Україна прискорює вступ до СОТ

Останнім часом в Україні спостерігається тенденція до сповільнення темпів росту виробництва лікарських засобів вітчизняних фармацевтичних компаній, істотно знизився їх експортний потенціал. Тим часом у Росії фармацевтичне виробництво вже опинилося у стагнації. Оскільки стан економіки нашої країни подібний до такого Росії, існує потенційна загроза спаду вітчизняного виробництва лікарських засобів. У зв’язку з цим чимраз актуальнішою стає проблема забезпечення динамічного розвитку українських фармацевтичних компаній.

Експерти та консультанти в галузі фармації пропонують вітчизняному виробникові взяти на озброєння сучасні технології менеджменту та маркетингу лікарських засобів, які добре зарекомендували себе на фармацевтичному ринку розвинених країн світу. Однак виявилося, що в умовах ізольованого українського ринку ці технології недостатньо ефективні. Українські виробники фармацевтичної продукції зараз перебувають в активному пошуку можливих причин спаду виробництва лікарських засобів та способів їх усунення. Світовий досвід свідчить про те, що справжнього успіху добиваються ті компанії, які активно працюють не лише на внутрішньому, але й на зовнішньому ринку, а не покладаються тільки на протекціонізм з боку держави.

РИНОК В УМОВАХ ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ

В яких умовах працює вітчизняний фармацевтичний ринок? Зараз Україна перебуває на шляху становлення ринкових відносин, і тому її кваліфікують як державу з перехідною економікою. Процес переходу від планової економіки до ринкової, який тривав протягом 10 років, виявився непростим. Він зумовив необхідність переоцінки цінностей, пошуку нових ділових моделей розвитку підприємств, а також поставив топ-менеджмент та рядових працівників підприємств перед необхідністю психологічної переорієнтації.

Один із найвідоміших економістів сьогодення — Хернесто де Сото відзначив, що після падіння Берлінської стіни закінчився період політичного протиборства, що тривав понад 100 років. У цей історичний момент більшості державам довелося визнати, що вибору немає. Країни третього світу та колишні соціалістичні держави змушені були, хоча й з різним ступенем готовності та ентузіазму, вдатися до збалансування бюджету, скорочення державних субсидій, зниження митних бар’єрів та створення сприятливого режиму для іноземних інвестицій.

Сьогодні, коли відбувається розбудова ринкових відносин, важливо не злякатися змін і не піддатися спокусі знову ввести в дію елементи старого управління економікою та ізолювати себе від світу. В умовах планової економіки фармацевтичні підприємства колишнього СРСР могли розраховувати на гарантований збут продукції на внутрішньому ринку, однак не мали ніяких шансів вийти на фармацевтичні ринки розвинених країн світу. При цьому внаслідок широкого застосування практики державного квотування імпорту існував гострий дефіцит низки життєво необхідних лікарських засобів зарубіжного виробництва.

Взаємодія з міжнародними економічними інституціями

Зволікання з вступом України до Світової організації торгівлі (СОТ) неминуче призвело б до її торговельно-економічної ізоляції від країн не тільки Західної та Центральної Європи, а й Східної Європи та Балтії. За експертними оцінками, тільки внаслідок інтеграції країн Центральної, Східної Європи і Балтії до ЄС та ізоляції України через її неприєднання до СОТ втрати від скорочення українського експорту товарів можуть становити щонайменше 700 млн доларів США. А якщо Росія вступить до СОТ значно раніше, ніж Україна, ці втрати суттєво зростуть.

Більшість країн світу вже є членами СОТ, і в перспективі вони взаємодіятимуть за спільними правилами. Це означає, що держави, які не є членами СОТ, змушені будуть в односторонньому порядку керуватися вимогами цієї організації, не маючи можливостей для захисту своїх інтересів.

Оскільки ця проблема є спільною для України та Росії, розв’язувати її варто було б на скоординованій основі.

(Витяг з Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році» від 31 травня 2002 р.)

Хто був у виграші в даній ситуації? Фармацевтичне виробництво в умовах планової економіки було орієнтовано виключно на внутрішній ринок. Це означає, що потенціал для нарощування обсягів продаж лікарських засобів у майбутньому буде обмеженим. Отже, вітчизняний виробник приречений на стагнацію. Водночас споживач потерпав від нестачі життєво необхідних лікарських засобів зарубіжного виробництва.

КВОТУВАННЯ ІМПОРТУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ — ВИХІД?

В українських засобах масової інформації було висловлено думку про те, що для захисту вітчизняного фармацевтичного виробника потрібно в адміністративному порядку ввести квотування імпорту лікарських засобів. Однак чи дійсно необхідний такий крок, і як він вплине на доступ населення до життєво необхідних лікарських засобів?

Відомо, що фармацевтичне виробництво — це не звичайний бізнес і про це необхідно пам’ятати. Воно знаходиться в тісному зв’язку зі сферою охорони здоров’я населення. Тому виробника передусім має турбувати питання забезпечення високої якості лікарських засобів, що випускаються на його підприємстві.

Звичайно, запровадження квотування імпорту лікарських препаратів усунуло б конкуренцію з боку зарубіжних компаній. Це дозволило б до деякої міри збільшити обсяги їх продажу на внутрішньому ринку. Використавши простий арифметичний розрахунок, виявляють, що оскільки обсяг продажу лікарських засобів вітчизняного виробництва приблизно дорівнює такому імпортного, то за «найкращих» (для прихильників квот) умов, коли імпорт зарубіжних лікарських препаратів був би взагалі припинений, випуск і продаж українських лікарських засобів можуть зрости максимум удвічі. Але чи варто через такий зиск жертвувати інтересами хворого, який зацікавлений у доступі до високоякісних життєво необхідних лікарських засобів?

ВИХІД НА ЗОВНІШНІЙ РИНОК

Насправді обсяги продажу лікарських засобів можна збільшити не лише удвічі. Для цього необхідно вийти на зовнішній фармацевтичний ринок. Провідні фармацевтичні підприємства України впевнено рухаються в цьому напрямку: активно впроваджують систему GMP, працюють над вивченням біоеквівалентності генериків тощо, хоча цей процес відбувається не так швидко, як хотілося б. І причиною цього є брак відповідних коштів.

Якщо внутрішні проблеми українські фармацевтичні компанії вирішують достатньо успішно, то вихід на зовнішній ринок для більшості українських фармацевтичних виробників — це справжня terra incognita. Головна причина труднощів криється у відсутності відповідних двосторонніх угод з країнами — членами СОТ.

Варто зауважити, що країнами — членами СОТ розроблено загальноприйняті правила міжнародної торгівлі. Країни — члени СОТ дотримуються 18 спеціальних Угод: з торгових аспектів прав на інтелектуальну власність; із застосування санітарних та фітосанітарних заходів; з технічних бар’єрів у торгівлі; Генеральної угоди з тарифів і торгівлі; Генеральної угоди з торгівлі послугами тощо.

Для того щоб користуватися благами міжнародної торгівлі, стати учасником і визнаним «гравцем» у світовій економічній системі, Україні потрібно стати членом СОТ.

НАШІ СУСІДИ ВЖЕ ВСТУПИЛИ ДО СОТ

На цей час шість держав колишнього СРСР стали членами СОТ — Грузія, Естонія, Киргизстан, Латвія, Литва та Молдова. Інші пострадянські республіки (зокрема, Україна), окрім Туркменістану, мають статус спостерігачів. Згідно з вимогами СОТ, статус спостерігача країні надається терміном на 5 років, після чого вона повинна приєднатися до існуючих угод або вийти з даної міжнародної організації. У 2003 р. такий термін закінчується в України.

Президент України про СОТ

Розширення експортних можливостей

У щорічному Посланні Президента України до Верховної Ради «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році» від 31 травня 2002 р. йдеться про стратегію економічного розвитку України у близькій та віддаленій перспективі. Значну увагу в Посланні приділено проблемі вступу України до СОТ.

Членство у СОТ істотно розширить експортні можливості вітчизняних товаровиробників, прискорить визнання США та країнами ЄС повного ринкового статусу економіки України, дасть змогу усунути прояви дискримінації щодо нашої держави, що існують в торговельній практиці.

До чого може призвести гальмування вступу України до СОТ?

Результатом гальмування вступу України до СОТ може стати торговельно-економічна ізоляція у відносинах з країнами не тільки Західної та Центральної Європи, а й Східної Європи та Балтії, більша частина яких уже є асоційованими членами ЄС. А членство в СОТ забезпечило б нашій державі режим найбільшого сприяння в торговельному просторі всіх країн — членів цієї організації, тобто одночасне поліпшення умов торгівлі зі 144 державами, на які припадає понад 92% світової торгівлі. Це означало б кардинальне вирішення проблеми застосування до українських товарів дискримінаційних антидемпінгових торговельно-обмежувальних заходів, а також можливість не тільки запобігти скороченню експорту, а й досягти збільшення його обсягів, гарантії визнання за Україною в антидемпінгових розслідуваннях статусу держави з ринковою економікою.

Переговори з країнами — членами СОТ

У 2001 р. тривав активний переговорний процес щодо членства України в СОТ. Проведено чергове, восьме, засідання Робочої групи з розгляду заявки України на вступ до СОТ та низку раундів двосторонніх переговорів з країнами — членами Робочої групи про доступ до ринків товарів та послуг. Підписано двосторонні протоколи з Мексикою, Уругваєм та Новою Зеландією і практично завершено переговори з Кореєю, Канадою та Словенією. Істотного прогресу в узгодженні тарифних поступок досягнуто з делегаціями ЄС, Еквадору, Куби, Бразилії, Болгарії і Туреччини. Поступово узгоджуються зобов’язання стосовно доступу на ринок товарів та послуг. Із 5 тис. позицій, з яких складається оновлена консолідована тарифна пропозиція України, узгоджено майже 90%.

Головні перешкоди

Що є головною перешкодою на шляху вступу України до СОТ? Основною проблемою залишається необхідність приведення національного законодавства у відповідність до вимог системи її угод. Українська сторона розробила і направила країнам — членам Робочої групи з питань вступу України до СОТ графік введення в дію пріоритетних законопроектів, до якого ввійшли 20 проектів законодавчих актів, зокрема, Митний та Податковий кодекси, закони про страхові послуги, інтелектуальну власність, регулювання імпорту сільськогосподарської продукції тощо. Наприкінці 2001 р. Верховна Рада ухвалила 15 законопроектів. Є підстави сподіватися, що решту буде ухвалено на наступній сесії.

Належний захист внутрішнього ринку

Потрібно мати на увазі, що зобов’язання, які беруть країни під час вступу до СОТ, не суперечать поставленій меті випереджаючого розвитку внутрішнього ринку, якщо розуміти його як один із засобів створення в країні цивілізованого ринкового середовища.

З набуттям членства в СОТ країна отримає міжнародно визнані права застосування комплексу заходів захисту внутрішнього ринку, зокрема: введення тимчасових обмежень імпорту з метою вирівнювання платіжного балансу; у разі порушення рівноваги на внутрішньому ринку — підвищення імпортного мита та застосування кількісних обмежень імпорту (квот, ліцензій); при застосуванні санітарних та фітосанітарних заходів запроваджувати обмеження імпорту сільськогосподарської продукції; відповідно до правил СОТ щодо антидемпінгових та компенсаційних заходів — ефективні методи боротьби з недобросовісними конкурентними діями іноземних фірм на ринку України.

Державна допомога вітчизняному виробникові

Для повнішого використання переваг від членства в СОТ та мінімізації можливих негативних наслідків, у тому числі втрати окремими національними виробниками внутрішнього ринку, в період адаптації варто вжити таких заходів до правил СОТ: посилити державну підтримку інноваційної діяльності в країні з акцентом на підприємства та галузі, які вже мають або можуть мати конкурентні переваги; підвищити рівень поточного фінансування та інвестицій у систему освіти, особливо стосовно спеціальностей, які визначатимуть перспективи науково-технічного прогресу; підтримувати розвиток загальної інфраструктури виробничої та підприємницької діяльності з доведенням її технічних та технологічних параметрів до рівня, не нижче досягнутого конкурентами; створити цивілізовану систему страхування комерційної діяльності підприємств для значного зменшення вартості ресурсів розвитку та зниження комерційних ризиків під час запровадження інноваційних проектів; забезпечити преференційний режим для тих видів імпорту, які підтримують національне виробництво (основні комплектуючі, матеріали, обладнання і технології), особливо в галузях, які належать до структуроутворювальних.

Перспективи розвитку фармацевтичного виробництва

У розвинених країнах світу фармацевтична галузь — одна з провідних у загальній структурі національної економіки. В Україні фармацевтичне виробництво не належить до числа лідерів, але, безсумнівно, воно має значний потенціал для розвитку. Запровадження страхової медицини з відповідним покриттям витрат пацієнтів на лікарські засоби, а також вихід на зовнішній ринок може призвести до значного зростання обсягу продаж лікарських засобів в Україні. Інвестування держави та приватних компаній в інноваційні проекти вітчизняних фармацевтичних виробників прискорить їх вихід на зовнішні ринки та забезпечить надходження в державну казну додаткових коштів.

У зв’язку з цим Президент України дав доручення Міністерству закордонних справ, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України використати російський досвід ініціативної і гнучкої тактики переговорів з країнами — членами СОТ щодо створення передумов для укладання відповідних угод та вдосконалення нормативно-правової бази згідно з вимогами цієї організації, а також здійснювати моніторинг та зіставлення темпів реалізації намірів України і Росії щодо вступу до СОТ з прогнозуванням його наслідків для розвитку двосторонніх відносин та коригуванням національної економічної стратегії і тактики.

ПІСЛЯМОВА

Вступ України до СОТ відкриває принципово нові можливості для вітчизняного фармацевтичного виробництва, хоча й не гарантує його динамічного розвитку. Створюються необхідні передумови для надходження зарубіжних інвестицій в українське виробництво і вихід на прибуткові та добре регульовані західні ринки. Вступ до СОТ може ініціювати міграцію капіталу до вітчизняних виробників. Чи скористаються вони цим?

Для прискорення процесу вступу України до СОТ Кабінету Міністрів України у 2002 р. необхідно:

— продовжити роботу над гармонізацією національних стандартів з вимогами міжнародної та європейської систем стандартизації і сертифікації, забезпечити розроблення та прийняття не менш як 500 гармонізованих стандартів;

— завершити до 1 жовтня двосторонні переговори стосовно доступу до ринків товарів і послуг з делегаціями держав — членів Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ;

— прискорити прийняття законів, спрямованих на приведення законодавства України у відповідність до вимог та норм системи угод СОТ, зокрема, Податкового кодексу України; актів про внесення змін і доповнень до таких законів: «Про страхування» щодо скасування обмеження участі іноземних юридичних осіб та іноземних громадян у статутному фонді страховиків, «Про телебачення і радіомовлення» — стосовно збільшення розміру іноземних інвестицій, який допускається в статутному фонді телерадіоорганізацій України, до деяких законів з питань ветеринарної медицини з метою посилення державного ветеринарного нагляду і контролю з урахуванням норм та вимог Міжнародного епізоотичного бюро, «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» — стосовно вдосконалення правового регулювання діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби…

Для того, щоб вступ України до СОТ виявився успішним, уже сьогодні потрібно підрахувати його можливий вплив як на систему охорони здоров’я, так і на комерційну діяльність підприємств, а також розробити їх відповідну ділову модель, яка б ефективно працювала в нових умовах.

Віктор Маргітич

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!