«Лікар для кожної сім’ї»: регіони прозвітували про хід кампанії

«На порядку денному стоїть питання комплексної зміни системи охорони здоров’я. За поданням Уряду Парламентом було ухвалено відповідні закони України, зокрема «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Закон врегульовує в першу чергу фінансові відносини між пацієнтом, державою та медичним закладом, у якому він має отримати належні медичні послуги. За рахунок Державного бюджету кошти мають бути відшкодовані відповідним закладам охорони здоров’я за програмою медичних гарантій», — підкреслив Павло Розенко, відкриваючи селекторну нараду.

Віце-прем’єр-міністр України нагадав, що Уряд призначив керівника новоствореного уповноваженого органу з реалізації державної політики у сфері державних фінансових гарантій — Національної служби здоров’я (далі — Служба). Служба виступатиме фактично національним страховиком — оператором використання бюджетних коштів, який укладатиме договори із закладами охорони здоров’я, за якими закуповуватиме у них послуги з медичного обслуговування населення.

Медична реформа на місцях запроваджена з 1 квітня цього року. Громадяни отримали можливість самостійно обирати свого лікаря. «Вибір лікаря жодним чином не пов’язаний з місцем проживання тієї чи іншої людини. Вперше Украї­на системно підходить до реформування фінансування системи охорони здоров’я, коли кошти будуть використовуватися ефективно», — зауважив П. Розенко.

За його словами, станом на 4 квітня підписано близько 190 тис. декларацій. На ранок 10 квітня ця кількість становить понад 305 тис. «Це люди, які вже обрали свого лікаря — терапевта, педіатра чи сімейного лікаря. Понад 1030 закладів охорони здоров’я по всій Україні приєдналися до нашої системи», — зазначив П. Розенко.

Найбільше декларацій підписано у Закарпатській, Донецькій областях та м. Київ. Разом з тим є й проблемні моменти. Найменша кількість декларацій підписана в Херсонській, Черкаській, Рівненській, Сумській, Чернігівській областях. «Безумовно, є певні об’єктивні причини. Але на сьогодні на урядову «гарячу лінію» надходить низка сигналів про те, що є порушення права пацієнтів на вільний вибір лікаря», — зауважив П. Розенко. Зокрема, зафіксовано випадки, коли пацієнтам відмовляли у підписанні декларацій через місце реєстрації. У запорізькій лікарні відмовили в підписанні декларацій, повідомивши, що така можливість буде надана лише з нового року. «Це абсолютно неприпустима ситуація. Можливості для підписання декларацій необхідно створювати вже зараз», — прокоментував віце-прем’єр-міністр. У Харкові зафіксовано факт продажу паперових декларацій у реєстратурах закладів первинної медичної допомоги. У Львові не розпочата кампанія через начебто відсутність документів про збір та обробку персональних даних.

Надходять скарги й на те, що лікарі на місцях не досить обізнані щодо впровадження медичної реформи. Тому П. Розенко доручив керівництву МОЗ України спільно з керівниками департаментів з охорони здоров’я провести роз’яснювальну роботу на місцях. «Голів обласних адміністрацій дуже прошу організувати нормальну роботу і спілкування керівництва МОЗ з представниками обласних і районних управлінь з охорони здоров’я і безпосередньо з голов­ними лікарями, керівниками підприємств», — наголосив він.

«Перед нами дуже багато роботи. Завдання Уряду, місцевих органів влади — забезпечити для людей можливість обрати свого лікаря», — підкреслив високопосадовець, додавши, що найголовнішою проблемою є підключення медичних закладів до електронної системи охорони здоров’я та закупівля комп’ютерного обладнання для закладів первинної медичної допомоги.

За перший тиждень національної кампанії з вибору лікаря зафіксовано проблеми і там, де функціонує електронна система охорони здоров’я.

«Я вимагаю від Міністерства охорони здоров’я, але в першу чергу від місцевих органів влади жорсткої реакції на саботаж медичної реформи», — зазначив віце-прем’єр-міністр Украї­ни, додавши, що влада на всіх рівнях має оперативно виявляти і попереджувати порушення у ході впровадження медичної реформи.

Він також закликав громадян повідомляти про проблеми, які виникають під час вибору лікаря чи підписання декларації, на урядову «гарячу лінію» за безкоштовним номером 15-45. «Особ­ливо зараз, у перші місяці, нам дуже важливо налагодити ефективний зв’язок з громадянами, щоб система вчасно і в повному обсязі запрацювала. На урядовому рівні така система працює — на сьогодні є «гаряча» урядова телефонна лінія. Номер 15-45 безкоштовний. Звертайтеся, якщо ви бачите протидію системи, якщо бачите якісь проблеми в закладах охорони здоров’я», — наголосив П. Розенко.

Уляна Супрун уточнила, що найбільше декларацій підписано у м. Київ — 48 тис., у Донецькій обл. — 34 тис., у Закарпатській — 29 тис.

Разом з програмою «Обери свого лікаря» запускається нова модель фінансування системи охорони здоров’я. 30 березня 2018 р. Службу зареєстровано в Міністерстві юстиції Украї­ни як центральний орган виконавчої влади. «Зараз Служба активно готується до початку роботи з укладання договорів з медичними закладами», — повідомила У. Супрун, звертаючись до представників місцевої влади з проханням повідомляти Міністерству про процес обрання пацієнтами своїх лікарів.

«Усі медичні заклади первинної ланки повин­ні мати комп’ютери, принтер, інтернет і папір. Без цього лікарі не зможуть підписати декларації зі своїми пацієнтами. Це базові речі, які потрібні. І це — відповідальність місцевої влади», — наголосила в.о. міністра.

У. Супрун закликала місцеву владу проводити комунікаційну кампанію. «Закликаємо всіх активно долучатися до цієї трансформації, бо зміни можемо зробити лише разом», — звернулася в.о. міністра до учасників наради, подякувавши за роботу.

Павло Ковтонюк додав, що 63% медичних закладів розпочали роботу в рамках підписання пацієнтами декларацій з лікарями. Заступник мініст­ра відзначив лідерів з підписання декларацій у розрізі закладів охорони здоров’я: «Центр первинної медико-санітарної допомоги» м. Мукачеве, «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Новоукраїнської районної ради (Кіровоградська обл.), «Центр первинної медико-санітарної допомоги» м. Торецьк (Донецька обл.), «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4» м. Кривий Ріг, «Чугуївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (Харківська обл.), «Миргородський центр первинної медико-санітарної допомоги» (Полтавська обл.), «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району м. Київ».

П. Ковтонюк уточнив, що у м. Львів кампанія з підписання декларацій розпочалася 6 квітня після того, як спільно з МОЗ України було вирішено наявні проблеми. Водночас, за словами заступника міністра, 6 квітня призупинено підписання декларацій у м. Дніпро. «Мені хотілося б дізнатися, яка ситуація у м. Дніпро. Можливо, у нас є відповіді на ваші питання. Ми радо допоможемо», — зазначив посадовець, висловивши надію, що найближчим часом кампанія розпочнеться у тих регіонах, де цього досі не відбулося.

За його словами, наразі електронна система охорони здоров’я працює у штатному режимі.

Типовими порушеннями, які, за словами П. Ковтонюка, спостерігаються в усіх регіо­нах, є:

• відмова пацієнту в укладенні декларації, пов’язана з місцем реєстрації;
• робота з паперовими деклараціями.

За інформацією МОЗ України, у Закарпатській обл. просили лікарів за власний кошт підключати інтернет у сільських амбулаторіях. Ще одна проблема — черги в окремих медичних закладах.

У Вінницькій обл. всі заклади первинної медико-санітарної допомоги підключені до єдиної електронної системи еHealth. «Фактично в онлайн-режимі ми можемо слідкувати за тим, як іде процес укладання декларацій», — повідомив заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації Ігор Івасюк, додавши, що на момент проведення селекторної наради у Вінницькій обл. укладено 28 168 декларацій, в електронній системі зареєстровано 807 лікарів. Що стосується надання медичної допомоги на первинному рівні в контексті медичної реформи, то 4623 заклади первинної медичної допомоги вже перетворені в комунальні некомерційні підприємства. Стосовно інших 23 вже підготовлені проекти рішень, які знаходяться на розгляді органів місцевого самоврядування.

За словами заступника голови Волинської обл­держадміністрації Світлани Мишковець, в області всі центри первинної медико-санітарної допомоги підключені до інтернету, оснащені комп’ютерною технікою. Йде процес перетворення медичних закладів на комунальні некомерційні підприємства. В області проблем, пов’язаних із запровадженням медичної реформи, не виникає.

У Дніпропетровській обл. станом на 10 квітня укладено 13 444 декларації, у системі еHealth зареєстровано 602 лікаря з 1409. Що стосується ситуації у м. Дніпро, на яку звернув увагу П. Ковтонюк, то питання з призупиненням підписання декларацій з’ясовується керівництвом області. «Я думаю, що у мера міста було питання захисту інформації… Думаю, що найближчим часом ми відпрацюємо це питання і у м. Дніпро поч­нуть укладати відповідні декларації», — зазначив перший заступник голови Дніпропетровської обл­держадміністрації Олег Кужман.

Перший заступник голови Донецької облдерж­адміністрації Євген Вілінський повідомив, що станом на 10 квітня в області підписано більше 39 тис. декларацій. Проблемним питанням в регіоні є недостатня комунікаційна кампанія. Говорячи про реалізацію в регіоні програми «Доступні ліки», посадовець відзначив необхідність збільшення фінансування.

П. Розенко доручив регіонам проаналізувати стан виконання програми «Доступні ліки» за 3 міс 2018 р., передавши цю інформацію до МОЗ Украї­ни з тим, щоб можна було спрогнозувати подальшу її реалізацію. У разі необхідності буде здійснено перерозподіл бюджетних коштів. «Уряд необхідне фінансування на цю програму виділить у повному обсязі», — підкреслив він.

На Житомирщині перший етап реформування системи охорони здоров’я стартував у штатному режимі. Про це повідомив заступник голови Житомирської облдержадміністрації Ярослав Лагута. Станом на ранок 10 квітня в області підписано 12 250 декларацій. 32 заклади первинної медико-санітарної допомоги і 619 лікарів зареєстровано в електронній системі охорони здоров’я. Проб­лемним у регіоні є забезпечення робочих місць комп’ютерним обладнанням та інтернетом. «Лише третина робочих місць у нас на сьогодні забезпечена, тому працюємо далі в цьому напрямку», — зауважив він.

Згідно з дорученням губернатора Закарпатської обл. Геннадія Москаля на всіх адміністративних територіях утворені ради з медичних реформ. Завершено формування спроможної мережі надавачів первинної медичної допомоги, найближчим часом її буде погоджено з МОЗ України.

Заступник голови Запорізької облдержадміністрації Едуард Гугнін поінформував, що в регіо­ні медична реформа запроваджується у штатному режимі. Натомість є проблемні питання, пов’язані із забезпеченням жителів області препаратами інсуліну і витратним матеріалом для гемодіалізу.

П. Розенко ще раз звернувся до учасників наради з проханням здійснити перерахунки і передати в МОЗ України потребу для узагальнення інформації з метою прийняття відповідних рішень.

Заступник голови Івано-Франківської обл­держадміністрації Марія Савка повідомила, що в області вже сформовано проект спроможної мережі надавачів первинної медичної допомоги, який минулого тижня пройшов погодження в МОЗ України. Основним пріоритетним завданням у реалізації реформи системи охорони здоров’я на квітень–травень керівництво області визначило повне забезпечення закладів первинної ланки комп’ютерним обладнанням та інтернетом. Особливо це стосується високогірних районів. Щодо кампанії з вибору лікаря, за словами М. Савки, низький відсоток підписання декларацій пов’язаний з ускладненнями під час підключення медичних закладів, розташованих у гірських районах, до мережі Інтернет, локальними перевантаженнями електронної системи охорони здоров’я. Сповільнює процес і кадрове формування первинної мережі новостворених об’єднань територіальних громад.

За даними системи еHealth, станом на 10 квітня до електронної системи підключено 279 медичних закладів Київщини з 333, що становить 84%. Про це повідомив заступник голови Київської облдержадміністрації В’ячеслав Кучер. 75% медичних закладів первинної ланки забезпечені необхідним обладнанням та інтернетом. Питання з укомплектування інших закладів вирішуються в робочому порядку. Найголовнішою проблемою в регіоні є дефіцит медичних кадрів.

Директор Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Валентина Гінзбург зазначила, що столичні амбулаторії готові до медичної реформи. Станом на 10 квітня у м. Київ підписано більше 48 тис. декларацій.

У Кіровоградській обл. запровадження медичної реформи знаходиться під особистим контролем голови Кіровоградської облдержадміністрації Сергія Кузьменка. За його словами, у регіоні підписано вже більше 10 тис. декларацій.

В Луганській обл. всі медичні заклади первинної ланки підключено до електронної системи охорони здоров’я. 8204 декларації вже підписано з лікарями. Проблем, пов’язаних з медичною реформою, у регіоні не вбачають. Про це повідомив заступник голови Луганської облдержадміністрації Вадим Данієлян.

714 лікарів Львівщини зареєстровані в системі еHealth. Підписано більше 5 тис. декларацій. Планується, що до кінця квітня всі медичні заклади первинної ланки будуть перетворені в комунальні некомерційні підприємства. Безпосередньо у м. Львів проблеми, пов’язані з підписанням декларацій, вирішені.

На Миколаївщині кампанія з вибору лікаря розпочалася вчасно. З 30 медичних закладів первинної ланки до системи еHealth підключено 25. 3632 пацієнти підписали декларації з лікарями у 14 центрах первинної медико-санітарної допомоги. У системі еHealth зареєстровано 313 лікарів з 706.

56 медичних закладів, 740 лікарів Одещини підключено до системи еHealth. Загальна кількість підписаних в області декларацій становить близько 8 тис. Проблеми, які виникають у ході кампанії, пов’язані з нестабільною роботою порталу еHealth.

Полтавщина позитивно сприймає медичну реформу. Усі питання вирішуються на місцевому рівні. Перший етап медичної реформи запроваджується в штатному режимі.

У Рівненській обл. всі медичні заклади первинної ланки підключені до системи еHealth. На місцевому рівні проводиться роз’яснювальна робота. Активно триває процес перетворення закладів охорони здоров’я на комунальні некомерційні підприємства.

Керівництво Сумщини планує 16 квітня представити профільному міністерству спроможну мережу надавачів первинної медичної допомоги. 57 медичних закладів із 210 зареєстровано в системі еHealth. 292 лікаря з 547 також підключено до цієї системи. Більше 2500 декларацій підписано. У сільській місцевості є проблеми з підключенням медичних закладів до мережі Інтернет.

За словами голови Тернопільської облдерж­адміністрації Степана Барни, в системі еHealth зареєстровано 146 медичних закладів і 157 лікарів регіону. Комп’ютерним обладнанням заклади охорони здоров’я забезпечені практично на 100%. Підписано 3980 декларацій.

На Харківщині посилено роз’яснювальну роботу, пов’язану з медичною реформою. 28 березня було проведено розширену нараду з питань готовності області до запровадження реформи. Майже всі медичні заклади області підключено до системи еHealth. 24,5 тис. декларацій підписано в регіоні. Організовано «гарячу лінію» при управлінні охорони здоров’я, на яку вже надійшло більше 60 дзвінків як від пацієнтів, так і від спеціалістів стосовно кампанії з вибору лікаря і підписання декларацій.

Запровадження медичної реформи на Херсонщині знаходиться під особистим контролем керівництва області і голови Херсонської облдержадміністрації Андрія Гордєєва зокрема. З 28 закладів надання первинної медико-санітарної допомоги до системи еHealth підключено 21. Не підключено медичні заклади обласного центру — м. Херсон через відсутність у них комп’ютерного обладнання. Прийнято рішення виділити на це з місцевого бюджету 10 млн грн. Тому найближчим часом проблему буде вирішено.

На Хмельниччині процес медичної реформи на первинній ланці відбувається у штатному режимі. Більше 3 тис. декларацій вже підписано. До системи еHealth підключено 21 медичний заклад. Ще 6 будуть підключені найближчим часом після вирішення технічних проблем. Незабаром планується провести селекторну нараду і роз’яснювальну роботу з районами області.

30 березня відбулася колегія Черкаської обл­держадміністрації, де окремим питанням розглядалося впровадження медичної реформи в області. Про це повідомив перший заступник голови Черкаської облдержадміністрації Віталій Коваль. На сайтах органів місцевої влади, у місцевих ЗМІ та соціальних мережах поширено інформацію у доступній формі про правильність укладання декларацій. «Черкащина підходить виважено до вибору сімейних лікарів», — зауважив доповідач. Близько 4 тис. декларацій вже підписано. Понад 190 лікарів зареєстровано в системі еHealth.

У Чернівецькій обл. підписано більше 18,5 тис. декларацій. Як і в інших регіонах, проб­лемним залишається питання укомплектування медичних закладів комп’ютерною технікою та підключення до мережі Інтернет. Заступник голови Чернівецької облдержадміністрації Ігор Богатирець звернув увагу й на проблему, пов’язану з укомплектуванням санітарним транс­портом, особливо важкодоступні гірські райони. Місцеві бюджети такі витрати самостійно понести не можуть.

На Чернігівщині триває активна інформаційно-роз’яснювальна кампанія з питань впровадження першого етапу медичної реформи. 30 медичних закладів надають можливість підписати декларації з 281 лікарем. Уже підписано 5 тис. декларацій. Проблемним в області є кадрове питання: на рівні первинної ланки медичні заклади на 65% забезпечені фахівцями, у сільській місцевості — на 58,4%. Дефіцит становить 217 лікарів.

Підбиваючи підсумки селекторної наради, П. Розенко доручив посилити координацію між місцевими органами влади і МОЗ України. «Комунікаційна лінія вже налагоджена, але все-таки прошу забезпечити обласним і Київській місцевій державним адміністраціям щотижневе надання Міністерству інформації про хід національної кампанії з вибору лікаря», — наголосив він. Регіо­нам також доручено забезпечити:

• оперативне інформування МОЗ Украї­ни щодо технічних та інших проблем, пов’язаних з ходом кампанії;
• проведення місцевих комунікаційних кампаній щодо вибору лікаря;
• своєчасне реагування на звернення пацієнтів щодо порушення права на вільний вибір лікаря;
• надати МОЗ України інформацію та пропозиції щодо необхідності перегляду фінансування програми «Доступні ліки», підбити підсумки її реалізації у І кв. 2018 р., надати відповідну інформацію МОЗ України.

П. Розенко також звернувся з проханням до керівництва Міністерства фінансів України сприяти у якнайшвидшому вирішенні питання щодо кошторису Служби та підготовки актів стосовно фінансування системи охорони здоров’я.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!