Програма «Доступні ліки»: підсумки першого року реалізації

ХІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ «ДОСТУПНІ ЛІКИ»

На початку реалізації програми реімбурсації відшкодування вартості здійснювалося для 21 МНН препаратів. 31 грудня 2017 р. постановою КМУ від 27.12.2017 р. № 1080 урядову програму «Доступні ліки» розширено 2 діючими речовинами. Таким чином, сьогодні до програми реімбурсації включено 23 міжнародні непатентовані назви (МНН) препаратів, з яких 17 МНН — для лікування серцево-судинних захворювань, та по 3 МНН — для терапії цукрового діабету II типу та бронхіальної астми.

Щодо кількості препаратів, вартість яких відшкодовується, то слід зазначити, що вона також постійно збільшується. Так, на початку реалізації програми Реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, налічував 159 торгових назв, у липні 2017 р. Реєстр було розширено до 198 торгових назв. Чинний на сьогодні Реєстр налічує 239 торгових найменувань лікарських засобів.

Запровадження системи реімбурсації суттєво вплинуло на структуру споживання в розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою (рис. 1). За рік реалізації програми (квітень 2017 — березень 2018 р.) споживання препаратів, які включені до Реєстру та вартість яких відшкодовується державою, збільшилося в натуральному вираженні (DDD) майже на 90% у порівнянні з періодом квітень 2016 — березень 2017 р. У той же період для препаратів, вартість яких не відшкодовується, споживання, навпаки, зменшилося на 6%. Загалом же споживання препаратів, внесених до Переліку МНН, збільшилося на 58%.

Рис. 1

Динаміка аптечних продажів лікарських засобів у натуральному вираженні (DDD), включених до Переліку МНН, у розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за період з січня 2016 до березня 2018 р.

У грошовому вираженні темпи зростання споживання препаратів, включених до Переліку МНН, становлять 28%. Для препаратів, які включені до Реєстру та вартість яких відшкодовується державою, цей показник підвищився на 70%, а для препаратів, вартість яких не відшкодовується, знизився майже на 2% (рис. 2).

Рис. 2

Динаміка аптечних продажів лікарських засобів у грошовому вираженні, включених до Переліку МНН, у розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за період з січня 2016 до березня 2018 р.

У досліджуваний період середньозважена вартість 1 DDD препаратів, вартість яких відшкодовується, знизилася на 10,1%. А для препаратів, які не підпадають під відшкодування, цей показник, навпаки, підвищився на 4,5% (рис. 3). Слід відзначити, що зниження середньозваженої вартості 1 DDD обумовлене не тільки зниженням ціни, а й перерозподілом споживання в бік препаратів, вартість яких повністю або частково відшкодовується державою і які є значно дешевшими за ліки, вартість яких не відшкодовується, та обмеженням націнок.

Рис. 3

Динаміка середньозваженої роздрібної вартості 1 DDD лікарських засобів, включених до переліку МНН, у розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за період з січня 2016 до березня 2018 р.

Чинний Реєстр препаратів, вартість яких відшкодовується державою, налічує 143 торгових назви лікарських засобів українського виробництва та 96 зарубіжного. При цьому за період квітень 2017 — березень 2018 р. співвідношення споживання в натуральному вираженні становить 84:16% на користь вітчизняних препаратів. У грошовому вираженні це співвідношення — 42:58% відповідно.

Щодо динаміки споживання, то в натуральному вираженні споживання препаратів зарубіжного виробництва збільшилося вдвічі, а українських — на 88% (рис. 4). У грошовому вираженні, навпаки, для препаратів вітчизняного виробництва зафіксовано більший приріст споживання — +72%, для зарубіжних — +68% (рис. 5).

Рис. 4

Динаміка аптечних продажів лікарських засобів у натуральному вираженні (DDD), вартість яких відшкодовується державою, у розрізі препаратів вітчизняного та закордонного виробництва (за власником ліцензії) за період з січня 2016 до березня 2018 р.

Рис. 5

Динаміка аптечних продажів лікарських засобів у грошовому вираженні, вартість яких відшкодовується державою, у розрізі препаратів вітчизняного та закордонного виробництва (за власником ліцензії) за період з січня 2016 до березня 2018 р.

Серед препаратів, вартість яких відшкодовується державою, зниження середньозваженої вартості зафіксовано як для українських, так і для закордонних препаратів. Так, за період квітень 2016 — березень 2017 р. середньозважена вартість 1 DDD імпортних препаратів становила 3,87 грн., а українських — 0,92 грн. У період реалізації програми цей показник становить 3,23 грн. та 0,84 грн. відповідно.

Для препаратів, вартість яких відшкодовується державою, відзначається зростання споживання препаратів для всіх нозологій. У натуральному вираженні споживання лікарських засобів для терапії серцево-судинних захворювань збільшилося на 96%. Споживання препаратів для лікування цукрового діабету II типу за той же період зросло на 73%, а ліків для терапії бронхіальної астми — на 31% (рис. 6).

Рис. 6

Динаміка аптечних продажів лікарських засобів у натуральному вираженні (DDD), вартість яких відшкодовується державою, у розрізі нозологій за період з січня 2016 до березня 2018 р.

Темпи зростання споживання препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, вартість яких відшкодовується державою, у грошовому вираженні становлять 82%, ліків для терапії цукрового діабету II типу — 49%, а для препаратів для лікування бронхіальної астми — 60% (рис. 7).

Рис. 7

Динаміка аптечних продажів лікарських засобів у грошовому вираженні, вартість яких відшкодовується державою, у розрізі нозологій за період з січня 2016 до березня 2018 р.

ФІНАНСОВИЙ БІК

У 2017 р. на реалізацію програми «Доступні ліки» з бюджету виділено 700 млн грн. За даними Державної казначейської служби України (ДКСУ), станом на 1 січня 2018 р. аптечним закладам компенсовано 627,2 млн грн.

У 2018 р. на відшкодування вартості препаратів у бюджеті передбачено 1 млрд грн. або 83,3 млн грн. на місяць. У січні 2018 р. реалізація програми дещо забуксувала, що дуже чітко відображається знач­ним зниженням споживання препаратів, вартість яких відшкодовується державою (див. рис. 1, 2). Це пов’язано із затримкою в розподілі бюджетних коштів на регіональному рівні, оскільки, за даними ДКСУ, кошти на реалізацію програми були направлені в регіони 3 січня 2018 р.

Внаслідок проблем з розподілом коштів у регіонах в січні 2018 р. аптечним закладам було компенсовано близько 9 млн грн. Для порівняння в грудні 2017 р. цей показник становив 140,2 млн грн. Проте вже з лютого програма знову повноцінно запрацювала: у лютому 2018 р. аптекам компенсовано 82 млн грн., а в березні — 94,6 млн грн. Таким чином, у березні 2018 р. обсяг компенсованих аптекам коштів перевищує розраховану Урядом суму — 83,3 млн грн. Тобто, якщо програма буде й надалі реалізовуватися в такому темпі, виділених на 2018 р. коштів не вистачить. Окрім того, з липня 2018 р. планується розширення програми 4 новими МНН — азатіоприн, циклоспорин, такролімус, мікофенолова кислота та її солі. Загальний обсяг споживання цих препаратів у роздрібному та госпітальному сегментах за підсумками 2017 р. становив близько 100 тис. упаковок та 170 млн грн.

ВИСНОВКИ ТА ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

Як свідчить аналіз, за час реалізації програми «Доступні ліки» споживання препаратів, вартість яких повністю або частково відшкодовується державою, суттєво збільшилося. Також фіксується зниження їх середньозваженої вартості.

Однак на сьогодні залишається ряд невирішених питань, на яких наголошувала професійна спільнота ще з початку реалізації програми. Зокрема, це питання подвійної регуляції націнок, оскільки на препарати, що внесені до Переліку МНН, роздрібна націнка становить 15%, у той час як для інших препаратів з Національного переліку основ­них лікарських засобів (далі — Національний перелік) — 25%. При цьому під регуляцію націнок підпадають навіть ті препарати, вартість яких не відшкодовується державою.

Ще одним проблемним питанням є можливість включення в систему реімбурсації виключно лікарських засобів, які включені до Національного переліку. Таке обмеження не дає змоги пацієнтам отримувати необхідну терапію в повному обсязі. Отже, необхідно скасувати вимоги щодо включення в систему реімбурсації лише препаратів з Національного переліку, а включати до нього ліки відповідно до чинних протоколів лікування.

Окрім того, ситуація з розподіленням коштів, яка сталася в січні цього року, коли дія програми призупинилася, негативно впливає на хід її реалізації та дискредитує програму в очах пацієнтів. Уряду варто розробити механізм розподілення коштів, який би дозволяв програмі працювати без перебоїв.

Також виникають труднощі з реалізацією програми «Доступні ліки» в сільській місцевості, оскільки далеко не в кожному селі є аптечний заклад, і пацієнти, щоб отримати ліки за програмою реімбурсації, мають долати значну відстань. Наразі МОЗ надіслало в регіони лист-роз’яснення, у якому наголосило, що з точки зору законодавчого регулювання кожен фельдшер може виписувати рецепти пацієнтам із хронічними захворюваннями і відпускати ліки у фельдшерсько-акушерському пункті, якщо в селі немає аптеки.

І наостанок зазначимо, що за нинішнього споживання реімбурсованих препаратів, навіть без розширення програми, коштів, виділених на реалізацію програми в 2018 р., не вистачить, отже вже зараз необхідно опрацьовувати питання додаткового фінансування, щоб уникнути перебоїв у реалізації системи відшкодування.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!