Чи існує можливість зупинити підвищення цін на лікарські засоби?

9 липня 2014 р. у прес-центрі РІА Новини Україна відбулася прес-конференція на тему «Як зупинити зростання цін на ліки?». До обговорення проблеми були запрошені Зоряна Черненко, голова комісії з питань реформування охорони здоров’я Громадської ради при МОЗ України, Дмитро Шерембей, голова правління Благодійного фонду «Пацієнти України» та Тамара Литвиненкова, голова комісії з питань фармацевтичної галузі Громадської ради при МОЗ України.

Зоряна Черненко зазначила, що в Україні зростає кількість осіб похилого віку та, відповідно, численність випадків хронічних захворювань. При цьому доступність лікарських засобів для багатьох українців зменшується через постійне зростання їх вартості. Сьогодні громадські організації повинні долучитися до процесу формування урядових рішень щодо поліпшення ситуації з медикаментозним забезпеченням пацієнтів. Наразі реалізовується пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою (далі — Пілотний проект), затверджений постановою КМУ від 25.04.2012 р. № 340. На думку З. Черненко, слід, врахувавши недоліки, які виникли під час його впровадження, поширювати таку практику на інші лікарські засоби, адже це може значно підвищити доступність медичної допомоги для населення України.

Черговим кроком з боку держави для поліпшення ситуації стосовно цін на лікарські засоби стане запровадження референтного ціноутворення. На її думку, держава має бути активним гравцем під час дискусії з фармацевтичними виробниками стосовно формування ціни на медикаменти. Також дієвою є політика залучення громадських та пацієнтських організацій до співпраці із фармацевтичними компаніями.

«Слід зазначити, що найближчим часом не варто очікувати збільшення бюджету системи охорони здоров’я, тому необхідно докласти зусиль для того, щоб уже виділені кошти були максимально ефективно використані, зокрема, під час державних закупівель. Цей процес також повинен обов’язково контролюватися громадськістю», — відзначила експерт.

Тамара Литвиненкова зазначила, що під поняттям референтного ціноутворення слід розуміти рівень відшкодування коштів, який бере на себе держава, суб’єкту, що відпускає лікарські засоби з аптечного закладу. Щодо декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби, то шляхом порівняння ціни із такою в сусідніх країнах встановлюється вартість, яку декларує виробник, і яка не може перевищувати середній показник для обраних референтних держав. Вона також звернула увагу на те, що референта ціна не може бути на такому ж рівні, як у країнах ЄС, адже рівень забезпечення коштами систем охорони здоров’я різних країн є відмінним. Тому референтна ціна і рівень відшкодування встановлюються державою в межах наявних виділених коштів. Наприклад, на цей рік виділено 138 млн грн. на відшкодування вартості препаратів, включених до Пілотного проекту. За словами доповідача, на рівень забезпечення лікарськими засобами впливає те, що не всі препарати, які входять до реєстру граничного рівня оптово-відпускних цін та порівняльних (референтних) цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, підпадають під повне відшкодування.

Стосовно зростання цін на препарати в Україні голова комісії зауважила, що не варто щодо цього дорікати безпосередньо аптечним закладам. «На сьогодні близько 30% лікарських засобів, які є в обігу, регулюються державою. При цьому рівень націнки в аптеках постійно відслідковує держава, зокрема Державна інспекція України з контролю за цінами», — зазначила експерт.

У контексті реалізації Пілотного проекту Т. Литвиненкова звернула увагу на те, що на його прикладі слід розширювати перелік лікарських засобів, щодо яких буде запроваджено механізм референтного ціноутворення.

Говорячи про імплементацію норм ЄС до українського законодавства, слід зауважити, що в цих країнах державою регулюються ціни не на всі лікарські засоби, а лише на ті, що включено до системи реімбурсації, в рамках якої відшкодовується значна частка витрат на препарати.

У механізмі формування ціни на лікарські засоби головну роль відіграє фармвиробник. На думку Т. Литвиненкової, ліки не можуть бути дешевими, адже їх виробництво — це високотехнологічна процедура, яка також вимагає участі висококваліфікованих фахівців. Доповідач підкреслила: для того щоб ціна на ліки не зростала, слід позбавитися корупційних схем, зокрема на етапі державної реєстрації. Крім того, після нещодавньої стрімкої девальвації гривні не виключено, що фармацевтичні компанії будуть враховувати незаплановані ризики і закладати їх в нову ціну препарату.

Дмитро Шерембей зазначив, що погіршення доступності лікарських засобів для населення свідчить про порушення ст. 49 Конституції України, яка гарантує право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, адже в державних і комунальних закладах медикаментозна допомога в багатьох випадках не надається безоплатно.

«Така проблема існує в Україні вже більше 10 років, але останнім часом вона стала гострішою у зв’язку з різким зростанням цін на лікарські засоби», — зауважив Д. Шерембей. А також підкреслив, що відповідно до виділеного фінансування МОЗ України лише 40% пацієнтів цього року зможуть отримати лікування за державними програмами. З огляду на девальвацію національної валюти та запровадження 7% ПДВ цей відсоток автоматично зменшився.

Державі не слід шукати винних у такій ситуації, а знайти способи вирішення проблеми із забезпеченням лікарськими засобами пацієнтів України. Завдяки активній позиції благодійного фонду в цьому році була проведена зустріч з багатьма представниками компаній-виробників. «Розуміючи, що девальвація гривні може призвести до значного зменшення доступності лікарських засобів, 30 квітня 2014 р. пацієнтські організації звернулися до фармацевтичних компаній з проханням залишити ціни на медикаменти на рівні 2013 р., за результатами роботи якого 70% присутніх виробників погодилися прийняти таку пропозицію, розуміючи, що понесуть збитки», — зазначив Д. Шерембей.

Зі слів голови благодійного фонду, планується продовжити активну діяльність з підвищення доступності лікарських засобів, але, на жаль, це не зможе вирішити проблему фінансування системи охорони здоров’я за залишковим принципом. «Зокрема, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 р. № 1166-VII передбачалося збільшити ставку акцизного податку на алкогольні напої та тютюнові вироби та спрямувати ці кошти на ліквідацію дефіциту лікарських засобів, включених до державних програм. На жаль, акцизи вдалося збільшити, а перерозподілити кошти — ні», — підкреслив Д. Шерембей.

Пропозиція благодійного фонду щодо необхідності перегляду фінансування 58 державних програм, з яких можна виключити цього року деякі статті витрат, залишилася без уваги з боку Уряду. Він зазначив, що існує багато методів впливу на вартість лікарських засобів. Як приклад, доповідач запропонував заборонити рекламу лікарських засобів на телебаченні. Також запропоновано розширити перелік препаратів, які відпускаються в аптечних закладах за рецептом, та звільнити госпітальні закупівлі від сплати 7% ПДВ.

Залишається сподіватися, що пропозиції пацієнтських та громадських організацій новий Уряд країни буде втілювати в життя.

Євгенія Бочерикова,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті