ПДВ на ліки: найближчим часом відповідний законопроект планується розглянути у Парламенті

У порядок денний четвертої сесії Верховної Ради України сьомого скликання включено низку законопроектів, які стосуються фармацевтичного ринку України. Серед них — проект Закону України, який передбачає запровадження 7% ставки податку на додану вартість (ПДВ) на операції з постачання на митній території, ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в країні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також операції з постачання на митній території України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні, що виготовляються аптечними закладами за рецептами лікарів та замовленнями лікувально-профілактичних закладів з дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин. Нагадаємо, що ініціаторами цього законопроекту виступають народні депутати України Тетяна Бахтеєва та Віталій Хомутинник. Для читачів нашого видання згадану законодавчу ініціативу прокоментував Володимир Дудка, народний депутат України, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення запровадження обов’язкового медичного страхування Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

ПДВ на ліки: найближчим часом відповідний законопроект планується розглянути у ПарламентіНа тлі погіршення економічної ситуації в Україні, девальвації гривні, очікування громадянами секвестру бюджету (пропорційного скорочення видатків з усіх статей бюджету (крім захищених) протягом часу, що залишається до закінчення поточного бюджетного року), а саме — «нових» пенсій та заробітних плат, реанімується ідея запровадження ПДВ на лікарські засоби. Так, у пропозиціях до порядку денного Верховної Ради на 25–28 березня поточного року знову з’явився законопроект № 2475а з благою назвою «Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення вартості лікарських засобів для населення».

Під маркою «правильної» назви цей законопроект містить норму про запровадження 7% ПДВ на операції з постачання на митній території, ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в країні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також операції з постачання на митній території України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні, що виготовляються аптечними закладами за рецептами лікарів та замовленнями лікувально-профілактичних закладів з дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин.

Я розумію, що прибічники такого нововведення дбають про додаткові надходження в небагатий український бюджет, і це закономірно. У той же час автори законодавчої ініціативи в результаті ухвалення згаданого законопроекту очікують ще дечого, м’яко кажучи, неочевидного: ЗНИЖЕННЯ цін на ліки.

Як можна очікувати, що товар вартістю, наприклад, 1 грн. після запровадження на нього нового додаткового податку розміром в 7% буде коштувати не 1,07 грн., а менше, ніж 1 грн.? Може, це дійс­но винахід такий: чим більший податок, тим нижчі ціни?! Та ще й в бюджет додаткові гроші. Тоді його треба розповсюдити на всі товари і буде нам щастя!

А якщо серйозно, то ініціатори законопроекту, як вказано в пояснювальній записці, очікують, що ПДВ змусить знижувати гіпотетичні закордонні надприбутки й офшорні націнки. Однак це припущення базується не на розумінні того, чи ці націнки дійсно є (на базі більш-менш авторитетних досліджень, а не на підставі замовних пропагандистських матеріалів у ЗМІ та поодиноких випадків красномовного завищення цін, які дійсно трапляються), не на економіці, не на розумінні того, що ціна формується конкуренцією. Адже зазвичай якщо на всі конкуруючі товари нееластичного попиту одночасно вводиться новий однаковий податок, то ціни на всі товари зростають щонайменше на відсоток податку. І платить за це покупець!

Є, правда, альтернатива: оголосити фармацевтів «ворогами народу» і змусити знижувати ціни всупереч економіці, здоровому глузду, наражаючи пацієнтів на небезпеку порожніх полиць в аптеках. Це ми проходили вже двічі — в 2008 і в 2009 рр., при двох різних владах і з однаковим «успіхом».

Закономірно виникає питання: чи є у прибічників цього законопроекту хоча б один приклад того, що якась країна запроваджувала ПДВ на ліки і після цього ціни знижувалися?

Тим не менше в більшості європейських країн ПДВ на ліки дійсно є. Але! У тих же країнах існує масштабна система відшкодування вартості амбулаторного споживання ліків. Тобто, так: є ПДВ — це плюс до базової ціни від 5 до 20%, але держава компенсує вартість ліків — це, у середньому, мінус 50–80% від роздрібної вартості ліків. Тому нам для правильного й успішного запровадження ПДВ на лікарські засоби необхідно спрямувати на реімбурсацію хоча б ті кошти, які від цього будуть отримані (близько 2,5 млрд грн.). Але про це у вищезгаданому законопроекті не йдеться.

І хоча в Україні система реімбурсації вже почала працювати, обсяг її державного фінансування становить менше ніж 200 млн грн., і охоплено системою відшкодування «аж» 0,5% обсягу споживання ліків.

Окремо хочу наголосити, що сьогодні від позиції фармацевтичної спільноти, галузевих асоціацій більше, ніж від будь-кого, залежить, чи буде зроблена ця помилка.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи