Заборонено реалізацію (торгівлю), зберігання та застосування лікарського засобу Левоміцетин, таблетки по 0,5 г № 10, серії 620703, з маркуванням виробника ВАТ “Монфарм”, м. Монастирище Черкаської області.
При подготовке публикации использованы данные, предоставленные Государственным информационно-аналитическим центром мониторинга внешних товарных рынков “Госвнешинформ”, Информационно-аналитическим агентством “Статинформконсалтинг” и другими доступными редакции источниками.
Дата 12 лютого 2004 р. буде записана в літописі фармацевтичного ринку України як одна з визначних. Цього дня представники 25 фармацевтичних компаній – членів Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), що працюють на фармацевтичному ринку України, урочисто підписали “Кодекс маркетингової практики фармацевтичних виробників та їхніх представництв (компаній)” (далі – Кодекс), розроблений ЄБА. Ця подія відбулася у приміщенні представництва Європейської Комісії в присутності її посла, голови представництва Европейської Комісії в Україні п. Норбера Жустена, який зазначив, що підписання Кодексу – підтвердження того, що конкретні досягнення Європейського Союзу, європейського бізнесу впроваджуються і в Україні. Кореспондент “Щотижневика АПТЕКА” звернувся до учасників заходу з проханням прокоментувати цю подію.
Согласно статистическим данным МЗ Украины, ежегодно в стране острыми респираторными вирусными инфекциями (ОРВИ) болеют около 10 млн человек, из них около 700 тыс. – дети. Эти заболевания, периодически повторяясь, сокращают общую продолжительность жизни (в среднем на 1 год), значительно ухудшают качество жизни, мешают работе и отдыху, нанося существенный экономический ущерб.
Лекарственный препарат должен быть эффективным, быстродействующим, безопасным, доступным, оказывать влияние на все симптомы заболевания и желательно быть приятным на вкус. Таким требованиям соответствует новый препарат широко известной потребителям серии “Колдрекс” – Колдрекс МаксГрип Лимон производства компании “ГлаксоСмитКлайн Консьюмер Халскер” (Великобритания).
Компания, о которой пойдет речь, работает на украинском фармацевтическом рынке с 1998 г. Первоначально она была организована как совместное украино-германо-литовское предприятие, а с 2000 г. стала самостоятельной структурой – ООО “Интерфарма-Киев”. Говорят, что дистрибьютор в первую очередь продает не товар, а услугу, сопровождение товара. Поэтому интересно сравнить мнения профессионалов об одних и тех же процессах, происходящих на рынке дистрибьюции. Корреспондентка “Еженедельника АПТЕКА” решила узнать, какова точка зрения генерального директора ООО “Интерфарма-Киев” Олега Дубины.
По итогам Национального рейтинга “ТОП-100. Лучшие ТОП-менеджеры Украины” лучшим топ-менеджером фармацевтической отрасли Украины признан генеральный директор “Фармацевтической фирмы “Дарница” Владимир Загорий (16-я позиция в рейтинге по всем отраслям).
Сердечно-сосудистая патология является одной из наиболее частых причин заболеваемости и смертности в промышленно развитых странах. Установлено, что комплексное воздействие на такие факторы, как артериальная гипертензия (АГ), курение, дислипидемия и ожирение позволяет в значительной степени снизить заболеваемость и летальность от этой патологии среди населения. В 1988 г. профессор Стенфордского университета (США) G. Reaven выделил комплекс сцепленных на патобиохимическом и патофизиологическом уровне факторов, обусловливающих чрезвычайно высокий суммарный риск развития ишемической болезни сердца (ИБС), как синдром Х, или метаболический синдром (МС) [4, 5]. Этот синдром является симптомокомплексом связанных между собой нарушений углеводного и жирового обмена, а также механизмов регуляции артериального давления (АД) и функции эндотелия, механизм которого обусловлен снижением чувствительности тканей к инсулину. В настоящее время проблема МС приобретает первостепенное значение из-за высокой распространенности (от 5 до 20%) среди популяции. Результаты крупных многоцентровых исследований продемонстрировали тесную взаимосвязь между АГ и другими симптомами МС [1, 3]. Это обусловливает важность своевременного лечения метаболических нарушений, включая медикаментозные и немедикаментозные методы их коррекции. Антигипертензивная терапия – одно из основных направлений лечения МС. При выборе антигипертензивных препаратов необходимо учитывать их метаболическую активность и органопротекторное действие.
До уваги читачів “Щотижневика АПТЕКА” пропонується стислий огляд вітчизняних та зарубіжних досліджень, які мали на меті вивчити клінічну ефективність комбінованого гомеопатичного препарату рослинного походження МАСТОДИНОН компанії “Біонорика АГ” (Німеччина) при лікуванні пацієнток з патологією репродуктивної системи, зумовленої гіперпролактинемією (ГПЛЕ). Принагідно зазначимо, що віднедавна в українській роздрібній аптечній мережі, крім вже звичної рідкої лікарської форми препарату у вигляді крапель для внутрішнього застосування (спиртового розчину), з’явився МАСТОДИНОН у формі таблеток.
Предмет закупівлі Замовник Дата проведення торгів Переможець торгів, ціна державного контракту Номер оголошення у ВДЗ Апаратура медична: шприци — 5 найменувань, системи для переливання крові — 4 найменування Головне управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міськдержадміністрації 26.12.2003 р. КП «ФАРМАЦІЯ» (м. Київ)/2174994,45 грн./12.01.2004 р. 0662 Препарати лікарські — 576 найменувань Головне управління охорони здоров’я […]
Проблема грибкових інфекцій має важливе медичне та соціальне значення, зумовлене насамперед великою поширеністю їх у популяції. За даними ВООЗ (1995), мікозами уражено близько 20% населення, тобто кожний п’ятий житель планети. У структурі шкірних захворювань частка мікозів становить до 40% (Корсунська І. М., 2003). За своєю етіологічною структурою та клінічними проявами грибкові інфекції надзвичайно різноманітні. На сьогодні відомо близько 400 патогенних грибів – збудників мікозів (Сергєєв А. Ю., Сергєєв Ю. В., 2003). Останніми десятиріччями грибкові інфекції стали предметом ретельного вивчення: було вдосконалено методи діагностики, розроблено нові специфічні протигрибкові засоби, що значно розширило можливості терапевтичної корекції. Однак, незважаючи на очевидні успіхи в діагностиці та лікуванні, спостерігається значне підвищення частоти розвитку цих захворювань (Буслаєва Г. Н., 1999). Це, зокрема, може бути зумовлено недооцінкою ролі змішаної, грибково-бактеріальної флори при мікозах, зростанням важкост і перебігу супутньої патології, алергічних реакцій. Тому питання впровадження у повсякденну клінічну мікологічну практику нових лікарських засобів, які б вирізнялися удосконаленими фармакологічними характеристиками, залишається актуальним.
