МАСТОДИНОН від “Біонорики АГ”:Оптимальне вирішення суто жіночих проблем

До уваги читачів «Щотижневика АПТЕКА» пропонується стислий огляд вітчизняних та зарубіжних досліджень, які мали на меті вивчити клінічну ефективність комбінованого гомеопатичного препарату рослинного походження МАСТОДИНОН компанії «Біонорика АГ» (Німеччина) при лікуванні пацієнток з патологією репродуктивної системи, зумовленої гіперпролактинемією (ГПЛЕ). Принагідно зазначимо, що віднедавна в  українській роздрібній аптечній мережі, крім вже звичної рідкої лікарської форми препарату у вигляді крапель для внутрішнього застосування (спиртового розчину), з’явився МАСТОДИНОН у формі таблеток.

Пролактин — гормон гіпоталамо-гіпофізарної системи, вплив якого на регулювання розвитку молочної залози (МЗ) — мамогенез та перебіг менструального циклу (МЦ) було виявлено порівняно недавно (хоча філогенетично він є одним із найдавніших гормонів: синтезується у риб, рептилій, птахів). Надлишкова секреція пролактину — ГПЛЕ — один із найбільш поширених синдромів у репродуктивній ендокринології і зумовлює виникнення багатьох функціональних порушень жіночої репродуктивної системи. Так, ГПЛЕ виявляють у 60–85% хворих із вторинною аменореєю, у 27–50% — з олігоменореєю, у 67% — з галактореєю, у 42% — з гірсутизмом, у 60,5% пацієнток зі зниженням лібідо (Вихляева Е.М., 1997). При ГПЛЕ майже у 70% пацієнток виявляють ендокринне безпліддя (ановуляцію), у близько 20% — синдром полікістозних яєчників, майже у 10% — дисфункціональні кровотечі, у близько 17% — нерегулярний менструальний цикл, у 10–15% — передменструальний синдром (ПМС) (Манухин И.Б. и соавт., 2001). ГПЛЕ є хронічним стимулятором функції МЗ (адже пролактин контролює мамогенез і стимулює лактацію шляхом індукції синтезу протеїнів, ліпідів та вуглеводів жіночого молока), тому може розглядатися в числі визначальних етіологічних факторів розвитку мастодинії (нагрубання та болючість МЗ при ПМС) та фіброзно-кістозної мастопатії — найбільш поширеного серед доброякісних утворень в МЗ (Gregl A. et al., 1986).

МАСТОДИНОН у своєму складі містить екстракти лікарських рослин: плодів прутняку, стеблелиста васильковоподібного, цикламена, грудошника гіркого, півника різнобарвного та лілеї тигрової. Інгредієнти препарату впливають на різні ланки патогенетичного ланцюга багатьох порушень з боку репродуктивної системи. Основна діюча речовина МАСТОДИНОНУ — екстракт прутняка (Agnus Castus), дофамінергічний ефект якого зумовлює зниження вивільнення пролактину гіпоталамо-гіпофізарною системою (базальна концентрація пролактину перебуває у зворотній кореляційній залежності від вивільнення допаміну).

МАСТОПАТІЯ

В основі етіології та патогенезу мастопатії лежить дисбаланс між прогестероном та естрогенами; надлишок останніх стимулює проліферацію тканини МЗ і сприяє затримці у ній рідини. Мастодинія (яка розглядається як основний симптом ПМС, хоча може виникати й ізольовано) проявляється набряком МЗ, підвищенням тактильної чутливості та больовими відчуттями при доторканні. Обидва види патології часто поєднуються.

Існує кілька підходів до лікування хворих з мастопатією (з клінічними ознаками мастодинії):

•?замісна терапія гестагенами протягом лютеїнової фази, спрямована на відновлення естрогено-прогестеронового балансу;

•?призначення антагоністів естрогенів;

•?призначення допамінергічних речовин (синтетичних інгібіторів пролактину);

•?призначення препаратів допамінергічної дії рослинного походження (Agnus Castus і МАСТОДИНОН);

•?хірургічне втручання (у разі неефективності консервативного лікування та в сумнівних випадках).

Порівняльні характеристики ефективності лікування за допомогою МАСТОДИНОНУ, гестагену (лінестренолу) та плацебо при мастопатії, асоційованій з циклічною мастодинією, вивчали в ході дослідження за участю 121 пацієнтки (Kubista et al., 1986). Хворих було розподілено на три групи: 1-ша — 38 хворих (одержували плацебо), 2-га — 55 хворих (одержували МАСТОДИНОН), 3-я — 28 хворих (одержували гестаген). Критерієм ефективності терапії було зникнення скарг та значне покращання самопочуття. В результаті статистичної обробки отриманих даних було виявлено, що ефективність МАСТОДИНОНУ є порівнянною з такою у гестагену і достовірно перевищує плацебо (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльна оцінка клінічної ефективності
та безпеки трьох схем лікування мастопатії
(Kubista et al., 1986)

Результат лікування

Група пацієнтів

1-ша (n=38)

2-га (n=55)

3-я (n=28)

Позитивний

13 (36,8%)

41 (74,5%)

23 (82,1%)

Негативний

25 (63,2%)

14 (25,5%)

5 (17,9%)

Частота виникнення ПДЛ, %

10,5

7,2

21,4

За даними про ефективність та частоту побічної дії ліків (ПДЛ) у пацієнток досліджуваних груп (виникнення екзантеми на шиї, задишка, припливи, нудота, свербіж шкіри) автори дослідження роблять висновок, що МАСТОДИНОН — дієва та безпечна терапевтична альтернатива при мастопатії, а тривале лікування гестагенами доцільно починати лише у разі неефективності інших схем терапії.

ПЕРЕДМЕНСТРУАЛЬНИЙ СИНДРОМ

ПМС — це комплекс соматичних, вегетативних та психоемоційних симптомів, які виникають регулярно у лютеїнову фазу за кілька днів до початку менструації і, як правило, зникають на 1–2-й день від їх початку. Серед основних симптомів ПМС (яким притаманна значна варіативність) вирізняють мастодинію, відчуття переповнення шлунка, метеоризм, запор, головний біль (часто мігренеподібний), запаморочення, дратівливість, порушення сну, зниження лібідо, симпатоадреналові кризи з підвищенням артеріального тиску. У патогенезі ПМС сучасні дослідники значну роль відводять пролактину (Манухин И.Б. и соавт., 2001).

У дослідженні, проведеному на клінічній базі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (Гордеева Г.Д., 2002) взяли участь 104 жінки віком 18–38 років з різними функціональними порушеннями з боку репродуктивної системи. Пацієнток було відібрано з урахуванням анамнестичних даних, що асоціюються з ризиком розвитку ГПЛЕ, і розподілено на три групи:

• 1-ша — 32 пацієнтки з гіпоменструальним синдромом (встановлена олігоопсоменорея з затримкою менструації на 2–5 міс; тривалість захворювання 1–5 років; наявність характерних анамнестичних даних та екстрагенітальних скарг;

• 2-га — 24 хворих з патогномонічним анамнезом, нерегулярними та тривалими менструаціями, виявленими під час обстеження ановуляцію, недостатністю лютеїнової фази (НЛФ) та екстрагенітальними порушеннями;

• 3-тя — 48 жінок з ПМС, у яких домінували психоемоційні, цефалгічні та вегетосудинні прояви.

Усім пацієнткам призначали МАСТОДИНОН по 30 крапель зранку та ввечері протягом 12–24 тиж. Результати оцінювали шляхом вивчення клінічних даних про динаміку менструальної функції, характеру скарг при ПМС, тестів функціональної діагностики, даних ультразвукових досліджень, визначення рівня пролактину в сироватці крові радіоімунологічним методом. Лікування вважали ефективним у разі відновлення нормального овуляторно-менструального циклу, зникнення або суттєвого зменшення вираженості ознак ПМС.

Як свідчать дані, наведені в табл. 2, застосування МАСТОДИНОНУ виявилося найбільш ефективним у группі пацієнток із гіпоменструальним синдромом: у 81,2% з них відновився регулярний МЦ, а у 71,8% тести функціональної діагностики дозволили встановити наявність овуляції. У пацієнток із дисфункціональними кровотечами (нерегулярні та/або тривалі менструації на фоні ановуляції або НЛФ) відбулося відновлення регулярних менструацій (у 79,1%), овуляторних циклів (у 77,7%) та нормалізувалася лютеїнова фаза (у 80,0%). У табл. 3 наведено порівняльні характеристики різних методів лікування ПМС і розладів МЦ.

Таблиця 2

Ефективність препарату МАСТОДИНОН при лікуванні розладів МЦ (Г.Д. Гордеева, 2002)

Результат лікування

Група пацієнтів

1-ша (n=32)

2-га (n=24)

3-я (n=48)

Відновлення регулярного ритму МЦ

26 (81,2%)

19 (79,1%)

Відновлення овуляції

23 (71,8%)

7 — з 9 з ановуляцією (77,7%)

Відновлення лютеїнової фази

12 – з 15 з НЛФ (80,0%)

Зменшення вираженості ознак ПМС

37 (77,1%)

Таблиця 3

Альтернативні схеми фармакотерапії ПМС
та розладів МЦ (Coeungiet E. et al., 1986; Meyl Ch., 1991; Uebl A., 1992)

Лікарські засоби

Частота ПДЛ

Протипоказання

Ефективність

Гестагени

Висока

Існують

Висока

Антиестрогени

Значна

Існують

Висока

Гонадотропіни

Значна

Існують

Висока

Препарати рослинного походження (МАСТОДИНОН)

Одиничні ПДЛ

Відсутні

Висока

Синтетичні інгібітори пролактину

Висока

Існують

Висока

РОЗЛАДИ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ У ПІДЛІТКІВ

У структурі гінекологічної захворюваності дівчат-підлітків порушення менструального циклу (ПМЦ), виникнення яких зумовлено насамперед незрілістю функціональної системи регулювання менструальної функції, становлять близько 61–63% (Башмакова Н.В. и соавт., 2003). Сьогодні все більше дослідників відзначають тенденцію до підвищення частоти проявів у підлітків як гіперменструального синдрому (гіперменорея, поліменорея, пройоменорея та ювенільні маткові кровотечі), так і гіпоменструального синдрому (первинна та вторинна аменорея, гіпоменорея, олігоменорея, опсоменорея). А частка хворих від загальної кількості всіх, хто звернувся до дитячого та підліткового гінеколога з приводу змін у МЗ, становить 5–12% (Гуркин Ю.А., 2000).

Недостатня увага до згаданих патологічних станів як з боку лікарів, так і самих пацієнток та їхніх батьків, може призводити до того, що з часом функціональні порушення трансформуються в органічні й стають причиною гормонально зумовлених захворювань у репродуктивному віці. Тому застосування негормональних лікарських засобів у дівчат пубертатного віку з різними типами порушень з боку репродуктивної системи розглядається як актуальне питання сучасної підліткової гінекології.

На базі гінекологічного відділення Уральського НДІ охорони материнства та дитинства МОЗ РФ було проведено дослідження за участю 63 дівчат віком 13–18 років з різними формами розладів МЦ: з них 43 (основна група) у складі комплексної терапії отримували комбінований препарат рослинного походження МАСТОДИНОН, 20 пацієнток (контрольна група) лікувалися згідно з загальноприйнятими рекомендаціями. Об’єктивним критерієм ефективності терапії було обрано показник нормалізації менструальної функції (табл. 4).

Таблиця 4

Характеристики МЦ у дівчат до і після лікування (Н.В. Башмакова и соавт., 2003)

Форма розладу МЦ

Основна група (n=43)

Контрольна група (n=20)

до лікування

після лікування

до лікування

після лікування

Гіперполіменорея, поліменорея, пройоменорея

12 (27,9%)

2 (4,7%)

7 (35%)

3 (15%)

Ювенільні кровотечі

3 (7%)

0

3 (15%)

1 (5%)

Олігоменорея, опсоменорея

22 (51,1%)

13 (30,2)

8 (40%)

5 (25%)

Аменорея

6 (14%)

2 (4,7%)

2 (10%)

1 (5%)

Регулярний МЦ

0

26 (60,5%)

0

10 (50%)

На основі отриманих результатів російські вчені зробили висновок, що застосування препарату МАСТОДИНОН у комплексній терапії сприяло підвищенню ефективності лікування і дозволило уникнути проведення гормональної терапії у 60% дівчат з розладами МЦ.

Результати наведених досліджень свідчать, що у дорослому та підлітковому віці застосування препарату МАСТОДИНОН компанії «Біонорика АГ» при порушеннях з боку жіночої репродуктивної системи є перспективним. o

За матеріалами, наданими представництвом компанії «Біонорика АГ» в Україні

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

«Бионорика АГ» помогает женщинам в профилактике РМЖ

Коментарі

Котенко Жанна 24.11.2009 10:51
по назначению лечашщего врача пью Мастодинон 3 месяц эффект почуствовала буквально на 2 неделе, препарат очень эффективный, а самое главное в сотаве натуральные компоненты

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті