Для аптечних мереж може бути встановлено соціальне навантаження — Роман Ілик

Роман Ілик«Аптека — це перш за все заклад охорони здоров’я, а фармацевт — працівник сфери охорони здоров’я. Ми маємо покласти край негативній тенденції, коли аптеки працюють як крамнички з продажу ліків, а фармацевти, не маючи достатньої кваліфікації, працюють мерчандайзерами, які «штовхають» пацієнтам дорогі брендові препарати, які не завжди є ліками», — зазначив Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я, у ході відкритого діалогу з фармацевтами та студентами фармацевтичних спеціальностей.

МОЗ України спільно з профільними асоціаціями нині працює над політиками, що мають повністю змінити правила функціонування аптечного ринку та роль фармацевта. Зокрема, йдеться про створення більш жорстких правил регулювання для протидії прихованій монополізації ринку, розширення географії аптек, обмеження кількості закладів у мережі, сприяння аптекам, що виготовляють ліки, реалізовують наркотичні препарати, інсуліни, спеціалізовані лікарські засоби та беруть участь у державних програмах, зокрема в урядовій програмі реімбурсації «Доступні ліки». Фармацевтична освіта для топ-менеджера, керівника аптечного закладу, має стати обов’язковою.

«Для аптечних мереж може бути встановлено соціальне навантаження. Якщо, наприклад, власник має 10–20  аптек, то він зобов’язаний відкрити аптеку і в сільській місцевості. Це має бути визначено законодавчо і чітко зафіксовано. Зрозуміло, що бізнес у селі рідко є прибутковим, і досягти там фінансових результатів доволі складно», — прокоментував Р. Ілик.

Щоб припинити практику лобізму більш дорогих препаратів, МОЗ України розглядає введення двох підходів — інструмент регресивних націнок на лікарські засоби (встановлення граничного відсотка прибутку аптеки за упаковку препарату залежно від ціни препарату — чим дорожчий лікарський засіб, тим менша націнка) та оплату за фармацевтичну послугу (чітка вартість послуги фармацевта за кожну упаковку, реалізовану пацієнту).

Нині на законодавчому рівні врегульовані питання рецептурних препаратів, зокрема їх слід відпускати виключно за рецептом. Водночас аптеки часто порушують ці правила і продають рецептурні ліки без рецепта. Посиленням цього контролю нині займається Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Зі свого боку, Міністерство працює над вирішенням цієї проблеми стратегічно — через впровадження електронного рецепта та обов’язкового кодування та маркування кожної упаковки лікарського засобу. Завдяки електронній системі охорони здоров’я та контролю всього шляху препарату — від потрапляння на ринок до кінцевого споживача — у майбутньому відпуск препаратів без рецепта стане неможливим.

Для студентів спеціальності «Фармація, промислова фармація» та їхніх викладачів, які теж брали участь у діалозі, найактуальнішими питаннями нині є освітні, зокрема  нова комплексна оцінка знань студента — Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ), який вже влітку складатимуть студенти-медики 3-го року навчання. Зокрема, студенти-фармацевти 19 червня 2019 р. складатимуть КРОК 1 та іноземну мову професійного спрямування. Перескласти кожен компонент ЄДКІ можна один раз за власний кошт — у серпні 2019 р. Якщо студент повторно не складе один з компонентів ЄДКІ, він буде відрахований відповідно до статті 46 Закону України «Про вищу освіту».

У 2019 р. також вводиться мінімальний конкурсний бал для вступу на спеціальність «Фармація, промислова фармація» — 130 балів для другого (хімія або біологія) та третього (математика або фізика) сертифікатів.

«Понад 87% роботодавців незадоволені  якістю підготовки фармацевтичних кадрів. І це не дивно, адже понад 2/3 студентів за фахом «Фармація» навчаються заочно. Фармацевт, провізор, завідувач аптеки — це ті люди, які приймають рішення, що впливають на здоров’я пацієнта. І коли йдеться про фаховість цих працівників, компромісів бути не може. Тому вимоги до вступу та якості освіти ми підвищуємо й тут», — повідомив Р. Ілик.

Довідково: відкритий діалог «Роль фармацевта в реформі охорони здоров’я» проходив 12 березня в Національному медичному університеті  імені О.О. Богомольця на фармацевтичному факультеті. У заході брали участь викладачі та студенти факультету, представники практичної фармації — члени ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» з м. Київ, Кіровоградської, Чернігівської, Київської, Черкаської, Волинської, Львівської, Чернівецької, Полтавської, Одеської, Черкаської, Рівненської та Дніпропетровської областей, декани фармацевтичних факультетів Одеського національного медичного університету, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Харківської медичної академії післядипломної освіти, Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.

За матеріалами moz.gov.ua

Комментарии

Марк 15.03.2019 12:57
А діло каже!
Микола 15.03.2019 1:31
(власник має 10–20  аптек, то він зобов’язаний відкрити аптеку і в сільській місцевості.) За яким принципом ??? В якому саме селі , там де вже є аптека , або в селі де дві хати.????
Елена 15.03.2019 1:57
Оскорбил всех провизоров и фармацевтов сразу. А развитию монополии способствует само государство, которое, как раз, и представляет Роман Илик. Создаются невыносимые условия для одиночных аптек.
Ірина 16.03.2019 9:14
Згодна з коментарями. Це просто монополізація ринку і витіснення невеликих аптек,навіть невеличких ,сільських . Це-жах. А вимоги величезні,а от що вони пропонують натомість? Вимагати легше,а забезпечити нормальними ,людмькими,мотиваційними умовами(а не працювати за %від виручки) не спроможні. А який рівень зарплатні в невеликих містечках і селах-смішно. Надайте всім рівні умови для розвитку,а потім вимагайте. Наболіло(
Павло 21.03.2019 10:29
краще ввели б єдину систему контролю оподаткування, звітності приватних і державних аптек. а то геть не рівні умови

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи