Питання щодо права провізорів на отримання пільг за шкідливі умови праці

Норма тривалості робочого часу

Ст. 50 Кодексу законів про працю України встановлює загальні норми тривалості робочого часу в Україні. Зокрема, у ч. І ст. 50 визначено, що нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 год на тиждень. У той же час ст. 51 передбачено встановлення скороченої тривалості робочого часу для окремих категорій працівників. Зокрема, до таких працівників віднесено тих, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня (далі — Перелік), затверджено постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163. Він застосовується незалежно від відомчого підпорядкування виробництв та цехів, а також від форм власності підприємств, установ і організацій.

Даний перелік включає розділи 33 та 34, які, зокрема, й відносять до робіт із шкідливими умовами праці деяких працівників аптек, аптечних баз і складів. А саме:

• завідувач (начальник) аптеки лікувально-профілактичної установи, будинку інвалідів та його заступник, що безпосередньо працюють на виготовленні та контролі ліків;
• завідувач відділу (відділення) та його заступник, не звільнені від виконання виробничих обов’язків;
• завідувач (начальник) аптеки V групи, аптечного пункту I категорії;
• провізор, укладальник-пакувальник, фармацевт, крім зайнятих тільки відпуском ліків без рецептів лікаря та інших товарів аптечного асортименту;
• завідувач відділу отруйних та наркотичних лікувальних засобів та його заступник, провізор, фармацевт, фармацевт молодший, укладальник-пакувальник, зайняті фасуванням, дробленням, відважуванням та відмірюванням отруйних та наркотичних засобів;
• фармацевт, провізор та укладальник-пакувальник, зайняті безпосередньо приготуванням, розфасуванням та контролем за медикаментами.

Отже, роботу провізора, зайнятого відпуском ліків за рецептом, віднесено до таких, що пов’язані із шкідливими умовами праці і дають право на скорочений робочий тиждень тривалістю 36 год.

Проте відповідно до п. 9 Порядку застосування Переліку, затвердженого наказом МОЗ Украї­ни від 23.03.2001 р. № 122, скорочена тривалість робочого тижня встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці. Її проведення здійснюється згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі — Порядок), затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 р. № 442, а також методичними рекомендаціями, що затверджуються Міністерством соціальної політики і Міністерством охорони здоров’я.

Атестація робочого місця

Тільки за результатами атестації за умовами праці після віднесення робочого місця до категорії такого, яке пов’язане із шкідливими умовами праці, можна підтвердити право провізора, який зайнятий відпуском лікарських засобів за рецептом, на скорочений робочий тиждень тривалістю 36 год.

П. 4 Порядку визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, її склад і повноваження визначаються наказом по підприємству. Атестація повинна проводитися в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж 1 раз на 5 років. До складу комісії має бути включено уповноваженого представника виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності останньої — уповноважену працівниками особу. Відповідальність за проведення атестації несе керівник підприємства, установи.

Метою проведення атестації є, зокрема, й встановлення ступеня шкідливості та небезпечності умов праці. Після її проведення здійснюється внесення результатів атестації в карту умов праці згідно з Інструкцією по заповненню карти умов праці при проведенні атестації робочих місць, затвердженою Міністерством праці України та Міністерством охорони здоров’я України від 27.11.1992 р. № 06-41-48. Результати атестації потрібні, зокрема, й для визначення пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій.

Державні санітарні норми та правила

Окрім вищезазначених нормативно-правових актів, у даній сфері застосовуються державні санітарні норми та правила — Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі — Гігієнічна класифікація праці), затверджені наказом МОЗ України від 08.04.2014 р. № 248.

Саме вони визначають, які умови праці вважаються шкідливими, і поділяють їх на ступені від 1-го до 4-го залежно від рівня перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працівників.

Право на щорічну додаткову відпустку

Ч. 1 ст. 7 Закону України від 15.10.1996 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» передбачено право працівників на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці. Вона надається працівникам, робота яких пов’язана з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів за Списком виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (далі — Список), затвердженим постановою КМУ від 17.10.1997 р. № 1290.

Даним Списком у розділі XVIII (роздрібна торгівля фармацевтичними товарами) для провізорів, які зайняті відпуском ліків як за рецептом, так і без нього, передбачено можливість отримання щорічної додаткової відпустки максимальною тривалістю до 7 календарних днів.

Проте вищезазначена ст. 7 Закону України «Про відпустки» встановлює необхідність визначення конкретної тривалості щорічної додаткової відпустки за колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівників у вказаних умовах.

Матеріальна допомога

Ст. 97 Кодексу законів про працю України визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі. При цьому якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник повинен погодити ці питання з представником профспілок, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим трудовим колективом органом.

Крім цього, постановою КМУ від 11.05.2011 р. № 524 визначено, що всім медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів повинна виплачуватися допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Така виплата здійснюється згідно з даною постановою під час надання основної щорічної відпустки.

Скарга на роботодавця

У разі, якщо керівник аптеки будь-якої форми власності порушує норми трудового законодавства, чим обмежує права своїх працівників, можна спробувати спершу подати письмову скаргу на його ім’я. Інколи цього достатньо для того, аби керівник дізнався про порушення та спробував виправити ситуацію. Варто пам’ятати, що така скарга складається у двох екземплярах, один з яких із відміткою про прийняття залишається у працівника. До її оформлення відсутні жодні вимоги, достатньо просто письмово викласти факти порушень, зазначити отримувача скарги, власні дані та поставити дату і підпис. Якщо керівництво відмовляється приймати скаргу, її можна надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо ж керівнику відомо про порушення, але жодних заходів після цього не було вжито, тоді час звертатися до Державної служби України з питань праці, яка здійснює контроль за додержанням норм трудового законодавства.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!