Ціноутворення на лікарські засоби в УкраїніФармакоекономічний погляд

Відповідно до положень «Концепції розвитку охорони здоров’я України» (2000) з метою регулювання цін на лікарські засоби затверджені такі Переліки:

  • Національний перелік основних (життєво необхідних) лікарських засобів і виробів медичного призначення.

  • Перелік вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню.

  • Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Ці переліки не узгоджені між собою, тому негативно впливають на чіткість і прозорість політики у сфері регулювання цін.

Питання ціноутворення на лікарські засоби, зазначені у переліках, аналізувались у статті А.С. Немченко [1]. Мета нашої публікації — висвітлення фармакоекономічних аспектів для регулювання цін на лікарські засоби, які вживаються за кордоном.

Деякі країни Заходу мають єдиний перелік лікарських засобів, наприклад, Національний формуляр у Великобританії (British National Formulary). Існування такої загальнонаціональної стандартизованої формулярної системи полегшує уніфікований підхід до фармакотерапії. Основні вимоги для внесення лікарських засобів у Формуляр — інформація, підтверджена результатами доказових клінічних досліджень, чіткий процес узгодження, незаангажованість [2]. У деяких державах, зокрема в Австралії та Канаді, формулярні списки узгоджуються відповідними регулювальними органами з регіональними (провінційними) формулярними комітетами. У Польщі, Чехії та Болгарії затверджені списки лікарських засобів, витрати на які відшкодовуються через бюджетні чи страхові фонди. При цьому для внесення у Формуляр використовують фармакоекономічні методи, а ціни на лікарські засоби регулюються за допомогою ринкових механізмів. Для внесення лікарського засобу у Формуляр виробники надають таку фармакоекономічну інформацію [3]:

  • лікарський засіб більш ефективний та/або менш токсичний порівняно з існуючим формулярним препаратом з такими самими показаннями і має прийнятне співвідношення «ефективність/витрати»;

  • лікарський засіб необхідний для профілактики чи лікування захворювань з тяжким перебігом, для яких в існуючому Формулярі немає чи недостатньо препаратів, та має прийнятне співвідношення «ефективність/витрати»;

  • лікарський засіб є не менш ефективним і безпечним, ніж формулярний препарат з такими самими показаннями і має аналогічний або кращий показник «ефективність/витрати».

Слід зазначити, що фармакоекономічна оцінка лікарських засобів грунтується на результатах короткострокових чи середньострокових рандомізованих досліджень.

Британський національний формуляр спільно публікують Британська медична асоціація та Королівське фармацевтичне товариство Великобританії. У Британському національному формулярі наведені вартість лікарських засобів для Національної служби охорони здоров’я Великобританії; короткий список виробників лікарських засобів; інформація про те, чи схвалений препарат для застосування в закладах Національної служби охорони здоров’я Великобританії (оскільки для використання затверджені лише лікарські засоби з доведеним терапевтичним та економічним ефектом).

Після врахування Формулярним комітетом фармакоекономічних даних починає діяти ринковий механізм регулювання ціни на лікарський засіб. У багатьох країнах проводиться ліцензування ціни — встановлення фіксованої вартості лікарського засобу (у національній чи твердій валюті), за якою він постачається в усі аптеки чи лікувальні заклади країни для забезпечення пацієнтів, а також встановлюється розмір націнки на формулярні препарати.

Наприклад, у Канаді відшкодування витрат на лікарські засоби відбувається згідно з угодою між регіональними (провінційними) відділами охорони здоров’я та фармацевтичними виробниками — фармацевтичній службі повертається оптова вартість лікарських засобів із встановленими націнками та оплатою за кожен рецепт. Максимальна оплата за рецепт становить 6,76 канадського долара. Максимальний розмір на-цінки обчислюється диференційовано: 30% — для лікарських засобів, вартість яких нижча за 6,30 канадського долара; 15% — для препаратів, вартість яких становить 6,31–15,80 канадського долара; 10% — для лікарських засобів, вартість яких перевищує 15,81 канадського долара. Встановлено, що за інсуліни повертається лише оптова вартість препарату з націнкою.

Формулярним комітетом Канади ідентифіковано близько 430 взаємозамінних лікарських засобів. Взаємозамінні препарати мають різні назви у різних формах випуску, дозах, проте еквівалентні за терапевтичною ефективністю та якістю. Якщо рецепт виписано для лікарського засобу із взаємозамінної групи, відшкодування вартості здійснюється за найнижчою ціною препарату цієї групи.

Створення переліку взаємозамінних лікарських засобів на основі результатів досліджень їх біоеквівалентності та токсичності є важливим аспектом регулювання цін та економії бюджетних коштів. Оскільки перегляд формулярів у країнах Заходу відбувається двічі на рік, це підтримує здорову конкуренцію між виробниками лікарських засобів за право занесення у Формуляр, а постачання препаратів за найнижчою ціною зумовлює економне використання коштів національних систем охорони здоров’я.

Отже, для регулювання ціни на лікарські засоби в Україні вважаємо доцільним:

  • створення єдиного Формуляра лікарських засобів, витрати на які будуть відшкодовуватись через бюджетні та страхові кошти;

  • підтримання конкурентного середовища на фармацевтичному ринку;

  • ліцензування цін на формулярні лікарські засоби.

О.М. Заліська, кандидат фармацевтичних наук, доцент
Б.Л. Парновський, доктор фармацевтичних наук, професор,
Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького

ЛІТЕРАТУРА

1. Немченко А.С. Регулирование цен на медикаменты. Что будет дальше // Провизор. — 2001. — № 23. — С. 5–6.

2. Мета Д., Шухов В., Чучалин А. и др. Британский национальный формуляр (политика, структура, особенности, пример для подражания). http://evbmed.fbm.msu.ru/rwinwww/publica/bnf.html

3. Prescrirtion Drug Services Branch — Saskatchewan Health //Annual Statistical Report. — 1995–1996.
— 32 p.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті