Аптечний ритейл: попередні підсумки та майбутні перспективи

107055

Ми продовжуємо цикл публікацій, присвячених Аптечному саміту України–2016, який відбувся 1 грудня 2016 р. у київському конгрес-холі «Космополіт». Захід, який зібрав близько 200 учасників, вже традиційно став майданчиком для діалогу між представниками фармацевтичної спільноти всіх ланок фармринку та регуляторних органів, а також обміну досвідом і думками. Його організатором виступила Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України», співорганізатором— компанія «УкрКомЕкспо», генеральним спонсором — компанія «Софарма», спеціальним партнером — компанія «Нобель», аналітичними партнерами — компанії «МОРІОН» та «Proxima Research».

Сергій ІщенкоДруга сесія Аптечного саміту розпочалася з доповіді Сергія Іщенка, директора компанії «Proxima Research», присвяченої поточному стану фармацевтичного ринку України та прогнозам розвитку на наступний рік.

Сьогодні ринок після кризи 2014–2015 рр. увійшов у стадію відновлення. Зростання цін в аптеках сповільнилося, споживач повертається до природного тренду перерозподілу в бік більш дороговартісних ліків. Відновлюється споживання в натуральному вираженні. За інерцією низьковартісні продукти продовжують пожинати плоди кризи і, швидше за все, у 2017 р. цей тренд зберігатиметься.

За підсумками 9 міс 2016 р., обсяг споживання лікарських засобів в Україні демонструє невелике зростання в натуральному вираженні — на рівні 4% порівняно з аналогічним періодом 2015 р. При цьому зростання у гривневому вираженні становить 18% за той самий період, а у доларовому — зменшилося на 1% (без урахування тимчасово окупованих територій та АР Крим).

Отже, поточні показники розвитку роздрібного ринку лікарських засобів свідчать, що «дно» вже пройдено, але щоб досягти показників 2013 р. в доларовому і натуральному вираженні, необхідно попрацювати.

У той же час результати останніх місяців додають оптимізму. Приріст роздрібної реалізації лікарських засобів за жовтень 2016 р. становить 24% у гривневому, 6% у доларовому та 10% у натуральному вираженні порівняно з аналогічним періодом 2015 р.

У порівнянні із загальним роздрібним товарообігом країни роздрібний фармацевтичний ринок демонструє більшу стійкість. Оптимістичним є й те, що стан споживача вже не можна описати як «істеричний».

Відповідно до даних Державної служби статистики України, у ІІ кв. 2016 р. відмічається приріст номінальних (+14%) та реальних (+6%) доходів населення. Підвищення середньої заробітної плати (за даними за липень 2016 р.) відбулося як у номінальних, так і в реальних показниках — на 23 та 16% відповідно.

З 2016 р. відновився нормальний тренд структури приросту та перерозподілу споживання в бік більш дорогих препаратів та збільшення споживання в упаковках (в період кризи приріст забезпечувався за рахунок інфляції та зростання цін).

С. Іщенко зазначив, що переорієнтація споживача на низьковартісний сегмент під час кризи дала можливість інтенсивного розвитку українським компаніям. Вони збільшили частку в загальному обсязі ринку роздрібної реалізації лікарських засобів і прагнуть її втримати. Станом на жовтень 2016 р. частка вітчизняних препаратів у гривні збільшилася на 6% порівняно з січнем 2014 р. і сягнула 37%, а у натуральному вираженні збільшилась на 8% і становила 73%.

Українські виробники продовжують підвищувати промоційні зусилля (з 14,6% у січні 2013 р. до 23% у вересні 2016 р.). Збільшилася їх частка у призначеннях лікарів (з 30,3% у IV кв. 2013 р. до 33,6% у ІІІ кв. 2016 р.), різко збільшився обсяг рекламних інвестицій (з 21,4% у січні 2013 р. до 38,7% у вересні 2016 р.). Незважаючи на кризу, рекламна активність не знижує тиску на споживача. Різко збільшилася частка реклами на радіо, оскільки скорочені бюджети виробників змусили їх шукати дешевший канал промоції. Зазнала змін і структура промоактивності регіональних служб: збільшилася кількість візитів медичних представників до фармацевтів і зменшилася — до лікарів.

Розглядаючи сегмент дистрибуції, доповідач підкреслив, що топ-5 дистриб’юторів станом на жовтень 2016 р. залишається практично без змін у порівнянні з 2015 р., акумулюючи 89% обсягів поставок. Це компанії «БаДМ», «Оптіма-Фарм», «Вента», «ФРАМ КО», «Фарм­планета». Протягом 2016 р. спостерігалася напружена конкурентна боротьба за частку ринку поставок лікарських засобів в аптечні мережі. Результатом кризи стало також збільшення питомої ваги дистриб’юторських компаній, що знаходяться за межами топ-5, яка станом на жовтень 2016 р. сягнула 10% порівняно із 5% у 2013 р.

Загальна кількість аптечних точок в Україні останнім часом істотно не змінюється. Станом на 1 листопада 2016 р. на контрольованій території України функціонує 20 315 аптечних закладів, з них 15 962 аптеки і 4353 аптечних пункти. На 1 аптеку припадає 2146 мешканців. Аптечна націнка, навколо якої завжди точаться суперечки, зменшується під тиском ринкових умов і станом на жовтень 2016 р. становить менше 21%. Маржинальний дохід аптечних підприємств великою мірою залежить від зростання ринку і взаємодії з виробниками ліків. Розглядаю­чи рейтинг аптечних мереж, С. Іщенко наголосив, що до топ-5 увійшли Аптека-Магнолія (Запоріжжя), Сіріус-95 (Київ), Фармастор (Київ), Гамма-55 ЧФ (Харків) Мед-Сервіс груп (Дніпро). Структура аптечних мереж має виражений регіо­нальний характер. Доповідач також продемонстрував дані щодо частки великих аптечних мереж в товаро­обігу по містах України.

Консолідація топ-100 аптечних мереж зростає — за підсумками І–ІІІ кв. 2016 р. вони акумулювали 69% ринку. Цей процес активно продовжиться в майбутньому, оскільки інвестор в аптечні мережі вже проявився — це виробник. Учасники саміту ознайомилися з динамікою виторгу аптечної точки в розрізі типів населених пунктів. Протягом 9 міс 2016 р. в Києві виторг становив 4,561 млн грн., в містах із кількістю населення більше 500 тис. — 3,81 млн грн., 50–500 тис. — 3,028 млн грн., 10–50 тис. — 2,509 млн грн., менше 10 тис. — 1,697 млн грн.

С. Іщенко торкнувся питання рентабельності аптечних закладів. Аптечний ринок без урахування зони проведення АТО й анексованого Криму за 9 міс 2016 р. зріс на 18% у гривневому вираженні. Але основні витрати збільшилися наступним чином: підвищення вартості оренди приміщення (10–20%), збільшення заробітної плати (23%), зміна вартості комунальних послуг (16%). Отже, видаткова частина зростає швидше, ніж дохідна. Яким чином вижити? За рахунок виробника, який є основним інвестором в успішність аптечних мереж. Він прагне збільшення обсягів продажу, якого можна досягти у разі забезпечення гарантованої наявності своєї продукції на полицях аптек, пріоритетної рекомендації фармацевта/провізора та отримання рекламної підтримки. У той же час аптечна мережа хоче від виробника ресурсів для розвитку бізнесу. Але на практиці більшість маркетингових договорів спрямована на збільшення обсягів закупівель, а не продажу. Екстенсивне зростання аптечних мереж ніяк не враховується, а пріоритетну рекомендацію важко перевірити. Гарантована наявність не досліджується, або відповідальність за це перекладається на медичних представників, а умови досягнення певної частки в конкурентній групі складно перевірити.

Не варто очікувати, що виробник припинить працювати з аптечними мережами. Категорійний менеджмент стає основним інструментом управління, і на це доведеться витрачати ресурси. Незмінним атрибутом категорійного менеджера є цінове позиціонування. Особливо актуально це в умовах кризи, коли від управління націнкою необхідно переходити до управління ціною.

Крім того, виробнику слід забрати частину відповідальності за виконання маркетингового договору на себе, здійснюючи онлайн-контроль за залишками в кожній точці продажу, впливаю­чи на щоденну закупівлю товару, отримуючи онлайн-звітність руху товару в категорії з урахуванням конкурентних позицій.

Експерт зазначив, що в цій гонці за виробником головне — не забути про споживача. На його думку, тренд, який буде спостерігатися у найближчі роки — це розвиток сервісів, спрямованих на пацієнтів.

Юлія КлименюкЮлія Клименюк, директор з маркетингу та продажів фармацевтичної компанії «Здравиця», представила доповідь «Великі мережі та маленькі аптеки: спільні проб­леми та різні підходи до їх вирішення». Вона продемонструвала дані дослідження споживчих настроїв в Україні за підсумками III кв. 2016 р., яке провела компанія «Nielsen». Вони свідчать, що 95% опитаних українців думають так: наша країна знаходиться в стані кризи, а 69% респондентів впевнені, що в найближчі 12 міс Украї­на з неї не вийде.

Що стосується очікувань українців на наступні 12 міс, то 43% респондентів вважають, що їх перспективи на роботі будуть поганими, 46% — що зараз не час купувати товари, і тільки 22% респондентів переконані, що стан їх особистих фінансів буде поганим.

Відповідаючи на запитання, з чим будуть пов’язані їх найбільші побоювання протягом наступного півріччя, українці відзначили вій­ну (43%), комунальні послуги (35%), економіку (23%). І вперше у топ-4 побоювань з’явилося здоров’я (18%), про що варто замислитися представникам фармринку.

Як виявилось, вільні готівкові кошти мають 70% респондентів, які витрачаються в основному на одяг (30%), відпустку (24%), розваги поза домом (24%), заощадження (22%), виплату боргів (22%), облаштування будинку (18%). Але навіть у разі поліпшення економічної ситуації 77% респондентів стверджують, що будуть продовжувати економити на одязі, електриці, оновленні технологій, а також скорочувати частоту відпусток та купувати дешевші бренди (що якраз і спостерігається в аптеках).

За словами постачальників і фармацевтичних виробників, сьогодні вони знаходяться в умовах фінансового пресингу з боку аптек. Закупівельники некомпетентні в асортименті, менеджери потребують особистої мотивації, існують дебіторська заборгованість, дефектура, погане програмне забезпечення, невиконання зобов’язань за підписаними угодами.

Натомість аптеки говорять про борги за маркетинговими договорами, погане знання клієнтів з боку виробників та постачальників, наявність товарних залишків за високими цінами, скорочення кількості чеків, падіння фармацевтичного каналу, зниження рентабельності бізнесу, Sell in більший за Sell out.

За таких умов аптечні мережі ведуть боротьбу за покупця, беручи участь у цінових війнах, адже більшість споживачів у першу чергу шукають дешеві ліки.

«Багато говорять, що у певних аптек немає касового апарату. Але у деяких аптек немає навіть комп’ютерів. Чому так склалося? Програмне забезпечення є затратним, до нього треба грамотно підходити. Проте воно обов’язково має бути для статистики, аналітики. У великих мереж із цим проблем немає, на відміну від маленьких аптек», — наголосила Ю. Клименюк.

Зниження рентабельності бізнесу призвело до того, що аптеки почали вести розрахунки кількості, обігу, стабільності продажу. Сьогодні аптеки розмовляють мовою економіки, визначаючи оборотність у штуках та днях для різних товарних груп, прибуток та маржу, реалізовану націнку, дохід за договором маркетингу, частку категорії, рентабельність полиці, вартість матриці, товар без руху і т.д.

Нестача оборотних коштів призводить до того, що аптеки займаються ранжуванням асортименту, його аналізом, влаштовують переговори із постачальниками, іноді забуваючи про побудову партнерських відносин. Коли виробник приходить в аптеку, його мета — домовитися про виконання плану, ввести максимальну кількість SKU (Stock Keeping Unit — ідентифікатор товарної позиції), закріпити за собою частку на полиці, узгодити план маркетингової активності, затвердити асортиментну матрицю та узгодити викладку.

Проте цілі аптечної мережі дещо інші: домовитися про виконання плану і зробити його пасивно, скоротити асортимент (не вводити нові позиції), нічого не змінювати (перегляд, розширення), узгодити план маркетингової активно­сті, затвердити асортиментну матрицю, узгодити викладку, отримати заміну строків, реалізацію, оборотність.

Через те, що сьогодні аптеки є заручниками ситуації на ринку, вони почали думати, яким чином і за чий рахунок можна зростати далі. У зв’язку із цим спостерігається зменшення частки лікарських засобів в аптечному асортименті. Натомість з’явились такі категорії, як дитяче харчування, дермокосметика, підгузки, жіноча гігіє­на. Аптека починає конкурувати з найближчим супермаркетом, адже на ці товари націнка не контролюється.

Ю. Клименюк не погодилася з попереднім доповідачем, що основним інвестором є виробник. На її думку, аптеку кредитує споживач. Український аптечний холдинг провів опитування в Києві, що саме приваблює споживачів в аптеках, в якому взяли участь 500 осіб. Для 32,3% найважливішим є приваблива цінова пропозиція порівняно з іншими аптеками, для 24,9% важлива програма лояльності, для 17,5% — наявність препарату, 17,4% — зручність розташування аптеки.

Петро ЧепельПетро Чепель, генеральний директор компанії «МедФармХолдинг», присвятив доповідь впровадженню інструментів ТОС (Theory of constraints — Теорія обмежень) у фармацевтичному ритейлі. Доповідач підкреслив, що починаючи з 2012 р. у Запорізькій обл., де розміщені аптеки мережі, значно загострилася конкурентна боротьба. У результаті кількість населення на одну аптеку протягом 2012–2016 рр. зменшилася на 30%.

У 2012 р. компанія провела анкетування 641 клієнта. Було виявлено, що 14% покупців залишилися незадоволеними через те, що не змог­ли придбати необхідний товар через його відсутність в аптеці. Щоб зрозуміти, що відбувається, були запрошені консультанти. Вони встановили, що дефектура становить не 8% (як вважалося на підставі даних, що фіксуються аптекою), а 28%.

Згідно з ТОС ефективність системи визначається її найслабшою ланкою (обмеженням). Обмеження блокує ріст системи, але при правильному управлінні воно може підняти систему на новий рівень. Зміст ТОС — пошук обмежень всередині системи та управління ключовими обмеженнями (для компанії це втрата ліквідності).

Такий показник, як TVD (Throughput Value Days — Прохід Цінність Дні), відображає обсяг втраченого маржинального прибутку. Доповідач навів формулу його розрахунку: ∑ продажу в натуральних одиницях за попередні 30 днів, поділена на добуток кількості днів в періоді, маржинального прибутку по 1 одиниці та кількості днів в нуль за період.

Він зазначив, що необхідно прагнути до TVD на рівні нуля — при зменшенні TVD скорочуються втрачені обсяги продажу й зростає маржинальний прибуток. З лютого по грудень 2013 р. компанія «МедФармХолдинг» покращила цей показник на 65%.

При ручному регулюванні товарних запасів з великою кількістю SKU неможливо забезпечити їх оптимальний рівень. Для цього потрібне впровадження автоматичної системи регулювання цільового рівня запасів (буфера поповнення), що ґрунтується на фактичному споживанні. Така система дозволяє забезпечити необхідний рівень запасів за фактичним споживанням; враховувати час поповнення — доставку товару (за кожним постачальником); виключити «інтуїтивний прогноз» (при зміні попиту буфер змінюється автоматично).

У першу чергу компанія впровадила елементи ТОС для формування замовлення товару. Асортимент, розроблений для кожної аптеки з індивідуально розрахованим буфером і часом попов­нення залежно від регулярності поставок, дозволив знизити рівень дефектури до 2%, планувати товарний залишок залежно від часу поповнення, розраховувати необхідний запас товару на підставі фактичних обсягів продажу, а не інтуїтивного прогнозу завідувача аптеки, оперативно реагувати на зміну попиту і сезонні коливання продажу.

107053

Наступним стало включення показників ТОС (відсоток чорних SKU, оборотність товару, дохідність, товарообіг) в систему ключових показників ефективності. Третій крок — створення складу (жовтень 2013 р.), що дозволило підвищити надійність поставок, отримати додаткові бонуси від постачальника, знижки в ціні і додаткові відстрочки платежів за обсяг закупівлі, а також спричинило ефект агрегації. Подальше удосконалення системи передбачало автоматизацію процесів роботи з асортиментом на основі працюючих асортиментних політик, автоматизацію роботи з префектурою та товаром, виключеним із асортименту аптеки, використання політик ТОС при відкритті нових точок.

П. Чепель поділився результатами впровадження ТОС у 2016 р.:

  • оборотність запасів — 26–28 днів (до 42 днів у 2012 р.);
  • префектура — 3,8% (більше 20% у 2012 р.);
  • дефектура — 5,2% (до 28% у 2012 р.).

Також цьогорічне опитування 688 клієнтів продемонструвало, що лише 9% покупців не прид­бали все, що планували, через відсутність необхідного товару в аптеці.

Сергій СушкоСергій Сушко, директор RealtyStory, розповів про орендні ставки на приміщення та динаміку їх розвитку в найближчому майбутньому. Для ринку оренди поміщень стрит-ритейлу цей рік став роком активізації після стагнації 2014–2015 рр. Основ­ну частку ринку стрит-ритейлу займають приміщення 50–100 м2, які користуються найбільшим попитом для розміщення аптек, ломбардів, кафе, банків, магазинів.

Перш за все орендарів цікавили торгові приміщення, розташовані в місцях з інтенсивними пішохідними потоками, — центральні вулиці, вузлові зупинки громадського транспорту, близькість до транспортних розв’язок, торгових центрів і т.д. У 2016 р. в усіх обласних центрах відзначався гострий дефіцит таких площ, попит перевищував пропозицію. Вакантність об’єктів, розташованих в найбільш прохідних місцях, була близькою до нуля, що призвело до підвищення варто­сті оренди таких торгових приміщень на 20–40% у І півріччі 2016 р. У менш привабливих об’єктів, з огляду на низький інтерес до них, орендні ставки істотно не змінилися. У другій половині року ринок трохи заспокоївся, орендні ставки стабілізувалися. У процесі конкурентної боротьби за приміщення в хороших місцях орендарі змушені йти на ризик, погоджуючись на високу орендну плату. Як результат, відзначається досить висока частка (до 30%) розірвання договорів оренди протягом 3–4 міс після підписання.

Тенденції ринку оренди торгових приміщень у 2017 р. будуть залежати від розвитку економіки України. Подальше її пожвавлення стимулюватиме розвиток бізнесу і підвищення попиту на торговельну нерухомість із зручним місцем розташування, що, безсумнівно, спричинить подальший тиск на вартість оренди.

Артем ЧепурнийАртем Чепурний, керівник комерційного департаменту ТОВ «Софарма Україна», та Мар’яна Котик, портфоліо продакт-менеджер ТОВ «Софарма Україна», виступили зі спільною доповіддю «Аптечний бізнес — реа­лії та перспективи спів­праці».

Мар’яна КотикТоп-100 аптечних мереж, які сьогодні консолідують 69% ринку, є прогнозованими партнерами для виробників та дистриб’юторів. Топ-30 виробників лікарських засобів акумулюють 65% ринку, топ-5 дистриб’юторів — 89% ринку. Тобто, якщо усі ці компанії домовляться про певні правила гри, вони діятимуть і для ринку в цілому.

Зниження аптечної націнки, яке відбувається протягом останніх років, призводить до того, що аптеки недоотримують прибуток, при цьому їх витрати постійно зростають. Питання, як збільшити прибутковість, турбує всіх.

Розглядаючи особливості взаємодії «виробник — дистриб’ютор», доповідачі зазначили наступне: виробники хочуть, щоб у дистриб’ютора був представлений весь його асортимент, його залишок — не менше ніж у 1,5 міс продажу, а також бажають передоплату. У той час як дистриб’юторам потрібні асортимент, що обертається, залишки у 0,5 міс продажу та відстрочка платежу. Після погоджень правил гри на довготривалий період вони починають співпрацю.

Такі самі торги йдуть і при побудові взаємовідносин «дистриб’ютор — аптечна мережа». Перші хочуть, щоб аптека мала весь їх асортимент, а також отримати передоплату. Другі — лише асортимент, що обертається, та відстрочки платежу.

Набагато складніші відносини між виробником та аптекою, оскільки їх бажання та поняття про прибуток діаметрально протилежні. Виробник сподівається на збільшення обсягів продажу за рахунок викладки, рекомендацій та акцій, спрямованих на споживача. А аптеці потрібні гроші за викладку, рекомендації, проведення акцій і т.д.

Виробник готовий платити за ці активності, але при цьому на другий план відходить сам зміст планування продажу, немає розуміння, який результат буде отримано. Слід враховувати дії відповідальних осіб, які управляють продажем. З боку виробника — це менеджер по роботі з ключовими клієнтами (КАМ) або регіональний менеджер. З боку аптеки — категорійний менеджер, менеджер відділу закупівель та маркетолог. Саме під час їх взаємодії і народжуються непорозуміння.

На думку експертів, виробникам та аптекам не вистачає нової філософії роботи їх працівників, але без цієї перебудови подальшого розвит­ку не відбудеться. Не вистачає також регулярної та максимально повної інформації з обох боків. Виробника цікавлять максимально повні дані щодо роздрібного продажу, яким чином він змінюється внаслідок проведених активностей. Аптеки також потребують даних щодо результатів цих активностей в інших мережах, щоб у подальшому коригувати свої дії.

Виходом із цієї ситуації, за словами представників компанії «Софарма Україна», має стати побудова єдиного інформаційного поля для встановлення партнерських відносин та спільне складання плану активностей та продажу з аптек як мінімум на рік вперед.

Експертна фокус-дискусія

Олександр СуходольськийПісля завершення другої сесії відбулася фокус-дискусія. Олександр Суходольський, директор зі стратегічного планування компанії «БаДМ», висловив переконання, що сьогодні всі аптеки можна поділити на 2 категорії: ті, що надають фармацевтичну послугу, та ті, що є точкою з видачі лікарських засобів. Перша категорія потребує більших затрат, ніж друга, тому вони конкурують в нерівних умовах. «Кого з них підтримають споживач та виробник, які є інвесторами аптечних мереж? Споживачі обирають низькі ціни, тобто видачу ліків. Що стосується виробників, то достатньо просто подивитися, куди спрямовуються маркетингові бюджети. Чи хтось з виробників каже, що він підтримує якісне обслуговування і буде спрямовувати туди гроші? Це рідкісне явище, в основному вони хочуть більше і більше обсягів продажу. Тому також зрозуміло, кого підтримає виробник», — підкреслив експерт. На його переконання, не цікавить фармацевтична послуга і державу, нинішній Уряд говорить лише про необхідність зниження цін в аптеках.

Яку ж позицію займає дистриб’ютор «БаДМ»? Першочергова увага приділяється питанню яко­сті, над яким працює більше 100 осіб. Компанія також намагається рівномірно розподіляти сервіс і підтримувати аптеки, не йдучи шляхом виробників. Чи буде так тривати і надалі, питання суперечливе, оскільки за нових ініціатив Уряду щодо обмеження націнки у 5% на більшу частину продукції дистриб’ютори почнуть шукати нові рішення.

«Сьогодні збільшується частка прямих поставок від виробників в аптеки. Ми б із задоволенням перейшли на виконання суто логістичних функцій, відмовившись від кредитування роздрібного ринку та відповідних ризиків, але найближчим часом це навряд чи відбудеться», — підкреслив О. Суходольський.

Сергій ХодосСергій Ходос, директор компанії «ФРАМ КО», зазначив, що основ­ною проблемою аптечного ринку сьогодні є надлишкова кількість учасників та недостатня кількість грошей. Поточні проблеми заважають операторам дивитися вперед, мати стратегічне бачення щодо подальших перспектив своєї компанії. Але в той же час відсутня стратегія розвитку і фармацевтичного ринку і країни в цілому.

«Із сьогоднішніх виступів я зробив висновки, що залишається незрозумілим, яким чином привабити гроші в аптеки. Ми шукаємо цю відповідь на цих зустрічах вже не один рік, але поки що безрезультатно», — наголосив С. Ходос.

Павло ХарчикПавло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів», директор компанії «Калина медична виробнича компанія», повернувся до питання урядових постанов від 9 листопада, які також торкнулися і медичних виробів: «Таких непрофесійних регуляторних актів ми ще не бачили, розібратися в них складно навіть досвідченому юристу». Документами не передбачено будь-якого граничного розміру надбавок для медичних виробів, що придбаваються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Так, з 1 січня їх дозволено продавати лише без будь-якої націнки. При цьому декларування зміни оптово-відпускної ціни на медичні вироби (постанова КМУ від 2 липня 2014 р. № 240) не скасовано. Таким чином, якщо дотримуватися букви закону, то оператори ринку медичних виробів повинні продавати свою продукцію у разі закупівель за бюджетні кошти або кошти місцевих громад в нуль, тобто за тією ціною, за якою ввезли її в Україну, взявши на себе логістичні (транспортні) витрати та сплату обов’язкових платежів (податки та збори).

Доповідач також зупинився на питанні маркування медичних виробів. На сьогодні чинним законодавством чітко не передбачено, чи правомірним та не забороненим є одночасне маркування медичних виробів різними шляхами їх легалізації (знаками номера свідоцтва про державну реєстрацію медичного виробу в Україні та національним знаком відповідності). Інформація про виробника (для вітчизняних виробів) та упов­новаженого представника (для зарубіжних) також повинна зазначатися на упаковці. П. Харчик підкреслив, що відповідальність за ненадання належної інформації споживачеві розділена між виробником і продавцем (виконавцем, постачальником) і може бути точно визначена тільки в тексті договору між ними. Він також висвітлив типові помилки маркування медичних виробів.

Станіслав ШайкоСтаніслав Шайко, генеральний директор компанії «Волиньфарм», зазначив, що представники фармацевтичного ринку є суб’єктами приватного права, які реально впливати на стан справ та регулювання галузі не можуть. Це завдання державних органів, які є суб’єктами публічного права, — Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Антимонопольного комітету України, Державної фіскальної служби. «Чиновники повинні працювати активніше та контролювати, як суб’єкти дотримуються законодавчих вимог», — наголосив експерт.

Він додав, що аптека і за формою, і за змістом є закладом охорони здоров’я. Тому позиція деяких представників ринку, які продають ліки якнайдешевше (економлячи на кваліфікованих працівниках, не дотримуючись належних умов зберігання) є неправильною, неетичною та протиправною. Добросовісні компанії цим шляхом не підуть.

Костянтин АндрійчукКостянтин Андрійчук, виконавчий директор ТОВ «Руан», висловив упевненість, що наступного року на ринок очікує багато несподіванок внаслідок ініціа­тив Уряду з яскравими ознаками популізму, прийнятих в кінці року. Викликає занепокоєння запропонований механізм реімбурсації. Аптеки, які взяли участь у пілотному проекті з державного регулювання цін на лікарські засоби для хворих на гіпертонію, неодноразово стикалися з адміністративними труднощами. Згідно з постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 863 МОЗ України має передбачити в Ліцензійних умовах обов’язкову вимогу щодо реалізації аптечними закладами ліків, включених до переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню (прим. ред.: поки що нові Ліцензійні умови, опубліковані 12 грудня, даної вимоги не містять).

Говорячи про відносини «виробник — аптека», К. Андрійчук наголосив, що виробник готовий до співпраці з роздрібною ланкою, проте аптеки не завжди готові досягати очікуваних результатів, виконувати свої обіцянки та бути корисними для виробників.

Анна БігданЗа словами Анни Бігдан, директора компанії «Пані Аптека», Уряд задекларував прагнення збільшити тривалість життя українців за рахунок зниження цін на ліки, тобто за рахунок ресурсів фармацевтичної галузі. Проте незрозуміло, яким чином влада впливатиме на лікування та профілактику захворювань, соціальну складову, якість життя населення тощо, які є надзвичайно важливими.

Яким чином відбуватиметься подальший розвиток ринку за нових умов? За словами експерта, виробники будуть змушені знижувати власну маржу, дистриб’ютор може стати просто логістом, припинивши кредитувати роздріб (але це не найближча перспектива), аптечні мережі продовжать консолідацію шляхом придбання.

«Я виступаю проти відсутності фармацевтичної опіки та перетворення аптечних закладів на точки видачі ліків. Необхідно розвивати здорову конкуренцію. Ми використовуємо велику кількість маркетингових інструментів, йдуть конкурентні війни. Але всі вони не спрямовані на збереження здоров’я пацієнта. Давайте переходити в площину профілактики, якісного лікування, інформування споживачів», — наголосила А. Бігдан.

На завершення виступу вона закликала присутніх відкинути амбіції та об’єднуватися, що дозволить ефективно відстоювати інтереси галузі та пацієнтів.

Далі буде…

З доповідями саміту можна ознайомитися на сайтах http://www.morion.ua і http://www.apteka.ua.

Ганна Барміна, фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті