Євроремонт української медицини: план Уряду

18 та 23 серпня 2017 р. під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана відбулися засідання Уряду, під час яких розглянуто ряд питань у сфері охорони здоров’я та безпосередньо забезпечення українців лікарськими засобами, за результатами чого ухвалено рішення.

ПЛАН ЗАХОДІВ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я

Ще 30 листопада минулого року КМУ схвалив Концепцію розвитку системи громадського здоров’я, яка визначає засади, напрями, завдання, механізми і строки розбудови системи громадського здоров’я. Мета Концепції — формування та реалізація ефективної державної політики для збереження та зміцнення здоров’я населення, збільшення тривалості та покращання якості життя, попередження захворювань, продовження активного працездатного віку та заохочення до здорового способу життя шляхом об’єднання зусиль усього суспільства. Реалізувати Концепцію передбачається протягом 2017–2020 рр.

МОЗ має розробити та переглянути нормативно-правові акти з метою гармонізації із законодавством ЄС

Лише 18 серпня 2017 р. Уряд ухвалив план заходів щодо її реалізації, розписаний на 2017–2020 рр. Відповідне розпорядження КМУ № 560-р оприлюднено 23 серпня.

Одними з найголовніших завдань, визначених планом заходів, є розроблення та перегляд існуючих нормативно-правових актів з метою гармонізації із законодавством Європейського Союзу у сферах громадського здоров’я та санітарного законодавства, які мають бути реалізовані протягом 2017–2022 рр.

Ці заходи повинні здійснити МОЗ, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а також, за згодою, Національна академія медичних наук і Національна академія аграрних наук.

Відтак усі прийняті цими органами та установами рішення, а також нові нормативно-правові акти, що розробляються, мають бути переглянуті та гармонізовані із законодавством ЄС.

РЕФОРМА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: КРОКИ УРЯДУ

Говорячи про систему охорони здоров’я 23 серпня під час засідання КМУ, Володимир Гройсман нагадав, що Урядом розпочато системні зміни. «З одного боку, ми напрацювали зміни до законодавства (прим. ред.:  законопроект № 6327), які сьогодні знаходяться у Парламенті, і ми теж очікуємо, що саме цієї осені будуть прийняті важливі фундаментальні рішення, які дозволять змінити систему охорони здоров’я», — наголосив Прем’єр-міністр України.

Нагадав він і про функціонування урядової програми «Доступні ліки», в рамках якої, за словами В. Гройсмана, вже понад 3,5 млн громадян отримали пільгові ліки. Надалі програму буде розширено.

Зі свого боку, зазначимо, що в рамках програми 26 липня розширено перелік лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, зі 157 торгових найменувань до 199. Однак для забезпечення більшої кількості пацієнтів доступним лікуванням Уряду необхідно опрацювати питання щодо розширення саме переліку нозологій та міжнародних непатентованих назв ліків, на які розповсюджуватиметься система реімбурсації.

«Ми підемо далі — будемо ремонтувати і відбудовувати медицину», — продовжив В. Гройс­ман. Він повідомив членам Уряду про ініціативу Президента України щодо інвестування знач­них коштів у сільську медицину.

1 серпня Петро Порошенко підписав зміни до Держбюджету–2017, якими у тому числі передбачено нову субвенцію місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості у сумі 4 млрд грн. для Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. «Я глибоко переконаний у тому, що і там ми досягнемо успіху», — підкреслив Глава Уряду.

КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ЛІКІВ ТА МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ

На розгляд Уряду було винесено проект розпорядження «Про схвалення Концепції реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів», що передбачає створення централізованої закупівельної організації.

Представляючи проект членам Уряду, в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун повідомила, що реалізацію Концепції за підтримки міжнародних організацій передбачається здійснити до 2019 р. «Зараз 50% часу і наших співробітників ми витрачаємо на державні закупівлі. Наше Міністерство повинно займатися політикою охорони здоров’я, а не державними закупівлями. Ми хочемо звільнитися від виконання невластивих функцій в нашому Міністерстві», — підкреслила в.о. міністра.

В Україні буде створено централізовану закупівельну організацію у сфері охорони здоров’я

На першому етапі (ІІ півріччя 2017 р.) передбачається створення інституційних та нормативних засад для реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів. На другому етапі (2018 р.) передбачається подальший розвиток, посилення спроможності та повний перехід на функціонування закупівельної організації. На кожному з етапів буде здійснено ряд заходів, починаючи з інформаційно-роз’яснювальної роботи та розробки необхідної нормативно-правової бази і закінчуючи здійсненням публічних закупівель ліків та медичних виробів для задоволення потреб науково-дослідних та інших установ, підпорядкованих Національній академії медичних наук, установ, підпорядкованих МОЗ, та/або закупівель для задоволення потреб регіональних замовників.

В кінцевому результаті закупівельна організація буде здійснювати публічні закупівлі лікарських засобів та медичних виробів на національному, місцевому та міжнародному рівнях із використанням механізмів довгострокових рамкових угод та інструментів електрон­них закупівель.

У разі необхідності організація буде здійснювати закупівлі в зарубіжних постачальників — імпортувати лікарські засоби та медичні вироби, залучати до розмитнення, зберігання та дистрибуції інші організації, вести іншу господарську діяльність із використанням принципів довгострокового планування. Також вона буде здійснювати консультаційну підтримку замовників у сфері охорони здоров’я щодо здійснення публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів.

Тобто повноваження замовників щодо проведення публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів буде передано закупівельній організації. Такий підхід суперечить курсу на децентралізацію.

За словами У. Супрун, вже в наступному році централізована закупівельна організація здійс­нюватиме закупівлі за деякими пілотними програмами. У березні 2019 р. планується повний перехід закупівель від міжнародних організацій до української.

У розпорядженні редакції «Щотижневика АПТЕКА» з’явився текст проекту Концепції, ухваленої Урядом.

Закупівельна організація буде утворена за рішенням МОЗ України та підпорядковуватиметься йому. Організаційна структура закупівельної організації передбачає функціонування Наглядової ради, що складатиметься із представників центральних органів виконавчої влади, міжнародних та громадських організацій.

Керівник закупівельної організації обиратиметься на конкурсних засадах із залученням до складу конкурсної комісії представників міжнародних та громадських організацій.

Згідно з урядовим розпорядженням протягом місяця МОЗ України має розробити та подати на затвердження Уряду план заходів щодо реалізації Концепції. Також Міністерству доручено створити юридичну особу, що належатиме до сфери його управління, відповідальну за виконання функцій централізованої закупівельної організації.

На етапі утворення та початковому етапі діяль­ності закупівельної організації джерелами її фінансування зможуть бути благодійні внес­ки та інші джерела, не заборонені законодавством. Фінансування заходів з реалізації Концепції здійс­нюватиметься також за рахунок благодійних внесків та інших джерел, не заборонених законодавством, та не потребуватиме виділення додаткових бюджетних коштів.

За результатами обговорення Уряд підтримав рішення щодо ухвалення Концепції.

ВІДТЕРМІНУВАННЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕРЕЛІКУ

Також У. Супрун зупинилася і на питанні функціонування в Україні оновленого Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік). За її словами, зважаючи на те, що регіони не змогли порахувати 100% потребу в ліках, включених до Національного переліку, є необхідність щодо перенесення його обов’язкового застосування на наступний рік. «У вересні ми запрошуємо до себе всіх керівників обласних департаментів охорони здоров’я і навчатимемо їх розраховувати 100% потребу», — зазначила в.о. міністра.

Обов’язкове застосування Національного переліку перенесено на 1 січня 2018 р.

Уряд підтримав пропозицію та ухвалив постанову КМУ «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1303 і від 25 березня 2009 р. № 333», якою відтермінував обов’язкове застосування Національного переліку на 1 січня 2018 р.

У нашому розпорядженні є текст проекту постанови КМУ, представлений на розгляд Уряду.

Детальніше розгляд цього питання окреслено у матеріалі «Уряд відтермінував обов’язкове застосування Національного переліку до наступного року».

РОЗШИРЕННЯ ПЕРЕЛІКУ ЛІКІВ ТА МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ, ЩО ЗАКУПОВУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗА КОШТИ ДЕРЖБЮДЖЕТУ–2017

У. Супрун також поінформувала присутніх про Звіт Рахункової палати України про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2015–2016 рр. та I півріччі 2017 р. МОЗ України для здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру».

«Там були дуже хороші висновки. Бачимо, що робота через міжнародні організації допомог­ла українцям зекономити кошти на закупівлях ліків на 38%», — зазначила в.о. міністра. За її словами, аудитори Рахункової палати підтвердили економічну ефективність закупівель ліків через міжнародні організації. «Це вчергове доводить, що, незважаючи на супротив фармацевтичних ділків, які роками заробляли на закупівлях ліків для українців, ми рухаємося в правильному напрямку, а українці отримують більше якісних ліків», — підкреслила вона.

Насправді ж членам Уряду було представлено лише один з висновків Рахункової палати Украї­ни. Залишається багато організаційних питань. Після оприлюднення повного тексту Звіту, який буде розміщено на офіційному сайті Рахункової палати у найближчі тижні, ми ознайомимо наших читачів з усіма висновками аудиторів.

23 серпня Уряд також ухвалив зміни до постанови КМУ від 12 липня 2017 р. № 494, якою затверджено перелік лікарських засобів та медичних виробів, що закуповуються через міжнародні організації за кошти Державного бюджету на 2017 р. (далі — Перелік). Першочергова редакція Переліку містила 23 державні програми, за якими здійснюються міжнародні закупівлі фармацевтичної продукції.

КМУ ухвалив рішення про розширення Переліку ліками та медичними виробами за наступними державними програмами:

  • закупівля медикаментів для громадян, які страждають на легеневу артеріальну гіпертензію;
  • закупівля лікарських засобів та медичних виробів для забезпечення розвитку донорства крові та її компонентів;
  • закупівля витратних матеріалів для лікування хворих методом перитонеального діалізу;
  • закупівля реактивів для проведення масового скринінгу новонароджених на фенілкетонурію, вроджений гіпотиреоз, муковісцидоз та адреногенітальний синдром;
  • закупівля медикаментів та медичних виробів для хворих у до- та післяопераційний період з трансплантації;
  • закупівля лікарських засобів та медичних виробів для закладів охорони здоров’я для забезпечення лікування хворих із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями.
У 2017 р. міжнародні організації здійснюватимуть закупівлі ліків та медичних виробів за 29 програмами

Таким чином, міжнародні організації ПРООН, ЮНІСЕФ та Crown Agents здійснюватимуть закупівлі ліків та медичних виробів за 29 державними програмами.

Зазначимо, що станом на 25 серпня жоден з ухвалених 23 серпня Урядом нормативно-правовий акт на урядовому порталі не оприлюднено.

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Останнім часом у галузі охорони здоров’я ухвалювалися тимчасові рішення, спрямовані на ситуативне розв’язання певних проблем, і часто вони суперечать українському та європейському законодавству. Наприклад, рішення щодо запровадження закупівель лікарських засобів через міжнародні організації ухвалювалося як тимчасове. Наразі міжнародні організації проводять торги за власними правилами, адже на них не розповсюджуються вимоги українського законодавства. Такий механізм не застосовується у країнах ЄС, натомість існує низка директив, які визначають правила гри у сегменті публічних закупівель.

Ще один приклад — українська процедура спрощеної реєстрації лікарських засобів. Неод­норазово ми доводили, що вона суперечить вимогам європейських директив та українському законодавству. Саме тому українська процедура спрощеної реєстрації не призвела до очікуваних результатів та взагалі виявилася нежиттєздатною.

Аналогічним чином виглядає ситуація з іншими ініціативами. Запровадження нового Національного переліку основних лікарських засобів — це також тимчасовий крок з огляду на те, що країни ЄС застосовують зовсім інші, сучасні підходи до визначення обсягів державних витрат на медикаментозне забезпечення населення. А позитивні переліки лікарських засобів в краї­нах Європи базуються на АТС-класифікації. Натомість український Національний перелік не містить кодів АТС-класифікації, й тому непридатний для розрахунків потреби та статистичного обліку.

Можна навести ще кілька подібних прикладів, але усі вони мають єдину суть. Дотепер у сфері охорони здоров’я ми бачили еклектичну регуляторну політику з купою різних суперечливих ініціатив. Так відбувалося тому, що чіткі орієнтири для реформи системи охорони здоров’я не були визначені.

Нарешті сталося те, що мало статися 3 роки тому, — Уряд ухвалив Концепцію розвитку системи громадського здоров’я та план заходів щодо її реалізації. Це означає, що реформатори отримали дорожню карту реформ та чіткий орієнтир — будь-який проект нормативно-правового акта у сферах громадського здоров’я та санітарного законодавства має бути гармонізований із законодавством Європейського Союзу.

План заходів передбачає, що гармонізація повинна відбуватися протягом 2017–2020 рр. Тобто починати цей процес потрібно вже сьогодні, без жодних коливань та тимчасових рішень. До речі, чудовим прикладом законодавчої ініціативи, що повністю гармонізована з вимогами європейських директив, є законопроект «Про особливості імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу щодо обігу лікарських засобів», зареєстрований Парламентом 18.04.2016 р. за реєстраційним № 4465. Ухваливши цей документ на заміну Закону України «Про лікарські засоби», Парламент дасть «зелене світло» для запровад­ження європейських стандартів у сфері обігу лікарських засобів.

Ухвалення Концепції розвитку системи громадського здоров’я та плану заходів щодо її реалізації — це без перебільшення доленосне рішення для України, яке дає підстави розглядати будь-які нормотворчі та законодавчі ініціативи перш за все через призму відповідності вимогам європейського законодавства.

Прес-служба
«Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті