Вшанування вчителя — збереження традицій

17–18 жовтня у м. Києві відбулася науково-практична конференція «Сучасні проблеми внутрішньої патології», присвячена 90-річчю заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії, премій ім. М.Д. Стражеска та ім. Ф.Г. Яновського НАН України, професора, доктора медичних наук Анатолія Петровича Пелещука.

Корифей вітчизняної медичної науки — доктор медичних наук, професор Анатолій Петрович Пелещук

Конференція відбулася у Київській центральній басейновій клінічній лікарні МОЗ України, тій самій лікарні, з якою понад 60 років пов’язана лікарська, педагогічна та наукова діяльність одного із фундаторів київської терапевтичної школи другої половини ХХ століття — А.П. Пелещука. Ця святкова подія зібрала лікарів, науковців, організаторів охорони здоров’я з різних куточків нашої держави. На початку конференції відбулася презентація нещодавно виданої книги А.П. Пелещука «Спогади київського професора медицини». У книзі відображено життєвий і творчий шлях лікаря, педагога, вченого, людини високої культури, яка все життя прагне до знання — спілкуючись та працюючи з наставниками, колегами, друзями, вивчаючи медицину, літературу, історію.

Привітанням ювіляра була присвячена урочиста частина конференції, під час якої пролунало багато щирих, сповнених вдячності та глибокої шани слів до Вчителя. Саме так більшість виступаючих зверталися до Анатолія Петровича, відзначаючи його мудрість, доброзичливість, широку ерудованість, бажання передавати свої знання наступним поколінням лікарів.

Після закінчення з відзнакою в 1936 році Київського медичного інституту Анатолій Петрович Пелещук був зарахований аспірантом кафедри факультетської терапії, яку тоді очолював В.М. Іванов — учень одного із засновників та корифеїв київської школи терапевтів Ф.Г. Яновського. Традиції цієї школи найкраще визначаються гаслом самого Ф.Г. Яновського: «Якнайближче до хворої людини». Цим принципом А.П. Пелещук керувався з перших років роботи на кафедрі, працюючи та спілкуючись з такими талановитими вченими, як В.М. Іванов, Г.Й. Бурчинський, Д.Ф. Чеботарьов.

Підготовку кандидатської дисертації перервала війна. Участь у Великій Вітчизняній війні, на яку він пішов добровольцем, робота полковим лікарем, перебування у німецькому таборі для військовополонених, неможливість влаштуватися на роботу у Києві та постійні перевірки з боку влади після повернення — такі важкі випробування випали на долю А.П. Пелещука. Проте вже у 1944 році була успішно захищена кандидатська дисертація «Окисно-відновні процеси у хворих на рак внутрішніх органів». Потім — роки напруженої наукової роботи, в тому числі у Ленінграді, в інституті ім. І.П. Павлова Академії наук СРСР, завершення та захист у 1962 р. докторської дисертації «Вплив сну на секреторну і моторну діяльність шлунка», широке спілкування із видатними лікарями-науковцями, темами якого була не тільки медицина, але й художня література, мистецтво. Після смерті В.М. Іванова А.П. Пелещук очолив кафедру терапії стоматологічного факультету Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця. За його керівництва на кафедрі розпочалися заняття з групою викладачів вищих медичних навчальних закладів СРСР, які були слухачами факультету підвищення кваліфікації, а також викладання особливостей перебігу внутрішніх хвороб у осіб похилого і старечого віку.

Педагогічна діяльність Анатолія Петровича була і залишається надзвичайно насиченою і плідною. Серед його учнів — багато тисяч лікарів, 6 докторів та 32 кандидати медичних наук, серед яких — відомі вчені академік Л.А. Пиріг, професори Т.Д. Никула, А.С. Свінціцький, М.Д. Торохтін та інші. Анатолій Петрович навчав і навчає не відмовляти у допомозі жодному хворому, не віддалятися від хворого ні за яких обставин. Він доводить лікарям, що за допомогою традиційних методів, які у нашій країні розвинуті і впроваджені, зокрема В.П. Образцовим, М.Д. Стражеском, можна встановити правильний діагноз щонайменше половині хворих. Клінічні обходи професора щоразу ставали подією для медичного персоналу і для хворих. Своїм прикладом професор А.П. Пелещук, за словами декана I медичного факультету НМУ професора В.М. Благодарова, «…надихає співробітників виховувати студентів», а завідуюча кафедри інфекційних хвороб НМУ професор Ж.І. Возіанова розповіла, що іноземні студенти, складаючи іспити, мають можливість відповідати Анатолію Петровичу і французькою, і англійською мовами, які той добре знає, і що це часто збентежує недбайливих студентів, які звикли маскувати своє незнання предмету нібито поганим володінням українською чи російською мовою. Учнями Анатолія Петровича вважає себе також ціла плеяда військових лікарів, зокрема головного військового госпіталю МОЗ України, консультантом якого ще з воєнних років залишається професор Пелещук. Зі словами вдячності за продовження славних традицій київської терапевтичної школи у госпіталі виступив його начальник, заслужений лікар, кандидат медичних наук, генерал-майор медичної служби М.П. Качаєв.

Багатогранною є наукова діяльність А.П. Пелещука. Він не тільки розвинув традиційні для київської терапевтичної школи напрямки медичної науки (клінічна фізіологія та фармакологія органів травлення, клініка та лікування найпоширеніших захворювань травної системи, онкологічних, ревматологічних, алергічних захворювань), а й сформулював концепцію функціональних захворювань органів травлення, вивчив особливості захворювань органів травлення в осіб похилого та старечого віку. Під час створення у Києві у 1965 році Науково-дослідного інституту урології та нефрології Анатолій Петрович з іншими співробітниками кафедри організував в інституті відділ терапевтичної нефрології. За словами директора нещодавно створеного Інституту нефрології АМН України професора М.О. Колесника, цей відділ, «створений більше 40 років тому, на сьогоднішній день є сучасною структурою нефрологічної допомоги національного масштабу».

Професор А.П. Пелещук є автором понад 350 наукових праць, з них 18 монографій та підручників. Результатом наукових досліджень та величезного досвіду є розроблення підходів до діагностики та лікування пацієнтів із функціональними захворюваннями органів травлення, створення сучасних класифікацій хвороб нирок, алгоритмів лікування пацієнтів з нефрологічними захворюваннями, адекватних підходів до санаторно-курортного лікування осіб похилого та старечого віку. Клінічні лекції несуть у собі заряд його кипучої енергії, ентузіазму, тому ніколи не залишають байдужими слухачів.

Анатолій Петрович — знаний в Україні та за її межами висококваліфікований лікар, багатий досвід якого та мудрі практичні рішення цінують як лікарі, так і пацієнти. До професора А.П. Пелещука особливо тягнуться люди творчих професій. Звичайно, їх приваблює висока культура, ерудованість лікаря, з вуст якого можна почути вираз А.П. Чехова: «Лікар, який нічого не знає, крім медицини, не знає й медицини». Анатолій Петрович володіє кількома європейськими мовами, чудово знає українську, російську та світову літературу, історію. Для нього однаково близькою є поезія О. Пушкіна, Т. Шевченка, М. Рильського, Г. Гейне. Він часто цитує твори улюблених авторів, в тому числі мовою оригіналу, вражає оточуючих своїми різнобічними знаннями.

А.П. Пелещук багато займається організаційною та громадською діяльністю. Протягом 30 років медична громадськість обирала його головою Київського міського товариства терапевтів, а також почесним головою з’їздів терапевтів України у 1992 і 1998 роках. Він є членом Правлінь українських наукових товариств терапевтів та нефрологів, членом редколегії багатьох медичних журналів, часто друкується у періодичних виданнях.

Вітання приймала також дружина ювіляра, Кіра Володимирівна, разом з якою Анатолій Петрович вже 60 років.

Колектив «Щотижневика АПТЕКА» приєднується до всіх вітань і щиро бажає Вчителеві здоров’я та плідної праці на довгі роки.

Дарина Полякова

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи