Методика передбачає, що визначення розміру штрафу здійснюється у два етапи: і) визначення базового розміру штрафу та іі) корекція розміру з урахуванням обтяжувальних чи пом’якшувальних обставин (таблиця).
У будь-якому разі максимальний розмір штрафу обмежено відповідно до положень антиконкурентного законодавства. При цьому, новаторським для українського законодавства, з нашої точки зору, є те, що у виняткових випадках, зокрема у форс-мажорних обставинах, штрафи можуть бути визначені у меншому, ніж передбачено Методикою, розмірі, зокрема можуть бути символічними.
Незважаючи на жваві дискусії щодо території, розмір доходу з якої береться до уваги при розрахунку базового розміру штрафу, АМКУ зупинився виключно на території України. Таким чином, міжнародні фармацевтичні компанії отримали певну гарантію однорідності способу визначення доходу (виручки) з боку АМКУ порівняно з компаніями, що реалізують продукцію виключно на території України.
Розмір доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або витрат покупця на придбання товару, прямо чи опосередковано пов’язаних із порушенням (далі — дохід (виручка)), може визначатися на підставі будь-яких доступних документів, зокрема можуть використовуватися статистичні та адміністративні дані, фінансова та податкова звітність, дані бухгалтерського обліку, відомості про діяльність суб’єктів господарювання, отримані АМКУ від них самих. Однак звертаємо вашу увагу, що перелік не обмежує АМКУ у використанні будь-яких інших новаторських способів.
| Таблиця | Перелік обтяжувальних та пом’якшувальних обставин, що впливають на розмір базового штрафу |
| Обтяжувальні обставини | Пом’якшувальні обставини |
|---|---|
| Ініціювання дій, які визнані порушенням | Добровільне припинення відповідачем дій (бездіяльності), що містять ознаки порушення |
| Створення перешкод розслідуванню | Відшкодування шкоди, завданої порушенням, чи усунення наслідків порушення в інший спосіб |
| Відмова від співпраці | Усунення умов, що сприяли вчиненню порушення |
| Повторне вчинення та/або порушення, що триває | Фактичне недотримання учасником узгоджених дій їх умов та наявність доказів, що суб’єкт господарювання фактично конкурував на ринку протягом всього часу вчинення порушення |
| Співпраця під час розгляду справи з органами АМКУ | |
| Вчинення порушення внаслідок впливу органів виконавчої влади/місцевого самоврядування та інших органів або суб’єкта господарювання, в економічній залежності від якого знаходився порушник | |
| Звернення до органів АМКУ за отриманням дозволу суб’єктом господарювання на концентрацію до початку розгляду справи про порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону про захист конкуренції |
Базові розміри штрафів визначаються для чотирьох категорій порушень залежно від їх тяжкості (найбільша, значна, середня та помірна). Так, базовим розміром штрафу є:
- 45% від доходу (виручки) — для категорії порушень, тяжкість яких враховується як найбільша, тобто і) горизонтальні антиконкурентні узгоджені дії, а саме: іі) порушення у вигляді зловживань монопольним (домінуючим) становищем;
- 30% від доходу (виручки) — для категорії порушень, тяжкість яких враховується як значна, тобто і) антиконкурентні узгоджені дії, іі) зловживання монопольним (домінуючим) становищем, ііі) невиконання рішень АМКУ або їх виконання не в повному обсязі; іv) концентрація без отримання відповідного дозволу органів АМКУ, якщо концентрація призвела до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на ринку;
- 5% (або до 5%) від доходу (виручки) — для категорії порушень, тяжкість яких враховується як середня, тобто і) здійснення учасниками узгоджених дій без отримання дозволу АМКУ або КМУ, іі) інша обмежувальна та дискримінаційна діяльність, ііі) недотримання умов щодо придбання часток (акцій, паїв) іv) порушення положень погоджених органами АМКУ установчих документів суб’єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; v) невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов’язань, якими було обумовлене рішення про надання дозволу на такі дії; vі) здійснення концентрації без отримання відповідного дозволу органів АМКУ, якщо концентрація не призвела до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на ринку;
- 6–20 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 000,00 грн. до 340 000,00) або до 1% доходу (виручки) — для категорії порушень, тяжкість яких враховується як помірна, тобто і) схилення (або надання рекомендацій, що схиляють до вчинення) інших суб’єктів господарювання до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; іі) створення перешкод працівникам АМКУ та обмеження в господарській діяльності суб’єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до АМКУ із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Зауважимо, що, як зазначено у ст. 17 Методики, перелік пом’якшувальних обставин не є вичерпним і залежно від ситуації можуть враховуватися інші обставини, які свідчать про те, що відповідач вчинив дії, спрямовані на пом’якшення негативних наслідків його порушення.
Однак, судячи з історії документа, тут сталася прикра помилка: поточна редакція посилається на перелік, що міститься у ст. 14 Методики, тоді як вона стосується дещо іншого. Вбачається, що посилання просто збереглося з попередньої робочої версії документа, де стаття 14 якраз була присвячена переліку пом’якшувальних обставин.
І наостанок найважливіше. Левова частка дискусій з представниками ринку точилася навколо юридичного статусу Методики. Усі очікували від АМКУ прийняття юридично зобов’язувального документа, а натомість Методика поки що має рекомендаційний статус роз’яснювального характеру, що викликає деяке занепокоєння і сумніви щодо можливості використання документа у судовій практиці. Втім АМКУ стверджує, що Методика матиме обов’язкову силу до застосування усіма територіальними підрозділами.
Думка представників ринку
Наша компанія в цілому оцінює прийняття Методики дуже позитивно. Перше, що хотілося б відмітити, — це унікальність документа саме для України. Вперше в історії Комітету підходи до розрахунку штрафних санкцій за порушення конкурентного законодавства стали публічними.
Досі розрахунок штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері антиконкурентних дій здійснювався за внутрішніми інструкціями, і його принципи були цілковитою загадкою для представників бізнесу. Це, очевидно, створювало підґрунтя для виникнення корупційної складової.
Дуже сподіваємося, що факт існування Методики та її принципи стануть поворотними у цьому сенсі.
Друге, що тішить бізнес, і тут, я впевнена, ми не одні дотримуємося такої думки, — це той факт, що прийняття документа та його оприлюднення відбулося відповідно до обіцяного самим головою АМКУ планом та з реальним урахуванням тих дискусій, що велися з представникам бізнесу. Така ситуація дає нам можливість сподіватися на конструктивний діалог і надалі, що уже є важливим саме по собі.
Однак реальне занепокоєння викликає юридичний статус Методики. Під час обговорення документа ми отримали запевнення від АМКУ, що документ матиме рекомендаційний характер лише тимчасово, що ймовірно буде відображено у самому документі. Зі слів представників АМКУ, це пояснюється необхідністю проведення роз’яснювальної роботи серед регіональних відділень, тестування роботи з документом на практиці тощо.
У такому разі через певний час (орієнтовно 6–9 міс, але не більше 12 міс) будуть підстави для перегляду Методики та ініціювання переведення документа у статус юридично зобов’язувального (затвердження Міністерством юстиції України).
На жаль, у фінальній версії Методики такі наміри АМКУ не відображені, і тому немає впевненості щодо подальшої долі документа. Сподіваємося, що у разі необхідності захисту своїх прав у судовому порядку сторони зможуть посилатися на Методику, а суди прийматимуть такі аргументи без заперечень, з огляду на публічність документа.
Євгенія Ярмолюк,
начальник юридичного відділу
компанії «Сперко Україна»
Ігор Огороднійчук,
партнер юридичної компанії ОМП
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим