Відкриваючи захід, Василь Нетяженко зазначив, що сьогодні в Україні діагностовано лише біля 60% випадків гіпертонічної хвороби, 40% таких пацієнтів звертаються до лікаря. Лише 14% з них отримують належне симптоматичне лікування (в країнах ЄС цей показник становить більше 30%), а 35% хворих застосовують лікарські засоби тільки періодично. Така невтішна статистика пояснюється низькою прихильністю населення до лікування, а також неналежним ставленням до свого здоров’я.
Так, тільки в столиці зареєстровано 653 тис. пацієнтів з гіпертонічною хворобою, але фактично їх кількість значно більша, оскільки люди не здогадуються про захворювання та не звертаються до лікарів через його безсимптомний перебіг.
Ускладненнями артеріальної гіпертензії є інфаркт міокарда та інсульт. Так, щороку в Україні відзначають 105 тис. випадків інсульту та 60 тис. випадків гострого інфаркту міокарда, які потребують дороговартісного лікування та тривалого реабілітаційного періоду. Саме систематична антигіпертензивна терапія допомагає їх уникнути.
З метою зниження захворюваності населення на гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу серця, судинні ураження мозку, підвищення тривалості та якості життя пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та підвищення доступності їх лікування з 1 червня 2012 р. в Україні реалізовується Пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою (далі — Пілотний проект), дія якого поширюється на 7 міжнародних непатентованих назв антигіпертензивних препаратів.
12 червня 2013 р. Урядом прийнято постанови «Питання удосконалення реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою» та «Про внесення змін до Порядку часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою» (Прим. ред. — На сьогодні відповідні документи в офіційних джерелах не оприлюднено). Відповідно до цих постанов КМУ до переліку лікарських засобів, на які поширюється дія Пілотного проекту, включено комбіновані препарати та ацетилсаліцилову кислоту, що збільшить коло пацієнтів з гіпертонічною хворобою, залучених до Пілотного проекту; застосовано нові підходи до методики розрахунку як граничного рівня оптово-відпускних цін на лікарські засоби, так і порівняльних референтних цін на них, які підлягають частковому або повному відшкодуванню; врегульовано питання щодо визначення розпорядників субвенцій для здійснення часткового відшкодування вартості ліків суб’єктам господарювання та зменшення терміну відшкодування суб’єктові господарювання коштів за відпущенні лікарські засоби.
За словами В. Нетяженка, реалізація Пілотного проекту суттєво підвищить прихильність пацієнтів до лікування і дасть можливість скоротити кількість випадків інсульту та ішемічної хвороби серця на 30%, тобто на 30–40 тис. осіб у рік. На сьогодні в результаті комплексних заходів до лікування вже додатково залучено приблизно 2,5 млн хворих на гіпертонічну хворобу.
У 2013 р. з державного бюджету на часткове відшкодування вартості відповідних лікарських засобів виділено близько 192 млн грн., проте, на жаль, відсоток освоєння бюджетних коштів нині надзвичайно низький та становить приблизно 30%. Найгірше використали кошти Київська, Вінницька, Волинська, Чернівецька області, Київ та Севастополь, найкраще — Херсонська, Полтавська, Сумська та Харківська області. Як наголосив доповідач, показник використання коштів у першу чергу є маркером роботи лікаря з пацієнтом та свідчить про погану обізнаність пацієнтів і недостатню ініціативу самих лікарів. Необхідно проводити постійну просвітницьку роботу з хворим, роз’яснюючи йому важливість корекції способу життя й регулярного прийому препаратів для лікування гіпертонічної хвороби. Також пацієнт повинен знати про можливість отримати необхідний препарат за нижчою ціною в рамках реалізації Пілотного проекту. До просвітницької роботи повинні активніше залучатися ЗМІ.
З ініціативи МОЗ України до навчально-методичної роботи, а також організації інформаційно-просвітницьких та діагностичних заходів серед населення в рамках реалізації Пілотного проекту залучено медичні та фармацевтичні ВНЗ: викладачів, студентів, лікарів-інтернів, курсантів закладів післядипломної освіти.
Свій внесок у покращення реалізації Пілотного проекту зробив і Національний медичний університет (НМУ) ім. О.О. Богомольця. З ініціативи Віталія Москаленка, ректора цього ВНЗ, у літній період 2013 р. започатковано акцію з безкоштовного вимірювання артеріального тиску лікарями-інтернами, які також надають населенню безкоштовні консультації та поради щодо стану здоров’я, допомагають визначити фактори ризику серцево-судинних захворювань. Щоденно до імпровізованих пунктів вимірювання артеріального тиску звертається приблизно 100 осіб. Люди, у яких виявлено підвищений артеріальний тиск, направляються до спеціалізованих поліклінік, де можуть отримати рецепти на препарати, включені до Пілотного проекту. За словами В. Нетяженка, такі акції повинні проводитися на постійній основі в усіх місцях скупчення людей.
На початку 2013 р. студенти НМУ ім. О.О. Богомольця провели акцію, яка ще раз продемонструвала недостатню обізнаність людей щодо Пілотного проекту. Так, на зимових канікулах студенти-медики з усіх куточків країни відвідали своїх сусідів, виміряли їм артеріальний тиск та паралельно провели опитування. Було опрацьовано близько 16 тис. анкет, внаслідок чого з’ясовано: лише 60% населення з підвищеним артеріальним тиском знають про реалізацію Пілотного проекту, а серед осіб з нормальним артеріальним тиском їх частка становить лише 10–15%. 30% опитаних дізналися про Пілотний проект від студентів. Таким чином, студентство зіграло велику просвітницьку роль у питанні інформування населення про можливості здешевлення лікування. Подібна студентська ініціатива буде продовжена й під час літніх канікул.
Відповідаючи на запитання, як забезпечені антигіпертензивними препаратами пацієнти, що перебувають на стаціонарному лікуванні, професор наголосив, що вони лікуються за рахунок держави. При виписці з лікарні хворий з артеріальною гіпертензією отримує рецепт для амбулаторного лікування, номер якого зазначено у виписці з історії хвороби, і за яким він може в той же день придбати необхідні антигіпертензивні препарати в аптеках в межах окремої області. Таким чином, хворий без перерви продовжує своє лікування. Відповідні вказівки головним лікарям районних та обласних лікарень уже надані з боку керівників обласних департаментів охорони здоров’я.
фото Сергія Бека
Коментарі