Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» та статті 89 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо запровадження душпастирської опіки в сфері охорони здоров’я).

Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Богомолець О.В.

СПИСОК АВТОРІВ

проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

(щодо запровадження душпастирської опіки в сфері охорони здоров’я)

Богомолець О.В. – народний депутат України

Корчинська О.А. – народний депутат України

Шурма І.М. – народний депутат України

Мусій О.С. – народний депутат України

Біловол О.М. – народний депутат України

Сисоєнко І.В. – народний депутат України

Колганова О.В. – народний депутат України

Гопко Г.М. – народний депутат України

Мірошниченко Ю.Р. – народний депутат України

Унгурян П.Я. – народний депутат України

Рибчинський Є.Ю. – народний депутат України

Бригинець О.М. – народний депутат України

Антонищак А.Ф. – народний депутат України

Мацола Р.М. – народний депутат України

Петренко О.М . – народний депутат України

Бандуров В.В. – народний депутат України

Павленко Ю.О. – народний депутат України

Немировський А.В. – народний депутат України

Єленський В.Є. – народний депутат України

Кривенко В.М. – народний депутат України

Мельничук І.І. – народний депутат України

Дмитрієв С.В. – заступник Голови Синодального Відділу соціального служіння та благодійності Української Православної Церкви Київського Патріархату, виконавчий секретар Комісії соціального служіння Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.

Нагірняк А.Я. – керівник Відділу соціальних питань Патріаршої Курії Української Греко-Католицької Церкви, Голова Громадської Ради при Міністерстві охорони здоров’я України по співпраці з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій.

Убогов С.Г. – доцент кафедри контролю якості і стандартизації лікарських засобів Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, кандидат фармацевтичних наук, доцент, представник Союзу вільних церков християн євангельської віри України.

Черкашіна Ю.Ю. – партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Паритет», адвокат, помічник-консультант народного депутата України Богомолець О.В.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

(щодо запровадження душпастирської опіки в сфері охорони здоров’я)

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Важливою складовою забезпечення прав і свобод людини, а також гуманістичного, соціально-орієнтованого підходу до охорони здоров’я є впровадження заходів душпастирської опіки у сфері охорони здоров’я, що спрямовані на задоволення релігійних та духовних потреб пацієнтів, членів їх сімей, а також працівників закладів охорони здоров’я.

Згідно зі світовою практикою безпосереднє здійснення душпастирської опіки у закладах охорони здоров’я традиційно покладається на священнослужителів (капеланів), які уповноважені релігійними організаціями. Такі священнослужителі (капелани) можуть відноситися до духовного персоналу закладів охорони здоров’я.

На сьогоднішній день накопичено великий позитивний досвід діяльності капеланів у закладах охорони здоров’я у передових країнах світу, таких як США, Канада, Південна Корея, країни ЄС. Визнано, що присутність священика (капелана) в закладі охорони здоров’я позитивно впливає на психоемоційний стан та процес одужання пацієнтів, а також суттєво покращує морально-психологічний клімат й етику поведінки в медичному колективі.

Україна також має власну історію служіння священиків в лікарнях та госпіталях, починаючи з часів Київської Русі і до початку XХ століття, коли інститут лікарняного духовенства був ліквідований радянською владою. Відродження вітчизняного медичного капеланства відбулося з набуттям Україною незалежності.

Зокрема, важливе значення мало надання права пацієнту, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, на допуск до нього священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду, що закріплено у частині другій статті 287 Цивільного кодексу України та пункті «к» частини першої статті 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

Проте, дотепер правові та організаційні засади душпастирської діяльності священнослужителів (капеланів) в закладах охорони здоров’я України законодавчо не врегульовані. Заходи душпастирської опіки не мають системного характеру та здійснюються, як правило, священнослужителями місцевих релігійних громад, які не мають спеціальної підготовки та виконують свої обов’язки суто на громадських або волонтерських засадах. Крім того, мають місце випадки перешкоджання душпастирській діяльності священнослужителів з боку окремих керівників закладів охорони здоров’я, що пов’язано з їх суб’єктивним ставленням до цього питання.

Саме тому законодавче врегулювання організаційно-правових засад здійснення душпастирської опіки у сфері охорони здоров’я є актуальним та важливим завданням.

Актуальність даного законопроекту також обумовлена загостренням духовно-релігійних потреб населення України, яке виникло на фоні глибокої політичної кризи, появи значної кількості поранених та психологічно травмованих внаслідок бойових дій в зоні проведення АТО, погіршення соціально-економічного та морально-психологічного стану суспільства.

Даний законопроект дає визначення терміну «душпастирська опіка», враховує принцип рівності конфесій і релігійних організацій та впроваджує комбіновану (перехідну) модель здійснення душпастирської опіки в закладах охорони здоров’я, що передбачає діяльність священнослужителів (капеланів) на волонтерських засадах або на громадських засадах, а також надає можливість закладам охорони здоров’я за наявності можливостей бюджету приймати священнослужителів (капеланів) на роботу.

В законопроекті визначено роль центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони здоров’я, в регулюванні заходів душпастирської опіки в сфері охорони здоров’я.

Крім того, законопроект з метою забезпечення надання комплексної, зокрема волонтерської та благодійної допомоги пацієнтам розширює коло осіб, які мають допуск до пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я.

2. Цілі та завдання проекту Закону

Необхідність прийняття проекту Закону обумовлена потребою визначення правових та організаційних засад здійснення душпастирської опіки у сфері охорони здоров’я України.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Проект Закону передбачає внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» з метою визначення правових та організаційних засад здійснення священнослужителями (капеланами) душпастирської опіки у закладах охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування, що є складовою комплексного підходу до охорони здоров’я.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та відповідними підзаконним нормативно-правовими актами.

Положення даного законопроекту не потребують внесення змін до інших Законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону

Прийняття законопроекту та запровадження душпастирської опіки у закладах охорони здоров’я не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону

Прийняття проекту Закону сприятиме поліпшенню стану надання медичної допомоги в закладах охорони здоров’я та забезпеченню свободи совісті (права на свободу віросповідання та задоволення релігійних потреб), гармонізації державно-конфесійних відносин, координації міжконфесійної співпраці та розвитку благодійної діяльності у сфері охорони здоров’я.

Проект

від 14.07.2016 р. реєстраційний № 4987

Закон УкраЇни

Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

(щодо запровадження душпастирської опіки в сфері охорони здоров’я)

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19 із наступними змінами) такі зміни:

1. Частину першу статті 3 після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом дванадцятим такого змісту:

«душпастирська опіка – діяльність в закладах охорони здоров’я священнослужителів (капеланів), уповноважених релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, спрямована на забезпечення релігійних та духовних потреб пацієнтів, членів їх сімей, а також працівників закладів охорони здоров’я.».

2. У пункті «к» частини першої статті 6:

після слів «нотаріуса та адвоката,» доповнити словами «осіб, які здійснюють благодійну діяльність (волонтерів, представників благодійних, громадських, релігійних організацій),»;

слово «для» замінити словами «(капелана) для здійснення душпастирської опіки, у тому числі шляхом».

3. Розділ III «Основи організації охорони здоров’я» доповнити новою статтею 24² такого змісту:

«Стаття 24². Душпастирська опіка в сфері охорони здоров’я

Держава сприяє забезпеченню свободи совісті і віросповідання, гармонізації державно-конфесійних відносин, координації міжконфесійної співпраці та розвитку душпастирської опіки в сфері охорони здоров’я, яка спрямована на забезпечення релігійних та духовних потреб пацієнтів, членів їх сімей, а також працівників закладів охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування, що є складовою комплексного підходу до охорони здоров’я.

Для координації заходів душпастирської опіки в сфері охорони здоров’я центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони здоров’я, створює дорадчий орган – Душпастирську раду, до складу якої включаються представники заінтересованих релігійних управлінь і центрів, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку.

З метою ефективного об’єднання зусиль медичної та релігійної спільноти у справі гуманізації охорони здоров’я, медичної опіки, формування підходів до питань біоетики, священнослужителі (капелани) можуть включатися до складу комісій з питань біоетики, що діють при закладах охорони здоров’я.

Порядок спеціальної підготовки і діяльності, права та обов’язки священнослужителів (капеланів), які здійснюють заходи душпастирської опіки в закладах охорони здоров’я, визначаються положенням про душпастирську опіку в сфері охорони здоров’я, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони здоров’я.».

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо запровадження душпастирської опіки в сфері охорони здоров’я)

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!