Проект наказу МОЗ України «Про затвердження Методики розрахунку вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту»

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ

Міністерство охорони здоров’я України відповідно до ст. 9 та ст.13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» повідомляє про оприлюднення проекту наказу МОЗ України «Про затвердження Методики розрахунку вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту».

Проект наказу розроблено на виконання пункту 6 Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2018 року № 334, з метою запровадження єдиної методики розрахунку вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту в закладах вищої освіти незалежно від підпорядкування та форми власності.

Прийняття наказу дозволить врегулювати суспільні відносини в сфері підготовки фахівців для галузі охорони здоров’я при організації господарської діяльності, дасть змогу залучити додаткові фінансові надходження до спеціального фонду державного бюджету. Очікуваним результатом у перспективі є посилення державного контролю за якістю вищої медичної освіти фахівців галузі знань «Охорона здоров’я», покращення якості послуг, що надаються за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

Зауваження та пропозиції приймаються Директоратом науки, інновацій, освіти та кадрів МОЗ України протягом місяця з дня оприлюднення у письмовому або електронному вигляді на адресу:

01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7.

e-mail: [email protected]

Контактні особи:

Мруга Марина Рашидівна

Кучерук Ірина Леонідівна

тел. 253-45-69

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Методики розрахунку вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту»

Мета: запровадити єдину методику розрахунку вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту в закладах вищої освіти незалежно від підпорядкування та форми власності.

1. Підстава розроблення проекту акта

Проект наказу розроблено на виконання пункту 6 Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2018 року № 334.

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Затвердження єдиної методики розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту є послідовним етапом у реалізації Плану
пріоритетних дій Уряду на 2018 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 244-р. Очікуваним результатом є посилення державного контролю за якістю вищої медичної освіти фахівців галузі знань «Охорона здоров’я», покращення якості послуг, що надаються за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

3. Суть проекту акта

Проект наказу затверджує Методику розрахунку вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту, яка визначає механізм формування вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту (далі – ЄДКІ) для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «Охорона здоров’я», здійснення якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334 «Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я».

Розрахунок вартості розробки ЄДКІ на плановий рік здійснюється окремо для кожного етапу і компонента ЄДКІ для кожної спеціальності.

Розрахунок вартості проведення ЄДКІ на плановий рік здійснюється окремо для етапу і компонента ЄДКІ для кожної спеціальності, для першого або повторного складання та, за необхідності, окремо для категорій студентів, що відрізняються формою навчання, мовою навчання.

4. Правові аспекти

У цій сфері суспільних відносин діють такі нормативно-правові акти:

Бюджетний кодекс України;

Основи законодавства України про охорону здоров’я;

• постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2018 року № 334 «Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я»;
• постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»;

Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкція щодо застосування класифікації кредитування бюджету.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація наказу не потребує додаткових витрат з місцевих та Державного бюджетів України.

6. Прогноз впливу

Проект наказу не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

Проект наказу не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери.

Реалізація проекту наказу не впливає на ринок праці.

Проект наказу є регуляторним актом.

7. Позиція заінтересованих сторін

Прогноз впливу реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін додається.

8. Громадське обговорення

У відповідності до § 42 Регламенту Кабінету Міністрів України та пункту 5 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 03 листопада 2010 року № 996, та з метою забезпечення вивчення й врахування думки громадськості Міністерством охорони здоров’я України з 11 вересня 2018 року було розпочато проведення публічного громадського обговорення проекту наказу МОЗ України «Про затвердження Методики розрахунку вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту».

Від учасників публічного громадського обговорення пропозицій та зауважень до обговорюваного проекту отримано не було.

9. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує погодження з Міністерством освіти та науки України, Міністерством фінансів України та Державною регуляторною службою України та підлягає державній реєстрацій у Міністерстві юстиції України.

10. Правова експертиза

Проект наказу потребує проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

11. Запобігання дискримінації

У проекті наказу відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

12. Запобігання корупції

У проекті наказу відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

13. Прогноз результатів

Прийняття наказу дозволить врегулювати суспільні відносини в сфері підготовки фахівців для галузі охорони здоров’я при організації господарської діяльності, дасть змогу залучити додаткові фінансові надходження до спеціального фонду державного бюджету.

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ

реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін

1. Суть проекту акта

Прийняття наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Методики розрахунку вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту» дозволить врегулювати суспільні відносини в сфері підготовки фахівців для галузі охорони здоров’я при організації господарської діяльності, дасть змогу залучити додаткові фінансові надходження до спеціального фонду державного бюджету.

2. Вплив на ключові інтереси усіх заінтересованих сторін

Проект

оприлюднений на сайті

МОЗ України 23.11.2018 р.

МІНІСТЕРСТО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

Про затвердження Методики розрахунку вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту

Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334, та з метою затвердження єдиної методики розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику розрахунку вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту, що додається.
2. Генеральному директору Директорату науки, інновацій, освіти та кадрів (Мруга М.Р.) забезпечити подання у встановленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Лінчевського О.В.

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Міністерства охорони здоров’я України

19 жовтня 2018 року № 1883

МЕТОДИКА

розрахунку вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту

 І. Загальні положення

1. Ця Методика визначає механізм формування вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту (далі – ЄДКІ) для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань

«22 Охорона здоров’я», який здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334 «Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я».

Розрахунок вартості розробки ЄДКІ на плановий рік здійснюється окремо для кожного етапу і компоненту ЄДКІ для кожної спеціальності.

Розрахунок вартості проведення ЄДКІ на плановий рік здійснюється окремо для етапу і компоненту ЄДКІ для кожної спеціальності, для першого або повторного складання та за потреби – окремо для категорій студентів, що відрізняються формою навчання, мовою навчання.

Вартість розробки та проведення компонентів ЄДКІ, крім об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту* (далі – ОСП(К)І), розраховує Державна організація «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров’я України» (далі – Центр тестування при МОЗ).

Вартість розробки та проведення ОСП(К)І розраховують заклади вищої освіти.

2. У цій Методиці терміни вживаються у таких значеннях:

контингент – розрахункова чисельність студентів закладу (закладів) вищої освіти певної спеціальності, року, форми, мови навчання, зареєстрована на складання відповідного етапу і компоненту ЄДКІ;

плановий рік – рік, який починається з 1 січня і закінчується 31 грудня року, що настає за поточним роком;

проктор – представник Центру тестування при МОЗ, який адмініструє компонент ЄДКІ у кожній аудиторії закладу вищої освіти (далі – ЗВО) відповідно до порядку, який затверджується МОЗ;

стандартизований пацієнт – особа з наявним або відсутнім захворюванням, яка навчена поводити себе як реальний пацієнт для демонстрування певних скарг, симптомів або проблем (клінічної ситуації) однаковим стандартизованим чином для об’єктивізації оцінювання студентів під час ЄДКІ;

станція ОСП(К)І – стандартизоване обладнане місце для короткочасної (5–30 хвилин) взаємодії студента з пацієнтом / клінічною ситуацією під час ОСП(К)І з метою оцінювання цільових компетентностей студента за стандартизованими сценарієм та протоколами в умовах, наближених до реальних. На станції ОСП(К)І для оцінювання студентів можуть використовуватися реальні, стандартизовані або віртуальні пацієнти, манекени, фантоми, прилади, обладнання, набори даних, ситуаційні завдання тощо.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про вищу освіту» та Постанові Кабінету Міністрів України від 23 березня 2018 року № 334 «Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я».

ІI. Розрахунок вартості розробки єдиного державного кваліфікаційного іспиту

1. Вартість розробки ЄДКІ складається з прямих, непрямих (загальновиробничих) та адміністративних витрат і розраховується за такою формулою:

Sr = Pw + NPw + Aw,

де:

Sr – вартість розробки конкретного етапу і компоненту ЄДКІ для однієї спеціальності;

Pw – прямі витрати з розробки ЄДКІ; NPw – непрямі витрати з розробки ЄДКІ;

Aw – адміністративні витрати з розробки ЄДКІ.

2. До прямих належать витрати, пов’язані з розробкою ЄДКІ, що безпосередньо включені до виробничої собівартості:

Pw = ZPp + ESVp + Mw + Dw,

де:

Pw – прямі витрати;

ZPp – оплата праці працівників, залучених до розробки ЄДКІ; ESVp – нарахування на оплату праці;

Mw – матеріальні витрати;

Dw – інші прямі витрати з розробки ЄДКІ.

У витратах на оплату праці працівників (професорсько-викладацького складу, фахівців з оцінювання, технологів, психометристів, консультантів, експертів, аналітиків, лекторів, дослідників, стандартних пацієнтів, перекладачів, інших працівників), залучених до розробки ЄДКІ, враховуються розміри посадових окладів, ставок заробітної плати (у тому числі погодинної оплати), підвищення, доплати, надбавки та інші виплати, визначені відповідними нормативно-правовими актами.

Витрати на оплату праці включають оплату праці працівників, які не перебувають у штаті, але залучені до розробки ЄДКІ. Оплата праці таких працівників здійснюється на підставі трудових та цивільно-правових договорів.

Кількість працівників відповідної кваліфікації, залучених до розробки ЄДКІ з відповідними розмірами посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати, ставок погодинної оплати), а також кількість годин або обсяг їх роботи визначаються виходячи із загального обсягу виконуваних робіт та норм тривалості робочого часу.

Нарахування на оплату праці працівників ESVp здійснюються у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Матеріальні витрати Mw складаються з витрат на матеріально- технічне забезпечення, безпосередньо пов’язане з розробкою ЄДКІ, у тому числі на придбання реактивів, сировини, матеріалів, інвентарю, інструментів, виробів медичного призначення, медикаментів, запасних частин, апаратного та програмного забезпечення, витратних матеріалів до комп’ютерної та оргтехніки, канцелярських товарів, бланкової та навчальної документації, методичної та фахової літератури, передплату періодичних видань. Для кількісної оцінки матеріальних витрат використовуються норми витрат матеріалів, затверджені Центром тестування при МОЗ або ЗВО відповідно.

Інші прямі витрати Dw складаються з витрат на оплату службових відряджень, витрат на друк та тиражування, на захист інформації, на охорону та збереження конфіденційності екзаменаційних матеріалів, на оплату послуг організацій, залучених до розробки ЄДКІ.

3. До непрямих (загальновиробничих) належать витрати на обслуговування та управління, які не можуть бути віднесені до розробки конкретного етапу і компоненту ЄДКІ:

NPw = ZPnp + ESVnp + Fnp + Gnp,

де:

NPw – непрямі витрати з розробки ЄДКІ; ZPnp – оплата праці інших працівників; ESVnp – нарахування на заробітну плату;

Fnp – експлуатаційні витрати з розробки ЄДКІ;

Gnp – інші загальновиробничі витрати з розробки ЄДКІ.

Експлуатаційні витрати з розробки та проведення ЄДКІ розраховуються виходячи із загальних фактичних або планових витрат і розподіляються пропорційно площам приміщень, які використовувались з метою розробки та проведення ЄДКІ та витрат часу на розробку ЄДКІ. Склад експлуатаційних витрат визначається відповідно до вимог чинного законодавства.

До інших загальновиробничих витрат належать витрати на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у межах встановлених норм споживання, канцелярські витрати, витрати на електротовари, охорону праці, транспортні послуги, оренду, проведення поточного ремонту, технічного огляду і технічного обслуговування.

4. До адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування Центру тестування при МОЗ або ЗВО відповідно:

Aw = ZPaw + ESVaw + Iaw,

де:

Aw – адміністративні витрати, пов’язані з розробкою ЄДКІ;

ZPaw – оплата праці адміністративного персоналу, пропорційно часу розробки ЄДКІ;

ESVaw– нарахування на заробітну плату адміністративного персоналу;

Iaw – інші адміністративні витрати з розробки ЄДКІ.

До інших адміністративних витрат належать витрати на програмне забезпечення, отримання необхідних ліцензій та дозволів, пожежну і сторожову охорону, оплата послуг зв’язку, засобів сигналізації.

IІI. Розрахунок вартості проведення інтегрованого тестового іспиту «КРОК» та вартості іспиту з англійської мови професійного спрямування

1. Розрахунок вартості проведення інтегрованого тестового іспиту «КРОК» та іспиту з англійської мови професійного спрямування** здійснюються за єдиною методикою.

Вартість проведення тестового іспиту «КРОК» та іспиту з англійської мови професійного спрямування (далі – іспити) на одного студента включає всі видатки на функціонування повного циклу стандартизованого тестування, крім видатків на його розробку.

Вартість проведення іспитів розраховує Центр тестування при МОЗ щороку на кожний іспит окремо, який проводить відповідно до Графіка, затвердженого МОЗ. Вартість проведення іспитів визначається на одного студента окремо для кожної спеціальності, етапу ЄДКІ, форми та мови навчання, основного і повторного складання, а також залежно від тривалості, умов проведення та реєстрації, кількості осіб певної категорії, які одночасно складають іспит.

2. Вартість проведення іспитів на одного студента / інтерна складається з прямих, непрямих (загальновиробничих) і адміністративних витрат і розраховується за такою формулою:

Skr = (Pw1/N1 + Pw2/N2 + Pw3/N3 + NPw/N3) * Kinf,

де:

Skr  – вартість проведення окремого іспиту для одного студента/інтерна з урахуванням конкретної спеціальності, етапу, контингенту, форми та мови навчання, основного чи повторного складання;

Pw1 – прямі витрати, пов’язані з проведенням окремого іспиту для конкретної спеціальності, етапу, контингенту, форми та мови навчання, основного чи повторного складання;

Pw2 – прямі витрати, пов’язані із забезпеченням захисту та закритості екзаменаційних матеріалів іспитів;

Pw3 – прямі витрати з оплати праці на забезпечення функціонування повного циклу стандартизованого тестування для загального контингенту студентів, які складають іспити, у році, що передує плановому;

NPw – непрямі та адміністративні витрати для загального контингенту студентів, які складають іспити, у році, що передує плановому;

N1 – кількість осіб (студентів / інтернів), що складали іспит у році, що передує плановому, з конкретної спеціальності, етапу, контингенту, форми та мови навчання, основного чи повторного складання;

N2 – кількість осіб (студентів / інтернів), які складали окремі іспити одночасно з обрахованим іспитом, у році, що передує плановому;

N3– загальна кількість осіб (студентів / інтернів), що складали іспити, у році, що передує плановому;

Kinf – прогнозований рівень інфляції на плановий рік.

3. До прямих витрат (Pw1), пов’язаних з проведенням окремого іспиту для конкретної спеціальності, етапу, контингенту, форми та мови навчання, основного чи повторного складання, належать витрати, що безпосередньо включені до виробничої собівартості:

Pw1 = P1 + P2 + P3 + P4 +P5,

де:

Pw1 – прямі витрати;

P1 – витрати на виготовлення екзаменаційних буклетів / друк екзаменаційних буклетів для проведення окремого іспиту;

P2 – витрати на виготовлення бланку відповідей; P3 – витрати на виготовлення та друк сертифікатів;

P4 – матеріальні та інші прямі витрати на проведення іспиту; P5 – витрати на організацію та проведення іспиту прокторами.

Витрати P1 на виготовлення екзаменаційних буклетів / друк екзаменаційних буклетів включають роботи із забезпечення технологічного процесу виготовлення одного варіанту екзаменаційного буклета з таких основних етапів:

• набір екзаменаційного тесту, що передбачає відбір тестових завдань з екзаменаційного банку кожного іспиту відповідно до затвердженої структури змісту іспиту;
• переклад набраного екзаменаційного тесту відповідно до мови навчання студента у ЗВО та його редагування. Мову екзаменаційного тесту замовляє ЗВО, як правило, українську, російську або англійську;
• верстка та формування електронного макета екзаменаційного буклета та його обкладинки;
• друк екзаменаційного буклета.

Відповідно до технологічного циклу на кожен іспит виготовляється різна кількість варіантів екзаменаційного буклету для одного тесту, що зумовлює вибір методу друку / виготовлення буклетів.

Виготовлення екзаменаційних буклетів включає витрати на брошурування, маркування та пакування екзаменаційних буклетів відповідно до вимог підприємства, яке надає послуги спеціального зв’язку щодо забезпечення збереження екзаменаційних матеріалів та унеможливлення доступу до них.

Витрати P2 включають у себе витрати на виготовлення спеціальних бланків відповідей для комп’ютерного сканування результатів тестування друкарським способом шляхом оплати послуг у суб’єктів господарювання, що надають послуги з виготовлення поліграфічної продукції.

Витрати P3 включають у себе витрати на виготовлення бланків сертифіката про результати складання іспиту друкарським способом шляхом придбання відповідних послуг у суб’єктів господарювання, що надають послуги з виготовлення поліграфічної продукції, та витрати на друк результатів складання іспиту кожного студента / інтерна на бланку сертифіката.

Матеріальні та інші прямі витрати P4 на проведення іспиту включають витрати на придбання спеціальних олівців, канцелярського приладдя, друк та тиражування актів, протоколів, інструкцій та інших документів, на оплату послуг сторонніх організацій.

Витрати P5 на організацію та проведення іспиту прокторами, залученими на підставі трудових та цивільно-правових угод, включають витрати на оплату винагороди за проведення іспиту у ЗВО, встановлені законодавством відрахування на єдиний соціальний внесок, вартість проїзду в обидва боки, відшкодування згідно із законодавством витрат, понесених у зв’язку з відрядженням (добові виплачуються за кожен день перебування працівника у відрядженні, включаючи день вибуття та день прибуття).

Під час урахування прямих витрат (P1) у вартості проведення іспиту на одного студента вони діляться на кількість осіб, що складали відповідний окремий іспит у році, що передує плановому.

4. До прямих витрат (Pw2), пов’язаних із забезпеченням захисту та закритості екзаменаційних матеріалів іспитів, належать витрати, що безпосередньо включені до виробничої собівартості:

Pw2 = P6 + P7 + P8,

де:

Pw2 – прямі витрати;

P6 – витрати на забезпечення безпеки під час доставки конфіденційних екзаменаційних матеріалів іспиту до ЗВО;

P7 – витрати на забезпечення безпеки під час проведення іспиту

«КРОК»;

P8 – матеріальні та інші прямі витрати на забезпечення безпеки.

Витрати P6 на доставку екзаменаційних матеріалів до ЗВО із забезпеченням їх конфіденційності здійснюються шляхом залучення підприємства, яке надає послуги спеціального зв’язку, відповідно до вимог чинного законодавства.

Витрати P7 на забезпечення громадської безпеки під час проведення іспитів у ЗВО та запобігання пронесення до аудиторій недозволених пристроїв здійснюються шляхом залучення поліції охорони Національної поліції, відповідно до вимог чинного законодавства.

Матеріальні та інші прямі витрати P8 для забезпечення безпеки включають витрати на матеріали для забезпечення конфіденційності та закритості тестових матеріалів (захисні номерні сейф-пакети із захисним клапаном одноразового використання, контейнери для буклетів, бандажувальна стрічка, скоби, плівка для запаювання, крафт-папір, пакувальний скотч, захисна етикетка, спеціальне обладнання тощо).

Під час урахування прямих витрат (Pw2) у вартості проведення іспиту на одного студента вони діляться на кількість осіб, що складали різні окремі іспити одночасно з обрахованим іспитом у році, що передує плановому.

5. До прямих витрат (Pw3), пов’язаних із забезпеченням функціонування повного циклу стандартизованого тестування іспитів, належать витрати, що безпосередньо включені до виробничої собівартості, і включають витрати на оплату праці виробничих працівників, не включених до інших розділів:

Pw3 = P9 + P10,

де:

Pw3 – прямі витрати;

P9 – оплата праці працівників, які залучені до забезпечення функціонування повного циклу стандартизованого тестування;

P10 – нарахування на оплату праці;

У витратах на оплату праці працівників для забезпечення функціонування повного циклу стандартизованого тестування (технологи, логісти, експерти, аналітики, працівники, що забезпечують програмно- комп’ютерний супровід технологічного циклу, інші працівники), враховуються розміри посадових окладів, ставок заробітної плати (у тому числі погодинної оплати), підвищення, доплати, надбавки та інші виплати обов’язкового характеру, визначені відповідними нормативно-правовими актами.

Кількість працівників відповідної кваліфікації, що забезпечують функціонування повного циклу стандартизованого тестування з відповідними розмірами посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати, ставок погодинної оплати), а також кількість годин або обсяг їх роботи визначаються виходячи із загального обсягу виконуваних робіт та затверджених нормативів навантаження або витрат часу. За відсутності затверджених норм зазначені показники визначаються розрахунком.

Нарахування на оплату праці працівників P10 здійснюються у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Під час урахування прямих витрат (Pw3) у вартості проведення іспиту на одного студента вони діляться на загальну кількість осіб, що складали іспити у році, що передує плановому.

6. До непрямих NPw (загальновиробничих) та адміністративних витрат належать витрати, які не можуть бути віднесені до проведення конкретного іспиту:

NPw = NP1 + NP2 + NP3 + NP4 + NP5 + NP6,

де:

NPw – непрямі витрати з проведення іспитів;

NP1 – витрати на оплату послуг організацій залучених до проведення іспиту;

NP2 – поштові витрати, витрати на канцтовари, господарчі товари; NP3 – витрати на оплату послуг зв’язку;

NP4 – адміністративні витрати;

NP5 – витрати на оновлення програмного, матеріально-технічного забезпечення;

NP6 – витрати на амортизацію.

Витрати на оплату послуг організацій, залучених до проведення іспиту NP1 включають професійні послуги (юридичні, нотаріальні), здійснення технічного обслуговування та ремонту технічного обладнання Центру тестування при МОЗ, обслуговування комп’ютерного ведення бухгалтерського обліку.

Поштові витрати, витрати на канцтовари та господарчі товари NP2 включають витрати на доставку кореспонденції, періодичну підписку, канцелярські, господарчі та інші товари для забезпечення діяльності Центру тестування при МОЗ.

Витрати на оплату послуг зв’язку NP3 включають витрати на телефонний зв’язок, послуги доступу до мережі Інтернет, інформаційно- технічні послуги з хостингу тощо.

Адміністративні витрати NP4 включають загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління організацією: витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятими організацією системами оплати праці та колективним договором; витрати на службові відрядження; витрати на утримання необоротних активів загальногосподарського використання (ремонт, охорону, комунальні послуги); податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі; плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; інші витрати загальногосподарського призначення.

Витрати на оновлення програмного, матеріально-технічного забезпечення, інші капітальні витрати NP5 для ведення діяльності Центру тестування розраховуються на рівні 5 відсотків від доходу Центру тестування за минулий рік.

Витрати на амортизацію NP6 основних засобів та знос нематеріальних активів у сумі амортизаційних відрахувань визначаються щомісяця за нормами, які встановлює бухгалтерський та податковий облік, а саме розрахованими виходячи з їх первинної вартості та строку корисного використання, але не більше десяти років безперервної експлуатації.

ІV. Розрахунок вартості проведення об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту

1. Вартість проведення ОСП(К)І ураховує всі видатки, крім видатків на розробку.

Вартість проведення ОСП(К)І розраховують ЗВО щороку окремо для кожної спеціальності, форми та мови навчання, основного чи повторного складання, а також залежно від тривалості, умов проведення та реєстрації, кількості осіб певної категорії, які одночасно складають ОСП(К)І.

Вартість проведення ОСП(К)І визначається на одного студента.

2. Вартість проведення об’єктивного ОСП(К)І складається з прямих, непрямих (загальновиробничих), адміністративних та капітальних витрат. Вартість проведення ОСП(К)І розраховується за такою формулою:

So = Pw + NPw + Aw + Kw,

де:

So – вартість проведення ОСП(К)І для одного студента; Pw – прямі витрати з проведення ОСП(К)І;

NPw – непрямі витрати з проведення ОСП(К)І;

Aw – адміністративні витрати з проведення ОСП(К)І; Kw – капітальні витрати.

3. До прямих належать витрати, пов’язані з проведенням ОСП(К)І, що безпосередньо включені до виробничої собівартості:

Pw = ZPp + ESVp + Mw + Sw + Dw,

де:

Pw – прямі витрати;

ZPp – оплата праці працівників, залучених до проведення ОСП(К)І; ESVp – нарахування на оплату праці;

Mw – матеріальні витрати; Sw – амортизація;

Dw – інші прямі витрати з проведення ОСП(К)І.

У витратах на оплату праці працівників (професорсько-викладацького складу, стандартних пацієнтів, лаборантів, інших працівників), залучених до проведення ОСП(К)І, враховуються розміри посадових окладів, ставок заробітної плати (у тому числі погодинної оплати), підвищення, доплати, надбавки та інші виплати визначені відповідними нормативно-правовими актами.

У витратах на оплату праці враховується оплата праці працівників, які не перебувають у штаті, але залучені до проведення ОСП(К)І. Оплата праці таких працівників здійснюється на підставі трудових та цивільно-правових договорів.

Кількість працівників відповідної кваліфікації, залучених до проведення ОСП(К)І з відповідними розмірами посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати, ставок погодинної оплати), а також кількість годин або обсяг їх роботи визначаються виходячи з кількості станцій ОСП(К)І, затверджених нормативів тривалості виконання станцій студентами та затверджених нормативів навантаження або витрат часу працівників. За відсутності затверджених норм зазначені показники визначаються розрахунком.

Нарахування на оплату праці працівників ESVp здійснюються у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Матеріальні витрати Mw враховують матеріально-технічне забезпечення, безпосередньо пов’язане з проведення ОСП(К)І, у тому числі на придбання реактивів, сировини, матеріалів, інвентарю, інструментів, виробів медичного призначення, медикаментів, запасних частин, апаратного та програмного забезпечення, витратних матеріалів до комп’ютерної та оргтехніки, канцелярських товарів, бланкової та навчальної документації тощо. Для кількісної оцінки матеріальних витрат використовуються норми витрат матеріалів на кожну станцію, затверджені ЗВО.

До амортизаційних витрат Sw на проведення ОСП(К)І включаються витрати на амортизацію основних засобів, зокрема манекенів, фантомів, симуляторів, навчального обладнання, приладів, меблів, комп’ютерної та оргтехніки. Розрахунок амортизації здійснюється згідно з чинним законодавством.

Інші прямі витрати Dw включають у себе витрати на оренду приміщень для проведення ОСП(К)І, на друк та тиражування, на проведення поточного ремонту основних фондів, що використовуються для ОСП(К)І, на захист інформації, на охорону та збереження конфіденційності екзаменаційних матеріалів, на оплату послуг організацій, залучених до проведення ОСП(К)І.

4. До непрямих (загальновиробничих) належать витрати, які не можуть бути віднесені до проведення конкретного іспиту ОСП(К)І:

NPw = ZPnp + ESVnp + Fnp + Gnp,

де:

NPw – непрямі витрати з проведення ОСП(К)І; ZPnp – оплата праці інших працівників; ESVnp – нарахування на заробітну плату;

Fnp – експлуатаційні витрати з проведення ОСП(К)І;

Gnp – інші загальновиробничі витрати з проведення ОСП(К)І.

Експлуатаційні витрати з проведення ОСП(К)І розраховуються виходячи із загальних фактичних витрат і розподіляються пропорційно площам приміщень, які використовувались із метою проведення ОСП(К)І та витрат часу на проведення ОСП(К)І. Склад експлуатаційних витрат визначається відповідно до вимог чинного законодавства.

До інших загальновиробничих витрат належать витрати на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у межах встановлених норм споживання, канцелярські витрати, витрати на електротовари, охорону праці, транспортні послуги, оренду, проведення поточного ремонту, технічного огляду і технічного обслуговування.

5. До адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування ЗВО:

Aw = ZPaw + ESVaw + Iaw,

де:

Aw – адміністративні витрати, пов’язані з проведенням ОСП(К)І;

ZPaw – оплата праці адміністративного персоналу, пропорційно часу проведення ОСП(К)І;

ESVaw – нарахування на заробітну плату адміністративного персоналу;

Iaw – інші адміністративні витрати з проведення ОСП(К)І.

До інших адміністративних витрат належать витрати на програмне забезпечення, оплата послуг зв’язку, засобів сигналізації, отримання необхідних ліцензій та дозволів, пожежну і сторожову охорону, витрати на відрахування профспілковим організаціям відповідно до законодавства.

6. До капітальних витрат Kw належить придбання або створення основних засобів, зокрема манекенів, фантомів, симуляторів, навчального обладнання, приладів, меблів, комп’ютерної та оргтехніки.

Капітальні витрати враховуються у розмірі до 10 відсотків в межах вартості проведення ОСП(К)І, визначеної відповідно до цієї Методики.

V. Розрахунок вартості проведення міжнародного іспиту з основ медицини

1. Розрахунок вартості проведення міжнародного іспиту з основ медицини (далі – міжнародний іспит) базується на використанні готового міжнародного іспиту.

Для проведення ЄДКІ для спеціальностей «Медицина» та «Педіатрія» використовується міжнародний іспит, розроблений іноземною агенцією. Іноземна агенція розробник міжнародного іспиту надає послуги із забезпечення доступу до матеріалів, протоколів та результатів міжнародного іспиту для Центру тестування при МОЗ як спеціально уповноваженій державній організації для встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти.

Вартість послуг іноземної агенції визначається виходячи з обсягу та змісту запланованих послуг, обсягу контингенту студентів з різними мовами навчання, формату тестування – паперового чи електронного.

Вартість проведення міжнародного іспиту розраховується Центром тестування при МОЗ окремо для кожного етапу, форми та мови навчання, основного і повторного складання, формату тестування (паперового чи електронного), а також залежно від тривалості, умов проведення та реєстрації, кількості осіб певної категорії, які одночасно складають міжнародний іспит.

Розрахунок вартості проведення міжнародного іспиту залежить від цінових пропозицій, нормативів та вимог іноземної агенції щодо проведення міжнародного іспиту.

2. Вартість проведення міжнародного іспиту складається з прямих, непрямих (загальновиробничих), адміністративних та капітальних витрат і розраховується за такою формулою:

Sif = Pw + NPw + Aw + Kw,

де:

Sif – вартість проведення міжнародного іспиту для одного студента з урахуванням конкретного етапу, контингенту, основного чи повторного складання;

Pw – прямі витрати з проведення міжнародного іспиту; NPw – непрямі витрати з проведення міжнародного іспиту;

Aw – адміністративні витрати з проведення міжнародного іспиту; Кw – капітальні витрати.

3. До прямих належать витрати, пов’язані з проведенням ОСП(К)І, що безпосередньо включені до виробничої собівартості:

Pw = Ар + ZPp + ESVp + Mw + Dw,

де:

Pw – прямі витрати;

Ар – витрати на оплату послуг іноземної агенції для проведення міжнародного іспиту;

ZPp – оплата праці працівників, залучених до проведення міжнародного іспиту;

ESVp – нарахування на оплату праці; Mw – матеріальні витрати;

Dw – інші прямі витрати з проведення міжнародного іспиту.

Витрати на оплату послуг іноземної агенції для проведення міжнародного іспиту Ap враховують придбання доступу до готових екзаменаційних матеріалів, які належать іноземній агенції та інших погоджених послуг, необхідних для проведення міжнародного іспиту, а також відповідні податки і збори.

У витратах на оплату праці працівників (технологів, логістів, прокторів, інших працівників), злучених до проведення міжнародного іспиту, враховуються розміри посадових окладів, ставок заробітної плати (у тому числі погодинної оплати), підвищення, доплати, надбавки та інші виплати обов’язкового характеру, визначені відповідними нормативно-правовими актами.

У витратах на оплату праці враховується оплата праці працівників, які не перебувають у штаті, але залучені до проведення міжнародного іспиту. Оплата праці таких працівників здійснюється на підставі трудових та цивільно-правових договорів.

Кількість працівників відповідної кваліфікації, залучених до проведення міжнародного іспиту з відповідними розмірами посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати, ставок погодинної оплати), а також кількість годин або обсяг їх роботи визначаються виходячи із затверджених нормативів навантаження або витрат часу працівників. За відсутності затверджених норм зазначені показники визначаються розрахунком.

Нарахування на оплату праці працівників ESVp здійснюються у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Матеріальні витрати Mw враховують матеріально-технічне забезпечення, безпосередньо пов’язане з проведенням міжнародного іспиту, у тому числі витрати на придбання матеріалів, інвентарю, інструментів, запасних частин, апаратного та програмного забезпечення, витратних матеріалів до комп’ютерної та оргтехніки, спеціальних олівців, інших канцелярських товарів, бланкової та навчальної документації, на матеріали для забезпечення конфіденційності та закритості тестових матеріалів. Для кількісної оцінки матеріальних витрат використовуються норми витрат матеріалів, затверджені Центром тестування при МОЗ.

Інші прямі витрати Dw включають у себе витрати на оплату службових відряджень прокторам, спостерігачам та співробітникам, оренду приміщень для проведення міжнародного іспиту, на друк та тиражування, на проведення поточного ремонту основних фондів, що використовуються для міжнародного іспиту, на захист інформації, на охорону та збереження конфіденційності екзаменаційних матеріалів, на оплату послуг поліції охорони Національної поліції, підприємства, яке надає послуги спеціального зв’язку, та підприємств міжнародного зв’язку, інших організацій, залучених до проведення міжнародного іспиту з основ медицини, відповідно до вимог чинного законодавства.

4. До непрямих (загальновиробничих) належать витрати, які не можуть бути віднесені до проведення конкретного міжнародного іспиту:

NPw = ZPnp + ESVnp + Fnp + Gnp,

де:

NPw – непрямі витрати з проведення міжнародного іспиту; ZPnp – оплата праці інших працівників;

ESVnp – нарахування на заробітну плату;

Fnp – експлуатаційні витрати з проведення міжнародного іспиту;

Gnp – інші  загальновиробничі  витрати  з  проведення міжнародного

Експлуатаційні витрати з проведення міжнародного іспиту розраховуються виходячи із загальних фактичних або планових витрат і розподіляються пропорційно площам приміщень, які використовувались для проведення міжнародного іспиту та витрат часу на проведення міжнародного іспиту. Склад експлуатаційних витрат визначається відповідно до вимог чинного законодавства.

До інших загальновиробничих витрат належать витрати на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у межах встановлених норм споживання, канцелярські витрати, витрати на електротовари, охорону праці, транспортні послуги, оренду, проведення поточного ремонту, технічного огляду та технічного обслуговування.

5. До адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування Центру тестування при МОЗ:

Aw = ZPaw + ESVaw + Iaw,

де:

Aw – адміністративні витрати, пов’язані з проведенням міжнародного іспиту;

ZPaw – оплата праці адміністративного персоналу, пропорційно часу проведення міжнародного іспиту;

ESVaw – нарахування на заробітну плату адміністративного персоналу;

Iaw – інші адміністративні витрати з проведення міжнародного іспиту. До інших адміністративних витрат належать витрати на програмне забезпечення, отримання необхідних ліцензій та дозволів, пожежну і сторожову охорону, оплата послуг зв’язку, засобів сигналізації.

6. До капітальних витрат Кw на проведення міжнародного іспиту включаються витрати на придбання основних засобів, зокрема системи захисту інформації, обладнання для ідентифікації осіб, апаратно-програмних комплексів, пристроїв для збереження конфіденційності екзаменаційних матеріалів, приладів, меблів, комп’ютерної та оргтехніки та їх амортизацію. Капітальні витрати враховуються у розмірі до 2 відсотків в межах вартості проведення міжнародного іспиту, визначеної відповідно до цієї Методики.

* Об’єктивний структурований практичний (клінічний) іспит проводиться з 1 січня 2019 року.

**До 1 вересня 2019 р. оцінюється рівень професійної компетентності з іноземної мови професійного спрямування, яку вивчав студент у закладі вищої освіти.

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Методики розрахунку вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту»

І. Визначення проблеми

На сьогодні в Україні прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334 “Про затвердження порядку здійснення єдиного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань “22 Охорона здоров’я” (далі – Постанова), відповідно до якої з 2019 року атестація здобувачів освітнього ступеня магістра за спеціальностями галузі знань “22 Охорона здоров’я” здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту (далі – ЄДКІ), який складається з таких компонентів: інтегрований тестовий іспит “КРОК” (далі – іспит “КРОК”); об’єктивний структурований практичний (клінічний) іспит (далі – ОСП(К)І); міжнародний іспит з основ медицини; іспит з англійської мови професійного спрямування. Видатки на розроблення ЄДКІ здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на зазначену мету. Фінансування проведення всіх компонентів ЄДКІ для осіб, що навчаються за рахунок державного бюджету, здійснюється в межах видатків державного бюджету. Видатки на проведення ЄДКІ для осіб, що навчаються за кошти фізичних чи юридичних осіб, включаються у вартість навчання здобувача.

ЄДКІ як сучасний інструмент оцінювання перевіряє рівень знань студентів, що сприятиме випуску з закладів вищої освіти кваліфікованих лікарів.

Загалом впровадження ЄДКІ вирішує такі важливі завдання для нової якості медосвіти: об’єктивна екзаменація професійних знань у студентів- медиків: відбувається перевірка теоретичних та практичних знань; інтеграція української медицини в світову, адже складові ЄДКІ перевіряють універсальні знання, яким повинен володіти лікар у будь-якій країні світу; зменшення корупційних ризиків, оскільки міжнародний іспит з основ медицини неможливо купити; сприяння випуску з університету мотивованого та фахового лікаря, який не відрізняється від професійного лікаря за кордоном.

Низький рівень якості медичної освіти потребує позитивних змін. Розвиток медичної освіти є важливим для реформування медичної сфери: від якості освіти лікаря залежить якість медичних послуг для пацієнтів у майбутньому.

Однак на сьогодні відсутня єдина методика розрахунку вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту в закладах вищої освіти незалежно від підпорядкування та форми власності, що передбачено самою Постановою.

Отже, виникла потреба у запровадженні механізму формування вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту (далі – ЄДКІ) для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я».

Розрахунок вартості розробки ЄДКІ на плановий рік здійснюється окремо для кожного етапу і компоненту ЄДКІ для кожної спеціальності. Розрахунок вартості проведення ЄДКІ на плановий рік здійснюється окремо для етапу і компоненту ЄДКІ для кожної спеціальності, для першого або повторного складання та, за необхідності, окремо для категорій студентів, що відрізняються формою навчання, мовою навчання.

Вартість розробки та проведення ОСП(К)І, як компоненту ЄДКІ, розраховується закладами вищої освіти самостійно на підставі цієї Методики.

ОСП(К)І перевіряє не лише практичні навички студента, здобуті під час навчання (уміння проводити медичні маніпуляції та спілкуватися з пацієнтами), а й психологічну готовність майбутнього лікаря допомагати людям, застосовуючи отримані теоретичні знання. Іспит відбувається у форматі квесту, під час якого буде необхідно пройти кілька точок – станцій, де моделюватимуться різноманітні ситуації. Студенти послідовно переходитимуть від станції до станції, виконуючи маніпуляції та взаємодіючи з реальними або стандартизованими пацієнтами. Такий іспит буде проводитися безпосередньо закладами вищої освіти, проте Міністерство охорони здоров’я розробить докладні інструкції щодо оцінювання результатів і загального порядку його проведення. Студенти “Стоматології”, складатимуть ОСП(К)І на 5 курсі, а спеціальності “Медицина”, “Педіатрія” та “Фізична терапія, ерготерапія” на 6 курсі.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

Регуляторні акти, які б могли розв’язати дану проблему, відсутні.

ІІ. Цілі державного регулювання

Цілями державного регулювання є запровадження єдиного механізму формування вартості ЄДКІ на одного студента окремо для кожної спеціальності, етапу ЄДКІ, форми та мови навчання, основного і повторного складання, а також залежно від тривалості, умов проведення та реєстрації, кількості осіб певної категорії, які одночасно складають іспит.

III. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

1. Визначення альтернативних способів

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Оцінка сумарних витрат за альтернативами

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

1. Механізм дії регуляторного акта.

Наказ надасть можливість суб’єкту господарювання здійснювати розрахунок вартості ЄДКІ для здобувачів вищої освіти за єдиною Методикою.

2. Організаційні заходи впровадження регуляторного акта в дію.

Ризики впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акта відсутні. Негативний вплив у разі очікуваних наслідків дії акта не прогнозується.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Враховуючи, що здобувачі вищої освіти вперше будуть здавати ОСП(К)І, як компонент ЄДКІ, у 2021 році, то необхідні кошти будуть передбачені у Державному бюджеті на відповідний рік.

М-Тест додається.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта Запропонований термін дії акта:

• безстроково
• Обґрунтування запропонованого терміну дії акта:
• Відповідно до Постанови ЄДКІ запроваджено на постійній основі. Зміна терміну дії акту можлива в разі зміни правових актів, на виконання вимог яких базується наказ.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Досягнення цілі державного регулювання, задля якого пропонується акт, може бути охарактеризовано наступними кількісними та якісними показниками, значення яких має змінитися за вимірюваний період:

1) розмір надходжень до державного бюджету, пов’язаних з дією акта;

2) кількість суб’єктів господарювання та / або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;

3) розмір коштів, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та / або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта;

4) час, що витрачатиметься суб’єктами господарювання та / або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта;

5) рівень поінформованості суб’єктів господарювання та / або фізичних осіб з основних положень акта;

6) кількість пропозицій по вдосконаленню Методики розрахунку вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту від закладів вищої освіти;

7) обсяг видатків державного бюджету, закладених на плановий рік закладами вищої освіти.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Строки проведення базового відстеження результативності дії регуляторного акта:

через 1 рік після набрання чинності

Строки проведення повторного відстеження результативності дії регуляторного акта:

через 2 роки після набрання чинності

Метод проведення відстеження результативності:

Статистичний, шляхом аналізу пропозицій по вдосконаленню Методики розрахунку вартості розробки та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту від закладів вищої освіти та обсягу видатків державного бюджету, закладених на плановий рік закладами вищої освіти.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності:

Статистичні

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!