Уляна Супрун відмітила, що минулого року пацієнти отримали право вільного вибору лікаря без прив’язки до місця проживання. Наразі в реформі фінансування первинної ланки медицини беруть участь як комунальні, так і приватні заклади охорони здоров’я. Таким чином, приватні заклади починають конкурувати з комунальними, що в результаті покращує надання медичних послуг для пацієнтів.
У рамках реформи всі комунальні заклади змінили організаційно-правову форму на комунальні некомерційні підприємства, завдяки цьому їм перераховуються кошти за надані медичні послуги. Отриманий таким чином дохід заклади реінвестують у розвиток самого закладу. Статус некомерційного підприємства також дає їм можливість вільно організовувати свою роботу, збільшувати фонд заробітної плати і т.д.
Такі зміни зумовили підвищення зарплати сімейних лікарів, яка базується на кількості пацієнтів, що підписали з ними декларації про вибір лікаря. Окрім того, за словами У. Супрун, у рамках реформи відбулася масштабна комп’ютеризація. На початку реформи тільки 3% закладів первинної медичної допомоги мали комп’ютери, однак наразі 97% лікарів первинної ланки забезпечені комп’ютерами, здійснюючи електронний запис пацієнтів, відпуск електронних рецептів. До кінця року планується запустити електронні сервіси з направлення до вузькопрофільного спеціаліста та виписування лікарняних листів.
У 2019 р. МОЗ представить гарантований пакет медичних послуг у повному обсязі, у який увійдуть послуги первинної, спеціалізованої амбулаторної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстреної, паліативної та реабілітаційної допомоги. Цей пакет послуг Парламент повинен затвердити восени 2019 р. разом з бюджетом на наступний рік. Проте для того, щоб у 2020 р. повноцінно запрацювала програма медичних гарантій, необхідно, щоб до осені 2019 р. усі заклади, які надають вищезгадані послуги, підписали договори з НСЗУ.
У 2020 р. усі відомчі заклади охорони здоров’я перейдуть на фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» і стануть відкритими для всіх хворих.
Очільник Міністерства також повідомила, що країна наразі забезпечена на 100% від потреби у вакцинах для дітей та дорослих з груп ризику. При цьому незабаром МОЗ створить можливість для кожного дорослого зробити щеплення від кору в разі відсутності імунітету від цього захворювання.
З прийняттям Порядку розподілу та передачі імунобіологічних препаратів (вакцин) та медичних виробів, які використовуються для профілактичних щеплень, у пацієнтів з’явилася можливість отримувати вакцини, закуплені за бюджетні кошти, у приватних закладах та в лікарів — фізичних осіб — підприємців (ФОП), які підписали договір з НСЗУ про надання медичної допомоги населенню.
У. Супрун звернула увагу, що МОЗ постачає вакцини на рівень місцевої влади, яка є відповідальною за розподіл між закладами охорони здоров’я. Тому в разі відсутності вакцин у закладах вона закликала звертатися на «гарячу лінію» МОЗ (0 800 801 333) або до місцевих департаментів охорони здоров’я з проханням надати роз’яснення причин відсутності вакцин.
Стосовно урядової програми «Доступні ліки» посадовець повідомила, що в рамках програми відпущено вже 35 млн рецептів. Завдяки цій програмі, за даним МОЗ, у 2017 р. кількість викликів швидкої допомоги при інсульті та інфаркті зменшилася на 17 тис.
З 1 квітня 2019 р. у рамках даної програми запроваджено електронний рецепт, що спростило отримання ліків для пацієнтів та участь аптек у програмі. Електронний рецепт дав можливість пацієнтам отримувати ліки в будь-якій аптеці-учасниці без прив’язки до місця виписки рецепта.
У свою чергу, Олег Петренко повідомив, що вже 27,5 млн українців підписали декларації про вибір сімейного лікаря. Наразі в реформі фінансування беруть участь 1320 закладів охорони здоров’я, які підписали з НСЗУ договори про надання медичних послуг населенню, з яких 243 – приватні заклади охорони здоров’я або лікарі — ФОП. Із загальної кількості закладів, що беруть у часть у реформуванні, 1264 — заклади первинної ланки і 56 — заклади для надання стаціонарної медичної допомоги в Полтавській обл., які в 2019 р. беруть участь у пілотному проекті з реформування вторинної ланки медицини.
Кількість лікарів первинної медичної допомоги, які вже є в електронній системі охорони здоров’я і з якими можна підписати декларації, становить близько 23 тис. З них у містах працюють близько 15 тис., а в сільській місцевості — 7,5 тис. За 9 міс роботи за укладеними договорами НСЗУ виплатила вже 8,9 млрд грн. Станом на 1 травня 7278 лікарів набрали оптимальну кількість пацієнтів (для педіатра — 900, сімейного лікаря — 1800, терапевта — 2000).
Стосовно програми «Доступні ліки» О. Петренко повідомив, що станом на 8 травня НСЗУ уклала 947 договорів з юридичними особами, які займаються господарською діяльністю з роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Завдяки цьому участь у програмі беруть 6436 аптек і аптечних пунктів. Станом на 7 травня виписано 1,4 млн електронних рецептів, з яких 916 тис. уже погашено. При цьому більше третини всіх електронних рецептів відпущено в селах. Лідерами за кількістю виписаних рецептів та відпущених ліків є Харківська, Дніпропетровська та Львівська області.
О. Петренко звернув увагу, що завдяки електронній системі НСЗУ може бачити дані, які раніше були недоступні. Наприклад, за 40 днів адміністрування програми «Доступні ліки» є дані про середній вік її учасників, який становить 67,5 року. Тобто найбільше програмою користуються особи похилого віку. Окрім цього, згідно з отриманими даними протягом години оброблюються 22,7 рецепта. Це свідчить про те, що за годину пацієнт може потрапити на прийом до свого лікаря, отримати в нього електронний рецепт і погасити (отоварити) його в аптеці — учасниці програми.
Посадовець також повідомив, що НСЗУ разом з МОЗ уже працюють над програмою медичних гарантій, яка охопить усі ланки медицини.
Про стан реалізації реформи сільської медицини доповів Геннадій Зубко, віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон). Він повідомив, що перед початком реформи в 2017 р. проводився аудит сільських амбулаторій, який показав, що 80% амбулаторій первинної медицини в сільській місцевості знаходилися в аварійному стані без водопостачання і водовідведення. Тому Мінрегіоном у першу чергу було розроблено методику створення мережі таких закладів, технічні вимоги до приміщень, перелік обладнання, яке повинно бути в амбулаторіях. Після цього було запроваджено 517 проектів будівництва амбулаторій, з яких 56 вже здано в експлуатацію. У ІІ кв. поточного року повинні запрацювати ще 375 амбулаторій і 84 — до кінця року.
Г. Зубко зауважив, що в рамках реформи сільської медицини сімейні лікарі в цій місцевості будуть забезпечені не лише необхідним обладнанням, але й транспортом для того, щоб була змога дістатися до населених пунктів, які входять до амбулаторної мережі, і покривати територію їх обслуговування, що налічує 1500–2200 громадян. Окрім цього, у 5 пілотних областях послуга телемедицини вже запрацювала у 905 амбулаторіях. Наразі проведено 1854 телемедичні консультації (з кардіології, ендокринології, дерматології та пульмонології). Лідерами за наданими консультаціями є Харківська, Кіровоградська і Полтавська області. Уже включилися у впровадження телемедицини Луганська, Донецька, Івано-Франківська, Рівненська, Миколаївська і Київська області.
Г. Зубко повідомив, що в планах Мінрегіону на 2019–2020 рр. забезпечення всіх амбулаторій мережею Інтернет, телемедичним обладнанням, транспортом. Під час засідання Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку), нагадав, що 25 квітня стартував пілотний проект з е-каталогів в електронній системі закупівель ProZorro. Даний сервіс працює за принципом «онлайн-магазину». Використовуючи його, заклади охорони здоров’я можуть закуповувати лікарські засоби та медичні вироби. У пілотному проекті беруть участь так звані допорогові закупівлі (до 200 тис. грн.).
С. Кубів зауважив, що, аналізуючи перші тендери, можна зробити висновок, що з повноцінним запуском е-каталогів держава зможе зекономити за рік 2 млрд грн. Також він нагадав, що в 2019 р. скасовано цінове регулювання на медичні вироби під час державних закупівель і затверджено національний класифікатор медичних виробів. Мінекономрозвитку залучено й міжнародну технічну допомогу в сумі 130 млн дол. США від Уряду Китаю. Завдяки цьому українські лікарні отримають понад 230 одиниць сучасного обладнання (томографи, лінійні прискорювачі та ін.).
Посадовець повідомив, що у зв’язку із запровадженням програми медичних гарантій і фінансування закладів через НСЗУ з 1 січня 2020 р. з бюджету буде припинено виділення коштів на медичну субвенцію в частині фінансування комунальних закладів охорони здоров’я. Під час засідання виступив й Валерій Шушкевич, уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, який звернув увагу прем’єр-міністра на дефіцит у країні інактивованої вакцини від поліомієліту і попросив дати доручення щодо вирішення цього питання. Натомість У. Супрун запевнила, що ці вакцини є. Тому прем’єр-міністр повідомив, що зазначене питання додатково буде вивчено в робочому порядку.
Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото www.kmu.gov.ua
Коментарі