ВУЛТ не погоджується із законопроектами, запропонованими МОЗ України

У зв’язку з винесенням на громадське обговорення проектів законів України: «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я», «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» та представлення їх Олександром Квіташвілі, міністром охорони здоров’я України, під час засідання Кабінету Міністрів України 27 травня 2015 р. впродовж поточного тижня тривають активні дискусії стосовно зазначених документів серед медичної спільноти. Так, своє бачення та аналіз останніх законодавчих ініціатив Міністерства охорони здоров’я України та їх вплив на суспільство висловили представники Всеукраїнського лікарського товариства (далі — ВУЛТ). 28 травня 2015 р. у прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція на тему «Фрагментарне підкилимове реформування — руйнування охорони здоров’я», в якій взяли участь Микола Тищук , голова правління ВУЛТ, Костянтин Надутий , член правління ВУЛТ, Ігор Найда та Ольга Остапенко, члени ВУЛТ.

Нагадаємо, що зазначеними законопроектами передбачено, що заклади охорони здоров’я зможуть за організаційно-правовою формою створюватися та існувати як державні унітарні підприємства, комунальні унітарні підприємства, господарські товариства та інші організаційно-правові форми. Також пропонується дозволити фінансування медичних закладів не лише за рахунок місцевих бюджетів, а й за рахунок юридичних та фізичних осіб.

Микола Тищук від імені членів товариства висловив незадоволення запропонованими методами МОЗ України, якими виконавчий орган влади впроваджує реформування медичної галузі. Він підкреслив, що на сьогодні система охорони здоров’я України налічує певні вади, які не влаштовують ані пацієнтів, ані лікарів. «Ні для кого не секрет, що медицина наразі виживає за рахунок тіньових платежів. Звичайно, що таку систему слід змінювати. Але чи можливо очікувати позитивних зрушень, враховуючи запропоновані методи профільного міністерства? На жаль, наша організація вбачає, що такі зміни, зокрема в нормативну базу медичної галузі, несуть загрозу неконтрольованої комерціалізації та тотального роздержавлення медичних закладів», — підкреслив М. Тищук.

На його думку, МОЗ України має розробити план дій, і вже відповідно до нього висувати необхідні законодавчі ініціативи. «ВУЛТ планує звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, щоб були проведені відповідні комітетські слухання», — зауважив М. Тищук.

Він також зазначив, що у разі прийняття таких законів ВУЛТ разом з медичною спільнотою планує вжити дій з метою недопущення хао­тичного розпродажу медичних закладів, їх закриття або ліквідації.

У свою чергу, Костянтин Надутий повідомив, що автономізація — це обов’язковий елемент системної, спланованої реформи, який втім може бути поетапно реалізований тільки після комплексу обов’язкових системних змін в організації управління та фінансування медичної галузі, кадровій політиці, на рівні інформатизації тощо. Він наголосив, що розроблена в МОЗ до приходу Олександра Квіташвілі Концепція побудови нової національної системи охорони здоров’я в Україні передбачає комплексні системні зміни у 6 основ­них напрямках: системі управління, фінансування, кадровій політиці, наданні послуг, інформаційному забезпеченні, забезпеченні населення ліками та виробами медичного призначення, а також побудову в Україні системи громадського здоров’я. На думку спікера, саме з неї слід починати.

Крім того, за словами К. Надутого, неможливо за короткий час провести розрахунки тарифів на медичні послуги, оскільки для отримання оптимальних показників необхідно 3–5 років. «Це складна і багатовимірна робота, яка не може бути якісно зроблена швидше, ніж за кілька років. Не розмежувавши платні і безкоштовні послуги, не визначивши замовника, який фактично має контролювати якість надання послуг, не підготувавши керівні кадри переходити до комерціалізації — небезпечно. ВУЛТ виступає з рішучим протестом проти такого шляху реформування», — зазначив К. Надутий.

Ігор Найда зазначив, що в попередні роки в Україні був напрацьований досвід підготовки нормативних актів, що стосуються змін у системі охорони здоров’я. «На жаль, цей досвід не був врахований при підготовці останніх законодавчих ініціатив профільним міністерством. Зокрема, не застосовувався досвід, напрацьований у 2014 р. стратегічною дорадчою групою, до складу якої на той час входив і нинішній міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі, а також рекомендації ініціативи «Реанімаційний пакет реформ», — підкреслив спікер.

Він зазначив, що ВУЛТ виступає не проти автономізації, а проти запропонованого порядку її безсистемного введення. «Наразі відсутній механізм реального впливу на події, які будуть розвиватися, адже державно-громадський діалог стосовно реформування системи охорони здоров’я, по суті, не працює. Медична спільнота вважає, що зареєстровані законопроекти — це шлях до банкрутства і продажу за безцінь у приватну власність закладів охорони здоров’я», — зауважив І. Найда. На його думку, поспішна «автономізація» медичних закладів може призвести до їх закриття, звільнення персоналу і суттєвого обмеження доступу українців до медичної допомоги.

Представники ВУЛТ підкреслили, що виступають за комплексні системні зміни, формування нової цілісної національної моделі охорони здоров’я, в якій комфортно будуть себе відчувати і пацієнт, і лікар. Однак, на їх погляд, у законопроектах МОЗ України пропонуються розрізнені фрагментарні зміни, які можуть розбалансувати систему і нашкодити людям.

ВУЛТ звертається до всіх органів державної влади вжити заходів і не допустити катастрофи в медичній галузі.

ЗАЯВА ВУЛТ

ВУЛТ вбачає загрозу у фрагментарному реформуванні галузі охорони здоров’я

Всеукраїнське лікарське товариство як організація, яка об’єднує лікарів усіх спеціальностей, висловлює глибоке занепокоєння щодо наміру Міністерства охорони здоров’я та Кабінету Міністрів України кардинально змінити правила гри у сфері охорони здоров’я без проведення належного громадського обговорення, затвердження Концепції та прийняття на її основі Програми побудови нової національної системи охорони здоров’я.

Всеукраїнське лікарське товариство виступає за системні комплексні зміни, формування нової цілісної національної моделі охорони здоров’я, в якій комфортно почуватимуться і пацієнт, і лікар. Натомість у законопроектах, які МОЗ України планує в авральному порядку подати на розгляд Верховної Ради України від Кабміну, пропонуються розрізнені фрагментарні зміни, які можуть тільки розбалансувати систему і нашкодити людям. Належним чином не оцінивши результати пілотного реформування галузі в чотирьох регіонах, не проаналізувавши випробувану локально нову модель організації медичного обслуговування, піддослідними намагаються зробити усіх громадян України.

Подібні підходи викликали категоричне неприйняття правлінням ВУЛТ, засідання якого відбулося 23 травня 2015 р. у Хмельницькому, адже вони можуть мати непередбачувані наслідки. Зрушувати з місця один з елементів, не маючи цілісного бачення майбутньої системи та загального плану дій, як мінімум, нерозумно. Це схоже на спробу висмикування ласих шматків. Надання автономії закладам охорони здоров’я, зокрема у вигляді їх реорганізації у комерційні підприємства, наступним кроком чого може стати їх тотальна приватизація, несе величезні ризики соціальної та політичної нестабільності в Україні. За умови такого підходу однозначно знизиться доступність належного медичного обслуговування для населення.

Передумовами для впровадження автономізації є:

1. Затвердження законодавства щодо:

  • пулінгу бюджету охорони здоров’я на рівні регіону (доказові дослідження, рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, Світового банку, європейський досвід); гарантованого обсягу медичної допомоги; порядку утворення та припинення діяльності закладів охорони здоров’я, класифікації закладів охорони здоров’я, порядку формування штатів закладів охорони здоров’я; особливостей укладення договорів про медичне обслуговування населення, механізми фінансування закладів охорони здоров’я, особливості оподаткування закладів охорони здоров’я, контрактування керівників закладів охорони здоров’я; індивідуальної відповідальності медичних працівників, системи управління якістю медичного обслуговування, ліцензування, акредитації та сертифікації, громадського нагляду за закладами охорони здоров’я тощо;
  • внесення змін до законів України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Бюджетний кодекс», «Податковий кодекс», а також взяти до уваги законопроект «Про заклади охорони здоров’я», розроблений та розглянутий Урядовим комітетом у 2014 р.;
  • підзаконних актів, що регулюють механізми фінансування закладів охорони здоров’я, — «Методика розрахунку цін на медичні послуги». Врахувати механізми визначення та застосування персонального нормативу, тарифів на медичні послуги тощо.

2. Підготовка органів управління охорони здоров’я до виконання функції закупівель та контролю дотримання умов договорів про медичне обслуговування населення (інституційне зміцнення та навчання кадрів).

3. Аналіз та планування реструктуризації мережі закладів охорони здоров’я, першочергове визначення закладів, що набудуть статусу багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування — «стратегічних лікарень», які у тому числі мають трансформуватися у госпітальні бази в умовах надзвичайних станів та військових дій.

4. Становлення інституції лікарського самоврядування, розробка і впровадження нормативів навантаження на медичних працівників та скасування наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я».

5. Поетапна, у міру формування інфраструктури багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, зміна медичних маршрутів пацієнтів з гострими станами і захворюваннями, що потребують інтенсивного лікування у цілодобовому стаціонарі, з відповідним перенесенням обсягів бюджетного фінансування.

6. Організація професійного відбору та навчання керівників закладів охорони здоров’я.

7. Впровадження контрактування керівників закладів охорони здоров’я на основі компетентності (готовність до роботи в умовах застосування ринкових регуляторів).

8. Розробка програм та заходів соціального захисту, перепідготовка та працевлаштування працівників закладів охорони здоров’я, що будуть вивільнятися внаслідок автономізації та оптимізації мережі.

9. Поетапна автономізація закладів охорони здоров’я, реорганізація державних і комунальних закладів охорони здоров’я у комунальні неприбуткові (некомерційні) підприємства та укладення з ними договорів про медичне обслуговування населення.

Прес-служба
«Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Пациент 02.06.2015 1:18
С пенсией в 1100 грн. и такой-же почти зарплатой нашему населению грозит тотальное вымирание в следствие готовящейся полной недоступности медпомощи. Какие тарифы на медобслуживание сможет оплатить простой украинец - если сейчас нет возможности купить лекарства , продукты, моющие средства (мыло и стиральный порошок, а также коммуслуги выросли в цене - скоро от инфекций и грязи начнет народ вымирать, а как-же туберкулезные и инфекционные больницы, тоже будут платными?)

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті