Український союз промисловців і підприємців провів робочу нараду, яка присвячувалася реформі охорони здоров’я. Під час наради висловлювалися думки, що Закон України від 19.10.2017 р. № 2168 «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» не можна вважати повноцінною реформою, оскільки він не дає відповіді на питання, як буде змінена законодавча база сфери охорони здоров’я, звідки та в якому обсязі візьмуться ресурси, як вирішиться кадрова проблема, які прогнози наслідків запропонованих новацій. І головне — як він пов’язаний з платоспроможністю українських громадян нині й в перспективі, оскільки, за даними статистики, ще в 2016 р. 52,4% витрат домогосподарств йшло на медичні послуги, а з часом вони лише зростатимуть. Така позиція озвучувалася на нараді за участю представників Об’єднання організацій роботодавців України, Української федерації роботодавців охорони здоров’я, Національної академії медичних наук України, медичних закладів та громадських організацій медичної спільноти.
«Україна стала країною швидкої депопуляції. Якщо в минулому 2017 р. ми втратили 198 тис. фактичної чисельності населення, то тільки в січні цього року, за офіційними даними, нас стало менше на 21,5 тис. За даними ВООЗ, за цими тенденціями Україна входить у десятку найгірших держав світу поруч з Чадом, Лесото, Сомалі тощо. Безпрецедентною стала трудова міграція. І, на жаль, недосконалість системи охорони здоров’я, недолугість реформ у цій сфері — одна з найголовніших причин такого стану справ, що, безумовно, треба розглядати комплексно. В умовах падіння якості державного управління саме ми — ділова і фахова громадськість — не маємо допустити, щоб реформа охорони здоров’я перетворилася в експеримент над громадянами», — наголосив Анатолій Кінах, голова Об’єднання організацій роботодавців України.
Учасники наради визначили, що вплив роботодавців на реконструкцію сфери має бути більш відчутним, оскільки саме вони наповнюють бюджет й активно працюють у медичному бізнесі. Представники науки висловили критику з приводу того, що в запропонованих змінах не йдеться про розвиток медичної освіти, що є неприпустимим для цивілізованої країни. Керівники медичних закладів, профспілок говорили про невизначеність статусу сімейного лікаря, незрозумілу роль місцевої влади в складних процесах.
Крім того, було високо оцінено діяльність Української асоціації сприяння охороні здоров’я населення та Української медичної експертної спільноти, які зібрали кращих вітчизняних експертів та фахівців. Саме їх силами розроблено кілька системних концептуальних документів, проведено форуми, науково-практичні конференції зі створення нової національної системи охорони здоров’я України.
Учасники наради вирішили об’єднати зусилля роботодавців та медичної громади, створити робочу групу, яка б займалася моніторингом впровадження чинного закону з урахування мінімізації ризиків, формуванням Стратегії розвитку національної охорони здоров’я на основі програмно-цільового підходу.
«Роботодавці наполягатимуть, щоб при Кабінеті Міністрів працювала експертна рада за участю урядовців, народних депутатів, експертно-ділової громади, організацій роботодавців та профспілок для розробки названої стратегії, супроводження кожного кроку справжньої реформи системи охорони здоров’я», — підсумував А. Кінах.
Коментарі