Протягом останніх двох днів Уряд переймався пошуками причин суттєвого підвищення цін на лікарські засоби та шляхів вирішення цієї проблеми. Зокрема, 23 квітня поточного року Арсеній Яценюк, Прем’єр-міністр України, у вступному слові під час засідання КМУ повідомив про те, що Уряд планує прийняти три постанови щодо стабілізації ситуації на фармацевтичному ринку.
Він нагадав, що 10 квітня 2014 р. Парламентом прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства», яким знижено ставку ПДВ на імпортні лікарські засоби і вироби медичного призначення з 20 до 7%.
Очільник Уряду повідомив, що 22 квітня він звернувся до Державної митної служби України з вимогою невідкладно розмитнити всі лікарські засоби, які перебувають на митниці. Крім того, необхідно терміново прийняти остаточну версію постанови Уряду щодо переліку медичних виробів, до яких застосовується 7% ставка ПДВ.
Також Прем’єр-міністр України поставив на розгляд питання щодо проведення державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів на загальну суму 2,2 млрд грн. Це питання привертає особливу увагу громадськості, МОЗ України, Міністерства внутрішніх справ. Прем’єр-міністр України нагадав, що минулого року усього 5 компаній отримало майже 80% коштів, виділених на державні закупівлі, та поставив вимогу, щоб у поточному році були проведені прозорі тендери, а препарати було закуплено за найнижчою ціною.
Що стосується вартості ліків в аптеках, то А. Яценюк зазначив: «Курс національної валюти змінився. Правда, він змінився на 20% за останні 2 міс, але не на 60%. І тому зараз я звертаюся до всіх, хто реалізує ліки та медичні вироби, щоб не було так: «Кому війна, а кому мати рідна». Якщо курс зріс на 20%, то це означає на 20%, а не на 120%». Він доручив МОЗ України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України контролювати виконання постанови КМУ від 17 жовтня 2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», підкресливши, що проти того, щоб у цій надскладній ситуації заробляли через спекуляцію на людському житті і на людських проблемах.
Було розглянуто питання реалізації препаратів у аптечних закладах, що знаходяться на території медичних установ. За словами Прем’єр-міністра України, «часто-густо буває так, що головний лікар є власником аптеки в цій лікарні, і він же ставить ціну на препарати на 30–40% дорожче, ніж у сусідній аптеці, яка розташована за півкілометра від лікарні. Фактично керівники використовують своє адміністративне становище і роблять бізнес замість того, щоб лікувати хворих».
А. Яценюк звернувся до міністра охорони здоров’я з проханням провести детальну перевірку всіх медичних закладів на предмет того, на яких підставах в цих лікувальних закладах розташовані аптеки, хто їх власник.
Він також підкреслив, що необхідно взяти до уваги європейський досвід відшкодування вартості ліків пацієнтам, поміркувавши над можливістю запровадження реімбурсації в рамках загальної реформи медичної галузі.
Повідомляємо, що 22 квітня під головуванням Прем’єр-міністра України відбулася нарада за участю заступників міністра охорони здоров’я України Руслана Салютіна та Василя Лазоришинця, голови Державної служби України з лікарських засобів Олексія Соловйова, представників вітчизняних та зарубіжних виробників лікарських засобів, професійних асоціацій та пацієнтських організацій.
Головний предмет обговорення – пошуки причин збільшення вартості лікарських засобів, яке, на думку Прем’єр-міністра України випереджає девальвацію гривні, внаслідок чого є невиправданим. У свою чергу оператори ринку поступове підвищення вартості препаратів пояснюють введенням 7% ставки ПДВ, що супроводжується суттєвими проблемами, пов’язаними із непрозорістю нормотворчої діяльності розробників відповідного законопроекту та неконтрольованою девальвацією гривні.
З метою стабілізації цін на ліки В. Лазоришинець запропонував Уряду дослухатися до пропозиції Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України щодо запровадження референтного ціноутворення на лікарські засоби не лише для госпітального, а й для роздрібного сегменту, розповсюдивши його на Єдиний національний перелік основних лікарських засобів в Україні. На думку вітчизняних виробників, нині необхідно затвердити такий перелік на заміну Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення; обов’язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів; переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Нагадаємо, що з метою реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Урядом 27.02.2014 р. наказом МОЗ України від 09.04.2014 р. № 39-Адм створено робочу групу щодо підготовки Закону України про референтне ціноутворення на ліки та запровадження системи реімбурсації.
За інформацією, яку отримало наше видання, на засіданні Уряду, яке відбулося 23 квітня поточного року, МОЗ України запропонувало відмінну від озвученої 22 квітня ідею – новий Національний перелік запропоновано на заміну існуючого нині (постанова КМУ від 25.03.2009 р. № 333) та обов’язкового мінімального асортименту (наказ МОЗ України від 29.12.2011 р. № 1000). При цьому МОЗ України пропонує залишити діючим перелік лікарських засобів, які можуть закуповувати заклади охорони здоров’я за бюджетні кошти (постанова КМУ від 05.09.1996 р. № 1071).
Отже, якщо в Україні існуватимуть 2 регульованих переліки, виникає питання щодо референтного ціноутворення – воно буде застосовуватися до новоствореного Єдиного національного переліку основних лікарських засобів в Україні, чи препаратів, включених до постанови КМУ від 05.09.1996 р. № 1071?
Варто зазначити, що розробники Єдиного національного переліку основних лікарських засобів в Україні не повинні забувати про Примірний перелік ВООЗ основних лікарських засобів, який може використовуватися країнами як керівництво для розробки їх власних національних переліків основних лікарських засобів.
Повертаючись до наради, яка відбулася 22 квітня, зазначимо, що під час цього заходу також обговорювалися кадрові питання, зокрема у Держлікслужбі України. З жорсткою критикою по відношенню до керівного складу Держлікслужби України виступив Дмитро Шерембей, голова Благодійного фонду «Пацієнти України», звинувативши їх у корупції.
Заслухавши звинувачення, А. Яценюк запропонував О. Соловйову написати заяву про звільнення з посади голови відомства.
Щодо можливого кандидата на посаду голови Держлікслужби України, за словами В. Лазоришинця, Всеукраїнська громадська організація «Аптечна професійна асоціація України» та Асоціація «Виробники ліків України» висунули кандидатуру Михайла Пасічника – президента АПАУ. На даний час кадрове питання остаточно не вирішено.
Нині оператори фармацевтичного ринку відчувають дежавю, адже звинувачення аптечних підприємств у спекуляціях вже лунали восени 2008 р. Нагадаємо, що тоді Уряд встановив граничні торговельні (роздрібні) надбавки на рівні 10%. Негативні наслідки першої редакції постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955 змусили фармацевтів України вдатись до крайніх заходів — страйків і демонстрацій протесту. Тоді це призвело до призупинення фармринку. Внаслідок чого розмір граничних торговельних (роздрібних) надбавок було переглянуто і встановлено на рівні 25%.
У 2014 р. влада спровокувала черговий параліч ринку — імпорт фармпродукції вже близько місяця стоїть на митниці — до сих пір не ухвалено перелік медичних виробів, операції з постачання яких на митній території України та ввезення на митну територію України підлягають оподаткуванню за ставкою ПДВ 7% ПДВ.
Питання у тому, чи обґрунтовано влада звинувачує аптечні заклади у здороженні лікарських засобів, закриваючи при цьому очі на істотне здороження, наприклад, пального? Зазначені звинувачення у сторону роздрібної ланки виглядають парадоксально — держава регулює оптову та роздрібну націнку на лікарські засоби і при цьому звинувачує саме роздрібний сегмент в спекуляціях.
Введення ПДВ та девальвація гривні виступають ключовими і у той же час об’єктивними факторами, що спричиняють зростання цін на лікарські засоби.
Ми у свою чергу продовжуємо слідкувати за впливом цих факторів на зміну цін на препарати. Так, станом на кінець 15-го тижня 2014 р. показник девальвації гривні становив 60%, при цьому середній індекс цін знаходиться на рівні 22%. За підсумками 14 тижнів 2014 р. ціна на 80% реалізованих на українському фармацевтичному ринку препаратів підвищилася більш ніж на 10%.
Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Читайте також: Ключевые факторы, влияющие на изменение цен на препараты
Коментарі