ДРС назвала найчастіші порушення, які допускали органи ліцензування в 2018 р.

Державна регуляторна служба України (ДРС) узагальнила типові порушення, які найчастіше допускали органи ліцензування у 2018 р. і на які суб’єкти господарювання скаржилися до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при ДРС (далі — Рада).

У відомстві підкреслюють, що рішення Ради є обов’язковими для розгляду ДРС і підстава для видання ним розпорядження про задоволення апеляції чи про відхилення апеляції та/або розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Розпорядження ДРС, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами — підприємцями.

При цьому оскарження розпоряджень ДРС, виданих на підставі рішення Ради, до суду не звільняють органи ліцензування від обов’язку виконати таке розпорядження. Разом з тим у відомстві повідомляють, що органи ліцензування оскаржують розпорядження ДРС у судовому порядку.

Зокрема, до типових порушень органів ліцензування в ДРС виокремили порушення:

1) вимог Закону України від 02.03.2015 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», а саме:

  • у повідомленні про прийняття рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду не зазначався вичерпний перелік і опис підстав для прийняття такого рішення та пропозиції щодо усунення відповідних недоліків, які повинні бути викладені в чіткій і однозначній формі;
  • у рішенні про відмову у видачі ліцензії також не зазначався перелік та опис підстав (обґрунтування) для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії. Не зазначалися і пропозиції щодо усунення відповідних недоліків, які мають бути викладені в однозначній, зрозумілій та достатній для виконання здобувачем ліцензії формі;
  • перевищено строк (10 робочих днів з дня одержання органом ліцензування заяви про отримання ліцензії) прийняття рішення про видачу ліцензії;
  • ненадання ліцензіатом до органу ліцензування відомостей щодо приведення здійснюваної господарської діяльності у відповідності з новими або чинними ліцензійними умовами;
  • ненадання письмової вимоги посадових осіб органу ліцензування про надання документів, інформації та відповідного підтвердження про її вручення ліцензіату;
  • перевищено встановлений термін, відповідно до якого орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії (більше 5 робочих днів);
  • невидання належного акта, який є підставою для анулювання ліцензії.

2) вимог Закону  України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме:

  • порушення принципу здійснення державного нагляду (контролю) щодо наявності підстав та в порядку, визначених законом; принципу оцінки ризиків та доцільності;
  • проведення позапланової перевірки в неробочий час суб’єкта господарювання;
  • незабезпечення принципу, згідно з яким якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків суб’єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб’єкта господарювання;
  • при здійсненні перевірки використовуються неуніфіковані форми актів;
  • порушено періодичність здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
  • безпідставне анулювання ліцензії. Хоча за порушення вимог законодавства, у тому числі ліцензійних умов, орган ліцензування протягом 5 робочих днів з дня завершення перевірки повинен скласти припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення такого заходу;
  • у частині обов’язку органу контролю ознайомлення керівника суб’єкта господарювання — юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженої ним особи (фізичної особи — підприємця або уповноваженої ним особи) з результатами державного нагляду (контролю) у строки, передбачені законом;
  • у частині права суб’єкта господарювання під час здійснення перевірки серед іншого вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства та недопуску їх до здійснення перевірки, якщо, зокрема, перевірка проводиться з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення такої перевірки та якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, необхідних для проведення такої перевірки.

3) вимог Закону України від 03.11.2016 р. № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: проведення органами ліцензування перевірок, хоча мораторій на планові перевірки та обмеження на позапланові перевірки поширювався і на них.

У ДРС наголошують, що згідно із законодавством, якщо ліцензіат протягом строку набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання ліцензії подасть скаргу (апеляцію) до Ради, то дія рішення про анулювання зупиняється до прийняття рішення ДРС. Таким чином, ліцензія, стосовно якої орган ліцензування прийняв рішення про анулювання і щодо якої Радою розглядається апеляція, буде чинною до дня прийняття відповідного рішення ДРС.

Нагадаємо, раніше ДРС повідомляла, що в 2018 р. Рада задовольнила 47% скарг суб’єктів господарювання.

За матеріалами www.drs.gov.ua

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи