МОЗ планує провести інформатизацію охорони здоров’я до 2023 р.

4 червня на сайті МОЗ України для громадського обговорення оприлюднено проект розпорядження КМУ, яким пропонується затвердити Концепцію інформатизації охорони здоров’я (далі — Концепція). Вона визначає напрями, принципи та механізми інформатизації охорони здоров’я. Реалізувати передбачені Концепцією заходи планується за 5 років (2019–2023 р.).

Завданнями інформатизації системи охорони здоров’я визначено:

• забезпечення наявності своєчасної та достовірної інформації для державних інституцій, що беруть участь в управлінні системою охорони здоров’я, використання переваг обробки «великих даних» (Big Data) та інтелектуальних систем для прогнозування потреб охорони здоров’я, планування ресурсів у галузі;
• забезпечення інструментів для реалізації реформи фінансування охорони здоров’я та, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення;
• надання достовірної інформації в необхідному обсязі, у потрібному місці, у потрібний час для учасників системи охорони здоров’я — пацієнтів, лікарів, фармацевтів, науковців;
• підвищення ефективності праці лікарів, якості медичних послуг за рахунок вдосконалення робочих процесів за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), впровадження систем підтримки клінічних рішень;
• залучення пацієнта до піклування про власне здоров’я, контролю якості отриманих медичних послуг за рахунок надання доступу до власних медичних даних та розпорядження ними.

Для повноцінного функціонування елект­ронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) необхідно буде внести зміни в законодавство Украї­ни. Вдосконалення потребуватимуть наступні напрямки та галузі законодавства:

• обробка персональних даних, які становлять особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних («чутливі» медичні дані, дані про стан здоров’я), їх повторне знеособ­лене використання для цілей статистичних, наукових досліджень та з іншими цілями поза метою надання медичної допомоги;
• вимоги до технічного захисту інформації в середовищі Е-здоров’я, вдосконалення процедур підтвердження відповідності систем захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах у складі ЕСОЗ, здійснення робіт зі створення систем захисту інформації, державної експертизи зазначених систем у порядку, визначеному МОЗ;
• вимоги до електронних медичних інформаційних систем та порядок перевірки їх дотримання;
• порядок ведення форм медичної документації, порядок функціонування медичної статистики та ін.

Інформатизацію охорони здоров’я планується здійснити у два етапи. Перший етап передбачає підтримку реформи фінансування охорони здоров’я. Зокрема, протягом зазначеного етапу пріоритетами стане створення в рамках ЕСОЗ інструментів для реформи фінансування системи охорони здоров’я, які б забезпечили її прозорість, ефективність та нагляд за використанням ресурсів з пріоритетом забезпечення потреб НСЗУ. Тривалість цього етапу оцінюється в 2 роки (2019–2020 рр.).

Другий етап інтеграційний, під час нього, зокрема, планується розбудова технічної платформи для обміну та інтеграції даних, що необхідні для ефективної взаємодії електронних медичних інформаційних систем. Також на цьому етапі заплановано створити розподілену технічну інфраструктуру для зберігання та оброблення даних, для швидкого масштабування інформаційних систем, підвищення стабільності ЕСОЗ та ін. Тривалість цього етапу оцінюється в 3 роки (2021–2023 рр.).

Детальний план заходів, дорожня карта розробки щорічно затверджуватимуться МОЗ та НСЗУ.

Фінансування побудови середовища Е-здоров’я та ЕСОЗ здійснюватиметься за рахунок державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Заходи ж з інформатизації в закладах охорони здоров’я, інших організаціях здійснюватимуться переважно за рахунок їх власних коштів.

4 червня МОЗ провело закриту презентацію проекту Концепції. Як зазначається на сайті Міністерства, під час презентації Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я, повідомив: «Ми не просто будуємо ІТ-рішення, бо «так треба». Є конкретні проблеми, які ми вирішуємо: лікарі потопають у папері, організована медична інформація відсутня, дані незахищені. Завдяки електронній системі охорони здоров’я ми це можемо змінити. Наша ціль — щоб до кінця 2023 р. всі рішення в системі охорони здоров’я приймалися на основі електронних даних. Від міністра до сімейного лікаря та пацієнта».

Також зазначалося, що завдяки електрон­ній системі вдасться уникнути фрагментації даних, оскільки замість паперових карток дані пацієнтів зберігатимуться в безпечному хмарному сховищі. Дані «ходитимуть» за пацієнтом і лікарі в різних закладах матимуть доступ до необхідної їм інформації.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!