Старі проблеми та нові вимоги до аптек: що бентежить операторів ринку?

Що краще: висвітлювати проблему чи шлях до її вирішення?
Леонід Сухоруков

13 вересня 2018 р. за ініціативою громадської спілки «Фармацевтична ліга України» відбувся круглий стіл «Нові вимоги до аптечного ритейлу: міжнародний досвід, українські реалії, експертні думки професійної фармацевтичної громадськості». У заході, який відбувся у форматі відкритого обговорення, взяли участь представники вітчизняних та зарубіжних виробників, дистриб’юторів та аптечної ланки, професійних громадських об’єднань з різних регіонів України. Учасники круглого столу обговорили найбільш гострі проблеми, які зачіпають усіх учасників фармринку, а також спробували знайти спільні рішення найактуальніших питань.

Відкриваючи засідання круглого столу, президент ГС «Фармацевтична ліга України» Михайло Пасічник зауважив, що ті недоліки, які є сьогодні у сфері обігу лікарських засобів, великою мірою стали наслідком відсутності належного контролю з боку уповноважених органів протягом останніх декількох років. Певним чином до цього призвели в тому числі й самі оператори ринку.

Приводом для зустрічі став законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійс­ненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами». Проект документа зареєстрований у Парламенті групою народних депутатів ще 12 липня цього року за № 8591, однак досі він викликає жваві дискусії серед професійної фармацевтичної спільноти.

Даний законопроект є недосконалим навіть з юридичної точки зору. Він містить багато неточностей і викликає багато зауважень. Таку позицію висловила голова правління громадської організації «Фармацевтична асоціація Дніпропетровської області» Тамара Литвиненкова. Тому, на її думку, за результатами засідання круглого столу доцільно підготувати резолюцію з відоб­раженням у ній спільного рішення з приводу даного питання.

«Прохання членів нашої асоціації — не допускати законопроект у такому вигляді взагалі до обговорення. Тим більше, що до створення цього закону не були залучені саме ті асоціації та професійні організації, які об’єднують аптеки, на діяльність яких цей закон вплине», — підкреслила Т. Литвиненкова.

На її думку, доцільно відкликати законопроект і створити робочу групу із залученням професійної спільноти для його доопрацювання. Доповідач погодилася з тим, що зміни в законодавстві потрібні й у контексті фаховості, й у контексті організації процесів. У той же час необхідно розмежовувати діяльність, пов’язану зі створенням, введенням в обіг лікарських засобів, та фармацевтичну діяльність. Відповідно, мають бути окремі закони «Про лікарські засоби» та «Про фармацевтичну діяльність».

Маючи великий професійний досвід у фармацевтичній галузі, голова ГС «Працівники фармації» Костянтин Косяченко відзначив тенденцію до посилення вимог до виробників та дистриб’юторів (наприклад запровадження GMP-сертифікації, посилення контролю якості лікарських засобів). Натомість вимоги до роздрібної ланки спрощувалися (зменшено мінімальну площу аптечних закладів, спрощено освітні вимоги), що призвело до нинішньої ситуації в аптечному сегменті.

«Мабуть, настав час розділитися: зробити закон «Про лікарські засоби», який відповідатиме європейській Директиві (2001/83/ЕС), а аптечну діяльність врегулювати іншим законодавчим актом — законом «Про фармацевтичну діяльність», — зазначив К. Косяченко.

На його думку, врешті необхідно зробити однакові правила, у тому числі фінансового характеру, як для великих аптечних мереж, так і для поодиночних аптек. «Аптека має перестати бути магазином, а стати закладом охорони здоров’я, де буде фармацевтична опіка, фармацевтична етика», — зауважив експерт, додавши, що фармації слід повернутися до того, що це спільна справа виробників, оптових компаній та аптек.

Лев Брагінський, директор фірми «Ескулап», навів результати аналізу виконання заходів з реалізації Стратегії подолання бідності, проведеного Рахунковою палатою України. Так, у 2017 р. 31,7% українців не мали коштів для купівлі призначених ліків та медичного приладдя, а 30% — для оплати послуг лікаря та лікування в стаціонарі без проведення хірургічної операції. «Ми сьогодні стикнулися зі спільною проб­лемою — вкрай низькою купівельною спроможністю населення, якого стало значно менше», — зауважив він.

«Коли ми говоримо про проблеми в аптеках, перше, що приходить у голову, — це відсутність прибутку. На цьому фоні, на який ми з вами ніяк не можемо вплинути, кожен почав тягнути простирадло на себе», — зазначив Л. Брагінський. З його точки зору, основною проблемою є не відстань між аптеками, а демпінг цін на ліки з боку великих аптечних мереж. Враховуючи зубожіле населення, невеликі аптечні мережі — поза конкуренцією. Тому, на його думку, почати потрібно дійсно зі створення однакових умов гри на фармацевтичному ринку. «Тоді виникає конкуренція: у кого вища кваліфікація, хто вміє працювати з клієнтом, хто надає кращі послуги…», — зазначив Л. Брагінський, додавши, що основним питанням, яке потребує якнайшвидшого врегулювання, є маркетингові договори.

Олена Пруднікова, голова ГО «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціа­ція «ФармРада» (ВОМФАФР), підтримала думку про те, що лібералізація вимог до аптечних закладів, за яку виступали представники роздрібного сегмента, призвела до знищення бізнесу.

Коментуючи положення законопроекту № 8591, доповідач звернула увагу на норми перехідних положень, якими встановлено 1 рік для отримання фізичними особами — підприємцями документа про вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня за спеціальністю «Фармація». На думку О. Пруднікової, якщо всі фізичні особи — підприємці підуть здобувати необхідний рівень освіти, навчальні заклади не зможуть забезпечити необхідні умови для отримання ними освіти магістерського рівня. З іншого боку, для отримання необхідного рівня освіти потрібно мати фінансові ресурси.

Займаючи активну громадянську позицію, ми повинні відповісти на питання, про кого ми говоримо: про себе чи споживача, пацієнта, для якого працюємо й якому допомагаємо. На цьому наголосив Ігор Найда, керівник ГС «Центр інновацій «Сходи в майбутнє», координатор громадської платформи «Українська медична експертна спільнота».

За його словами, доцільно консолідувати зусилля для вирішення спільних питань, наприклад опрацювання законопроекту «Про фармацевтичну діяльність». «Потрібно говорити не про проб­леми, а про бачення того чи іншого аспекту, як воно виглядатиме через 10–15 років, потім оцінювати сьогоднішній стан справ», — зазначив І. Найда.

«Якщо ми не створимо рівні умови конкуренції на ринку, усе інше, що ми зробимо, гратиме проти нас», — зауважив член правління Полтавської обласної громадської організації «Асоціа­ція працівників фармацевтичної галузі» Володимир Чопенко.

Говорячи про проект закону № 8591, доповідач зауважив, що його єдиним плюсом є те, що з’являється ціна аптечного бізнесу. Наразі ж фактично продавати нічого, ані товар, ані меб­лі великій аптечній мережі не потрібні.

Натомість мінусом законопроекту є пород­ження великої корупційної складової: хто й яким чином буде вимірювати відстань у 500 м від місця запланованого розташування аптеки до найближчої аптеки.

Старший партнер «ABSC» Кшиштоф Седлецьки зазначив, що прагнучи втілювати європейський досвід, Україна має враховувати власну специфіку. У Європі основним документом при обігу лікарських засобів є рецепт, який виконує дві функції: дозвіл на покупку лікарського засобу і фінансову в контексті програм реімбурсації. «В Україні цього немає. У зв’язку із цим застосовувати ці системи «під копірку» сенсу немає», — підкреслив він.

Ще один аспект, за яким Україна відрізняється від європейських країн, — це система реімбурсації. У Польщі близько 50% препаратів мають рецептурний статус, з них близько 40% — підлягають відшкодуванню з боку держави. В Україні ж обсяги бюджетних коштів, виділених на реімбурсацію, у загальному ринку лікарських засобів становлять близько 1% споживання.

Коментуючи введений у 2017 р. в Польщі закон «Про фармацевтичне право» щодо принципів роботи нових аптек, доповідач зазначив, що з боку аптекарів є як його прибічники, так і противники, які говорять про те, що закон дуже обмежує власників аптек.

Ознайомившись із положеннями законопроекту № 8591, К. Седлецьки зробив висновок, що він повністю скопійований з польського закону, і вважає це абсолютно неправильним.

Що стосується маркетингових договорів, то, за словами доповідача, фармація — це також бізнес. «Звичайно, ми б хотіли його бачити етичним та орієнтованим на споживача. Я хочу сподіватися, що більшість працюють саме за такими принципами. Але й є та частина бізнесу, яка хоче на ньому заробити», — зауважив К. Седлецьки.

Наостанок доповідач надав рекомендацію присутнім — поставити конкретну ціль, визначити, що саме необхідно донести до влади та фармацевтичної спільноти й яким має бути результат.

Володимир Руденко, директор громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)», доктор фармацевтичних наук, коментуючи законопроект щодо кардинальних змін аптечної ланки, зауважив, що в першу чергу він «б’є» і по фізичним особам — підприємцям, і по мережевим аптекам. Розробивши законопроект, законодавці посилаються на міжнародний досвід. АПАУ також вивчався досвід ЄС.

«Так от, хочу вам сказати, що з 28 країн Європейського Союзу у 18 державах взагалі немає регулювання у сфері аптечної діяльності», — зауважив В. Руденко, додавши, що жорст­кі вимоги до власників аптек і їх кількості встановлені у 6 країнах ЄС, у 4 країнах — визначено обмеження щодо кількості аптек, які може мати суб’єкт, але відсутні освітні вимоги до власників.

В. Руденко погодився з попередніми доповідачами щодо необхідності створення рівних правил гри. Проте такі правила вже створені, у тому числі за участю професійної громадськості, і відображені в Ліцензійних умовах. Однак постає питання, чи виконуються ці Ліцензійні умови з боку гравців ринку, і чи контролюється їх виконання з боку держави. «Сьогодні багато постулатів, які ми з вами виписали, не працюють тільки тому, що немає покарання», — підкреслив він.

Також В. Руденко погодився з тим, що не завж­ди в аптеках працюють професіонали. Але це питання можуть контролювати упов­новажені органи, навівши в ньому лад.

«Маркетингові договори дозволені нашими законами й кодексами. Це дозволено в усьому світі — такий вид додаткового заробітку для всіх видів бізнесу аптеки — це також бізнес, як би ми не хотіли це не називати», — зазначив В. Руденко.

Резюмуючи, доповідач зауважив, що АПАУ не підтримує законопроект № 8591, оскільки він несе за собою антиконституційні зміни, тотально обмежує права як пацієнтів, так і суб’єктів господарювання.

Рівні умови ведення господарської діяльності передбачені Ліцензійними умовами. На цьому наголосила Тетяна Котляр, голова правління ГС «ФАРМУКРАЇНА». Маркетингові договори — це фінансовий бік питання. «Фінансове становище будь-якого підприємця в державі дуже складне перш за все через те, що немає кредитування», — зазначила вона.

Що стосується законопроекту № 8591, то, на переконання Т. Котляр, необхідно зустрічатися з його розробниками й чітко окреслити ті ризики й наслідки для ринку і пацієнтів, які можуть виникнути в разі його прийняття.

Ольга Хмельницька, голова правління Полтавської обласної громадської організації «Асоціація працівників фармацевтичної галузі», член правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», наголосила на необхідності вести на державному рівні реєстр фармацевтичних працівників. «Ніхто не здійснює аналіз нашого професійного потенціалу. Я вважаю, що такий реєстр повинен бути», — підкреслила вона, додавши, що подібний реєстр ведеться в Польщі Національною аптечною палатою. За таких умов держава зможе контролювати виконання Ліцензійних умов аптечними закладами в частині кадрових вимог.

За результатами зустрічі учасники засідання прийняли рішення підготувати резолюцію та направити відповідні звернення і пропозиції до уповноважених органів влади. Присутні погодилися із необхідністю в подальшому проводити подібні спільні професійні зібрання.

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека

Комментарии

Антоніо 20.09.2018 9:33
Всі в ліс,Хмельницька - по дрова...
Фоп 24.09.2018 7:38
Цей закон тре було приймати 27 років тому. Але якщо зараз приймуть... Навіть не уявляю наслідків, і ці дебіли в клмітеті теж

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи