м3/добу.

1.5. Дитячі заклади закритого типу (будинки дитини, інтернати) та оздоровчі заклади з цілодобовим перебуванням (санаторії і позаміські оздоровчі заклади).

1.6. Лікувально-профілактичні заклади, в структурі яких є пологові, хірургічні, дитячі та інфекційні відділення.

1.7. Полігони токсичних відходів.

1.8. Підприємства 1 класу небезпеки, в т.ч. і за радіаційним чинником.

1.9. Склади пестицидів і агрохімікатів, для яких встановлена санітарно-захисна зона – 1000 м.

1.10. Установи, підприємства та об’єкти, що застосовують радіаційно-ядерні технології або використовують джерела іонізуючого випромінювання 1 категорії.

2. Середній ступінь ризику

2.1. Водопроводи з підземних джерел з розподільчою мережею.

2.2. Підприємства ресторанного господарства, у т.ч. навчальні і дитячі заклади оздоровлення та відпочинку з пунктами харчування, які працюють на сировині та напівфабрикатах.

2.3. Очисні споруди господарсько-побутової каналізації потужністю до 50 тис. м3/добу.

2.4. Аптеки, які виготовляють лікарські засоби.

2.5. Стоматологічні кабінети (клініки).

2.6. Підприємства 2 класу небезпеки, у т.ч. і за радіаційним чинником.

2.7. Склади пестицидів і агрохімікатів, для яких встановлена санітарно-захисна зона – 500 м.

2.8. Установи, підприємства та об’єкти, що застосовують радіаційно-ядерні технології або використовують джерела іонізуючого випромінювання II категорії.

2.9. Підприємства харчової промисловості.

2.10. Громадські колодязі.

2.11. Підприємства продовольчої торгівлі.

2.12. Підприємства побутового обслуговування (лазні, перукарні, косметичні кабінети та ін.).

2.13. Підприємства III класу небезпеки, у т.ч. і за радіаційним чинником.

2.14. Склади пестицидів і агрохімікатів для яких встановлена санітарно-захисна зона – 300 м.

2.15. Установи, підприємства та об’єкти, що застосовують радіаційно-ядерні технології або використовують джерела іонізуючого випромінювання  III категорії.

2.16. Молоко-товарні ферми, пункти закупівлі молока.

2.17. Забійні пункти.

3. Низький ступінь ризику

3.1. Підприємства дрібно-роздрібної торговельної мережі, які реалізують у т.ч. фасовані харчові продукти, що швидко не псуються, алкогольні, безалкогольні напої, соки, тютюнові вироби продовольчої торгівлі.

3.2. Поліклінічні відділення, ФАПи.

3.3. Підприємства IV класу небезпеки.

3.4. Свердловини без розподільчої мережі.

3.5. Аптеки, що реалізують готові лікарські засоби.

3.6. Підприємства торгівлі непродовольчою групою товарів.

3.7. Видовищні та розважальні заклади (будинки творчості, бібліотеки, музичні і спортивні школи, театри, музеї, виставкові центри, виставки, кінотеатри, дискотеки, розташовані за межами житлової забудови та ін.).

3.8. Підприємства V класу небезпеки.

3.9. Підприємства побутового обслуговування, у т.ч. дрібні майстерні, що розташовані за межами житлової забудови.

3.10. Юридичні консультації та нотаріальні контори, ломбарди, пункти прокату різного призначення, обміну валют, банки,  ощадкаси, поштові відділення, бібліотеки.

3.11. Бюро ритуальних послуг, культові споруди, що розташовані за межами житлової забудови.

3.12. Склади для зберігання будівельних матеріалів (за винятком легкозаймистих речовин).

3.13. Склади зерна, борошна.

3.14. Спеціалізовані магазини по продажу лікеро-горілчаних виробів, пива, мінеральних та безалкогольних напоїв, тютюнових виробів у тарі виробника.

3.15. Холодильники.

3.16. Вищі учбові заклади.

3.17. Вокзали.

3.18. Громадські вбиральні.

3.19. Солярії.

3.20. Приймальні пункти хімчисток, склопосуду, макулатури.

3.21. Кіоски з реалізації поліграфічної продукції.

3.22. Станції техобслуговування.

3.23. Об’єкти адміністративно-офісного призначення.

3.24. Об’єкти на орендованих торговельних площах, кіоски та контейнери, якщо вони розміщені на ринках, інших об’єктах торгівлі, діяльність яких погоджена з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті