Процедура оскарження в системі закупівель ProZorro: як захистити свої права?

Світлана Панаіотіді зауважила, що в ідеалі тендер має відбуватися за такою схемою: замовник публікує умови, виконавець, який відповідає вимогам та пропонує найкращу вартість за товар, виграє тендер. Коли ж замовник або учасники тендерів намагаються порушити «правила гри», виникають проблеми. Це може робити як замовник, наприклад, встановлюючи дискримінаційні умови, так і учасник, який має намір блокувати тендер.

АМКУ є квазісудом, органом, який розглядає скарги учасників закупівель та приймає відповідні рішення. Розгляд скарг щоденно веде Адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що складається з трьох державних уповноважених АМКУ. Розгляд скарг щодо публічних закупівель становить 15 робочих днів.

Щоб провести оскарження по тому чи іншому тендеру, учасник тендерних закупівель повинен подати скаргу до АМКУ, який її розглядає та приймає рішення, яке може бути оскаржене в суді після його винесення. АМКУ розглядає скарги лише по тих тендерах, за якими ще не укладені договори. С. Панаіотіді акцентувала увагу на тому, що до компетенції АМКУ входить:

• розгляд скарг учасників торгів;
• вказівка на те, які вимоги порушують закон та є дискримінаційними щодо конкретного учасника — скаржника;
• зобов’язання замовника внести зміни у документацію конкурсних торгів;
• зобов’язання замовника скасувати рішення після розкриття;
• зобов’язання замовника відмінити торги.

При цьому до компетенції АМКУ не входять формулювання вимог до торгів включно з вартістю товарів; обрання переможця тендеру; конт­роль торгів; перевірка процедури проведення тендеру на повну відповідність вимогам закону, а лише розгляд в межах скарги.

Серед типових помилок, що роблять замовники при поданні скарг, є:

• несплата за подання скарги, яка становить від 5 до 15 тис. грн.;
• подання неповного пакету документів;
• порушення строків подання скарг.

«Найрозповсюдженішою «помилкою» скаржників є відсутність плати за подання скарги, — підкреслила С. Панаіотіді, — такі випадки становлять 80%».

Максим Нефьодов зазначив, що коли мова йде про закупівлі, неможливо завдяки одному простому критерію визначити: такі закупівлі пройшли успішно чи з ознаками корупції. Тобто результати проведення майже будь-якої закупівлі, за його словами, є досить суб’єктивними, якщо не брати до уваги одіозні випадки. У цьому контексті показовим прикладом є закупівля професійних німецьких швабр Київським міським клінічним онкологічним центром, оскільки є ті, хто бачить в цьому кейсі «перемогу», тобто люди, які вважають, що медичному закладу дійс­но потрібне професійне обладнання, нехай навіть і швабри, а інші ж вбачають «зраду», переконуючи, що медичний заклад міг би закупити дешеві швабри та раціональніше використати бюджетні кошти. Це суб’єктивні думки, оскільки фактично ця закупівля пройшла без порушень — замовник оголосив тендер, учасник запропонував товар, договір укладено. Незважаючи на те що опис предмету закупівлі був, м’яко кажучи, неідеальним, суттєвих обмежень конкуренції в тендері не було, усі охочі могли взяти в ньому участь.

За словами М. Нефедьова, слід також враховувати той факт, що подекуди у членів тендерних комісій, які займаються закупівлями, не вистачає кваліфікації та досвіду для того, щоб робити це ефективно. «Не завжди замовник має на меті виключити з тендеру зайвих конкурентів улюбленого учасника, інколи він просто не вміє проводити закупівлі, оскільки така робота часто не є його основною, коли закупівлею займається, наприклад, головний лікар медичного закладу. 20 тис. тендерних комітетів, 300 тис. осіб, які беруть у них участь, і більшість — без відповідних навичок. У цьому випадку замовників необхідно навчати, чим ми і займаємося під час семінарів», — повідомив заступник міністра. За його словами, система закупівель ProZorro дозволяє детально побачити, як відбувається тендерна процедура, ознайомитися з тендерною документаціє­ю, яку надають учасники, зібрати інформацію про замовників, тобто про те, як вони проводять тендери, які вимоги висувають, як часто дискваліфікують учасників і чому тощо. Це дає змогу будь-якій особі, активісту, журналісту, потенційному учаснику тендеру завдяки сервісу аналітики проаналізувати, як відбуваються закупівлі, та зробити свої висновки щодо ефективності їх проведення.

М. Нефьодов також закликав учасників тендерів частіше скаржитися: «При 140 тис. проведених через ProZorro закупівель до нашого органу оскарження допорогових закупівель надійшло лише 500 заяв. Скарг на 10 тис. надпорогових закупівель в АМКУ — близько 200, з яких лише близько 50 виявилися належно оформленими. Учасники тендерів мають активніше скаржитися на дискримінації при закупівлях, відстоюючи свої права, оскільки наш моніторинг показує, що порушення насправді відбуваються набагато частіше».

Агія Загребельська відмітила, що не тільки семінари з проведення закупівель можуть підвищувати рівень кваліфікації замовників, в цьому також може допомогти процедура оскарження, під час якої замовники отримують інформацію щодо претензій учасників тендеру і таким чином мають змогу навчитися правильно формувати умови тендеру та проводити закупівлі. У разі якщо замовник дійсно мав на меті провести тендер непрозоро, процедура оскарження, наприклад, дискримінаційних умов допоможе захистити права учасника тендеру. За словами спікера, вимоги до оформлення скарги наразі є максимально спрощеними.

«Сьогодні також виникають випадки, коли винесене рішення колегії АМКУ, наприклад, щодо зобов’язання замовника внести зміни в тендерну документацію, не виконується. Ми отримуємо цю інформацію з різних джерел, проте не від самих учасників. До АМКУ не поступило жодної скарги на невиконання винесеного колегією рішення від учасників тендерів, хоча вони мають право подати таку скаргу», — наголосила А. Загребельська та закликала учасників тендерів захищати свої права під час проведення публічних закупівель в електронній системі закупівель ProZorro.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!