АПАУ направила пропозиції щодо вдосконалення регулювання цін на лікарські засоби

Як повідомляло наше видання, 23 березня відбулося засідання робочої групи з питань проведення аналізу ефективності функціонування механізмів державного регулювання цін на лікарські засоби. За результатами цього засідання громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)» підготувала пропозиції щодо можливих шляхів удосконалення державного регулювання цін на лікарські засоби, які включені до урядової програми «Доступні ліки», та направила їх листом заступнику міністра охорони здоров̓я України Роману Ілику. Пропонуємо цей лист до уваги наших читачів.

Шановний Романе Романовичу!

ГС «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)» дякує за можливість взяти участь у засіданні робочої групи з питань проведення аналізу ефективності функціонування механізмів державного регулювання цін на лікарські засоби, яке відбулося 23 березня 2017 р.

АПАУ підтримує МОЗ України в питаннях необхідності запровадження QR-кодування лікарських засобів, розробки змін до Бюджетного кодексу з метою забезпечення безперервного фінансування програми «Доступні ліки» та подальшого вдосконалення державного регулювання цін.

Разом з тим Спілка висловлює занепокоєння з приводу ініціативи щодо розробки механізму, альтернативного граничним торговельним (роздрібним) надбавкам (регресивні націнки, фіксована плата за обслуговування рецепта). Вважаємо, що такий підхід призведе до зменшення кількості аптечних закладів, які беруть участь у програмі «Доступні ліки», у зв’язку з нерентабельністю та суттєвими витратами.

Зазначимо, що, беручи участь у програмі «Доступні ліки», виробник отримує гарантований об’єм продажів лікарських засобів, при цьому дохідність виробника не регулюється. Дистриб’ютори отримують 10% оптової надбавки, як і при реалізації препаратів з Національного переліку, незалежно від кількості та вартості реалізованих ліків, а ще й збільшення об’ємів продажу.

Для аптечного закладу на препарати, що включені до програми «Доступні ліки», передбачена роздрібна надбавка — 15%, тобто її розмір значно менший ніж для лікарських засобів з Націо­нального переліку щодо яких застосовується 25% роздрібної націнки відповідно до постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955. Фінансові витрати та трудовитрати аптечного закладу є більшими, ніж у інших учасників програми. Зокрема, вони обумовлені необхідністю оформлення звітів (електронна та письмова форма), їх подання, залучення додаткових коштів, у тому числі кредитних ресурсів, оскільки відшкодування за відпущені ліки здійснюється протягом певного часу. Крім того, участь аптечного закладу в програмі призводить до додаткових черг пацієнтів, які отримують ліки за пільговими рецептами, а це вимагає залучення додаткових співробітників для належного обслуговування населення та додаткового часу на оброблення рецептів, спілкування з лікарями тощо. Участь у програмі — це постійні ризики при роботі з Реєстром лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, внаслідок недотримання дистриб’юторами встановленого рівня націнки та залучення додаткових ресурсів для роботи з цим реєстром. Це додаткові перевірки з боку державних органів та постійне збільшення витрат аптеки на оренду, комунальні послуги, офіційну заробітну плату та сплату податків.

Введення регресивних надбавок або фіксованої суми оплати за обслуговування рецепта призведе до зниження доходу аптеки. У попередні роки вже застосовувалися регресивні надбавки, й цю регуляцію відмінено через неефективність.

Наразі незрозуміло, яким чином МОЗ України обраховуватиме суму фіксованої оплати за обслуговування рецепта зі збереженням рентабельності роботи аптечних закладів, враховуючи те, що затрати в них різні. Це може стати на заваді участі аптечних закладів у програмі, особ­ливо для тих, які знаходяться в сільській місцевості, та призведе до зупинки реалізації програми «Доступні ліки» через фельдшерсько-акушерські пункти внаслідок збитковості, адже витрати на реалізацію несе виключно аптека.

З огляду на вищезазначене, пропонуємо переглянути зміни в порядку застосування роздрібної надбавки та запровадити один з наступних варіантів.

Перший — збільшити роздрібну надбавку до 20–25%. Одночасно з цим у Реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, ввести додаткову колонку — «Ціна дистриб’ютора», яка буде фіксованою.

Запропоновані зміни дозволять:

  • врегулювати питання з маніпулюванням поняттям «фіксовані ціни» — в усіх аптеках роздрібні ціни на один і той самий препарат будуть однаковими;
  • залучити більшу кількість аптек, у тому числі тих, що знаходяться в сільській місцевості, до участі в програмі.

Другий — якщо й запроваджувати фіксовану вартість обслуговування рецепта, то виключно як додаткову оплату до встановлених 15% роздрібної націнки для аптек.

Третій — запровадити норму, яка б у разі встановлення дистриб’ютором оптової надбавки менше ніж 10% дозволила аптеці реалізовувати лікарські засоби за фіксованою ціною, але при цьому зі збільшеною роздрібною надбавкою за рахунок невикористаної надбавки дистриб’ютора.

В. Руденко,
директор АПАУ
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Сергій М. 29.03.2018 1:10
Правильно пише Володимир Руденко, фіксована плата за обслуговування рецепта замість нинішніх торгівельних націнок принесе аптекам прямі збитки.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті