Чому пацієнти переходять на онлайн-замовлення лікарських засобів: що виявлено у дослідженнях

Чому люди замовляють ліки онлайн?

Онлайн-аптеки поєднують доступність, швидкість і можливість порівнювати ціни, що формує стійкий інтерес­ з боку пацієнтів.

Причина → механізм → результат:

• зручність → замовлення в будь-який час → зменшення потреби відвідувати аптеку;
• ціна → знижки та акції → економія для пацієнта;
• доступність → ширший асортимент → пошук дефіцитних препаратів.

Про що свідчить статистика?

Сьогодні купівля ліків через інтернет стала однією з основних тенденцій у фармації, а такі фактори, як потенційна зручність, прийнятна ціна та доступність при замовленні онлайн, як виявляється, можуть доволі суттєво стимулювати попит попри те, що демографічні показники відвідувачів аптек часто дають суперечливі результати. Про те, чому ж вектор зміщується в бік цифрових технологій та наскільки це обґрунтовано в контексті фармацевтичної практики, — відповіді в результатах дослідження, представлених у нижченаведеній статті.

Повідомляється, що понад 60% споживачів у США та понад 50% у Великій Британії та Іспанії регулярно придбавають товари онлайн. Зокрема, медичний сегмент демонструє значні показники — у Німеччині вже 43% населення замовляють ліки в мережі, а в Мексиці та Великій Британії цей показник сягає майже 40%. Популярність онлайн-аптек стрімко зростає завдяки можливості заощадити кошти та час. Зокрема, головними драйверами споживчої лояльності визнано цілодобову доступність, суттєві знижки та зручність отримання замовлень, тоді як наявність онлайн-консультацій з лікарями на онлайн-ресурсі стає вагомою конкурентною перевагою перед традиційними аптеками. Проте важливо розуміти, що намір придбати не завжди дорівнює фактичній купівлі: плани споживачів пояснюють лише близько 28% їхньої реальної поведінки. І навіть сильне бажання замовити препарат онлайн може не реалізуватися через зміну низки зовнішніх обставин (Limbu Y.B. et al., 2024; Ansari S. et al., 2025).

Фактори, які впливають на поведінку

У дослідженнях встановлено, що стать, освіта та дохід є головними показниками, за якими можна прогнозувати інтерес до онлайн-купівлі, проте результати часто супере­чать одне одному. Наприклад, у США купівлю в інтернеті частіше планують чоловіки, тоді як у Китаї ліки без рецепта активніше замовляють жінки. Схожа ситуація і з освітою: частина досліджень пов’язує вищу освіту з частішою купівлею, тоді як інші вказують на зворотну тенденцію. Віковий фактор також лишається дискусійним: одні дані свідчать про активність старшого покоління, інші — про домінування молоді, особливо в містах. Проте є й стабільні показники: високий рівень доходу та приналежність до білої раси зазвичай корелює із вищою готовністю замовляти лікарські засоби онлайн. Цікаво, що сімейний стан теж впливає на поведінку: зазвичай ліки в мережі частіше замовляють одружені люди, хоча пандемія COVID-19 тимчасово змістила цей акцент на користь самотніх споживачів.

Зручність — фактор, що формує як наміри, так і реальну купівлю. Споживачі обирають онлайн-фармацію, зокрема через можливість зручного часу отримання замовлення та економію зусиль на пошук ліків в офлайн-аптеках. Важливу роль відіграє й потенційно простий доступ до інформації, можливість легко зв’язатися з фармацевтом по телефону та можливість порівняти ціни. Для багатьох важливим фактором стає також використання мобільних додатків для онлайн-замовлень.

Коли споживач стикається з дефіцитом препарату у своєму місті, це автоматично стимулює його до пошуку та купівлі в онлайн-просторі, тому серед сприятливих факторів наявні також можливість замовити ліки цілодобово та доступ до значно ширшого асортименту, ніж у звичайних аптеках.

Ціна залишається одним із найвагоміших стимуляторів онлайн-торгівлі у фармації. Більшість досліджень підтверджують пряму залежність: нижча вартість препаратів та відчутна вигода для гаманця стабільно підвищують активність замовляти ліки в інтернеті. Окрім нижчих цін, на рішення споживачів суттєво можуть впливати також маркетингові інструменти — різноманітні акції, спеціальні пропозиції та накопичувальні знижки.

Якість онлайн-платформи та рівень довіри до неї теж, як виявлено, можуть формувати готовність придбавати ліки в інтернеті. Визнано, що споживачі віддають перевагу аптекам зі зрозумілим дизайном, де процес замовлення не потребує надмірних зусиль.

Поведінка покупців тісно пов’язана з їхньою загальною цифровою грамотністю: особи, які проводять більше часу в мережі та часто шукають там інформацію про здоров’я, схильні замовляти ліки онлайн значно частіше. Велике значення мають соціальний вплив та так зване цифрове черезтинне радіо. Відгуки в соціальних мережах, рекомендації блогерів та коментарі інших споживачів формують суб’єктивні норми та довіру до препарату. На рішення також впливають поради друзів і родини, професійні консультації в чатах та якість описів товарів на самих сайтах аптек (Limbu Y.B. et al., 2024).

Український контекст

Що стосується України, то в порівняльному дослідженні, проведеному серед польських, португальських, болгарських, сербських та українських фармацевтів, зафіксовано, що серед більшості опитаних фармацевтів, а це переважно жінки віком 26–40 років, які є активними користувачами інтернету, більшість респондентів (найбільше в Україні — 93,3%) підтвердили, що інфляція та війна змушують пацієнтів шукати ліки за нижчими цінами. Основними стимулами для онлайн-купівлі в усіх країнах визнано низьку вартість, цілодобову зручність та швидку доставку, а в Польщі додатковим фактором стала впевненість у наявності дефіцитних препаратів. Це перше міжнародне дослідження впливу інфляції та війни в Україні на аптечний сектор, яке виявило прямий зв’язок між глобальними потрясіннями та зростанням популярності онлайн-закупівель ліків.

Однак, хоча ключовими мотивами для пацієнтів залишаються низька ціна, цілодобовий доступ та логістична зручність, є й мінус — це дедалі частіше штовхає їх до небезпечних покупок у соцмережах та на азійських маркетплейсах. Попри розуміння цих ризиків, фармацевти визнають відсутність регулярної практики консультування пацієнтів щодо загроз, пов’язаних із використанням неперевірених інтернет-джерел. Зокрема, особливе занепокоєння викликає те, що соціальні мережі та глобальні маркетплейси сьогодні часто стають майданчиками для неконтрольованого обігу наркотичних та онкологічних препаратів. Пацієнти часто не перевіряють легальність джерел, сприймаючи інтернет як надійне джерело медичної інформації. Так, результати дослідження підкреслюють критичну потребу в активнішій просвітницькій ролі аптечних працівників для захисту здоров’я населення в умовах економічної нестабільності, у тому числі в Україні. Наразі недостатньо реалізується роль фармацевтів у протидії ризикам онлайн-торгівлі ліками, хоча вони і залишаються однією з найбільш доступних ланок представників сфери охорони здоров’я. Для розв’язання цієї проблеми необхідна міжнародна гармонізація законодавства, підвищення рівня суспільної освіти та впровадження безпечних гібридних моделей обслуговування, як-от «замов та забери», які поєднують цифрову зручність із професійним аптечним наглядом (Zaprutko T. et al., 2025).

Ризики онлайн-замовлення

Цифрова трансформація медицини та стрімке зростання ринку онлайн-аптек значно спростили доступ до лікування, забезпечивши пацієнтам зручність, конфіденційність та потенційно нижчі ціни порівняно з офлайн-аптеками. Проте цей прогрес супроводжується критичними ризиками: за даними регуляторів, до 95% сайтів із продажу рецептурних ліків працюють незаконно, часто ігноруючи вимоги щодо рецептів та належного зберігання препаратів.

Численні дослідження виявляють небезпечні випадки продажу фальсифікату та безконтрольний доступ до антибіотиків чи психотропних речовин, що загрожує здоров’ю пацієнтів та посилює проблему антибіотикорезистентності. Відсутність прямого контакту з лікарем та фрагментарність медичної інформації призводять до небезпечної самодіагностики та ігнорування побічних ефектів. Попри впровадження нових правил верифікації особи та обов’язкового інформування сімейних лікарів, проблема неліцензованих транскордонних аптек залишається гост­рою (eClinicalMedicine, 2025).

Незважаючи на вищенаведені загальні ризики онлайн-продажу ліків, як зазначено вище, існують і особистісні. Зокрема, уявний ризик залишається одним із найсильніших факторів, що стримують споживачів робити онлайн-замовлення ліків. Занепокоєння зазвичай стосується трьох сфер: фінансової безпеки платежів, якості самих препаратів та надійності джерела інформації (Limbu Y.B. et al., 2024).

Проведені дослідження свідчать, що світ змінюється, а разом з ним і споживчий характер населення. Не обійшли трансформації і фармацевтичну сферу, де онлайн-замовлення препаратів стало однією з ключових тенденцій сьогодення. Однак попри численні позитивні сторони, досі існують ризики, з якими можуть стикатися відвідувачі онлайн-сервісів. Для гарантування безпеки пацієнтів необхідні глобальна координація регуляторів, впровадження систем контролю за принципом «таємного покупця» та суворе дотримання міжнародних стандартів якості, що дозволить поєднати переваги цифрових сервісів із надійним захистом громадського здоров’я (eClinicalMedicine, 2025).

FAQ

Чому люди придбавають ліки онлайн? — Через зручність, економію часу та нижчі ціни.

Чи безпечно замовляти ліки через інтернет? — Не завжди — значна частина сайтів може працювати поза регуляторним полем.

Що найбільше впливає на рішення придбати онлайн? — Ціна, доступність і довіра до платформи.

Чи впливає війна на поведінку пацієнтів? — Так, економічний тиск підвищує попит на дешевші онлайн-варіанти.

Коротко: головне

• Онлайн-замовлення ліків стає глобальним трендом.
• Ключові драйвери: ціна, зручність, доступність.
• Намір придбати не завжди реалізується.
• В Україні важливу роль відіграють інфляція та війна.
• Ринок супроводжується суттєвими ризиками.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!