Законопроект «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012 — 2016 роки»

10 Жовтня 2012 5:00 Поділитися

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз
на 2012 — 2016 роки»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012 — 2016 роки» (далі — акт) розроблено на виконання Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» та у зв’язку із закінченням дії Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007 — 2011 роках. За період дії зазначеної програми показники захворюваності, поширеності, смертності від туберкульозу знизилися, однак, залишаються високими. У 2011 році захворюваність на туберкульоз, його поширеність та смертність від туберкульозу в Україні становила, відповідно 67,2; 155,3 та 15,3 випадків на 100 тис. населення. За оцінками ВООЗ в Україні мультирезистентну форму мають 16% хворих з новими випадками та 44% хворих з повторними випадками туберкульозу, що на тепер становить близько 7000 хворих. У країні реєструються випадки майже невиліковного туберкульозу з розширеною медикаментозною резистентністю, кількість яких стрімко збільшується. Одночасно із зростаючою епідемією ВІЛ/СНІД, що має тенденцію до генералізації через статевий шлях передачі, швидко зростає і частка пацієнтів із ко-інфекцією туберкульоз/ВІЛ-інфекція (ТБ/ВІЛ), кількість яких у 2011 році становила 13,6% від загального числа хворих з новими випадками туберкульозу. Особливу небезпеку становить поєднання мультирезистентного туберкульозу з ВІЛ-інфекцією серед уразливих до інфікування ВІЛ груп населення. Так, за даними пілотного проекту ВООЗ у Донецькій області (2006 р.) 58% ув’язнених з ко-інфекцією ТБ/ВІЛ мали мультирезистентну форму туберкульозу.

У зв’язку з цим виникла нагальна потреба у розробці нової Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2012-2016 роках, спрямованої на запобігання поширенню туберкульозу.

2. Мета і шляхи її досягнення

Головною метою розробки нової Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2012-2016 роках є подальше поліпшення епідемічної ситуації в напрямку зменшення загальної кількості хворих на туберкульоз, зниження захворюваності та смертності від туберкульозу, від ко-інфекції ТВ/ВІЛ, зниження темпів поширення мультирезистентного туберкульозу шляхом реалізації державної політики, що ґрунтується на принципах забезпечення загального та рівного доступу населення до якісних послуг з профілактики, діагностики та лікування туберкульозу.

3. Правові аспекти

Нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є:

Конституція України; Закони України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про затвердження Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках».

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Фінансування Програми здійснюватиметься в межах видатків, передбачених у державному бюджеті головним розпорядником коштів — виконавцям Програми, за рахунок коштів бюджетів Автономної республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Необхідний обсяг фінансування Програми, зокрема з державного бюджету, визначається щороку виходячи з конкретних завдань та наявності коштів.

5. Позиції заінтересованих органів

Проект акта стосується міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які будуть виконавцями Програми, насамперед, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Державної пенітенціарної служби України.

6. Регіональний аспект

Проект стосується питання розвитку адміністративно — територіальних одиниць, оскільки облдержадміністрації є співвиконавцями Програми.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект акта розміщено на сайті Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань (http://dssz.gov.ua) для громадського обговорення.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта буде надіслано Спільному представницькому органу всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань для ведення колективних переговорів та соціального діалогу на національному рівні та Спільному представницькому органу сторони роботодавців на національному рівні.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект акта не є регуляторним актом.

11. Прогноз результатів

Виконання Програми дасть змогу досягти Цілей Розвитку Тисячоліття як складової національної довгострокової стратегії розвитку, а саме цілі 6 «Обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів», знизивши захворюваність та смертність від туберкульозу відповідно до 64,0 та 14,0 випадків на 100 тис. населення.

Реалізація Програми також дасть змогу:

  • зменшити відсоток хворих на мультирезистентний туберкульоз серед нових випадків захворювання;
  • забезпечити виліковування 70% хворих з новими випадками туберкульозу;
  • забезпечити 100% хворих з новими випадками мультирезистентного туберкульозу повноцінним лікуванням;
  • покращити доступ до лікування уразливих груп населення шляхом впровадження ДОТС стратегії в усіх регіонах України;
  • знизити кількість хворих з повторним лікуванням та зменшити відсоток хворих, що відірвались від лікування;
  • запровадити ефективну систему боротьби з туберкульозом у закладах пенітенціарної системи;
  • стабілізувати рівень смертності від ко-інфекції ТБ/ВІЛ на 10% шляхом забезпечення мультидисциплінарного підходу надання медичної допомоги пацієнтів з туберкульозом та ВІЛ-інфекцією;
  • забезпечити якісне надання медичних послуг на рівні первинної медичної ланки, у тому числі покращити виявлення туберкульозу за допомогою мікроскопії мазка мокротиння;
  • покращити діагностику звичайного та мультирезистентного туберкульозу у закладах охорони здоров’я та пенітенціарної системи;
  • зміцнити матеріально-технічне і кадрове забезпечення протитуберкульозної служби, в тому числі профільних кафедр та науково-дослідних інститутів;
  • інтегрувати діяльність протитуберкульозної служби із діяльністю закладів первинної та вторинної ланок охорони здоров’я, санітарно-епідеміологічної служби, покращити взаємодію з зацікавленими сторонами, зокрема органами виконавчої влади (службами внутрішніх справ, виконання покарань, міграції, соціального захисту, ветеринарної служби тощо) щодо профілактики і виявлення туберкульозу;
  • втілити державну систему моніторингу заходів протидії туберкульозу та забезпечити роботу державного електронного реєстру хворих на туберкульоз;
  • здійснити соціальну мобілізацію щодо боротьби зі стигмою та дискримінацією, що пов’язані з туберкульозом та ВІЛ-інфекцією, налагодити систему інформування про стан та успіхи боротьби з туберкульозом.
Віце-прем’єр-міністр України — Міністр охорони здоров’я України
Р.В. Богатирьова

ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

Закон УкраЇни
Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз
на 2012—2016 роки

Верховна Рада України постановляє:

1. Затвердити Загальнодержавну цільову соціальну програму протидії захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки, що додається.

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 
Голова
Верховної Ради України

ЗАТВЕРДЖЕНО
Законом України
від 2012 р. №

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА СОЦІАЛЬНА ПРОГРАМА протидії захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки

Поширення туберкульозу становить загрозу національній безпеці країни, є однією з причин втрати працездатності, здоров’я, причиною інвалідності та смертності населення, свідчить про проблеми бідності, соціальної нерівності та потребує постійного збільшення обсягу видатків з державного бюджету.

Україна посідає друге місце після Російської Федерації серед країн Європейського регіону за показниками захворюваності на туберкульоз.

У 2011 році показники захворюваності на туберкульоз, його поширеності та смертності від нього становили відповідно 67,2; 155,3 і 15,3 випадку на 100 тис. населення. За оцінкою ВООЗ, в Україні на мультирезистентну форму туберкульозу хворіють 16 відсотків осіб, у яких виявлено нові випадки, та налічується 44 відсотки хворих з повторними випадками туберкульозу, що становить близько 7000 хворих. Реєструються випадки майже невиліковного туберкульозу з розширеною медикаментозною резистентністю, кількість яких стрімко збільшується. Особливу небезпеку становить поєднання мультирезистентного туберкульозу з ВІЛ-інфекцією серед уразливих до ВІЛ-інфекції груп населення.

Високий рівень захворюваності та поширення мультирезистентного туберкульозу зумовлений несвоєчасним виявленням і неналежним лікуванням хворих на активну форму туберкульозу, недостатнім фінансуванням, кадровою кризою, недосконалістю лабораторної мережі з мікробіологічної діагностики туберкульозу, низькою мотивацією населення до своєчасного звернення за медичною допомогою та недостатній доступ уразливих верств населення до медичних послуг.

Світовий досвід свідчить, що для усунення проблем, пов’язаних з туберкульозом, необхідно забезпечити реалізацію державної політики у сфері профілактики, своєчасного виявлення та лікування хворих шляхом об’єднання зусиль органів державної влади та громадськості.

Мета Програми

Метою Програми є поліпшення епідемічної ситуації в напрямі зменшення кількості хворих на туберкульоз, зниження рівня захворюваності та смертності від нього, ко-інфекції (туберкульоз/ВІЛ-інфекція), темпів поширення мультирезистентного туберкульозу шляхом реалізації державної політики, що ґрунтується на принципах забезпечення загального та рівного доступу населення до високоякісних послуг з профілактики, діагностики і лікування туберкульозу.

Шляхи та способи розв’язання проблеми

На сьогодні існує кілька варіантів розв’язання проблеми.

Перший варіант передбачає здійснення закупівлі високовартісного обладнання і препаратів для своєчасного діагностування та лікування хворих на туберкульоз, у тому числі мультирезистентний, та контролю за станом захворювання на туберкульоз із застосуванням механізму контрольованого лікування за коротким курсом під безпосереднім наглядом медичних працівників, адаптованого до національної системи протидії туберкульозу та особливостей його епідемії.

Другий, оптимальний варіант передбачає формування нових елементів системи протидії захворюванню на туберкульоз, зокрема запровадження комплексного підходу до протидії епідемії туберкульозу шляхом підвищення ефективності стратегії, спрямованої на її зупинення.

Зазначена стратегія розроблена ВООЗ та реалізується у країнах, в яких зареєстровано високий рівень захворюваності на туберкульоз (країни Східної Європи, Південно-Східної Азії, Африки, Західно-Тихоокеанського регіону).

Результати реалізації зазначеної стратегії в країнах Прибалтики, Республіці Білорусь, Казахстані, Румунії підтвердили її ефективність та значне зниження рівня захворюваності і смертності від туберкульозу. Так, рівень захворюваності на туберкульоз в Латвії з 2006 по 2010 рік знизився з 62 випадків на 100 тис. населення до 45 випадків, у Казахстані за відповідний період — з 204 до 163 випадків, в Республіці Білорусь — з 53 до 39 випадків, в Румунії — з 155 до 125 випадків на 100 тис. населення.

Розв’язання проблеми можливе шляхом виконання протягом 2012—2016 років таких завдань:

  • реформування системи надання протитуберкульозної допомоги, зокрема максимальне наближення медичних послуг до хворого, інтеграція надання медичної допомоги, що забезпечить доступ населення до послуг з діагностики, лікування туберкульозу та догляду за хворими;
  • утворення відділень для паліативної та хоспісної медицини, лікування хіміорезистентного туберкульозу, розвитку системи амбулаторної допомоги;
  • розширення можливостей лабораторної мережі з мікробіологічної діагностики туберкульозу для виявлення всіх випадків захворювання шляхом оптимізації кількості лабораторій першого та третього рівня;
  • запровадження здійснення протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню захворювання на туберкульоз у закладах охорони здоров’я, місцях довгострокового перебування осіб і проживання хворих на туберкульоз та зміцнення матеріально-технічної бази протитуберкульозних закладів;
  • удосконалення механізму надання індивідуальної протитуберкульозної допомоги;
  • безперебійне забезпечення закладів охорони здоров’я, що здійснюють лікування хворих на туберкульоз у стаціонарних та амбулаторних умовах, протитуберкульозними лікарськими засобами, зокрема широке застосування препаратів із фіксованими дозами;
  • підвищення якості контрольованого лікування туберкульозу через розширення мережі кабінетів контрольованого лікування в закладах охорони здоров’я та впровадження елементів такого лікування в систему первинної медичної допомоги;
  • забезпечення узгодженого функціонування систем протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу стосовно виявлення випадків захворювання на туберкульоз, своєчасного діагностування мультирезистентного туберкульозу, розширення профілактичного лікування латентної туберкульозної інфекції у осіб, що живуть з ВІЛ-інфекцією/СНІДом;
  • посилення взаємодії і координації діяльності МОЗ, Національної академії медичних наук, Мінсоцполітики, МОНмолодьспорту, ДПтС та інститутів громадянського суспільства з питань своєчасної діагностики і лікування хворих на туберкульоз, зокрема мультирезистентний, осіб, що належать до груп ризику, у тому числі бездомних осіб та осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, а також організації контрольованого лікування осіб, хворих на активну форму туберкульозу, що звільнилися з місць позбавлення волі;
  • модернізація системи надання стаціонарної медичної допомоги затриманим за підозрою у вчиненні злочинів та взятим під варту особам, хворим на активну форму туберкульозу;
  • модернізація системи моніторингу та оцінки виконання Програми, роботи закладів охорони здоров’я на центральному та регіональному рівні, зокрема здійснення підготовки та проведення навчання відповідних фахівців, удосконалення звітно-облікових форм та індикаторів ефективності роботи, забезпечення функціонування електронного реєстру осіб, хворих на туберкульоз;
  • залучення громадських організацій до активної участі у протидії захворюванню на туберкульоз, забезпечення захисту населення, що має обмежений доступ до медичної допомоги, формування у суспільстві толерантного ставлення до осіб, хворих на туберкульоз, і ВІЛ-інфікованих осіб та запобігання їх дискримінації в системі закладів охорони здоров’я;
  • сприяння створенню належних умов для ефективної реалізації потенціалу та розвитку об’єднань громадян, які провадять діяльність у сфері протидії туберкульозу;
  • удосконалення системи післядипломної освіти у галузі фтизіатрії, обміну досвідом на національному та міжнародному рівні шляхом утворення ресурсних центрів та оновлення програм навчання;
  • підвищення рівня поінформованості населення з питань запобігання захворюванню на туберкульоз шляхом проведення лекцій, бесід, телепередач, розповсюдження соціальної реклами.

Прогнозовані обсяги фінансування Програми наведені в додатку 1.

Завдання та заходи Програми наведені в додатку 2.

Очікувані результати виконання Програми наведені в додатку 3.

Очікувані результати виконання Програми

Виконання Програми дасть змогу:

  • обмежити поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і знизити рівень захворюваності на туберкульоз та смертності від нього відповідно до 64 і 14 випадків на 100 тис. населення;
  • досягти зниження щороку не менш як на 1 відсоток рівня захворюваності та смертності від туберкульозу;
  • запобігти поширенню мультирезистентного туберкульозу;
  • знизити показник частоти переривання лікування до 10 відсотків, довести кількість виявлених із застосуванням методу мікроскопії мазка мокротиння випадків захворювання на туберкульоз серед осіб, що вперше захворіли, до 50 відсотків;
  • удосконалити систему надання населенню протитуберкульозної допомоги, підготовки і перепідготовки медичних працівників з питань профілактики і діагностики туберкульозу та лікування хворих;
  • забезпечити залучення понад 80 відсотків медичних працівників до навчання за програмами, що відповідають міжнародним стандартам;
  • забезпечити своєчасне виявлення хворих на туберкульоз;
  • сформувати систему лабораторного контролю за якістю протитуберкульозних препаратів;
  • забезпечити повне одужання 70 відсотків хворих, яким вперше встановлено діагноз туберкульозу;
  • зменшити кількість хворих, що лікуються повторно та перервали курс лікування;
  • знизити рівень смертності від ко-інфекції (туберкульоз/ВІЛ-інфекція) на 10 відсотків шляхом застосування мультидисциплінарного підходу до надання медичної допомоги таким хворим.

Обсяг та джерела фінансування Програми

Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів, що передбачаються у державному бюджеті, гранту Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією, інших джерел.

Обсяг фінансування Програми з державного бюджету визначається щороку виходячи з конкретних завдань та наявних коштів.

Додаток 1
до Програми

ПАСПОРТ
Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії
захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1341.

2. Програма затверджена Законом України від №.

3. Державний замовник — МОЗ.

4. Керівник Програми — Голова Держслужби соцзахворювань.

5. Відповідальні виконавці: МОЗ, Держслужба соцзахворювань, ДПтС, Національна академія медичних наук, Міноборони, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

6. Строк виконання Програми: 2012—2016 роки.

7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування:

Джерела фінансування Обсяг фінансування У тому числі за роками (тис. гривень)
2012 2013 2014 2015 2016
Усього 1830762,17 364245,7 353881,43 439566,46 394791,39 278277,19
У тому числі            
Кошти державного бюджету 1236478,4 199546,43 241305,87 254037,27 263311,64 278277,19
Кошти Глобального фонду 592283,77 162699,27 112575,56 185529,19 131479,75  
Інші джерела 2000 2000        

Додаток 2
до Програми

ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
з виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки

Додаток 3
до Програми

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки

Найменування завдання Найменування показника Значення показника
усього у тому числі за роками
2012 2013 2014 2015 2016
1. Удосконалення системи охорони здоров’я в галузі протидії захворюванню на туберкульоз, у тому числі хіміорезистентний розроблення механізму інтеграції фтизіатричної служби до закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівня надання лікувально-профілактичної допомоги 1 1        
розроблення моделі реформування системи охорони здоров’я в галузі протидії захворюванню на туберкульоз в пілотних регіонах 4 4 4      
запровадження зазначеної моделі в інших регіонах 23     9 14  
кількість засідань Національної ради з питань протидії захворюванню на туберкульоз 5 1 1 1 1 1
кількість розроблених проектів нормативно-правових актів 3 3        
кількість затверджених нормативно-правових актів 1 1        
підготовка методики розрахунку протитуберкульозних препаратів 1   1 1 1 1
утворення робочої групи для реалізації гранту Глобального фонду 1 1        
кількість відповідальних за виконання Програми та відповідних регіональних програм осіб, що проходять навчання, відсотків 75 75 75 75 75 75
розроблення та затвердження стратегії розвитку кадрового потенціалу протитуберкульозної служби 1 1        
стан забезпеченості лікарями-фтизіатрами та медичними сестрами закладів охорони здоров’я згідно з нормативно-правовими актами, відсотків 95   80 85 90 95
стан забезпеченості лікарями-лаборантами та лаборантами із середньою освітою закладів охорони здоров’я згідно з нормативно-правовими актами, відсотків 95   80 85 90 95
кількість опрацьованих та затверджених програм 3   3      
утворення ресурсного (тренінгового) центру 1 1        
розроблення та узгодження плану проведення та тематики навчальних заходів для фахівців протитуберкульозної служби 1 1 1 1 1  
розроблення та впровадження системи моніторингу використання набутих знань 1   1      
наявність уніфікованої бази даних для проведення тренінгів та підготовки фахівців протитуберкульозної служби, які пройшли навчання 1 1        
кількість медичних працівників, що пройшли навчання з питань лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз 2150 175 900 360 360 360
кількість лікарів первинної ланки, які пройшли навчання з питань профілактики, діагностики та лікування туберкульозу 13890 2830 4070 2330 2330 2330
кількість психологів та соціальних працівників, які пройшли навчання з питань надання інтегрованої допомоги 930 60 120 180 240 330
кількість закладів охорони здоров’я, що надають послуги хворим на туберкульоз, які укомплектовані майном відповідно до табеля оснащення 741   150 250 500 741
кількість закладів охорони здоров’я, які відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, відсотків 95 25 50 75 80 95
кількість відділень для лікування хворих на туберкульоз, щодо яких судом ухвалено рішення про обов’язкову госпіталізацію та взяття під варту 27 12 15 27 27 27
утворення Національної референс-лабораторії 1   1      
кількість лабораторій першого рівня, в тому числі відомчих лабораторій ДПтС, які включені до системи контролю якості, відсотків 100 50 60 75 85 100
кількість лабораторій другого рівня, які включені до системи контролю якості, відсотків 100 25 42 70 85 100
кількість лабораторій третього рівня, в тому числі відомчих лабораторій ДПтС, які включені до системи контролю якості, відсотків 100 100 100 100 100 100
кількість лабораторій першого — третього рівня, які відповідають діючим стандартам, відсотків 100 60 70 80 100 100
2. Удосконалення системи моніторингу та оцінки результатів виконання Програми кількість регіональних відділів моніторингу і оцінки, що функціонують 27 5 15 27 27 27
підготовка нормативно-правових актів з питань діяльності регіональних відділів моніторингу і оцінки заходів протидії захворюванню на туберкульоз 2 2        
створення та забезпечення функціонування електронного реєстру хворих на туберкульоз на національному та регіональному рівні 1 1        
електронного реєстру хворих на туберкульоз, що надходять від установ ДПтС 25 10 15      
приведення обліково-звітних форм документації у відповідність з міжнародними стандартами 1   1      
кількість регіонів, у які здійснено моніторингові візити представників центральних органів виконавчої влади 27 27 27 27 27 27
кількість регіонів, у які здійснено моніторингові візити представників центрального апарату ДПтС 10 10 10 10 10 10
розроблення та затвердження алгоритмів проведення моніторингових візитів 1 1        
кількість регіонів, які охоплені моніторинговими візитами, відсотків 75 75 75 75 75 75
кількість регіонів, персонал медичних закладів яких пройшов навчання 27 27 27 27 27 27
3. Організація діяльності з виявлення і діагностики туберкульозу кількість випадків туберкульозу, виявлених методом мікроскопії мокротиння в закладах первинної медико-санітарної допомоги, відсотків 4,5 2,5 3 3 4 4,5
кількість хворих на туберкульоз, яким проведено діагностику методом мікроскопії мазка мокротиння та посіву на тверде поживне середовище, відсотків 95 95 95 95 95 95
закупівля шаф біологічної безпеки для:            
МОЗ 27   6 7 7 7
ДПтС 10   3 3 3 1
закупівля центрифуг для:            
МОЗ 24   6 6 6 6
ДПтС 8   2 2 2 2
закупівля сухожарових шаф для:            
МОЗ 27   6 7 7 7
ДПтС 10   2 2 2 2
закупівля автоклавів для:            
МОЗ 27   6 7 7 7
Національної академії медичних наук 3       1 2
ДПтС 10   3 1 3 3
закупівля холодильників для:            
  МОЗ 81   20 20 20 21
Національної академії медичних наук 2     1 1  
ДПтС 22   5 5 5 7
закупівля аквадистиляторів для:            
МОЗ 54   13 13   14
Національної академії медичних наук 2     2 14  
кількість хворих на туберкульоз
першої — третьої категорії, яким проведено діагностику методом посіву на рідке поживне середовище, відсотків
80 45 55 65 70 80
кількість хворих на туберкульоз
першої — третьої категорії з числа осіб, позбавлених волі, яким проведено діагностику методом посіву на рідке поживне середовище в комунальних закладах охорони здоров’я
6000 1200 1200 1200 1200 1200
рівень охоплення хворих на туберкульоз рентгенологічним обстеженням, відсотків 100 95 100 100 100 100
закупівля обладнання для МОЗ:            
апарати цифрові флюорографічні стаціонарні 54   13 13 13 15
рентгенологічні стаціонарні діагностичні комплекси на три робочих місця 27   6 6 6 9
відеоторакоскопи 18   4 4 5 5
відеобронхоскопи 27   6 6 7 8
закупівля відеобронхоскопів для Національної академії медичних наук 2       1 1
кількість дітей віком від чотирьох до 14 років, які охоплені туберкулінодіаг-ностикою, відсотків 98 90 92 95 98 98
4. Лікування та профілактика туберкульозу кількість випадків успішного лікування серед нових випадків легеневого туберкульозу, відсотків 80 60 65 70 75 80
кількість осіб, які пройшли повний курс хіміопрофілактики ізоніазидом, відсотків 90 60 70 80 90 90
кількість випадків успішного лікування нових випадків мультирезистентного туберкульозу, відсотків 65 35 40 45 55 65
кількість протитуберкульозних закладів, у яких обсяг видатків на патогенетичне лікування відповідає розрахунковим потребам, відсотків 95 25 50 85 95 95
кількість вилікуваних хворих першої, другої і четвертої категорії за допомогою хірургічних методів з числа тих, яким було проведено оперативне втручання, відсотків 90 75 80 85 90 90
кількість протитуберкульозних закладів, у яких обсяг видатків на харчування відповідає нормативному, відсотків 95 25 50 85 95 95
кількість хворих серед затриманих та ув’язнених осіб, які не перервали лікування, відсотків 85 60 70 75 80 85
кількість хворих на туберкульоз
першої — четвертої категорії, які пройшли контрольоване лікування на амбулаторному етапі, відсотків
90 70 75 80 85 90
кількість осіб, що перервали лікування з числа тих, у яких виявлені нові випадки легеневого туберкульозу, відсотків 5 7 6,8 6,5 6 5
5. Протидія поширенню мультирезистентного туберкульозу та туберкульозу з розширеною медикаментозною резистентністю безперервне постачання протитуберкульозних препаратів до усіх протитуберкульозних закладів з метою запобігання поширенню мультирезистентного туберкульозу 30 30 30 30 30 30
кількість протитуберкульозних закладів у регіонах, у яких утворені відділення для лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз відповідно до потреби у стаціонарному лікуванні 27 12 15 20 27 27
кількість протитуберкульозних закладів у регіонах, у яких утворені відділення для надання паліативної допомоги 27 5 15 20 25 27
забезпечення необхідними препаратами протитуберкульозних закладів для надання паліативної допомоги відповідно до потреби, відсотків 100 80 80 80 90 100
проведення соціологічного дослідження 1 1        
кількість хворих на мультирезистентний туберкульоз, що отримують соціальну допомогу, відсотків 80 50 60 70 80 80
розроблення проекту нормативно-правового акта щодо ведення осіб, які перебували в контакті з особами, хворими на мультирезистентний туберкульоз 1 1        
кількість лабораторій другого та третього рівня, які здійснюють швидку діагностику туберкульозу 162 41 76 108 133 162
облаштування відповідним обладнанням лабораторій:            
МОЗ 21     7 7 7
Національної академії медичних наук 1     1    
ДПтС 5   1 1 1 2
кількість хворих на туберкульоз першої категорії, яким проведено діагностику за допомогою молекулярно-генетичних методів, відсотків 98   20 40 70 98
кількість хворих з новими випадками мультирезистентного туберкульозу, які розпочали лікування відповідно до затверджених схем та забезпечені протитуберкульозними препаратами другого ряду, відсотків 100 70 75 85 90 90
рівень забезпечення препаратами для лікування побічних реакцій відповідно до потреби, відсотків            
розроблення та затвердження рекомендацій щодо хірургічного лікування 1   1      
кількість закладів первинної лікувально-профілактичної допомоги, що відповідають вимогам інфекційного контролю, відсотків 90 50 60 70 80 90
кількість медичних працівників, які захворіли на туберкульоз (на 10 тис. осіб) 2 6 5 4 3 2
кількість протитуберкульозних закладів, що відповідають вимогам інфекційного контролю, в тому числі оснащені засобами інженерного контролю, відсотків 90 50 60 70 80 90
кількість протитуберкульозних закладів, що забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання 400 130 230 250 350 400
кількість туберкульозних лікарень ДПтС, у яких утворено відділення для хворих на мультирезистентний туберкульоз відповідно до вимог інфекційного контролю 9 1 2 3 3  
           
кількість медичних працівників, які пройшли навчання з інфекційного контролю, відсотків 100 30 50 70 85 100
кількість проведених досліджень щодо стійкості до протитуберкульозних препаратів 1 1        
кількість регіонів, у яких налагоджена система надання соціально-психологічної допомоги вразливим групам населення за участю громадських організацій 27 20 27 27 27 27
кількість регіонів, у яких неурядові громадські організації співпрацюють із протитуберкульозними закладами 27 20 27 27 27 27
6. Здійснення заходів протидії захворюванням на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію/СНІД забезпечення виконання плану спільних заходів протидії захворюванню на
ко-інфекцію (туберкульоз/ВІЛ- інфекція/СНІД) на центральному та регіональному рівні
28 28 28 28 28 28
розроблення індикаторних показників 1 1        
кількість хворих, що проходять профілактичне лікування котримоксазолом відповідно до потреби, відсотків 100 75 80 95 100 100
кількість хворих на ко-інфекцію (туберкульоз/ВІЛ-інфекція/СНІД), які проходять антиретровірусну терапію, відсотків 95 70 80 90 95 95
кількість хворих на туберкульоз
першої — четвертої категорії, що пройшли тестування на ВІЛ-інфекцію, відсотків
98 80 95 98 98 98
кількість медичних та соціальних працівників, що пройшли навчання з питань надання інтегрованої допомоги 930 60 120 180 240 330
кількість регіонів, у яких впроваджено механізм надання інтегрованої допомоги 27 5 10 15 20 27
7. Створення сприятливого соціального середовища для діяльності інститутів громадянського суспільства, спрямованої на подолання епідемії туберкульозу звіт про проведення дослідження 2 1   1    
Національна стратегія інформаційної кампанії з питань протидії захворюванню на туберкульоз 1 1        
кількість регіонів, у яких розроблено та затверджено регіональний план заходів з інформування та залучення населення до протидії захворюванню на туберкульоз на регіональних радах протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу 27 27 27 27 27 27
кількість регіонів, у яких виконуються регіональні плани заходів з інформування населення щодо протидії захворюванню на туберкульоз 27 3 10 15 20 27
кількість регіонів, у яких організовано проведення навчання 27 15 18 24 27  
8. Проведення досліджень в рамках виконання Програми кількість наукових досліджень 2   1   1  

 

 

ВИСНОВОК
на проект Закону України
«Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз
на 2012–2016 роки»

Поданим законопроектом пропонується затвердити Загальнодержавну цільову соціальну програму протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки (далі — Програма), що передбачає заходи, спрямовані на зниження захворюваності на туберкульоз та смертності від цієї хвороби.

Головне управління, підтримуючи передбачені Програмою заходи, разом із тим, вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно із Законом України «Про державні цільові програми» проект державної цільової програми повинен містити перелік заходів з визначенням їх виконавців, строків виконання (в цілому і поетапно), обсягів та джерел фінансування (з розбивкою за роками). Натомість у Додатку № 2 до цієї Програми відсутні дані щодо обсягів фінансування передбачених нею окремих заходів (наприклад: «запобігання збільшенню кількості випадків мультирезистенсного туберкульозу з розширеною медикаментозною резистентністю шляхом безперебійного постачання протитуберкульозних препаратів» (підп. 1 п. 5 Додатку № 2); «лікування побічних реакцій із застосування посимптомних препаратів» (підп. 10 п. 5 Додатку № 2).

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень.

Керівник Головного управління В.І. Борденюк

Висновок Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я

Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я розглянув проект Закону України про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012 — 2016 роки (реєстр. № 11046), поданий Кабінетом Міністрів України.

Народні депутати України — члени Комітету зазначили, що незважаючи на позитивні тенденції у сфері боротьби с туберкульозом, що намітились в Україні внаслідок реалізації попередньої Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007 — 2011 роках, показники захворюваності, поширеності та смертності від туберкульозу в Україні залишаються високими.

Україна посідає друге місце після Російської Федерації серед країн Європейського регіону за показниками захворюваності на туберкульоз.

У 2011 році показники захворюваності на туберкульоз, поширеності та смертності від нього становили 67,2; 155,3 і 15,3 випадку на 100 тис. населення відповідно.

За оцінкою ВООЗ, в Україні на мультирезистентну форму туберкульозу хворіють 16 відсотків осіб, у яких виявлено нові випадки, та налічується 44 відсотки хворих з повторними випадками туберкульозу, що становить близько 7000 хворих. У країні реєструються випадки майже невиліковного туберкульозу з розширеною медикаментозною резистентністю, кількість яких стрімко збільшується. Одночасно із зростаючою епідемією ВІЛ/СНІД, що має тенденцію до генералізації через статевий шлях передачі, швидко зростає і частка пацієнтів із ко-інфекцією туберкульоз/ВІЛ-інфекція (ТБ/ВІЛ), кількість яких у 2011 році становила 13,6% від загального числа хворих з новими випадками туберкульозу. Особливу небезпеку становить поєднання мультирезистентного туберкульозу з ВІЛ-інфекцією серед уразливих до інфікування ВІЛ груп населення. Так, за даними пілотного проекту ВООЗ у Донецькій області (2006 р.) 58% ув’язнених з ко-інфекцією ТБ/ВІЛ мали мультирезистентну форму туберкульозу.

Тому даний законопроект є дуже актуальним.

Проектом нової Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012 — 2016 роки (далі — проект Програми) визначено за мету подальше поліпшення епідемічної ситуації у напрямку зменшення загальної кількості хворих на туберкульоз, зниження захворюваності та смертності від туберкульозу та ко-інфекції ТВ/ВІЛ, зниження темпів поширення мультирезистентного туберкульозу, а також забезпечення загального та рівного доступу населення до якісних послуг з профілактики, діагностики та лікування туберкульозу.

Проект Програми розроблено з урахуванням вимог Закону України «Про протидію захворюванням на туберкульоз», прийнятого Верховною Радою України 22 березня 2012 року за № 4564-VI.

З метою забезпечення реалізації положень цього Закону проектом Програми передбачено низку заходів, зокрема щодо:

  • інтеграції фтизіатричної служби до закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівня надання лікувально-профілактичної допомоги з метою їх залучення до активного виявлення хворих на туберкульоз;
  • розвиток кадрового потенціалу протитуберкульозної служби;
  • поліпшення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, що надають послуги хворим на туберкульоз, для забезпечення виконання стандартів лікування, дотримання вимог стандартів інфекційного контролю та санітарно-протиепідемічних норм і правил;
  • утворення Національної референс-лабораторії та модернізація мережі лабораторій, що здійснюють діагностику туберкульозу;
  • створення та забезпечення функціонування електронного реєстру хворих на туберкульоз на національному та регіональному рівні, а також електронного реєстру хворих на туберкульоз, що надходять від установ Державної пенітенціарної служби України;
  • безперервне постачання протитуберкульозних препаратів до протитуберкульозних закладів з метою запобігання поширенню мультирезистентного туберкульозу;
  • створення в усіх 27 регіонах відділень для лікування хворих на туберкульоз, щодо яких судом ухвалено рішення про примусову госпіталізацію, відділень для лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз, а також відділень для надання паліативної допомоги хворим на туберкульоз;
  • проведення широкої інформаційної кампанії з питань протидії захворюванню на туберкульоз тощо.

Фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься в межах видатків, що передбачаються у державному бюджеті головним розпорядникам бюджетних коштів, відповідальним за виконання Програми, а також за рахунок коштів місцевих бюджетів та коштів гранту Глобального фонду, інших джерел.

Загальний обсяг фінансування Програми на 2012 — 2016 роки складає 1 млрд. 830 млн. 800 тис. грн., у тому числі кошти державного бюджету — 1 млрд. 236,5 млн. грн., кошти Глобального фонду — 592,3 млн. грн.., інші джерела — 2 млн. грн.

Як зазначає Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (висновок від 05.09.2012 р. № 04-14/7-1555), обсяг видатків, що згідно з законопроектом пропонується спрямувати з державного бюджету у 2012 році на реалізацію Програми (199,5 млн. грн.), відповідає обсягу коштів, що враховані на цю мету у Державному бюджеті на 2012 рік відповідальним виконавцям Програми (Міністерство охорони здоров’я України, національна академія медичних наук України, Міністерство оборони України, Державна пенітенціарна служба України) у складі відповідних бюджетних програм.

В цілому проект Програми розроблений з урахуванням стратегії ВООЗ, якою передбачено застосування комплексного підходу до протидії епідемії туберкульозу шляхом підвищення ефективності стратегії, спрямованої на її зупинення.

Зазначена стратегія вже реалізується у країнах, в яких зареєстровано високий рівень захворюваності на туберкульоз (країни Східної Європи, Південно-Східної Азії, Африки, Західно-Тихоокеанського регіону) і підтвердила свою ефективність.

В країнах Прибалтики, Республіці Білорусь, Казахстані, Румунії внаслідок її реалізації відмічається значне зниження рівня захворюваності і смертності від туберкульозу. Так, рівень захворюваності на туберкульоз в Латвії з 2006 по 2010 рік знизився з 62 випадків на 100 тис. населення до 45 випадків, у Казахстані за відповідний період — з 204 до 163 випадків, в Республіці Білорусь — з 53 до 39 випадків, в Румунії — з 155 до 125 випадків на 100 тис. населення.

За прогнозами Міністерства охорони здоров’я України, реалізація заходів проекту Програми дозволить до 2016 року поліпшити епідемічну ситуацію, знизити рівень захворюваності на туберкульоз на 5% та смертність від нього на 10%, зменшити темпи поширення мультирезистентного туберкульозу, забезпечити рівний доступ населення до якісних послуг з профілактики, діагностики та лікування туберкульозу.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (висновок від 28.09.2012 р. № 16/3-974/11046) підтримує прийняття зазначеного законопроекту.

З огляду на визначений термін дії Програми Комітет вважає за доцільне проект Закону України про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012 — 2016 роки, (реєстр. № 11046), поданий Кабінетом Міністрів України, прийняти за основу та в цілому як Закон.

Співдоповідачем із зазначеного питання при розгляді його на пленарному засіданні Верховної Ради України пропонується визначити — Голову Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, народного депутата України Бахтеєву Т.Д.

Голова Комітету Т.Д. Бахтеєва

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті