Міністр Олег Мусій: «Приймаючи це непросте і надто відповідальне рішення, я не встиг отримати дозвіл громадськості в особі Громадської ради при МОЗ України, — але цю функцію виконав Майдан»
Станом на вечір 26 лютого 2014 р. на народному віче, що відбулося на Майдані Незалежності в Києві, мандат довіри для входження до складу нового уряду України отримали:
- на посаду віце-прем’єр-міністра України з питань гуманітарної політики — Ольга Богомолець , заслужений лікар України, професор, доктор медичних наук, засновник та головний лікар «Інституту дерматології та косметології доктора Богомолець»;
- на посаду міністра охорони здоров’я України — Олег Мусій , президент «Всеукраїнського лікарського товариства», голова Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я України.
Трагічні події останніх днів, тижнів та місяців зробили ці два і до того відомих прізвища символом героїзму лікарів та синонімом сучасної військово-міської медицини. Терпляче чекаємо на результати парламентського голосування й відповідні офіційні рішення. Тішимося вже з самої вірогідності того, що нашій нещасній галузі може випасти дивовижний шанс бути витягнутою з лещат та пазурів занепаду, зубожіння й невігластва хірургічно стерильними руками мужніх Людей, істинних Професіоналів та справжніх Лікарів. Продовжуємо молитися за мир та злагоду в нашому нещасному суспільстві. Станом на ранок 27 лютого 2014 р. стало відомо, що професор Ольга Богомолець відмовилася від посад в новому уряді України. Станом на 15:00 27 лютого 2014 р. Верховна Рада України призначила на посаду міністра охорони здоров’я України Олега Мусія. Олег Мусій — справді народний міністр. Верховна Рада України зустріла його призначення тривалими оплесками стоячи та вигуками «Молодець!».
Хвилина мовчання за загиблими героями Небесної Сотні
Станом на кінець дня 27 лютого ми вже можемо повідомити своїй аудиторії, що новопризначений міністр охорони здоров’я України взяв участь у першому засіданні нового Уряду України, а також був представлений апарату відомства. Він зауважив, що перед Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України стоїть багато поточних завдань, які потрібно терміново вирішувати, оскільки ситуація в країні з економікою, та й з охороною здоров’я, залишає бажати кращого. Головну мету діяльності МОЗ України О. Мусій вбачає у збереженні та забезпеченні здоров’я української нації. Але вже нині потрібно здійснити ряд організаційних заходів, щоб міністерство ефективно працювало. Також він наголосив, що реформу охорони здоров’я, попри заяви політиків, ніхто зупиняти не буде: реформа триватиме після того, як буде проведено аналіз щодо методів її впровадження. А МОЗ України має зайнятись насамперед з’ясовуванням того, чим незадоволене населення. Міністерство буде працювати за запитом людей і реагувати на запит людей, а не на запит чиновництва чи Кабінету Міністрів, — наголосив керівник МОЗ України. За його визначенням, нова політика МОЗ України — це прозорість у діяльності відомства, чесність і професійне виконання своїх обов’язків. Урядовець також зазначив, що двері в міністерство, як і двері до кабінету міністра, будуть завжди відчинені. А перша для нашого читача нагода почути з перших вуст про нагальні кроки та перспективні завдання системи охорони здоров’я і фармацевтичної галузі в нинішній надскладній суспільній, економічній та політичній ситуації — станеться вже найближчими днями. Адже вже 28 лютого 2014 р. відбудеться засідання Громадської ради при МОЗ України, яке було призначене ще заздалегідь, і на порядок денний якого винесено 3 питання: 1. Аналіз ситуації, що склалася у галузі охорони здоров’я. 2. Роль МОЗ України у подіях Євромайдану. 3. Різне. Зауважимо: історичним прецедентом даної майбутньої події стане той факт, що до моменту обрання цим засіданням нового голови Громадської ради при МОЗ України, — головуючий на цьому засіданні О. Мусій буде протягом певного часу (хвилин, годин?..) одночасно суміщати функції вищого представника обох залучених сторін — галузевого центрального органу виконавчої гілки влади та громадської ради при цьому центральному органі. Тож дай Боже. Дай Боже, щоб влада завжди зрощувалася не з криміналітетом, а з громадянським суспільством. Отже, майбутнє засідання Громадської ради при МОЗ України обіцяє бути дійсно надзвичайним. Це буде і символічний звіт: громадськості — перед новим міністром. І — «передача справ». Але не гросбухів зі справами-«глухарями» від посадовця посадовцю, а, сподіватимемося, — передача справ по реальному вирішенню наболілих проблем галузі до їх ефективного солідарного розподілу між державною владою та фаховим громадянським суспільством. До їх спільних рук. Адже існує впевненість: принцип, який О. Мусій аргументовано декларував і завзято пропагував завжди, — «ВЛАДУ — ПІД СУВОРИЙ КОНТРОЛЬ ГРОМАДИ», — залишиться для нього незмінним і нині.
27 лютого 2014 р.: перше засідання нового Уряду України
Олег Мусій — це кандидатура не з табору політиків (від гомону яких всі давно стомилися). Це кандидатура справді від народу. Точніше — від громадянського суспільства. Ця людина віддано займається розбудовою громадянського суспільства України вже понад 20 років. Він лідер фахової спільноти, який багаторазово підтверджував своє лідерство в рамках відкритого демократичного голосування, — і вже давно має мандат довіри від спільноти інститутів громадянського суспільства, — у конкретному вигляді їх голосів «за». Отже, така доказова єдність різних ланок парламентарних уподобань — «Всеукраїнського лікарського товариства», Громадської ради при МОЗ України, Майдану, насамкінець Верховної Ради України, — не залишає шансу будь-якій випадковості. Його обирали — і уважно слідкували за його діяльністю. Йому довіряють — і добре знають, що за портфелями він ніколи не ганявся. Навпаки, ні у що не ставив власне благополуччя, щоб не сказати більше. Пригадати можна багато. Хоча б вже дещо затьмарений 2011 рік, коли у тому числі ініціативами та зусиллями Громадської ради при МОЗ України та її окремих членів було відвернуто руйнацію системи вищої медичної освіти шляхом її вилучення з підпорядкування МОЗ України. А можливо — ще значно раніше… Скажімо, чи міг він сам уявити, коли активно долучився до організації медичної служби Майдану м’якенького (взірця 2004 р.), — що рівно через 10 років, рівно на тому ж самому вже Євромайдані, він буде витягувати поранених з лінії вогню, а євроремонт, зроблений на цьому Майдані за ці 10 років, затамувавши подих від жаху, спостерігатиме весь світ. Рівно напередодні фатального 30 листопада 2013 р. з ініціативи та під головуванням О. Мусія відбулося позачергове засідання Громадської ради при МОЗ України, присвячене пріоритетності євроінтеграційного курсу України. На тому засіданні галузева спільнота відверто підтримала не просто європейський чи демократичний, а врешті загальнолюдський курс розвитку України. В якості матеріалів того засідання у нашому виданні було опубліковано «Медичний Довідник Майдану» професора Ольги Богомолець — певно, це принесло людям безпосередню користь; можливо, навіть, комусь допомогло врятуватися. Вже за лічені дні наші діти-студенти почали невблаганно видиратися з дому волонтерити на Майдан, — щоб, підносячи до барикад бутерброди з чаєм, роздавати того Довідника людям та розклеювати його по стовпах та наметах, стінах будівель на Грушевського та коридорах Будинку профспілок, а їх батьки — потай крадькома пильнувати за ними слідом, шаленіючи від димової задухи болісного дежавю 10-річної давнини. Вже за лічені дні почали надходити телетайпи від координатора медслужби Штабу національно спротиву О. Мусія, які він надавав безпосередньо з місць проведення санітарно-евакуаційних заходів. Все українське та світове суспільство живилося його спокійними, чіткими і виваженими зведеннями з фронтів військово-міської медицини. Вже за лічені тижні цим спокійним тоном йшлося про десятки і десятки вбитих, про сотні і сотні поранених. Тож окремо треба сказати про його вирішальну практичну роль в організації власне санітарно-евакуаторних етапів та ланцюгів, що дозволило врятувати багатьох і багатьох. Це спеціаліст, який:
- добре зсередини знає структуру та методології європейських систем охорони здоров’я — оскільки бував у багатьох країнах і, представляючи на світовій арені Україну медичну, спілкувався з дуже багатьма колегами;
- усвідомлює, що в основі переважної більшості цих систем лежать принципи лікарського самоврядування, фахової колегіальності, прозорості та звітності, солідарної відповідальності різних ланок суспільства, — і наголошував на цих аспектах чи не на кожному засіданні Громадської ради при МОЗ України;
- належно знається в предметній області сучасної організації охорони здоров’я відповідно до кращих міжнародних стандартів;
- розуміє, чого ми маємо навчитися, — а чого досягнути, які моделі доцільно адаптувати від інших країн, — а які не надто підходять для вітчизняних реалій.
О. Мусій підхоплює галузь у критичний момент. В цей момент заходи, що від нього потребуватимуться як від міністра, інакше ніж реанімаційними назвати складно. Важко навіть уявити, скільки роботи у нього попереду. Чого вартує лише «розбір завалів». Адже навіть на поверхневий погляд, ані стан системи охорони здоров’я, ані соціально-економічна ситуація в нашій країні загалом ще ніколи не перебували у такій кризі, як нині. Більше того: соціальна напруга не вщухає, а загострюється; країна продовжує голосно тріщати по швах; загрози територіальній цілісності нашої держави або іноземних втручань вже нікого не дивують, а найгірше — декого вже навіть не лякають. Тому громадський контроль над органами державної влади та принципи лікарського самоврядування, на яких завжди наголошував О. Мусій, стають ще більш актуальними. Критично актуальними. Відповідно — нова висока посада накладає на нього величезну відповідальність. Величезну. Адже нарешті повинен зазвучати спокійний та впевнений голос головного лікаря країни. Хворий, розслабтеся і дихайте глибше. Буде боляче — трохи потерпіть. Розпочинаємо втручання. Наркоз — дієвий. Краще — стане. Старт.
Пилип Снєгірьов, фото автора та Сергія Бека
Колектив редакцій «Щотижневика АПТЕКА», «Українського медичного часопису» та всього видавництва «МОРІОН» щиро вітає Олега Мусія — давнього постійного автора та спікера наших видань — у новій якості очільника української медицини. Ми зичимо йому міцних сил, — оскільки вони йому дуже знадобляться для здійснення титанічних кроків з відродження нашої багатостраждальної галузі нашої ще більш багатостраждальної держави. У добру путь, вельмишановний Олеже Степановичу!
З виступу міністра О. Мусія на засіданні Громадської ради при МОЗ Україні 28.02.2014
— Я радий вітати живими, здоровими та неушкодженими всіх членів Громадської ради. Тому що те, що ми всі разом пережили під час подій з масовим вбивством, — а подібного в Києві не відбувалося 73 роки: з днів трагедії Бабиного Яру, і нині це ще страшніше, бо брáтовбивство — про це дуже важко говорити, коли перед тобою лежать одночасно 40 вбитих людей. Лежать хлопці 17–18 років. Це ж щось таке катастрофічне. В той момент, про який я говорю, і коли це відбувалося, я розумів, що на когось має бути покладена місія, щоб не зникли тіла, щоб їх було ідентифіковано, доставлено до моргу, піддано належним судово-медичним процедурам тощо. От чомусь відчуття жаху приходить пізніше. І значно більше, ніж коли все це бачиш, коли все це продовжує відбуватися, — а сам продовжуєш робити, що маєш. Я плекаю таку надію, що більше Україна таких трагедій терпіти не буде. А ми всі докладемо максимум зусиль, щоб ці жахливі події ніколи у нас не повторилися.
ХВИЛИНА МОВЧАННЯ
— Відбуваються непередбачувані речі. Сьогоднішнє засідання Громадської ради було призначено в понеділок, — щоб обговорити ситуацію, сформулювати позицію Громадської ради, разом вирішити, що робити далі. Станом на понеділок я аж ніяк не бачив себе чиновником. Тоді про те, що відбувається і відбулося в МОЗ України, про те, як має розбудовуватися галузь охорони здоров’я, а тим більше про якісь призначення, — не йшло навіть мови. Втім мене запросили до розмови; запитали: хочу я, не хочу; врешті поставили перед фактом — якщо не проти, то не вагайтеся. Приймаючи це рішення, я не встиг отримати дозвіл громадськості, — маю на увазі Громадську раду при МОЗ України (адже завжди був глибоким прихильником того, щоб подібні рішення приймалися з максимально глибоким залученням громадськості), — але за неї цю функцію виконав Майдан. Підтримка Майдану була для мене дуже важливою. Він був для мене критерієм того, чи приймаю я це рішення, чи ні. Тому я вирішив погодитися. Для мене стала великим откровенням реакція залу Верховної Ради України при моєму представленні та призначенні. Це величезний кредит довіри, це покладає на мене додаткові моральні зобов’язання, — тож, певно, буде ще важче. Але люди так вирішили. З іншого боку, вважаю, що та робота, яку було проведено Громадською радою при МОЗ України за мого керівництва, довела, що у незрілому українському громадянському суспільстві, — навіть у окремо взятій громадській раді, що налічує 130 громадських організацій, — громадські діячі та лідери можуть бути навіть призначені очолювати державні органи. Ми з вами будемо регулярно зустрічатися у форматі засідань Громадської ради при МОЗ України, але я завжди відкритий до спілкування, буду завжди дослухатися до ваших порад і виконувати ваші рекомендацій. Маю велику надію не перетворитися на такого чиновника, що відгорожує себе парканами. Краще звернутися до громади, до народу, аніж чинити поспішні дії. Давайте бути кращими. Всім велика подяка. Я був радий нашій співпраці і пишаюся вами. Тепер хочу вам повідомити, що сьогодні о 10:00 на апаратній нараді у МОЗ України мною було окреслено дуже чіткі позиції міністра щодо того, якою я бачу роботу відомства. Особливо стосовно так званої корупції. Від сьогодні для всіх співробітників МОЗ України, що причетні до дозвільної діяльності, так званих лобістських схем (запуску людей «по колу», відписок, вимагань тощо) не існує й існувати не буде. Якщо будь-хто в міністерстві почне розказувати вам чи будь-кому, що на щось потрібні якісь кошти, — будь ласка, одразу звертайтеся до мене (тільки конкретно), і щодо таких осіб буде вжито найжорсткіших заходів. До відома всіх співробітників МОЗ України було доведено, що той, хто не погоджується з таким форматом роботи міністерства, може писати заяву про звільнення вже сьогодні. Відтепер МОЗ України перетворюється з міністерства закупівель на міністерство навіть не охорони здоров’я, — а на міністерство здоров’я. Я докладу для цього максимум зусиль. А якщо побачу, що, незважаючи на ці зусилля, в міністерстві щось робиться через якийсь політичний тиск зверху, з боку лобістських груп або з будь-яких інших сторін, то негайно піду у відставку з займаної посади.
Коментарі