Реформа системи охорони здоров’я в Україні: відбулися комітетські слухання

16 січня 2015 р. у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) відбулися слухання на тему «Про реформу системи охорони здоров’я в Україні», у яких взяли участь народні депутати України, представники Адміністрації Президента України, КМУ, МОЗ України, Міністерства соціальної політики України, Національної академії медичних наук (НАМН України), Військово-медичної академії України, Товариства Червоного Хреста України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а також представники інших зацікавлених міністерств і відомств, профспілок, громадських і волонтерських організацій. Під час заходу було обговорено одне з найактуальніших питань сьогодення — як побудувати в Україні систему охорони здоров’я, спроможну забезпечити доступ усіх верств населення до якісних медичних послуг.

Реформа, яку передбачено Коаліційною угодою, має базуватись на нових принципах і підходах до управління та фінансування медичної галузі. Для успішного її впровадження потрібна консолідація всіх гілок влади, міжнародних та вітчизняних експертів та науковців, медичної громади та пацієнтів.

Відкриваючи комітетські слухання, Ольга Богомолець, народний депутат України, голова Комітету, радник Президента України, підкреслила, що реформа охорони здоров’я є життєво необхідною для Украї­ни. Чим раніше розпочнуться перетворення в галузі, тим більше людей буде врятовано та зроблено щасливішими, адже 9/10 щастя залежать від здоров’я. Народний депутат представила проект «Реформа охорони здоров’я — 25 кроків до щастя» — покрокову схему створення системи охорони здоров’я, яка включає наступні пункти:

  • децентралізація влади, адміністративно-територіальна, податкова та судова реформи;
  • військова та військово-медична доктрина: зміни в системі освіти, створення систем мобілізаційних резервів, цивільний захист та оборона;
  • створення Центру реформ. Фінансування реформ і створення системи оцінки ефективності, прозорої звітності;
  • інвентаризація і паспортизація медичних закладів усіх форм підпорядкування і власності;
  • створення баз даних: персоналу, установ, лікарських засобів;
  • створення та затвердження клінічних протоколів;
  • розрахунок собівартості медичної послуги. Застосування оплати за послугу;
  • створення і затвердження положень Асоціації захисту прав пацієнтів;
  • створення і затвердження положень Національної медичної палати та Асоціації захисту прав лікарів, системи професійного страхування;
  • стандартизація і маршрутизація системи екстреної медичної допомоги;
  • створення систем диспетчеризації та маршрутизації. Забезпечення роботи диспетчерського центру;
  • оптимізація і стандартизація системи ветеринарної медицини;
  • стандартизація згідно з європейськими протоколами системи донорства;
  • реорганізація і стандартизація системи санітарно-епідеміологічного нагляду й контро­лю;
  • стандартизація лабораторної діагностики;
  • стандартизація і створення системи сімейних лікарів та клінік сімейної медицини крокової доступності;
  • створення системи єдиного медичного простору згідно з директивами Європейського Союзу. Забезпечення роботи єдиного медичного простору;
  • створення і розробка стандартів системи страхування 3 рівнів (державної, обласної, приватної);
  • внесення змін до чинного законодавства та Конституції України;
  • зміна структури МОЗ. Робота МОЗ з новими функціями;
  • створення прозорого механізму державних закупівель;
  • реформа системи медичної освіти та науки, перепідготовка фахівців;
  • громадянська платформа Україна 80+. Створення системи громадського здоров’я;
  • здійснення раціональної фармацевтичної політики на макро- та мікрорівні. Підтримка вітчизняних виробників;
  • координація між сектором охорони здо­­ров’я і соціальним сектором. Послідовність, сервіс громадян.

У результаті реалізації цих кроків буде створено орієнтовану на пацієнта, якісну, доступну, персоналізовану систему охорони здоров’я, впроваджено гарантований перелік безоплатних медичних послуг та лікарських засобів, надано можливість хворому обирати лікаря. О. Богомолець підкреслила, що неможливо створити якісну систему, якщо обидва учасники процесу (пацієнт та лікар) не задоволені. Лікар проводить на роботі більшу частину життя, і якщо його послуги не оплачуються належним чином, від нього не можна вимагати якості. Ми сьогодні живемо в умовах, коли держава робить вигляд, що виплачує зарплатню, а медичний фахівець у відповідь робить вигляд, що працює, очікуючи натомість подяк від пацієнтів. Це порочне коло необхідно розірвати. Медик має працювати в конкурентному професійному середовищі та нести відповідальність (у тому числі й кримінальну) за нанесення шкоди життю та здоров’ю пацієнта, маючи при цьому страховий фонд та підтримку Асоціації захисту прав лікарів, медсестер та медичного персоналу. Крім того, передбачається створення Національної медичної палати та Асоціації захисту прав пацієнтів.

Медична реформа має розпочатися з проведення системної інвентаризації та паспортизації медичних установ усіх форм власності й тих, що знаходяться в різних сферах управління. Слід створити єдиний медичний простір та міжвідомчий Центр реформ, завданням яких буде забезпечення фінансової прозорості та контролю якості лікування громадян. В Україні найближчим часом мають бути створені й виставлені для публічного ознайомлення бази даних референтних цін, щоб населення могло бачити, скільки ліки чи обладнання коштують у європейських країнах і за скільки вони закуповуються чиновниками. Медичним закладам у рамках реформи обіцяють право на самоуправління.

wpid-collage_fmt.jpeg

Народний депутат зазначила, що успіх медичної реформи безпосередньо залежить від судової реформи. Необхідно притягнути до відповідальності тих, хто розкрадав бюджетні кошти. «Судова реформа дуже важлива, тому що обов’язково хтось повинен сісти до в’язниці. Без цього жодної реформи в охороні здоров’я не відбудеться», — сказала О. Богомолець. На її думку, коли буде знято депутатську недоторканість, до в’язниці, зокрема, мають потрапити кілька депутатів, кілька чиновників, які крадуть державні кошти.

Зважаючи на те, що сьогодні Україна знаходиться практично у стані війни, реформування галузі будуватиметься на основі Військово-медичної доктрини. Це не лише допомога військовим у військовий час. Вона включає в себе відновлення всіх військових кафедр у всіх вищих навчальних закладах в Україні, створення факультетів військової підготовки в медичних училищах. З 22 січня за підтримки Світового Конгресу Українців буде розпочато унікальний курс — у всіх військових училищах України пройдуть медичні навчання за стандартами НАТО. У всіх навчальних закладах без винятку буде введено курс парамедицини. А кожна лікарня в Україні буде готовою в будь-який момент перетворитися на військовий шпиталь.

Після своєї доповіді голова Комітету знаходилась в залі з учасниками слухань, модеруючи 3-годинне засідання: «Я не випадково знаходжусь в залі з вами, а не в президії. Я прийшла у владу — служити вам, людям — і саме тому реформу ми будемо робити разом з вами».

Олександр Квіташвілі, міністр охорони здо­­ров’я України, представив своє бачення медичної реформи та головні її принципи. По-перше, це переорієнтація з фінансування ліжко-місць на оплату реальних послуг, отриманих реальною людиною — «гроші йдуть за пацієнтом». На сьогодні завантаженість закладів охорони здоров’я України складає близько 30%, при тому переважна більшість коштів йде на підтримку цієї інфраструктури. Важко казати про якісну охорону здоров’я, якщо монополістом у цій сфері є держава.

По-друге, пацієнти будуть мати право вибору лікувального закладу. По-третє, госпітальній мережі буде надано автономію — вони зможуть самі адмініструвати діяльність та легалізувати прибутки.

Окрему увагу міністр звернув на зміни на первинній ланці надання медичної допомоги — потрібно навчати та фінансово стимулювати лікарів, які працюватимуть у тому числі й на селі. Вторинна допомога має об’єднати в єдине ціле всі медичні заклади як МОЗ, так і інших відомств. Вони функціонуватимуть за єдиними принципами та стандартами. Передбачається одностороннє приєднання України до європейської системи клінічних настанов, їх буде перекладено та адаптовано до українських реалій. І до цього процесу залучатимуть професійні асоціації.

Що стосується страхової медицини, то, за словами міністра, не треба очікувати негайного прийняття таких важливих рішень. Для її успішного впровадження потрібна налагоджена робота мережі, а також наявність відповідних розрахунків вартості послуг, протоколів лікування. Медична наука та освіта — важливий елемент реформ. Необхідно допомогти медичним університетам, створивши для них належні клінічні бази та можливість проведення наукових досліджень.

Особливої уваги потребує й питання державних закупівель. МОЗ України має перестати бути агентством із закупівель, натомість йому слід вибудувати ефективну систему контролю за захворюваннями в усіх регіонах, яка буде швидко реагувати на випадки епідемій. Державні закупівлі ліків та виробів медичного призначення буде здійснювати відповідне агентство, яке сьогодні на етапі формування.

Як уже було повідомлено раніше, МОЗ Украї­ни розглядає можливість закупівлі вакцин через міжнародні організації системи ООН та інших міжнародних фондів, а також укладання прямих довгострокових контрактів з виробниками. Це дозволить гарантувати прозору, вчасну закупівлю якісних препаратів. Найближчими днями Україну відвідає делегація ВООЗ, яка буде зустрічатися з вітчизняними виробниками, щоб визначити, які вакцини можуть бути вироблені в нашій державі.

О. Квіташвілі наголосив, що в роботі над реформуванням галузі потрібна допомога профільного комітету. Найближчими днями МОЗ Украї­ни представить на розгляд його членів необхідні зміни до законодавства.

Крім того, міністерством розроблено план заходів з виконання Програми діяльності КМУ та Коаліційної угоди у 2015 р.

Юрій Кундієв, академік, перший віце-президент НАМН України, підкреслив, що охорона здоров’я — складна функціональна система, і її елементом є медична наука. Розраховувати на підвищення якості допомоги та впровадження нових технологій без залучення науковців неможливо. В Україні є чимало серйозних наукових досягнень, незважаючи на мале фінансування. Це розробка нових технологій (електрозварювання живих тканин), висока ефективність кардіохірургічних втручань, високий рівень розвитку клітинних технологій. НАМН та МОЗ України мають разом провести оцінку наукових установ країни.

Окрему увагу НАМН України приділяє питанням військової медицини. Вперше за роки незалежності оголошено вакансію на посаду академіка військової медицини та невідкладної хірургії.

Ю. Кундієв зазначив, що потрібно звернути увагу й на проблему кадрів. За його словами, сліпе слідування Болонському процесу завдало непоправної шкоди вищій медичній освіті. Тести загубили живий контакт викладача та студента. У майбутньому треба запозичувати лише корисні практики.

Завершуючи виступ, він наголосив, що потрібно чітко прогнозувати, чим закінчиться реформа, і до цього можна залучити фахівців з наукового прогнозування Національної академії наук України.

Микола Проданчук, професор, заслужений лікар України, член-кореспондент НАМН України, експерт групи з реформи системи охорони здоров’я громадської ініціативи «Реанімаційний Пакет Реформ», представив підготовлену цією групою Дорожню карту реформ. Відповідно до неї першочерговими завданнями є легітимізація не заборонених Конституцією всіх можливих джерел фінансування медичної допомоги і мінімізація неформальних платежів; розширення прав та обов’язків місцевих громад, медичних колективів щодо господарської та медичної діяльності закладів охорони здоров’я; врегулювання відповідних норм Конституції та законодавства щодо використання фондів суспільного споживання (коштів бюджету та медичного страхування) як основної гарантії для всіх громадян загального та справедливого доступу до медичної допомоги; створення сучасної системи громадського здоров’я, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, гарантування доступу населення до важливої для здоров’я інформації (про харчові продукти, споживчі товари, середовище життєдіяльності); впровадження механізмів професійної відповідальності медиків через систему самоврядування, створення дієвих законодавчих механізмів дотримання вимог біоетики, медичної етики та деонтології в медичній та фармацевтичній сферах.

Володимир Загородній, голова Федерації роботодавців охорони здоров’я, заслужений лікар України, запропонував міністру охорони здоров’я переглянути прийняті за останні 10 років регуляторні акти з метою їх лібералізації, а деякі скасувати. Також потрібно провести ретельний аналіз результатів реформування охорони здоров’я в пілотних регіонах та оцінити їх економічну доцільність.

Сьогодні в Україні достатньо професіоналів, які зроблять так, щоб у кризовій ситуації реформи дали свої результати, були зрозумілі для медичної спільноти, менеджерів та пересічних громадян. В. Загородній висловив пропозицію запропонувати гаранту Конституції — Президенту України, підтримати ініціативу О. Богомолець щодо створення Національної медичної палати. Медичні працівники вже готові до того, щоб самостійно регулювати питання своєї діяльності.

Після виступів доповідачів розпочалося активне обговорення нагальних проблем галузі.

Вікторія Пташник, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, підняла питання затягування державних закупівель ліків та виробів медичного призначення.

Схема, як правило, одна: учасники закупівель оскаржують тендерну документацію, посилаючись на дискримінаційні для учасників умови. Скарга подається до Антимонопольного комітету України (АМКУ), який призупиняє процедуру торгів до прийняття рішення за скаргою.

При цьому неважливо, хто винен — МОЗ, АМКУ чи недобросовісні скаржники — усе відбувається в рамках встановленої законом процедури. В. Пташник запропонувала вирішити це питання на рівні внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель». Хоча, безперечно, необхідні системні зміни, частково вирішити дану проблему дозволить налагодження спілкування АМКУ та профільного міністерства. МОЗ України має делегувати свого представника для участі в засіданнях Постійно діючої колегії АМКУ з оскарження державних закупівель.

Якщо представник МОЗ України братиме участь у розгляді скарги, то на місці зможе роз’яснювати спірні питання та оперативно надавати АМКУ всю необхідну інформацію. Тоді відпаде необхідність довготривалого письмового спілкування АМКУ та профільного міністерства. І зупинена процедура принаймні зможе оперативніше відновлюватися АМКУ.

Віктор Кривенко, народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, наголосив на необхідності термінового формування бачення реформи охорони здоров’я задля того, щоб під час перегляду бюджету в лютому склалося чітке розуміння, скільки для цього потрібно коштів. Для охорони здоров’я не було значно скорочено фінансування під час формування бюджету у грудні тільки завдяки активній позиції голови Комітету, її першого заступника та міністра охорони здоров’я, які боролися за кожну позицію.

На сьогодні єдина сфера, де йде реформа, — система освіти, і там бюджетний комітет відстояв на 99% те, що просило профільне міністерство, не погодившись на пропозиції Міністерства фінансів України. Якщо сьогодні члени Комітету та представники медичної спільноти не займуть активну позицію, у результаті можна отримати неприємний сюрприз під час бюджетного процесу, адже передбачається чергове скорочення видатків.

Вікторія Коваль, голова Професійної спілки працівників охорони здоров’я України, зазначила, що в процесі реформування відбувається реорганізація, злиття, оптимізація закладів охорони здоров’я, зміна заробітних плат співробітників. Це впливає на трудові відносини, проте влада не звертає увагу на медичних працівників та трудове законодавство. Спеціалісти профспілки готові спів­працювати та допомагати МОЗ України щодо вирішення питань правового та соціального захисту медиків, попередження негативних наслідків процесу реорганізації.

Катерина Амосова, ректор Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, підкреслила, що ліміт подвійних стандартів вже вичерпано — суспільство вимагає від влади перших кроків щодо змін у медицині. І такі кроки не обов’язково потребують фінансових затрат. За її словами, це може бути відкрите прозоре проведення державних закупівель як МОЗ, так і іншими відомствами, із залученням громадськості на всіх етапах. Другий варіант — це перерахування коштів, передбачених на «оздоровчі» для народних депутатів, на рахунки благодійних фондів. Третій — якщо населення буде бачити, що представники влади лікуються в тих самих закладах охорони здоров’я, де й вони, довіри до їх дій буде значно більше.

Підводячи підсумки, О. Богомолець підкреслила, що наразі потрібно об’єднати зусилля суспільства й влади, разом закотити рукава та проводити реформи, довіряти новому міністру та міністерству й водночас його перевіряти. А представники минулої влади не мають права навіть на критику, тому що їх хибна корупційна діяльність і зволікання з реформами призвели до вкрай тяжких наслідків для здоров’я і життя громадян України.

Вона також висловила пропозицію міністру під час перехідного періоду призначати зарубіжних фахівців на посади керівників провідних закладів охорони здоров’я та інститутів. Це дозволить уникнути корупції та унеможливить вплив зацікавлених сторін на них.

Всім присутнім надано 10 днів, щоб подати свої чіткі пропозиції (до 26 січня), які кроки потрібно зробити в рамках реформ. Після цього буде сформовано робочі групи, які продовжать працювати над детальною розробкою кожного кроку реформи. Це стане керівництвом до дії для народних депутатів. Як підкреслила О. Богомолець, з цього моменту відповідальність за зміни в медицині перекладається на плечі громадськості.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека

Пропонуємо увазі читачів проект рекомендацій слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я

Учасники слухань у Комітеті рекомендують:

1. КМУ:

1.1. прискорити затвердження концепції та Стратегії реформування системи охорони здоров’я України і детального плану їх реалізації;

1.2. прискорити розробку та подання на розгляд Верховної Ради України відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 р.», необхідних для фінансового забезпечення заходів щодо реформування вітчизняної системи охорони здоров’я, проектів інших законодавчих актів, необхідних для забезпечення практичної реалізації зазначеної реформи, відповідних замін до Податкового кодексу України щодо порядку оподаткування закладів охорони здоров’я, які функціонують у формі неприбуткових підприємств з метою зменшення податкового тиску;

1.3. доручити відповідним органам центральної виконавчої влади врегулювати питання щодо надання права державним та комунальним закладам охорони здоров’я здійснювати бюджетні видатки за спрощеною схемою на основі 2 кодів економічної класифікації видатків, що передбачає розмежування поточних і капітальних видатків;

1.4. забезпечити контроль за формуванням в Україні єдиного медичного простору;

1.5. забезпечити створення при МОЗ України міжвідомчого Центру реформ у системі охорони здоров’я та залучити до його роботи представників громадськості.

2. МОЗ України:

2.1. з метою забезпечення ефективного використання наявних ресурсів галузі та розмежування повноважень закладів охорони здоров’я, що надають вторинну та третинну медичну допомогу населенню, розробити й затвердити перелік захворювань і станів, медична допомога в разі яких надається закладами третинного рівня;

2.2. прискорити перегляд навчальних програм додипломної та післядипломної підготовки лікарів загальної практики — сімейних лікарів з урахуванням компетенцій, визначених Всесвітньою асоціацією сімейних лікарів та викладачів сімейної медицини, а також програми підготовки відповідних молодших спеціалістів з медичною освітою.

3. Рахунковій палаті України:

перевірити ефективність використання бюджетних коштів, виділених на реалізацію Національного проекту «Вчасна допомога» для створення регіональних диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги.

4. Місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування:

4.1. забезпечити приведення первинної медичної допомоги населенню у відповідність з вимогами ст. 35-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, що набула чинності з 1 січня 2015 р., та вжити заходів щодо розвитку мережі закладів первинної медичної допомоги на відповідних територіях з урахуванням необхідності максимального забезпечення фізичної доступності населення до цих послуг;

4.2. вжити заходів для укомплектування закладів первинної медичної допомоги та закладів екстреної медичної допомоги відповідними медичними кадрами згідно з встановленими МОЗ нормативами;

4.3. забезпечити постійне проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо необхідності реформування системи охорони здоров’я, мети, змісту та очікуваних результатів, прозорість прийняття пов’язаних з реформою рішень та залучення громадськості до їх обговорення.

Комментарии

Богданов Владимир 20.01.2015 5:17
Поздравляю всех украинцев с тем, что реформа здравоохранения в Украине состоялась. Все проблемы теперь должна решить местная власть. Она напишет в Киев, что денег нет. Киев ответит- ищите. И реформа внедрена. Если у нас в Желтых Водах, до успешного внедрения реформы, медсанчасть мало-мальски работала, действовала скорая помощь. То после реформы скорой помощи не будет, а что будет медсанчастью никто не знает. И причина одна денег нет или чего то другого.
ирина 02.06.2015 7:42
а как зарплата ,о ней никто даже не сказал как была нищенской так и останеться и мы хотим чтобы не было корупции

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи