Всесвітній день боротьби з туберкульозом: єднаємося задля ліквідації туберкульозу!

24 березня за рішенням ВООЗ у всьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Дату було вибрано не випадково, адже саме цього дня 134 роки тому німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив про зроблене ним відкриття збудника туберкульозу. Цьогорічним гаслом Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом є заклик «Єднаємося задля ліквідації туберкульозу!». З нагоди його проведення в Українському кризовому медіа-центрі відбулася прес-конференція, метою якої було поширення інформації про туберкульоз та об’єднання зусиль щодо ліквідації цієї хвороби. Учасниками заходу стали Олександр Квіташвілі, міністр охорони здоров’я України, Наталія Нізова, директор ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України», та Андрій Славуцький, представник ВООЗ в Україні.

534689

Олександр Квіташвілі заявив, що ситуація із захворюваністю на туберкульоз в Україні є досить тяжкою. Щорічно в нашій державі реєструється близько 30 тис. нових випадків захворювання на туберкульоз, при цьому ще близько 25% епізодів залишаються невиявленими. За оцінками ВООЗ, в Україні захворюваність на дану патологію становить 94 випадки на 100 тис. населення, проте виявляють лише 70,5 випадків на 100 тис. населення. Кожен 6-й пацієнт з туберкульозом в Україні помирає, хоча сьогодні це захворювання є виліковним.

Міністр охорони здоров’я України підкреслив, що захворіти на туберкульоз може кожен, незалежно від того, чи входить людина до групи ризику, чи ні. Саме тому важливо опікуватися своїм здоров’ям та проходити щорічні профілактичні обстеження. За його словами, питання протидії туберкульозу в Україні є одним з пріоритетних напрямків державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку. Наразі МОЗ України спільно з національними та міжнародними партнерами здійснює розробку Концепції програми протидії туберкульозу на 2017–2021 рр., за основу якої взято Глобальну стратегію ВООЗ з ліквідації туберкульозу та План дій щодо боротьби з туберкульозом для Європейського регіону ВООЗ на 2016–2020 рр.

О. Квіташвілі також зауважив, що цього року закупівлею протитуберкульозних ліків займається Програма розвитку ООН (ПРООН), яка наразі підписала договори з 7 переможцями тендерів на закупівлю протитуберкульозних лікарських засобів у рамках національних програм з охорони здоров’я.

Андрій Славуцький зауважив, що Глобальна стратегія ВООЗ з ліквідації туберкульозу, схвалена у вересні 2015 р., передбачає елімінацію туберкульозу, який наразі є загрозою громадському здоров’ю, до 2035 р. Ця стратегія базується на 3 компонентах: пацієнторієнтованому підході в системі охорони здоров’я; створенні середовища, що підтримує такий підхід, включаючи сприятливі для цього нормативно-правові засади, децентралізацію послуг та їх інтеграцію в первинну ланку медичної допомоги; потужних спроможностях для виконання операційних досліджень та пришвидшеного впровадження інновацій у сфері лікування даної патології. Це необхідно для того, щоб краще розуміти природу епідемії туберкульозу, точно визначати пріоритети та ефективніше розподіляти ресурси на подолання цієї хвороби.

За словами А. Славуцького, Україна вже декілька років поспіль посідає 2-е місце в Європі та 4-е місце у світі за тягарем мультирезистентного туберкульозу. На додаток конфлікт на Сході України спровокував переміщення великої кількості осіб, що ускладнює ситуацію з розповсюдженням патології, бо ще до початку бойових дій на цій території проживало близько 15% хворих на туберкульоз в Україні. У зв’язку з цим у найближчі роки очікується погіршення епідемічної ситуації щодо захворюваності на дану патологію в Україні.

Як заявив А. Славуцький, державним інституціям самостійно не виграти битву проти туберкульозу, необхідною є мобілізація громадянського суспільства. Виявлення випадку захворювання на туберкульоз — це лише початок, оскільки слід запровадити надійний ланцюжок надання допомоги пацієнту: від діагностики до призначення коректного лікування, задля забезпечення прихильності пацієнта до терапії. На шляху від виявлення туберкульозу до одужання необхідно забезпечувати безперервність такої допомоги. Зробити свій внесок в цю справу мають фахівці галузі охорони здоров’я, як цивільного, так і пенітенціарного секторів, медичні спеціалісти різних рівнів, соціальні працівники, неурядові організації тощо. Це слід зробити задля досягнення кінцевої мети — повернути в зворотному напрямку хвилю розповсюдження туберкульозу та почати рухатися назустріч елімінації хвороби.

463478

Наталія Нізова зауважила, що сьогодні в Україні зареєстровано понад 28 тис. пацієнтів з діагнозом «туберкульоз», у тому числі близько 10 тис. осіб — з мультирезистентним захворюванням. Це, у свою чергу, збільшує економічне навантаження на державу, оскільки курс терапії чутливої до лікування форми патології становить близько 400 грн. на 1 курс, у той час як курс лікування мультирезистентного туберкульозу є в 100 разів дорожчим. Ситуація із захворюваністю ускладнюється недовиявленням патології, а також передчасним перериванням лікування пацієнтів. Це призводить до розповсюдження туберкульозу з широкою лікарською стійкістю, ресурси для терапії якого є вкрай обмеженими, не лише в Україні, а й у всьому світі.

«У зв’язку з цим МОЗ України, напрацьовуючи Концепцію програми протидії туберкульозу на 2017–2021 рр., звертає увагу перш за все на економічне та ефективне використання ресурсів нашої держави», — підкреслила Н. Нізова. На її думу, наявна система надання протитуберкульозної допомоги з надмірною кількістю «протитуберкульозних ліжок», орієнтована на концентрацію хворих в умовах стаціонару, не відповідає сучасним міжнародним практикам, є економічно обтяжливою для держави та не дозволяє забезпечити охоплення населення, передусім його вразливих груп, доступними та якісними послугами з профілактики, діагностики та лікування туберкульозу.

«Разом з ВООЗ ми порахували, що значна кількість протитуберкульозних закладів, у яких сьогодні близько 16 тис. ліжок, тобто майже на 2 пацієнтів 1 ліжко, це занадто багато, оскільки більша частина виділених коштів йде на утримання протитуберкульозних закладів, а не на лікування пацієнтів. До того ж понад 50% цих закладів не відповідають вимогам інфекційного контролю, тобто, потрапляючи до такого закладу, пацієнт з туберкульозом, крім чутливої до лікування форми, може додатково заразитися на стійку до терапії. Саме тому ми йдемо шляхом ефективного й послідовного скорочення кількості протитуберкульозних закладів із забезпеченням працевлаштування їх медичних працівників. У цілому за 5 років кількість «протитуберкульозних ліжок» скорочено на 24%, при цьому якість надання послуг від цього не постраждала завдяки впровадженню амбулаторних моделей лікування».

Нагальною проблемою, за словами Н. Нізової, також є поєднання захворюваності на туберкульоз та ВІЛ-інфекції. «Кожен 6-й пацієнт з ВІЛ-інфекцією має туберкульоз, це є проблемою і в сенсі навантаження на економіку країни і щодо якості життя самого пацієнта», — зауважила вона. Щорічно від туберкульозу помирає близько 5 тис. осіб, більшість з яких особи з поєднаною патологією: туберкульозом та ВІЛ-інфекцією, гепатитами, наркотичною залежністю тощо. Тому в контексті охорони здоров’я в Україні сьогодні необхідним є впровадження підходу на принципах громадського здоров’я, пацієнтоцентрованої моделі.

Актуальним є також питання прискорення впровадження нових ефективних методів лікування туберкульозу в Україні. «У цьому році МОЗ України ініціювало впровадження нових ефективних протитуберкульозних препаратів у схеми лікування хворих. Їх застосування дозволяє суттєво скоротити термін лікування туберкульозу та підвищити його ефективність», — підкреслила Н. Нізова.

За даними ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України», у 2015 р. найвищий показник захворюваності на туберкульоз виявлено в Одеській, Херсонській, Дніпропетровській та Кіровоградській обл. Аналіз соціальної структури вперше виявлених хворих у минулому році продемонстрував, що серед таких пацієнтів значну кількість становлять представники соціально незахищених верст населення (47% — безробітні особи працездатного віку, 4,2% — особи, які повернулися з місць позбавлення волі, 3% — особи без постійного місця проживання). До того ж серед уперше захворілих на туберкульоз пацієнтів 13% становлять особи, що зловживають алкоголем та 4% — споживачі ін’єкційних наркотичних засобів, що свідчить про нагальну потребу в подальшому розвитку в країні програм соціальної підтримки пацієнтів за умови активної участі інститутів громадянського суспільства. До групи підвищеного ризику захворюваності на туберкульоз належать медичні працівники та співробітники пенітенціарних закладів.

Більш детально проблему розповсюдження туберкульозу у зв’язку з переміщенням великої кількості осіб зі Сходу України у Всесвітній день боротьби з туберкульозом експерти обговорили під час круглого столу в інформаційному агентстві «Укрінформ» на тему: «Об’єднуємось, щоб зупинити туберкульоз!». Учасники заходу мали змогу ознайомитися з результатами дослідження рівня обізнаності і доступу до виявлення та діагностики туберкульозу внутрішньо переміщених осіб та учасників АТО, які проживають у Києві, а також обговорити можливість взаємодії соціальних служб, волонтерських та громадських організацій з метою інформування внутрішньо переміщених осіб та учасників АТО про симптоми туберкульозу та вчасне їх направлення до медичних служб для діагностики туберкульозу. Захід відбувся в рамках проекту «Тобі слід знати про туберкульоз», який реалізує МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» у партнерстві з мережею центрів соціальних служб сім’ї, дітей та молоді у Києві за підтримки Проекту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Посилення контролю за туберкульозом в Україні».

Згідно з результатами проведеного дослідження, лише ¼ з опитаних внутрішньо переміщених осіб пройшли обстеження на туберкульоз, менше половини надали правильні відповіді на запитання щодо шляхів поширення туберкульозу. 33% опитаних учасників АТО, які взяли участь у дослідженні, пройшли обстеження на туберкульоз після повернення з зони бойових дій. З них надали правильні відповіді щодо шляхів передачі цього захворювання менше 50%. Таким чином, не дивлячись на те, що туберкульоз є добре вивченою хворобою, обізнаність про неї внутрішньо переміщених осіб та учасників АТО є недостатньою. Це, у свою чергу, створює передумови для подальшого поширення патології в Україні. Тому учасники круглого столу розробили рекомендації щодо організації роботи з раннього виявлення та діагностики туберкульозу серед учасників АТО, членів їх сімей, внутрішньо переміщених осіб у Києві.

Світлана Шелепко,
фото автора
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті