Стратегія державної політики щодо наркотиків на період до 2020 р.: доповідає голова ДСКН

Ми уже повідомляли нашим читачам про ухвалення Урядом 28 серпня 2013 р. Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 р. (далі — Стратегія). 4 вересня поточного року з цього приводу відбувся брифінг за участю голови Державної служби України з контро­лю за наркотиками (далі — ДСКН) Володимира Тимошенка, який озвучив ключові моменти Стратегії, що визначають напрями й механізми скорочення незаконної пропозиції наркотиків та попиту на них, досягнення балансу в наркополітиці держави між каральними заходами щодо незаконного обігу наркотиків і забезпеченням їх доступності в медичних цілях.

Історія розробки Стратегії

На переконання розробників Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 р., її ухвалення це перший крок до цивілізованої наркополітики в Україні, який залишив позаду 3 роки плідної праці заінтересованих органів державної влади, експертів, науковців, фахівців-практиків, представників громадських організацій.

Володимир Тимошенко назвав ухвалення Стратегії непересічною подією для України, оскільки наша держава свого часу ратифікувала три важливі Конвенції ООН, а саме:

  • Про наркотичні засоби від 30.03.1961 р.;
  • Про психотропні речовини від 21.02.1971 р.;
  • Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20.12.1988 р.

При здійсненні своїх зобов’язань за Конвенціями всі країни-учасники мали розробити стратегічні плани щодо боротьби з наркотиками. Голова ДСКН визнав, що досі Україною такої стратегії не було розроблено. «Це не означає, що Україна не вживала ніяких заходів щодо вирішення проблеми наркотиків. Ці заходи здійснювалися і координувалися, але серйозного документа, який би розставив акценти й узгоджував дії відомств, досі не було», констатував В. Тимошенко.

На думку голови ДСКН, спроби розробити й ухвалити Стратегію в нинішньому вигляді довго не давали позитивного результату через відсутність скоординованих дій між зацікавленими міністерствами та відомствами. «Фактично Україна останньою серед країн Європи прийняла таку стратегію. Ми врахували досвід країн — членів конвенцій ООН і рекомендації близько 38 європейських фахівців», зазначив він.

Ключові аспекти Стратегії

На сьогодні стратегічна парадигма державної політики щодо наркотиків — потреба у всебічному переході від карального, кримінально-правового спрямування антинаркотичних заходів до лікувально-профілактичних як найбільш результативних у контексті подолання наркоманії. Інноваційним вектором Стратегії є спрямування діяльності всіх суб’єктів наркополітики на зниження незаконного попиту на наркотики, що включає профілактику, подолання стигматизації, лікування та реабілітацію хворих на наркоманію. На переконання В. Тимошенка, це є визначальним чинником переорієнтації наркополітики з кримінально-карного ухилу на пріоритетність здійснення заходів зі зниження незаконного попиту.

Стратегія чітко визначає суб’єктів формування і реалізації наркополітики, включаючи Президента України, Уряд, ДСКН, Міністерства, заклади охорони здоров’я та органи місцевого самоврядування, із залученням громадських, професійних, релігійних об’єднань, наукових установ, благодійних фондів, приватних та інших структур.

Одночасно з удосконаленням системи конт­ролю за обігом наркотиків Стратегія передбачає забезпечення доступності наркотичних лікарських засобів, для чого необхідно:

  • провести оцінку потреб у наркотичних лікарських засобах, керуючись міжнародними методиками у цій сфері, із встановленням відповідних квот;
  • розробити з урахуванням світового досвіду та впровадити стандартні схеми застосування наркотичних препаратів для лікування з їх використанням;
  • запровадити доступ до наркотичних лікарських засобів через первинну ланку медичного обслуговування лікарів загальної практики — сімейної медицини;
  • здійснити реорганізацію та розширення мережі аптек з правом зберігання та видачі наркотичних лікарських засобів.

Надмірна зарегульованість контролю за наркотичними лікарськими засобами практично зупинила в Україні виробництво та імпорт їх нових неін’єкційних форм. Для поліпшення ситуації, яка склалася, Стратегією передбачено забезпечити:

  • удосконалення законодавчої бази, що регламентує виготовлення, державні закупівлі, постачання, зберігання та реалізацію наркотичних лікарських засобів для полегшення доступу до них у лікувальних і наукових цілях;
  • проведення прямих (виробник — заклад охорони здоров’я) та централізованих закупівель наркотичних лікарських засобів на підставі науково обґрунтованих потреб з метою зниження вартості таких лікарських засобів;
  • декларування зміни оптово-відпускних цін на наркотики, наркотичні лікарські засоби та прекурсори;
  • розроблення методики ціноутворення на наркотичні лікарські засоби з урахуванням специфіки здійснення заходів безпеки й охорони;
  • розширення асортименту наркотичних лікарських засобів у зручних для пацієнта лікарських формах (таблетки, краплі, пластирі, свічки тощо), насамперед за рахунок збільшення обсягів їх виробництва вітчизняними підприємствами фармацевтичної промисловості усіх форм власності.

В. Тимошенко нагадав, що з початку року українські пацієнти отримали доступ до препарату морфіну сульфат у формі таблеток (прим. ред.: наказом МОЗ України від 01.02.2013 р. № 77 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали» до Державного реєстру лікарських засобів внесено морфіну сульфат у формі таблеток по 0,005 г, № 50 (10х5) у блістерах (р.п. № UA/12735/01/01); таблеток по 0,010 г № 10 (10х1), № 50 (10х5), № 140 (10х14) у блістерах (р.п. № UA/12735/01/02)).

На переконання голови ДСКН, здійснення комплексу заходів щодо упорядкування застосування наркотичних лікарських засобів, зокрема відповідних правоохоронних дій, очікувано приведе до стабілізації кількості так званих аптечних наркоманів.

Передбачена й зміна стратегічних пріоритетів лікування наркозалежних осіб в установах пенітенціарної системи, яка передбачає, зокрема, забезпечення доступності всіх видів послуг з лікування наркозалежності, виконання психосоціальних і фармакологічних програм (зокрема детоксикації); розроблення і виконання програм запобігання поверненню осіб, які звільняються з місць позбавлення волі, до зловживання наркотиками та можливим рецидивам кримінальної поведінки та ін.

Запитання — відповіді

Відповідаючи на питання журналістів, В. Тимо­шенко зазначив, що текст відповідного розпорядження КМУ буде оприлюднено найближчим часом з урахуванням зауважень і доповнень, внесених у ході розгляду документа на засіданні Уряду.

Зокрема, за словами голови ДСКН, вирішено посилити контроль споживання наркотиків представниками ряду професій (пілоти цивільної авіації, оператори ядерних установок та ін.).

Щодо питання фінансування Стратегії В. Тимошенко зазначив, що обсяги видатків будуть затверджуватися на кожен рік відповідно до щорічних планів її реалізації. Фінансування здійснюватиметься за рахунок державного бюджету із залученням коштів міжнародних організацій.

Загалом запровадження Стратегії і здійснення практичних заходів, на думку розробників, сприятиме істотному зменшенню негативного впливу незаконного обігу наркотиків на суспільство, зниженню рівня злочинності у цій сфері, що прогнозовано сприятиме оздоровленню нації.

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека

Интересная информация для Вас:

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи