Узбережжями першоджерел–2. Фармація ХХІ століття: актуальні проблеми сучасної технології ліків, екстемпоральної рецептури, пакування та маркування лікарських препаратів

У якості кардинальної складової перебігу роботи VIII Національного з’їзду фармацевтів України (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 36 (1057) від 19.09.2016 р.) була передбачена науково-практична конференція з’їзду «Фармація ХХІ століття: тенденції та перспективи», яка тривала 2 дні поспіль (15–16 вересня 2016 р.) на важко осяжних неозброєним оком теренах імперії НФаУ (це «місто в місті» інакше ніж фармацевтичною імперією не назвеш, і докладніше про це — трохи згодом). Ця конференція фактично виконувала роль основного науково-практичного, комунікативно-міждисциплінарного, організаційно-технічного майданчика VIII Національного з’їзду фармацевтів України, — складаючи, так би мовити, його інтелектуальний хребет. Тому й не дивно, що один з найбільш насичених, змістовних, і головне — конкретно корисних для здійснення фармацевтичної практики заходів конференції був присвячений темі, винесеній у підзаголовок даної статті. Отже, модератором одноденного науково-практичного симпозіуму «Актуальні проблеми сучасної технології ліків, екстемпоральної рецептури, пакування та маркування лікарських препаратів» (що пройшов у рамках науково-практичної «Фармація ХХІ століття: тенденції та перспективи», яка, знову-таки, у свою чергу, відбулася в регламенті VIII Національного з’їзду фармацевтів України), виступила Тетяна Ярних, завідувач кафедри технології ліків НФаУ, доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, а на різних сесіях заходу головували: професори Т. Ярних, Олена Рубан, завідувач кафедри заводської технології ліків НФаУ, Інна Баранова, за­відувач кафедри товарознавства НФаУ, Наталя Половко, завідувач кафедри аптечної технології ліків ім. Д.П. Сала НФаУ, Тарас Грошовий, заві­ду­вач кафедри управління та економіки фармації з технологією ліків Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського; Лена Давтян, завідувач кафедри фармацевтичної технології та біофармації Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П.Л. Шупика. Тож пропонуємо до уваги читача барвистий калейдоскоп експертних думок, фахових суджень і професійних рекомендацій з перших вуст щодо багатьох питань у царині, яку можна без жодного перебільшення назвати альфою і омегою фармації, — адже аптечне виготовлення ліків було абсолютно повноцінною й дієвою складовою медикаментозного забезпечення колишнього СРСР, а нині (через десятки років) є вагомою і невід’ємною складовою фармацевтичної діяльності (і навіть регуляторною вимогою до аптечних закладів) у переважній більшості успішних країн світу — насамперед членів ЄС. Прикро, що лише в Україні воно занедбане і ледь животіє у порівнянні з іншими прогресивним державами. Як спробувати розв’язати тугий гордіїв вузол і змінити цей стан речей на краще? Як вижити і якими шляхами рухатися «екстемпоралці»? Уважний знайде чимало відповідей нижче — у продовженні авторського тематичного циклу науково-практичних публікацій «Навздогін VIII з’їзду — узбережжями першоджерел» (початок див. «Щотижневик АПТЕКА» № 38 (1059) від 03.10.2016 р.).

Привітавши учасників симпозіуму та побажавши їм плідної роботи, професор Тетяна Ярних повідомила, що серед присутніх на симпозіумі зареєстровано 118 осіб — представників виробничих аптек, фармацевтичних організацій і ВНЗ України фармацевтичного і медичного профілю; серед них 38 делегатів з’їзду. Вона тепло привітала та представила аудиторії присутніх серед делегатів з’їзду видатних науковців, які зробили значний внесок у розвиток науки та освіти в галузі фармації — професорів Олександра Тихонова, Раїсу Коритнюк, Дмитра Дмитрієвського. Слова вітання також пролунали на адресу присутніх представників виробничих аптек України, фармацевтичних промислових підприємств та однопрофільних ВНЗ України. У продемонстрованому відеофільмі було висловлено подяку спонсорам конференції — ПАТ «Фармак» (генеральний спонсор), «Щотижневнику АПТЕКА» (генеральний інформаційний спонсор), фармацевтичній компанії «Здоров’я», ТОВ «Фіто-лек», ТОВ «Валартин Фарма», корпорації «Артеріум», фармацевтичній компанії «Лекхім», фармацевтичній корпорації «Юрія Фарм», АТ «Стома» та ін.

Зійшовши на трибуну, Олександр Тихонов — доктор фармацевтичних наук, заслужений професор НФаУ, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік Української академії наук, — від імені технологів НФаУ привітав учасників і делегатів симпозіуму та до їх уваги представив доповідь «Створення лікарських препаратів — стратегічний напрямок фармації й апітерапії». Окреслюючи стан фармринку України, він наголосив, що сьогодні за кількістю представлених на ньому лікарських препаратів переважають лікарські засоби зарубіжного виробниц­тва (близько 70%). Активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ), що використовуються у виробництві вітчизняних препаратів, також закуповуються здебільшого в інших країнах. Тому нагальною проблемою сучасної фармації є розширення номенклатури вітчизняних АФІ та асортименту лікарських препаратів, які необхідно виробляти на їх основі. Одним із шляхів для збільшення кількості вітчизняних препаратів є застосування природної сировини, а саме продуктів бджільництва та створення субстанцій на їх основі. Не дивно, що лікарські препарати, розроб­лені в стінах НФаУ доповідачем та, під його керівництвом, його науковою школою, — а таких препаратів на натуральній основі, які випускаються фармацевтичною промисловістю як в Україні, так і в СНД, вже налічується загалом близько 70, — завоювали повагу не лише в Україні, а й за її межами. Проте навіть ця кількість лікарських препаратів не вирішує проблеми нестачі вітчизняних засобів на фармацевтичному ринку України, тому необхідно продовжувати наукову роботу у цьому напрямку. Зокрема, було відзначено, що при розробці лікарських препаратів доцільно застосовувати не саму сировину, а отриману на її основі субстанцію за рахунок нетехнологічності сировини.

Раїса Коритнюк, доктор фармацевтичних наук, професор кафедри фармацевтичної технології і біофармації НМАПО ім. П.Л. Шупика, розпочала свою доповідь «Методологічні підходи до створення парентеральних розчинів» із загальних відомостей щодо парентеральних лікарських форм, вимог до фармацевтичної розробки та класифікації парентеральних лікарських засобів, а глибше зосередила увагу на відносно новій лікарській формі — гель для ін’єкцій. Доповідач повідомила, що останнім часом зусилля вчених сконцентровані на розробці та дослідженнях гелів для ін’єкцій, а також гелів на основі in situ термочутливих систем, які при кімнатній температурі є рідкими, а при температурі тіла стають гелем у місці ін’єкції. Отже, важливим фактором при розробці гелів на основі in situ термочутливих систем є температура, за якої відбувається перетворення рідини в гель, і називається найнижчою критичною температурою розчину (НКТР), — а однією з особливостей розробки складу гелів для ін’єкцій є підбір відповідного гелеутворювача, а також допоміжних речовин, які сприяють досягненню оптимальної НКТР. Зокрема, нині проводяться дослідження з розробки гелю для ін’єкцій на основі наночастинок аморфного кальцію фосфату з ібупрофеном, а в якості гелеутворювача використовується полоксамер 407. Здійснюються напрацювання щодо створення лікарських засобів для перитонеального діалізу, розробки їх технологічного процесу, нормативної документації тощо.

На завершення доповіді професор Р. Коритнюк розглянула більш загальнофармацевтичні аспекти. Зокрема, вона зауважила, що сучасній фармації значно простіше, швидше, а також економічно вигідніше створення препаратів-генериків, аніж нових лікарських препаратів, а також наголосила на важливості якісної фармацевтичної розробки, аргументувавши це елегантним понятійним аналізом життєвого циклу лікарського препарату: «Якість, ефективність та безпека лікарських засобів закладаються на етапі фармацевтичної розробки. Споживчі властивості лікарського засобу перевіряються на етапах доклінічного дослідження та клінічних випробувань (для інноваційних препаратів). Під час виробництва закладена якість повинна відтворюватися від серії до серії (це і стрижневий принцип, і основний сенс стандартів GMP). А на «фінішній прямій» до пацієнта — на етапах дистрибуції та роздрібної торгівлі — якість лікарського засобу повинна підтримуватися, у першу чергу, за допомогою дотримання тих визначених умов зберігання, які встановлювалися під час фармацевтичної розробки. Так замикається коло…»

Світлана Білоус, завідувач кафедри технології ліків і біофармації Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, представила до уваги аудиторії доповідь «Актуальні питання розробки лікарських засобів на основі наноматеріалів». Стисло нагадавши загальні відомості стосовно використання нанотехнологій у фармації, вона наголосила на тому, що одним із пріоритетних напрямків є дослідження наноматеріалів як АФІ, і звернула увагу на сучасний стан розробки лікарських засобів з наноматеріалів в Україні, де ведеться активна робота в плані створення наноматеріалів — потенційних АФІ, які можуть бути використані при розробці лікарських засобів. Потенційні АФІ, одержані методами нанотехнологій, потребують активного дослідження на предмет наявності у них необхідних фармакотехнологічних властивостей та біосумісності з живим організмом. Особливо актуальними в якості АФІ є наночастинки металів, які мають антимікробну активність, оскільки перед медициною надзвичайно гостро стоїть питання боротьби з явищем резистентності мікроорганізмів до протимікробних препаратів. Враховуючи це, кафедра технології ліків і біофармації Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького проводить наукові дослідження в цьому напрямку, а саме вивчення наночастинок срібла, міді і золота, а також створення нових лікарських препаратів на їх основі. На жаль, на даний час у фармацію нанотехнології запроваджуються не через лікарські засоби, а здебільшого через вироби медичного призначення та косметичні продукти, що пов’язано з вимогами до проведення досліджень даних груп аптечних товарів, — для них не вимагається проведення якісного та кількісного аналізу, а лише санітарно-гігієнічної експертизи.

Особливу увагу аудиторії викликали виступи представників практичної ланки фармації — керівників виробничих аптек. Так, Галина Мельник, кандидат фармацевтичних наук, директор аптечної мережі «Гармонія 2000» (м. Чернівці), виступила з доповіддю «Екстемпоральне виготовлення як візитна картка класичної аптеки». Після короткого екскурсу в історію розвитку фармації було доведено важливість існування такого закладу охорони здоров’я, як аптека. Оратор звернула увагу на переваги ліків аптечного виробництва, а в інтересах предметної ілюстративності надала загальну інформацію щодо роботи аптечної мережі «Гармонія 2000» стосовно субстанцій, які застосовуються для виготовлення препаратів, та навела стислу номенклатуру екстемпоральних лікарських засобів, що виготовляють в аптечній мережі «Гармонія 2000».

Підхопив регіональну естафету Сергій Гриценко, кандидат фармацевтичних наук, завідувач Центральної районної аптеки (ЦРА) № 63 м. Куп’янськ, з доповіддю «Оптимізація екстемпорального виготовлення ліків у сучасних умовах». На продовження тематики попередньої доповіді він підкреслив необхідність у екстемпоральних лікарських засобах, зокрема, для педіа­тричної практики, — посилаючись при цьому на результати сучасних європейських досліджень, згідно з якими ліки для дітей виготовляють екстемпорально переважно у формі розчинів у Великій Британії та Швеції, капсул — у Франції та Іспанії, порошків — в Італії та Фінляндії. А в таких розвинених країнах, як США, Норвегія, Швейцарія, Польща також більшість аптек виготовляють лікарські засоби за рецептами лікарів. У доповіді було відображено роботу виробничої аптеки ЦРА № 63 м. Куп’янськ. Її керівник звернув увагу на те, що аптека виготовляє екстемпоральні лікарські препарати, більшу частку з яких складають збори. З огляду на те, що однією з актуальних проблем сучасної медицини є лікування хронічних захворювань різної етіології, перспективними в терапії вказаних видів патології є лікарські засоби з рослинної сировини, зокрема збори. Асортимент фітопрепаратів, що випускаються вітчизняною фармацевтичною промисловістю та виготовляються в умовах аптек, на думку доповідача, є явно недостатнім. Тому була розроблена деяка кількість лікарських препаратів у формі зборів, сиропів тощо, які на даний час успішно випускаються та значно розширили асортимент вітчизняних препаратів на основі лікарської рослинної сировини. На завершення фахівець-практик наголосив на актуальності застосування лікарських засобів, виготовлених у формі гелів, та звернув увагу, що спільно з НФаУ були розроблені деякі лікарські препарати для застосування у дерматології.

З вуст Т. Ярних пролунала доповідь «Концепція розробки системи стандартизації технології екстемпоральної рецептури», у якій було продовжено лінію щодо необхідності не лише збереження, але й активного розвитку екстемпоральної рецептури; перелічено основні напрямки розвитку та стандартизації технології екстемпоральної рецептури; висвітлено істотні переваги екстемпоральних лікарських засобів. Актуальними та обов’язковими є розробка складу та технології нових екстемпоральних лікарських препаратів та створення наукового центру з експертизи нових прописів та уніфікації екстемпоральної рецептури. Стосовно нормативних документів — на даний час:

• внесено в Державну Фармакопею України (ДФУ) 2.0 (докладніше див. «Щотижневик АПТЕКА» № 38 (1059) від 03.10.2016 р.) декілька удосконалених фармакопейних статей стосовно екстемпоральної рецептури;
• наказом МОЗ України від 01.07.2015 р. № 398 затверджено настанови «Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек» та «Вимоги до виготовлення стерильних та асептичних лікарських засобів в умовах аптек»;
• видано методичні рекомендації «Екстемпоральна рецептура», що складаються з двох частин: в частині 1 представлено перелік лікарських речовин із зазначенням їх фізико-хімічних, фармакологічних властивостей, несумісностей, обґрунтовано спосіб введення цих речовин до складу різних лікарських форм та наведено номери прописів, до складу яких входять дані субстанції; в частині 2­ узагальнено та систематизовано за медичним призначенням екстемпоральну рецептуру (442 прописи). Окрім цього, до рекомендацій включено предметний покажчик по захворюваннях та лікарській формі.

Науковець повідомила, що вже розпочато роботу над електронною інформаційно-аналітичною системою «Екстемпоральна рецептура». Це аналітична база даних із зручним і багатим інтерфейсом, яка буде регулярно оновлюватися і мати онлайн-доступ. Перелік даних: інформація про субстанції, допоміжні речовини, упаковку, екстемпоральні прописи (сумісність лікарських речовин), засоби механізації тощо.

На закінчення професор Т. Ярних окреслила перспективи розвитку аптечної мережі та повідомила, що нині продовжується відкриття нових аптек, що виробляють екстемпоральну рецептуру — у тому числі й приватних. Проте залишаються невирішеними питання стосовно можливості використання сучасних видів пакування, засобів механізації, експрес-методик контролю якості, незареєстрованих фармацевтичних субстанцій та забезпечення аптек субстанціями у малих фасуваннях, надання преференцій виробничим аптекам та багато інших.

Олена Рубан повідомила про наукові напрямки кафедри заводської технології ліків НФаУ. Серед них, зокрема, розробка та впровадження:

• стоматологічних препаратів для профілактики та лікування захворювань зубів, пародонта і слизової оболонки ротової порожнини, а саме у формі гелю та медичної жувальної гумки. Також за напрямком «стоматологія» розроблено пристрій для отримання стоматологічних лікувальних дисків методом виливання;
• таблетованих лікарських форм на основі твердих дисперсій. У процесі роботи було створено тверду дисперсію кверцетин, що дозволило покращити розчинність у 50 разів;
• препаратів для комплексної терапії варикозної хвороби вен. За даним напрямком було розроблено капсули та гель зі складною настойкою;
• твердих лікарських форм на основі рослинної подрібненої сировини та сухого екстрак­ту шоломниці байкальської (розроблено склад та технологію таблеток на основі екстракту шоломниці байкальської та капсули з подрібненого кореню);
• складу та технології таблеток з екстрактом листя чорниці звичайної для лікування цукрового діабету ІІ типу. На даний час розроб­ляються склад та технологія матричних таб­леток на основі субстанції екстракту листя чорниці з додаванням аргініну та інозитолу;
• лікарських препаратів у формі супозиторіїв для лікування захворювань передміхурової залози;
• гранул на основі лікарської рослинної сировини для застосування в гастроентерології;
• лікарських засобів антимікробної та противірусної дії (розроблено генеричні лікарські препарати з валацикловіром та орнідазолом);
• а також теоретичне та експериментальне обґрунтування складу та технології лікарських форм ентеросорбційної дії на основі цеоліту природного. Було створено таблетки, гель, гранули на основі цеоліту природного.

З доповіддю «Досягнення сучасної фармацевтичної науки у створенні лікарських засобів рослинного походження для стоматології» виступила Тетяна Безценна, асистент кафедри загальної фармації та безпеки ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації (ІПКСФ) НФаУ. У доповіді було висвітлено одну з важливих загальносоціальних проблем, а саме широку розповсюдженість запальних захворювань пародонту (ЗЗП) та слизової оболонки порожнини рота (СОПР) серед різних вікових груп. Проведений аналіз стоматологічних лікарських засобів, зареєстрованих на фармацевтичному ринку України, продемонстрував, що серед стоматологічних ліків переважають вітчизняні, асортимент яких представлений здебільшого монопрепаратами рослинного походження або лікарською рослинною сировиною у пачках.

Саме тому на кафедрі загальної фармації та безпеки ліків ІПКСФ НФаУ проводиться нау­кова робота зі створення фітотерапевтичних лікарських засобів для стоматологічної практики у різних лікарських формах. Для комплексного лікування ЗЗП були створені препарати у формах настойки та медичних олівців, тривають дослідження з розробки такої лікарської форми, як збір. Було оприлюднено результати дослід­жень зі створення збору та його склад: перед початком розробки було проведено вивчення лікарської рослинної сировини, що застосовується в стоматології, і за підсумками цього аналізу було обрано шавлії листя, нагідки квітки, звіробою траву, липи квітки, м’яти листя, настойку софори японської (сухий залишок) тощо.

* * *

Підсумовуючи роботу симпозіуму, професор Т. Ярних запропонувала розглянути пропозиції до концепції розвитку виробничих аптек та до проекту рішення VIII Національного з’їзду фармацевтів України, які в подальшому було ухвалено. Серед пропозицій до концепції розвит­ку виробничих аптек було зазначено наступні:

• одним із найважливіших завдань вважати впровадження зарубіжного досвіду: як з підготовки фармацевтичних кадрів, так і з організації виготовлення лікарських препаратів в умовах аптек;
• з метою гармонізації з вимогами ЄС продов­жувати комплекс експериментальних дослід­жень щодо контролю якості, вивчення стабільності, режимів зберігання, упаковки екстемпоральних лікарських препаратів;
• проводити інформаційну роботу з керівниками лікувально-профілактичних закладів про номенклатуру лікарських препаратів, які можливо виготовляти в умовах конкретних аптек;
• для інформаційного забезпечення лікарів постійно проводити видання на паперових та електронних носіях збірників екстемпоральної рецептури з урахуванням викори­стання її при певних захворюваннях;
• постійно розширяти та удосконалювати законодавчу нормативну документацію щодо екстемпоральних ліків, продовжувати розробку фармакопейних статей ДФУ;
• активно впроваджувати автоматизовану систему управління для всіх видів діяльно­сті аптек;
• проводити розробку відповідних державних та регіональних інвестиційних програм стосовно централізованих закупівель імпортного обладнання для аптек та організації його вітчизняного виробництва.

А що стосується прийняття пропозицій до проекту рішення VIII Національного з’їзду фармацевтів України, то учасники науково-практичного симпозіуму «Актуальні проблеми сучасної технології ліків, екстемпоральної рецептури, пакування та маркування лікарських препаратів» віднесли до кола таких пріоритетних питань 4, а саме:

1. Визначити питання стосовно незареєстрованих фармацевтичних субстанцій та забезпечення аптек субстанціями у малих фасуваннях; затвердити перелік субстанцій, які використовуються виключно для виготовлення екстемпоральних ліків.

2. Визначити державну політику стосовно надання преференцій виробничим аптекам (звільнення від сплати ПДВ, введення пільг по орендній платні та комунальним виплатам).

3. Провести роботу зі створення переліку життєво необхідних екстемпоральних лікарських препаратів.

4. На державному рівні визначити можливість щодо створення наукового центру з експертизи нових прописів та уніфікації екстемпоральної рецептури.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!