Відкриваючи нараду, Олександр Толстанов зазначив, що пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою — це безпрецедентна подія, і головне нині — не втратити це надбання, проаналізувати всі помилки та успіхи й рухатися далі. Завдяки цьому проекту, на переконання заступника міністра охорони здоров’я, люди стали дійсно лікуватися, адже лікарі наголошували не лише на необхідності такого лікування, а й на можливості придбати ліки за зниженими цінами у широкому асортименті. Якщо раніше з усіх пацієнтів, які мають стало високі показники артеріального тиску, до лікарів зверталися лише 16–20%, залежно від регіону, то тепер ця цифра сягає 70%. На думку О. Толстанова, люди почали лікуватися тому, що препарати стали доступнішими і тому що медики повідомляли їм необхідну інформацію. Він наголосив, що у розробці та впровадженні проекту брали участь фахівці галузі охорони здоров’я, і його реалізація стала можливою лише за підтримки керівництва держави та особисто міністра охорони здоров’я. Заступник міністра повідомив, що у рішенні колегії Рахункової палати України, засідання якої також відбулося 21 січня, запропоновано звернутися до Верховної Ради України з пропозицією щодо продовження дії пілотного проекту.
Тетяна Донченко, директор Департаменту з питань якості медичної та фармацевтичної допомоги МОЗ України, повідомила, що з метою продовження пілотного проекту МОЗ України підготовлено проект відповідної постанови Кабінету Міністрів. Вона висловила сподівання, що Уряд підтримає ініціативу Міністерства, схваливши відповідну постанову, і результати від подальшого впровадження проекту будуть ще кращими. Адже, крім продовження терміну реалізації пілотного проекту, постановою передбачено відшкодування вартості аптекам за ліки, відпущені у грудні 2013 р., а також можливість переміщення лікарських засобів з ІІ у І групу часткового відшкодування їх вартості. Це сприятиме зниженню цін на такі ліки та підвищить рівень доступності та забезпеченості ними хворих. Загалом на реалізацію пілотного проекту з держбюджету пропонується виділити 191,6 млн грн.
Завершуючи виступ, Т. Донченко зазначила, що дійсно успішна реалізація проекту значною мірою залежить від роботи практичних лікарів, їх кваліфікації, і від обізнаності в процесах стандартизації медичної допомоги.
Ольга Худошина, начальник відділу з питань якості медичної допомоги Департаменту з питань якості медичної та фармацевтичної допомоги МОЗ України, наголосила на необхідності впровадження локальних протоколів медичної допомоги для успішної реалізації проекту. Зупинившись на методиці їх розробки, вона нагадала, що до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я належать уніфіковані клінічні протоколи, на підставі яких закладами охорони здоров’я та фізичними особами — підприємцями розробляються безпосередньо локальні протоколи. Їх розробка в закладах охорони здоров’я проводиться групою фахівців, яких призначає керівник закладу. Вони розробляються впродовж 3 міс після того, як уніфікований клінічний протокол внесений до реєстру медико-технологічних документів.
Тобто, якщо врахувати, що Уніфікований клінічний протокол «Артеріальна гіпертензія» розроблено і затверджено наказом МОЗ України від 24.05.2012 р. № 384 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії», то на сьогодні всі заклади охорони здоров’я вже повинні мати локальні протоколи надання первинної, вторинної й екстреної медичної допомоги. Локальний протокол повинен мати структуру, яка наведена в додатку 9 до наказу МОЗ України від 28.09.2012 р. № 751 «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України», має бути погоджений з управлінням охорони здоров’я відповідної адміністративно-територіальної одиниці, яке в подальшому здійснюватиме моніторинг його виконання.
Олена Ліщишина, директор Департаменту стандартизації медичних послуг Державного експертного центру, окреслила основні помилки, які виявлені під час експертизи локальних протоколів. Вона нагадала, що ще в жовтні 2013 р. МОЗ України дало доручення управлінням охорони здоров’я державних адміністрацій надіслати зразки локальних протоколів для проведення експертизи. Проте зразки надійшли усього із 9 регіонів, а саме Донецької, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської областей, Києва, Севастополя, Харківської, Хмельницької та Чернігівської областей. Загалом отримано 41 локальний протокол.
Серед основних помилок — неналежне оформлення назви протоколу, протокол не затверджено наказом по лікувальному закладу з підписом керівника і печаткою, протокол не погоджено керівником управління охорони здоров’я відповідної державної адміністрації, протоколи наявні не у всіх медичних закладах, які надають допомогу пацієнтам з артеріальною гіпертензією, у протоколах не зазначені безпосередні виконавці лікувальних та діагностичних заходів.
Яніна Толкачова, начальник відділу з питань обігу лікарських засобів Департаменту з питань якості надання медичної та фармацевтичної допомоги МОЗ України, зазначила, що з метою успішного продовження пілотного проекту Міністерством розроблено та опубліковано наказ від 14.01.2014 р. № 29, який вступив у дію з 20.01.2014 р., але керуватися ним можна буде тільки після набрання чинності відповідною постановою Кабінету Міністрів України.
Василь Нетяженко, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Терапія», повідомив, що на реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою з виділених у 2013 р. державою 191,6 млн грн. використано 164,64 млн грн. В 11 регіонах освоєно 100% виділених коштів, у 10 областях цей показник становив понад 85%. Загалом за минулий рік у рамках пілотного проекту виписано понад 24 млн рецептів, з них здійснено часткове відшкодування вартості ліків за більше ніж 11 млн рецептів у 12 123 аптечних закладах, задіяних у проекті.
Проте важливою, на переконання В. Нетяженка, є не статистика, а медичні аспекти реалізації проекту. За цей період в Україні кількість інсультів зменшилася на 6,4%, а кількість викликів швидкої медичної допомоги з приводу гіпертонічних кризів — на 16%. Загалом до медиків звернулося 9 із 12 млн гіпертоніків і понад 60% з них тепер отримують постійне лікування. І це заслуга усіх, хто брав активну участь у проекті — і лікарів, і фармацевтів, і пацієнтів.
Завершуючи виступ, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Терапія» повідомив, що перелік препаратів для лікування артеріальної гіпертензії, на які здійснюється часткове відшкодування вартості, планується розширити, включивши до нього, зокрема, і сартани. Також у регіонах зараз триває анкетування пацієнтів з метою з’ясувати їх ставлення до цієї проблеми, і перші її результати свідчать, що масштабна роз’яснювальна робота, яка проводиться в регіонах лікарями, вже має позитивні наслідки.
Залишилося дочекатися оприлюднення постанови КМУ щодо продовження дії пілотного проекту.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим