Референтне ціноутворення та реімбурсація ліків: коротко про головне

МОЗ України започаткувало практику проведення публічних консультацій з експертами ринку та зацікавленими сторонами з приводу реформування галузі охорони здоров’я. 20 жовтня 2016 р. темою обговорення стала зміна системи фінансування охорони здоров’я, яку презентували в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун і заступник міністра Павло Ковтонюк. 4 листопада в Українському кризовому медіа-центрі за участю У. Супрун, заступника міністра Романа Ілика та голови ГО «Центр UA», співзасновника аналітичного центру «Колегіум Анни Ярославни» Олега Рибачука відбулися публічні консультації на тему «Доступність ліків».

Міністерство охорони здоров’я України формує політику у декількох напрямках. «Ми поставили перед собою амбітне завдання, щоб до кінця цього року оформити у вигляді документа Націо­нальну політику щодо забезпечення населення лікарськими засобами», — зазначив Роман Ілик. Наразі завершується робота над 2 розділами Національної політики, і МОЗ України має надію, що до кінця цього року вона буде затверджена Урядом.

Однією зі складових Національної політики є формування оновленого Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік). Наразі діючий Націо­нальний перелік затверджено постановою КМУ від 25.03.2009 р. № 333. «Мова йде про те, що до оновленого переліку будуть включені лікарські засоби, які в першу чергу рекомендує Всесвітня організація охорони здоров’я, і які максимально ефективно можна застосовувати», — наголосив заступник міністра. Для цього Міністерством вже створено експертний комітет з відбору та використання основних лікарських засобів, і очікується, що до кінця 2016 р. також буде оновлено Національний перелік.

Що стосується проекту «Доступні ліки», то в його рамках профільне міністерство намагатиметься за рахунок бюджетних коштів забезпечити якомога більше українців доступними лікарськими засобами. З цією метою МОЗ України має намір з 1 січня 2017 р. запровадити в Україні зовнішнє і внутрішнє референтне ціноутворення на лікарські засоби, включені до Національного переліку, та реімбурсацію препаратів за 23 міжнародними непатентованими найменуваннями (МНН) для лікування серцево-судинних хвороб, цукрового діабету ІІ типу і бронхіальної астми. «Хворий, йдучи в первинну ланку й отримуючи від лікаря рецепт, звертається в аптеку і гарантовано отримує ліки безкоштовно або з частковим відшкодуванням», — повідомив заступник міністра.

Референтне ціноутворення та реімбурсація ліків: коротко про головне

«Ми презентували свою концепцію не тільки в регіонах, а й Прем’єр-міністру України вже кілька разів. Він погоджується з цією концеп­цією, і зараз відбувається узгодження технічних питань. Тому ми маємо надію, що найближчим часом відповідні проекти постанов будуть ухвалені Урядом», — зазначив Р. Ілик.

Прим. ред.: 3 листопада 2016 р. під час позачергового засідання Уряду міністр фінансів Олександр Данилюк зазначив, що проект Державного бюджету на 2017 рік зазнав змін щодо фінансування охорони здоров’я. Так, крім іншого, Кабінет Міністрів передбачив 500 млн грн. на запровадження механізму реімбурсації лікарських засобів за окремими захворюваннями.

За словами Р. Ілика, з наступного року також розпочнеться реалізація пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну. Наразі проб­лематика цього питання лежить у площині реєстру пацієнтів, що потребують інсуліно­терапії (далі — Реєстр). «Ми зараз працюємо над тим, щоб реєстр знаходився у розпорядженні Міністерства охорони здоров’я України», — прокоментував він.

До речі, наше видання детально описувало ситуацію, що склалася з Реєстром, яку прокоментували колишній перший заступник міністра охорони здоров’я Олександра Павленко і Андрій Ізмайлов, технічний директор компанії «Український інформаційно-обчислювальний центр», яка розробляла програмне забезпечення для Реєстру.

Ми також зверталися з публічним запитом до МОЗ України, у якому просили надати відповіді на питання, за чий рахунок створювався Реєстр і велася його технічна підтримка; хто на сьогодні виступає володільцем та адміністратором реєстру.

У відповідь Міністерство за підписом заступника міністра Олександра Лінчевського повідомило, що Реєстр відключено через брак коштів і Міністерство наразі шукає джерела його фінансування. На жаль, відповідей на наші запитання у листі МОЗ України немає.

Для унеможливлення спекуляцій під час бюд­жетних закупівель лікарських засобів на різних рівнях МОЗ України пропонує формувати потребу за МНН із зазначенням конкретних форми випуску та дозування. «Коли цей механізм запрацює й у формі електронного редукціону буде постійно знижуватися ціна, як це на сьогодні відбувається через систему «ProZorro», тоді закупівлі відбуватимуться належним чином», — наголосив заступник міністра.

Наразі виробники ліків не мають точної інформації стосовно того, якою буде остання версія урядового проекту щодо референтного ціноутворення на лікарські засоби. Про це повідомила виконавчий директор Комітету з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації (далі – ЄБА) Наталія Сергієнко. Вона поцікавилася, чи буде винесено на громадське обговорення проект щодо порядку розрахунку граничної ціни в межах референтного ціноутворення для того, щоб виробники лікарських засобів змог­ли оцінити для себе, чи дозволить їм запропонована методика виводити у подальшому свою продукцію на ринок. Ще одне питання — чи затверджено склад постійно діючої комісії МОЗ України з регулювання цін на лікарські засоби, до якої також увійдуть фахівці Міністерства фінансів та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, та чи готові вони приступати до своїх обов’язків? На ці питання представники МОЗ України відповідь не надали.

Як нам повідомили пізніше, 4 листопада ЄБА отримала лист від МОЗ України за підписом Р. Ілика про те, що доопрацьовані проекти відповідних нормативно-правових актів будуть повторно оприлюднені на сайті МОЗ України. «Ми вдячні керівництву МОЗ України за співпрацю та уважне і виважене ставлення до цих вкрай важливих питань», – зазначають у ЄБА.

Ми, у свою чергу, наводили декілька прикладів розрахунків запропонованих моделей реімбурсації, які були презентовані МОЗ України під час останньої зустрічі робочої групи з референтного ціно­утворення, а також зробили порівняльний аналіз цін на окремі препарати в госпітальному сегменті в цілому та закуплених через си­стему «ProZorro».

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Виктор 05.11.2016 8:38
Не могу понять связь реестр и реимбурсации - реестр нужен для планирования расходов, реимбурсация это метод компенсации стоимости препарата, когда пациент предъявит рецепт. По- моему это продолжение игры, чтобы заболтать уже три года реимбурсацию.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті