Властивості та застосування ЛАФЕРОНУ

ЛАФЕРОН — перший вітчизняний рекомбінантний інтерферон альфа-2b. Технологію отримання ЛАФЕРОНУ розроблено в Інституті молекулярної біології та генетики НАН України спільно з Державним Київським підприємством по виготовленню бактерійних препаратів «Біофарма».

Про особливості технології отримання ЛАФЕРОНУ розповіла провідний науковий співробітник Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України А.Л. Воронцова.

На відміну від плазмідної біотехнології, яка є досить складною і має ряд суттєвих недоліків, отримання ЛАФЕРОНУ грунтується на використанні як ампліфікатора цільового гена (гена інтерферону) бактеріофага, в геном якого за допомогою генно-інженерного методу вбудовано ген інтерферону. Бактеріофаг, потрапляючи у бактеріальну клітину, розмножується в ній, багаторазово копіюючи свою ДНК і вбудований у неї ген інтерферону, синтезує свої білки, в тому числі й інтерферон. На певній стадії розвитку бактеріофаг лізує бактеріальну клітину. Інтерферон виходить у культуральну рідину, причому у водорозчинному стані, не утворюючи нерозчинних форм. Синтез організовано так, що інтерферон накопичується поза клітиною, в культуральному середовищі, тому не утворює «тілець включення», як у разі плазмідної технології отримання інтерферону. Завдяки накопиченню інтерферону в культуральній рідині відбувається очищення його за спрощеною схемою. Відсутність стадії концентрування клітин (збирання біомаси), а отже, й клітинних білків, дає змогу отримати високоочищений препарат інтерферону за допомогою простішого методу, ніж той, який використовують для очищення аналогів. Очищення здійснюють з використанням іонообмінної хроматографії. Чистоту білка контролюють з використанням методу електрофорезу в поліакриламідному гелі; в очищеному препараті міститься не менше ніж 95% білка інтерферону.

Рекомбінантний інтерферон альфа-2b за своїми біологічними властивостями і терапевтичною дією не відрізняється від природного лейкоцитарного інтерферону людини.

Проводять контроль препарату на стерильність, токсичність і противірусну активність. Противірусну (біологічну) активність визначають за захистом лінії клітин, чутливих до інтерферону альфа, від цитопатичної дії вірусу везикулярного стоматиту і виражають у міжнародних одиницях (МО).

У Державному Київському підприємстві по виготовленню бактерійних препаратів «Біофарма» налагоджено випуск двох препаратів рекомбінантного інтерферону альфа-2b людини:

ЛАФЕРОН ЛІОФІЛІЗОВАНИЙ ДЛЯ ІН’ЄКЦІЙ — порошок в ампулах по 1 000 000 або 3 000 000 МО, 10 ампул в упаковці;

ЛАФЕРОН (ІНТРАНАЗАЛЬНЕ ВВЕДЕННЯ) — порошок в ампулах по 100 000 МО, 10 ампул в упаковці.

ВЛАСТИВОСТІ

ЛАФЕРОН подібно до природного лейкоцитарного інтерферону має три основних види біологічної дії: імуномодулюючу, противірусну і протипухлинну.

Після ін’єкцій препарату інтерферон, що входить до його складу, зв’язується відповідними рецепторами на різних клітинах та індукує певний каскад внутрішньоклітинних реакцій, після чого руйнується протеазами. Не виключене часткове виведення препарату в незміненому стані із сечею.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ЛАФЕРОН застосовують у комплексній терапії у дорослих і дітей (у тому числі новонароджених) при:

  • гострих вірусних, бактеріальних та змішаних інфекціях;

  • гострому та хронічному вірусному гепатиті В;

  • гострих та хронічних септичних станах вірусної і бактеріальної етіології, в  тому числі гострому і хроніосепсисі;

  • герпетичних інфекціях різної локалізації: оперізувальний лишай, численні герпетичні висипання на шкірі, генітальний герпес, герпетичний кератокон’юнктивіт і кератоувеїт тощо;

  • папіломатозі гортані;

  • розсіяному склерозі;

  • деяких злоякісних пухлинах: меланомі шкіри й ока, раку нирки, сечового міхура, яєчника, молочної залози, саркомі Капоші, мієломній хворобі.

Наводимо рекомендації відомих спеціалістів щодо застосування препарату у відповідних галузях медицини.


Завідувач відділу вірусних гепатитів з блоком СНІД
Київського НДІ епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л.В. Громашевського МОЗ України, д-р мед. наук А.Д. ВОВК

ГОСТРИЙ ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ В

Внутрішньом’язово по 1 000 000 МО (у тяжких випадках — по 2 000 000 МО) 2 рази на добу протягом 10 днів. У разі необхідності лікування може тривати до 2–3 тиж залежно від клінічного статусу хворого або проводитися за схемою по 1 000 000 МО 2–3 рази на тиждень протягом кількох тижнів.

ХРОНІЧНИЙ ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ В

Внутрішньом’язово по 3 000 000–4 000 000 МО 3 рази на тиждень протягом 2 міс; при вираженій гіпертермічній реакції за 20–30 хв до введення ЛАФЕРОНУ призначають 0,5 г парацетамолу всередину, у разі необхідності призначають парацетамол повторно через 2–3 год після введення ЛАФЕРОНУ.


Головний інфекціоніст МОЗ України,
д-р мед. наук А.О. РУДЕНКО та головний вірусолог МОЗ України,
д-р мед. наук С.Л. РИБАЛКО

ГРИП ТА ІНШІ ГРВІ

Дорослим інтраназально по 0,25 мл розчину (100 000 МО/мл) у кожний носовий хід 6–8 разів на добу. Розчин підігрівають до температури тіла.

Дітям, у тому числі новонародженим, призначають по 4–6 крапель у кожний носовий хід протягом 3–5 днів. У новонароджених застосовують розчин у концентрації 20 000–50 000 МО/мл, у дітей старшого віку — 100 000 МО/мл. Можна вводити почергово у носові ходи ватні турунди, змочені розчином препарату, на 10–15 хв.


Заслужений лікар України, завідувач кафедри акушерства і гінекології № 2
Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, д-р мед. наук, проф. Є.В. КОХАНЕВИЧ

СЕПТИЧНИЙ СТАН В ОПЕРАТИВНІЙ ГІНЕКОЛОГІЇ

Щоденне внутрішньовенне введення в дозі 2 000 000—4 000 000 МО, на курс — 12 000 000—16 000 000 МО (залежно від клінічного статусу) в поєднанні з антипіретиками, антибактеріальною, детоксикаційною та десенсибілізувальною терапією.


Завідувач відділу вірусних уражень ока
Українського НДІ очних захворювань
і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, канд. мед. наук Т.Б. ГАЙДАМАКА

ВІРУСНІ УРАЖЕННЯ ПЕРЕДНЬОГО ВІДДІЛУ ОКА
ГЕРПЕТИЧНИЙ КЕРАТОКОН’ЮНКТИВІТ

У кон’юнктивальний мішок закапують по 2–3 краплі розчину препарату (1 000 0000 МО на 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) кожні 2 год протягом 7–10 днів; в подальшому зі зникненням симптомів захворювання препарат можна застосовувати рідше.


Завідувач кафедри неврології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця,
д-р мед. наук, акад. АН ВШ України С.М. ВІНІЧУК, доц. кафедри,
канд. мед. наук В.Г. БАРАБАНЧИК

РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ

Внутрішньом’язово по 1 000 000 МО 2–3 рази на добу протягом 10–15 днів з подальшим введенням по 1 000 000 МО 1 раз на тиждень протягом 6 міс.

ОПЕРІЗУВАЛЬНИЙ ЛИШАЙ (Herpes Zoster)

Щодня 1 000 000 МО внутрішньом’язово та 2 000 000 МО у 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду підшкірно в декілька місць навколо ділянки висипу. Тривалість лікування — 5–7 днів. Введення препарату можна поєднувати з його нанесенням безпосередньо на герпетичні папули.


Керівник Українського лікувально-діагностичного мамологічного центру
та відділення захворювань молочної залози Українського НДІ онкології і радіології МОЗ України,
д-р мед. наук, проф. В.І. ТАРУТІНОВ, лікар-онкохірург Рівненського облонкодиспансера, канд. мед. наук В.Є. ЖИЛЬЧУК

РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Внутрішньом’язово щодня в дозі 3 000 000 МО протягом 10 днів. Повторні курси проводять протягом року з інтервалом 1,5–2 міс; у подальшому — 2–3-місячні курси інтерферонотерапії доцільно чергувати з курсами хіміо- або променевої терапії.


Завідувач відділу онкоурології
Інституту урології та нефрології АМН України, д-р мед. наук, проф. І.О. КЛИМЕНКО

РАК НИРКИ

Внутрішньом’язово щодня в дозі 3 000 000 МО протягом 10 днів (сумарна доза становить 30 000 000 МО). Повторні курси проводять протягом 6 міс з інтервалом 3–5 тиж, далі протягом року з інтервалом 1,5–2 міс.

РАК СЕЧОВОГО МІХУРА

Внутрішньоміхурове введення в дозі 5 000 000–10 000 000 МО у вигляді інстиляцій 3–6 разів протягом 1–2 днів. Курсова доза — 30 000 000 МО. Повторюють лікування кожні 2–3 міс.


Заслужений діяч науки України, керівник відділу пухлин опорно-рухового апарату
Інституту онкології АМН України, д-р мед. наук, проф. Б.А. ТОЛСТОП’ЯТОВ, д-р мед. наук, провідний науковий співробітник С.І. КОРОВІН

МЕЛАНОМА ШКІРИ

Внутрішньом’язово по 3 000 000 МО на добу протягом 10 днів з проведенням повторних курсів з інтервалом 1,5 міс протягом 6 міс або ендолімфатичне введення препарату в дозі 3 000 000 МО 4 рази з інтервалом 48 год та наступним ендолімфатичним введенням препарату по 1 000 000 МО протягом 4 днів щомісяця.

МІЄЛОМНА ХВОРОБА

Внутрішньом’язово щодня в дозі 3 000 000 МО/м2 протягом 10 днів; повторні курси — з інтервалом 1,5–3 міс (4–6 на рік). Лікування поєднують з курсами хіміо- і гамма-терапії; препарат застосовують після кожного із зазначених курсів.

САРКОМА КАПОШІ

Внутрішньом’язове введення в дозі 3 000 000 МО щодня протягом 10 днів після кожного курсу цитостатичної терапії.

Лікування поєднують з призначенням проспідину; повторні курси — 1 раз на місяць протягом 6 міс.


Завідувач онкологічного відділення
Українського НДІ очних захворювань і тканинної
терапії ім. акад. В.П. Філатова (м. Одеса), д-р мед. наук, проф. Л.С. ТЕРЕНТЬЄВА

УВЕАЛЬНА МЕЛАНОМА

Парабульбарно вводять у дозі 1 000 000 МО щодня (розведений в 1 мл води для ін’єкцій) протягом 10 днів; повторно — через 10 днів курси з інтервалом 20 днів; сумарна доза становить 30 000 000 МО. Не виключається необхідність призначення повторних курсів через 45 днів. Лікування ЛАФЕРОНОМ ЛІОФІЛІЗОВАНИМ ДЛЯ ІН’ЄКЦІЙ поєднують з хірургічними та променевими методами лікування.


СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ

Для внутрішньом’язового введення вміст 1 ампули (1 • 106 МО, чи 3 • 106 МО) розводять в 1 мл води для ін’єкцій; для внутрішньовенного введення — не менше ніж у 7–10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

ПОБІЧНА ДІЯ

При застосуванні ЛАФЕРОНУ ЛІОФІЛІЗОВАНОГО ДЛЯ ІН’ЄКЦІЙ у дозах 3 000 000 МО і вище можливий озноб, повторні ін’єкції звичайно переносяться легше. Унаслідок тривалих курсів лікування іноді виникають лейко- і тромбоцитопенія, які минають зі зниженням дози.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Тривале (кілька місяців) застосування ЛАФЕРОНУ ЛІОФІЛІЗОВАНОГО ДЛЯ ІН’ЄКЦІЙ у дозі 3 000 000 МО і вище протипоказане при тяжких алергічних захворюваннях, а також у період вагітності (загроза переривання).

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

Лаферон зберігають за температури +4–10 °С (в холодильнику) протягом 2 років. Готовий розчин для ін’єкцій використовують негайно. Розчин препарату для інтраназального застосування слід використати протягом доби за умови його зберігання в холодильнику (+4–10 °С).

ВИРОБНИК

Державне Київське підприємство по виробництву бактерійних препаратів «Біофарма»

03038, Київ, узвіз Протасів Яр, 4
Тел./факс: (044) 269-21-93, 269-21-98, 261-15-39, 277-16-04, 277-67-38

За матеріалами, наданими Державним Київським підприємством по виробництву бактерійних препаратів «Біофарма»

Рофика: результаты убеждают

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті