Пілотний проект завершено: у 2015 р. коштів на його реалізацію не передбачено

Розпочинаючи брифінг, В. Нетяженко нагадав, що пілотний проект було запроваджено в Україні з 1 червня 2012 р. відповідно до постанови КМУ від 25.04.2012 р. № 340. На кінець 2013 р. використано біля 86% виділених коштів (загалом це 191 млн грн.). 74,6% осіб з гіпертонічною хворобою отримали лікування, із яких 44,4% — протягом більше 3 міс. Професор зазначив, що в порівнянні з попереднім роком у 2013 р. на 16% зменшилася кількість викликів швидкої допомоги у зв’язку з гіпертонічними кризами, на 18,75% — смертність від усіх форм гіпертонічної хвороби міського населення та на 20% — сільського. Ці позитивні результати стали підставою для подовження дії пілотного проекту у 2014 р. та виділення коштів у розмірі 138 млн грн.

Станом на 1 січня 2015 р. регіонами використано 117,8 млн грн. На 100% скористалися коштами Сумська, Тернопільська, Львівська, Чернівецька, Полтавська, Вінницька, Херсонська, Кіровоградська, Чернігівська, Житомирська обл. та Київ. 70,5% від загальної кількості виписаних рецептів склали ті, за якими відбулося часткове відшкодування вартості препаратів.

За словами професора, у 2014 р. в Україні нараховувалося близько 8 млн хворих на гіпертонічну хворобу. 61,65% із них було залучено до пілотного проекту, а 45% лікувалися більше 3 міс (загалом у країнах ЄС останній показник становить 35%). Середній вік пацієнтів — учасників пілотного проекту складає 62 роки.

Регіони-лідери, у яких зафіксовано найвищий відсоток хворих, що звернулися до лікаря за антигіпертензивним лікуванням (від 70 до 100%): Закарпатська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Харківська, Чернігівська, Запорізька, тернопільська, Одеська обл. Найменша кількість пацієнтів (50–70%) звернулася в Миколаївській, Полтавській, Київській, Волинській, Черкаській, Донецькій обл. та Києві.

Загалом протягом останніх 2 років показники захворюваності на інсульт знизилися на 18,1%; на інсульт серед пацієнтів з гіпертонічною хворобою — на 10, 5%; на інсульт серед хворих з гіпертонією, залучених до пілотного проекту, — на 17,7%. Кількість викликів швидкої медичної допомоги з приводу гіпертонічних кризів зменшилася на 27,4%.

Професор нагадав, що відповідно до постанови КМУ від 12.06.2013 р. № 554 антигіпертензивні препарати поділено на 3 групи залежно від їх вартості з урахуванням граничних постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок:

• І група — лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, вартість яких підлягає частковому відшкодуванню (90%);
• ІІ група — препарати для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, вартість яких підлягає частковому відшкодуванню (менше 90%);
• ІІІ група — лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, вартість яких не підлягає відшкодуванню.

В. Нетяженко зауважив, що в рамках пілотного проекту лікарі часто виписували рецепти на комбіновані високовартісні препарати, показання до застосування яких обмежені певним категоріям пацієнтів. Крім того, практикуючі лікарі та адміністрація лікувально-профілактичних закладів не володіли достатньою інформаціє­ю щодо наявності лікарських засобів в аптеках, що розташовані та території закладу. Ці недоліки, на думку головного позаштатного фахівця, значним чином перешкоджали планомірному впровадженню пілотного проекту. Проте позитивним є те, що значно зросла прихильність не лише пацієнтів до лікування, але й лікарів до виписування рецептів.

Він підкреслив, що на 2015 р. Державним бюджетом України коштів на реалізацію пілотного проекту не передбачено. Днями в МОЗ України відбулася відеоселекторна нарада з представниками регіональних управлінь охорони здоров´я, які одностайно підтримали необхідність продовження реалізації пілотного проекту. Так, наприкінці минулого року Львівська обласна державна адміністрація надіслала до Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка листа з проханням про сприяння подальшій реалізації пілотного проекту в частині виділення фінансових ресурсів для його реалізації. Плануються звернення й до народних депутатів України.

Враховуючи економічну ситуацію, мабуть, не варто сподіватися, що кошти таки буде виділено. Проте, як підкреслив головний позаштатний спеціаліст МОЗ України, під лежачий камінь вода не тече. Він також висловив думку, що виходом з даної ситуації може стати впровадження медичного страхування та реімбурсації, що задекларовано в проекті Національної стратегії реформування охорони здоров’я в Україні, розробленого Стратегічною дорадчою групою з питань реформування системи охорони здоров’я України.

Прим.ред. : нагадаємо, що під час минулого брифінгу, який відбувся у вересні 2014 р., В. Нетяженко повідомив, що МОЗ України планується впровадження повноцінної програми реімбурсації на антигіпертензивні препарати, при цьому розглядається можливість її запровадження й на інші групи антигіпертензивних лікарських засобів. Крім того, планувалось впровадження відшкодування вартості інсулінів, а також, можливо, ліків для нормалізації рівня холестерину в крові, антитромбоцитарних лікарських засобів. На жаль, фінансові можливості держави з часом тільки погіршилася — пілотний проект не продовжено, а про нові напрямки поки що можна забути, окрім пілотного проекту щодо державного регулювання цін на інсуліни, який на папері діє з 1 січня 2015 р., проте наразі відсутні порядок розрахунку граничного рівня оптово-відпускних цін на ці лікарські засоби, положення про реєстр граничних рівнів оптово-відпускних цін на препарати інсуліну, реєстр граничних рівнів оптово-відпускних.

Таким чином, виникає питання: чи не буде втрачено прихильність до лікування з боку хворих з гіпертонічною хворобою, що нівелює всі позитивні результати проекту. Як зазначив В. Нетяженко кореспонденту «Щотижневика АПТЕКА», можна передбачити, що близько 25% пацієнтів відмовляться від лікування, проте навіть за таких умов показник хворих, що проходять постійну терапію, залишиться на досить високому рівні, який відповідає європейському показнику.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!