Сергій Стахівський зазначив, що умовно лікарські засоби можна поділити на 2 категорії: ті, ціни на які підлягають державному регулюванню, та ті, ціни на які формуються у вільному режимі. «Останнім часом ціни на регульовані лікарські засоби підвищилися на 60–70%, а на нерегульовані — на 100–120%», — зауважив доповідач.
У той же час, за даними аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research», за період з 5-го по 16-й тиждень 2014 р. середнє збільшення ціни на препарати, які підлягають державному регулюванню цін, становить 24,5%, на нерегульовані — 27,8%.
За словами С. Стахівського, суттєво подорожчали імпортні лікарські засоби. У зв’язку з тим, що залишилися запаси вітчизняних препаратів, ціни на них менше зреагували на ситуацію на ринку. На сьогодні критичним фактором здорожчання лікарських засобів є коливання курсу валют. Доповідач нагадав і про введення з 1 квітня ПДВ на операції з постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення, що спровокувало певні проблеми з розмитненням фармпродукції і затримку постачання її на митну територію України. Цей об’єктивний фактор також вплинув на підвищення цін на ліки, але на фоні впливу курсу долара ця обставина не є критичною. На думку спікера, запровадження ПДВ стане фактором стабілізації ринку, адже дозволить державі більш ефективно контролювати обсяги імпорту та реалізації в Україні лікарських засобів зарубіжного виробництва.
Моментально на здорожчання ліків зреагували соціально незахищені верстви населення, зокрема пенсіонери та пацієнти з хронічними захворюваннями, які наперед запаслися необхідними лікарськими засобами. «Але ми не можемо не відзначати і впливу інших факторів — зокрема, можливості спекуляцій, ажіотажу в умовах очікування подорожчання та політичної ситуації в державі», — зазначив С. Стахівський.
Доповідач наголосив, що оскільки на сьогодні пересічний громадянин «не захищений» від підвищення цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, держава повинна втручатися в питання ціноутворення шляхом його державного регулювання. У цьому контексті чиновник згадав про механізм референтного ціноутворення. Зокрема, в Уряді на стадії погодження знаходиться проект постанови КМУ «Питання референтного ціноутворення на лікарські засоби», який передбачає введення граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби, що реалізуються за рецептами (це близько 50% загальної кількості). При розрахунку цих цін до уваги братимуться ціни на такі ж препарати в сусідніх країнах — Словаччині, Болгарії, Молдові, Польщі. У разі, якщо необхідні лікарські засоби в цих країнах не представлені, будуть враховуватися ціни в Латвії, Угорщині, Сербії та Україні.
Прим. ред. : у свою чергу, зазначимо, що ані проект постанови КМУ «Питання референтного ціноутворення на лікарські засоби», ані проект постанови КМУ «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на вироби медичного призначення, які закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів», які начебто спрямовані на стабілізацію ситуації на фармацевтичному ринку, не виносилися на громадське обговорення і не були доступні для ознайомлення фармацевтичною спільнотою. Це, у свою чергу, є порушенням Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Може виникнути ситуація, коли суб’єкти ринку знову виявляться неготовими до регуляторних нововведень, внаслідок чого фармринок у черговий раз може бути призупинено.
«Громадяни зможуть з відкритих джерел дізнатися про встановлену граничну ціну на лікарський засіб на території України та контролювати фармацевтичній бізнес. У разі, якщо встановлені ціни будуть перевищені, вони зможуть оперативно інформувати про це Держцінінспекцію України, яка проводитиме перевірки професійно та штрафуватиме порушників. Згідно із Законом України «Про ціни та ціноутворення» у разі порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування регульованих цін вся незаконно отримана виручка та штраф на таку ж суму стягуються до держбюджету», — зазначив С. Стахівський.
Крім того, серед системних проблем у сфері контролю за ціноутворенням доповідач виділив непрозорі схеми постачання лікарських засобів в Україну.
«На українському фармацевтичному ринку десятиліттями формувалися складні схеми за участю багатьох фіктивних посередників, які начебто беруть участь у ланцюгу ввезення лікарських засобів іноземного виробництва в Україну, що призводить до штучного завищення цін. Саме на боротьбу із цим спрямовано і механізм референтного ціноутворення, і введення ПДВ на лікарські засоби. Із запровадженням ПДВ суттєве завищення цін на ліки стає економічно невигідним, оскільки таке завищення вже буде оподатковуватися і зменшувати прибутки постачальників», — підкреслив С. Стахівський.
У зв’язку з тим що в Україні діє такий орган, як Державна інспекція України з контролю за цінами, що може накласти штрафні санкції, які передбачені відповідно до законодавства, він є стримувальним фактором для суб’єктів господарювання, які, не дотримуючись законів України, встановлюють різні надбавки та ціни.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим