«Ми працюємо в режимі повного циклу публічної політики, у рамках якого команда міністерства презентує свої наміри щодо політичного порядку денного реформи», — наголосила Віра Нанівська. Цикл включає декілька етапів, для яких визначаються мета та бачення майбутнього після проведення реформ; перешкоди і проблеми, подолання яких стає пріоритетом реформи; рішення, які необхідно прийняти для подолання перешкод. Наступний крок — консультації із зацікавленими сторонами та експертами, результатом яких має стати прогнозування соціальних та адміністративних ризиків, нейтралізація супротиву груп, чиї корупційні інтереси будуть порушені внаслідок впровадження реформи тощо. Підсумком консультацій із зацікавленими сторонами має стати Зелена книга проблем (Green paper), у якій буде проаналізовано позиції експертів щодо мети нової політики і яка стане основою для досягнення консенсусу під час складання офіційного документа з питань реформи — так званої Білої книги рішень (White paper), у якій формулюється нова політика, представляються рішення виявлених проблем, визначаються виконавці й процедури контролю за впровадженням реформи. В Україні така практика формування державної політики у конкретній сфері запроваджується вперше.
«Філософія нової команди МОЗ — наближення до європейської системи фінансування охорони здоров’я, визнання цінності кожного людського життя, гідності кожного громадянина України і надання вільного доступу до якісних медичних послуг», — продовжила Уляна Супрун. Невід’ємною складовою реформи є також якість надання медичної допомоги. У цьому контексті в.о. міністра відзначила важливість уніфікованих клінічних протоколів, які базуються на доказовій медицині.
«Ми можемо написати правила гри, але її перебіг залежить від вас. Тому ми хочемо надати майданчик і запропонувати правила гри, а ви будете вирішувати, як надавати послуги. Це є відповідальність кожного з нас», — зазначила наостанок У. Супрун.
Павло Ковтонюк детально розповів громадськості про страхову модель фінансування охорони здоров’я, яку пропонує профільне міністерство. Ця модель не потребує додаткових зборів, податків чи створення страхових компаній, а використовує наявні податки, які вже акумулюються в бюджеті країни.
«Ми вирішили, що у 2017 р. ми почнемо запроваджувати цю модель на рівні первинної медичної допомоги. Тобто сімейний лікар, терапевт, педіатр будуть працювати в умовах, коли «кошти ходять за пацієнтом», — зауважив заступник міністра. При цьому держава сплачуватиме лікарю за фактично надану послугу згідно з тарифом за одного пацієнта на рік. При цьому буде введено коефіцієнт на певні категорії громадян, зокрема на складних пацієнтів, дітей, осіб похилого віку. Пацієнти матимуть пакет гарантованих медичних послуг, зможуть обирати лікаря та заклади, у яких лікуватимуться.
Які ролі всіх сторін у цій системі? Громада є власником інфраструктури, запрошує лікарів, які обирають найкращі умови для себе і пацієнтів. При цьому лікарі орендують комерційне майно або майно громади. Оплату праці лікарів здійснюватиме створена для цих цілей служба за чітко визначені обсяг і якість наданих медичних послуг.
Окремо П. Ковтонюк зупинився на роботі Національної служби здоров’я України (далі — Служба), яка виконуватиме технічну функцію розподілу коштів з бюджету напряму до надавача медичних послуг — педіатра, терапевта, сімейного лікаря. 20 жовтня відповідний проект урядової постанови «Про утворення Національної служби здоров’я України» винесено Міністерством на громадське обговорення, одночасно з цим він проходить погодження в центральних органах виконавчої влади. Така Служба виступатиме єдиним національним замовником у статусі центрального органу виконавчої влади. Єдиний національний замовник укладатиме договори з постачальниками медичних послуг усіх рівнів та форм власності, предметом яких є закупівля медичних послуг у межах державного гарантованого пакета медичної допомоги, що створить конкуренцію між потенційними постачальниками послуг. У кожній області України будуть працювати відділення Служби. «Спочатку ми планували відкрити більше відділень, проте тоді знадобиться й більше коштів на адміністративні витрати. Тому буде відкрито по 1 відділенню на область», — зазначив заступник міністра.
Більшу частину зустрічі було присвячено запитанням представників громадськості, яких цікавило, зокрема, наступне: забезпечення лікарів лікарняними бланками, де краще працювати сімейному лікарю — приватно чи в Центрі первинної медико-санітарної допомоги та ін.
Відповідаючи на питання, які показники ефективності роботи охорони здоров’я можна побачити через рік, У. Супрун зазначила, що одним з показників буде рівень народжуваності та смертності населення. Окрім цього, будуть показники зменшення фінансування та закупівлі ліків внаслідок зниження рівня захворюваності населення.
За цим слідкуватиме ДУ «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України». Мета роботи центру — збирати статистику, втілювати програми профілактики, перевіряти, чи всі мають вакцини та лабораторії працюють належним чином. У кожній області він матиме представництво.
Чи буде визначено на законодавчому рівні обов’язковість щорічного обстеження українців? До страховки буде включено гарантовані послуги, серед яких — щорічне обстеження. «Ми не можемо вимагати від людей проходити обстеження, оскільки це означатиме повернення до старої системи. Проте ми будемо проводити просвітницьку роботу та пояснювати українцям, що регулярна діагностика є одним з основних способів попередити захворювання», — зазначила в.о. міністра. П. Ковтонюк додав, що згідно з рекомендаціями ВООЗ примусове обстеження також не є економічно ефективним. Має обстежуватися той, хто має чіткі рекомендації. Сімейні лікарі будуть у цьому допомагати.
Чи будуть включені в страхову медицину витрати на закупівлю вартісного обладнання для лікування? «У 2017 р. ми змінюємо систему фінансування первинної ланки, до якої не входять високоспеціалізовані процедури та апаратура. Тому закупівля вартісного обладнання фінансуватиметься так, як і раніше. Згодом ми продовжимо реформи вторинної та третинної ланок медицини та зможемо профінансувати таке обладнання», — відповіла У. Супрун.
Зі зміною системи фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» лікарі зможуть як відкривати приватну практику, так і працювати у центрах первинної медико-санітарної допомоги. Чи будуть компенсуватися кошти, які лікар витратить на оренду приміщення для прийому пацієнтів? «Ми маємо дати свободу лікарям самостійно обирати форму роботи. МОЗ максимально спростить процедуру ліцензування медичної практики. Ми хочемо дати можливість усім на рівній основі укладати контракти зі Службою — розпорядником коштів. Міністерство не повинне надавати перевагу тій чи іншій формі, ми маємо оплатити за пацієнта, на цьому наша робота закінчена», — наголосив П. Ковтонюк.
Що стосується МОЗ України як головного розпорядника коштів, то, за словами заступника міністра, жодна західна країна не передбачає, щоб міністерство охорони здоров’я розпоряджалося коштами. Це не є його функцією. В Україні також кошти підуть через систему національного страхування, а профільне міністерство буде розробляти політику.
МОЗ України планує надалі проводити публічні консультації щодо реформування системи фінансування охорони здоров’я. На 26 жовтня в Міністерстві заплановано прес-конференцію П. Ковтонюка щодо впровадження в Україні страхової моделі медицини на первинній ланці з 1 січня 2017 р.
Коментарі