Український фармринок 2019–2020. Які цілі ставити на наступний рік?

12–13 вересня 2019 р. у Києві відбулася 13-та Спеціалізована конференція-практикум «Фармбюджет—2020», організована компаніями «МОРІОН», «Proxima Research», «Medical Data Management», «TeamSoft» і «UkrComExpo». Протягом 2 насичених днів учасники конференції встигли розглянути найбільш актуальні теми — від глобальних макроекономічних трендів до локальних очікувань та прогнозів, від традиційних до нових форматів роботи сфери роздрібного продажу. В якості доповідачів виступили визнані експерти ринку, представники різних ланок фармбізнесу, регуляторних органів та державних установ, експертів у сфері юрис­пруденції та інвестицій.

Модераторами заходу виступили Ігор Крячок, директор компанії «МОРІОН», Сергій Орлик, експерт фармацевтичного ринку, Євгеній Кунда, директор з розвитку компанії «Proxima Research International», Сергій Баранов, директор по Україні компанії «Proxima Research International».

ВІД ГЛОБАЛЬНОГО ДО ЛОКАЛЬНОГО

Проблеми локомотивів світової економіки впливають на макроекономічні показники. Так, у засобах інформації досить активно обговорюється тема торгової війни між США та Китаєм. Від постійної невизначеності та торговельного конфлікту страждає сфера торгівлі. У більшості розвинених та країн, що розвиваються, у І півріччі 2019 р. приріст торгівлі не тільки знизився порівняно з аналогічним періодом минулого року, але й опустився знач­но нижче середнього показника темпів зростання за період 2012–2017 рр., зазначив Леонід Гуляницький, доктор технічних наук, професор, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. У короткостроковій перспективі світовій економіці «загрожує» уповільнення темпів розвитку.

На глобальному фармринку також спостерігається тенденція до уповільнення темпів приросту. Згідно із прогнозами аналітиків зростання за рахунок виведення нових препаратів і цінових змін стримуватиметься втратою ексклюзивності й заходами щодо стримування витрат. Варто зазначити, що за темпами приросту український фармринок значно випереджає світовий тренд споживання медикаментів. Наразі спостерігається double digit зростання в національній валюті та доларовому еквіваленті. На наступний рік прогнози також досить оптимістичні. Україна має усі шанси за підсумками 2020 р. знову повернутися до сегменту перс­пективних ринків, що розвиваються, які є привабливим сегментом для міжнародних інвесторів (Pharmerging markets), підкреслив Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research».

Інвестиційна привабливість України, а також потенційні джерела розвитку українського фармацевтичного ринку стали темою експертної дискусії. Своїми думками з цього приводу поділилися Георгій Вікторов, голова представництва компанії «Abbott Laboratories» в Україні, голова Комітету з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації, Борис Лабенський, директор компанії «Stada-Украї­на», Тім Коган, інвестиційний експерт, Володимир Телявський, директор компанії «Київський вітамінний завод», Олександр Партишев, комерційний директор Корпорації «Артеріум».

ЗАКОНОДАВЧИЙ ПЕЙЗАЖ

На які зміни в регуляторному полі варто очікувати у 2020 р.? Зокрема, наступного року можливе прийняття нової редакції Закону України «Про лікарські засоби». З 1 січня 2020 р. реалізація державної програми гарантій медичного обслуговування населення здійснюватиметься для всіх видів медичної допомоги, у тому числі спеціалізованої. Наразі відбувається розподіл функцій між Експертним комітетом з відбору та використання основних лікарських засобів та Департаментом оцінки медичних технологій. Також варто мати на увазі, що новообраний депутат від партії «Слуга народу», засновник клініки «Борис» та позаштатний радник президента Михайло Радуцький заявив про намір президентської команди запровадити обов’язкове медичне страхування в Україні у 2021 р. Основні очікування та виклики озвучили Дмитро Алешко, партнер ЮК «Правовий Альянс», та Олександр Чумак, радник міністра охорони здоров’я України.

Рекомендації стосовно взаємодії за маркетинговими договорами озвучив Ігор Огороднійчук, партнер ЮК «ОМП».

Про основні зміни на ринку медичних виробів розповів Павло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів», директор компанії «Калина медична виробнича компанія».

З перших вуст новинами про те, що ж буде далі з електронною системою охорони здоров’я, поділився Андрій Заєць, президент Асоціації «eHealth». 12 вересня відбулася перша після парламентських виборів зустріч з широким колом стейкхолдерів. Ключові висновки: по-перше, реформа рухається за заданим вектором; по-друге, «хребтом» реформи є електронна система охорони здоров’я; по-третє, частиною реформування є концепція двокомпонентної моделі.

ОЦІНКА МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У квітні–травні 2019 р. експерти Департаменту оцінки медичних технологій (ОМТ) спільно з проектом SAFEMed провели 3 зустрічі з ключовими стейкхолдерами. В їх рамках обговорено важливі аспекти створення екосистеми прийняття рішень у системі охорони здоров’я на основі ОМТ. Результат роботи: SWOT-аналіз (сильних і слабких сторін, можливостей та загроз), PEST-аналіз (політичних, економічних, соціальних, технологічних), оцінка потреб та ризиків впровадження ОМТ в Україні.

Слід зауважити, що у провідних країнах світу ОМТ забезпечує вагомий внесок у формування раціональної політики в галузі забезпечення лікарськими засобами, надаючи науково обґрунтовану інформацію для осіб, які визначають політику і приймають управлінські рішення.

Варто зазначити, що для раціонального використання коштів на основі даних ОМТ та підвищення доступу населення до інноваційних медичних технологій активно розвиваються і впроваджуються угоди керованого доступу (Managed Entry Agreements — MEA). В Україні цей підхід поки не застосовується і потребує чіткого законодавчого регулювання. Серед перешкод для застосування MEA в Україні, зокрема, відзначають відсутність етапу Appraisal у процедурі ОМТ, а також невизначеність ролі Національного переліку (чи є він позитивним списком). Ці теми детально розкрито в доповідях Валентина Чернишова, Мarket Аccess менед­жера компанії «Abbvie Biopharmaceuticals GmbH», члена Асоціації виробників інноваційних ліків «АПРАД», Орести Піняжко, директора департаменту медичної експертизи ДП «Державний експертний центр МОЗ України», Рабії Кахведжи, старшого технічного радника проекту SAFEMed, Олександ­ри Олещук, голови Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів.

РЕІМБУРСАЦІЯ

З 1 квітня 2019 р. адміністрування програми з реімбурсації «Доступні ліки» перейшло до Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Також з 1 квітня 2019 р. аптеки повинні відпускати ліки, що підлягають відшкодуванню, лише за електронними рецептами. Однак варто зауважити, що з отриманням ліків за е-рецептом є багато проблем, зокрема, тривалість обслуговування, технічні проблеми.

Про основні зміни «було/стало» та основні досягнення оновленої програми розповіла Ірина Ліш­таба, головний спеціаліст відділу роботи з договорами з аптеками департаменту договірної роботи НСЗУ. Думками з приводу вдосконалень з точки зору «в центрі реформи пацієнт» поділилася Марина Бучма, співголова Комітету з питань охорони здоров’я Американської торговельної палати в Україні, директор зі зв’язків з державними органами «Тева Україна».

ЗАКУПІВЛІ ПО-НОВОМУ

Наприкінці 2018 р. в Україні створено ДП «Медичні закупівлі України». У майбутньому державне підприємство має повністю перебрати на себе функцію із закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за кошти державного бюджету за стратегічними програмами. Про основні переваги роботи підприємства як центральної закупівельної організації для місцевих замовників розповів Едем Адаманов, заступник генерального директора ДП «Медичні закупівлі України».

КОНСОЛІДАЦІЯ АПТЕЧНИХ МЕРЕЖ

Процеси консолідації аптечних мереж в Украї­ні посилюються. Топ-100 аптечних мереж займає 76% ринку. Яка ситуація склалася в інших країнах пострадянського простору — Білорусі, Казахстані, Росії? Як на ринок вплинуло введення обмежень щодо відкриття аптек у Польщі? Детальний аналіз у своїй доповіді представив Сергій Баранов, директор по Україні компанії «Proxima Research International».

DIGITAL ТА АПТЕКИ

Наразі аптекам потрібно відповідати на виклики, пов’язані з тотальною діджиталізацією. Майже кожен хоч раз замовляв щось онлайн, а e-commerce є одним із найбільш динамічних ринків.

Як впливає інтернет-промоція, які можливості для збільшення обсягів продажу можуть запропонувати сайти аптек та сайти-агрегатори, що дозволяють здійснювати пошук лікарських засобів та робити замовлення (у тому числі з можливістю доставки)? Цю тему у своїх доповідях розкрили Юлія Кліменюк, керівник інтернет-платформи apteka911.com.ua, Антон Аврінський, керівник платформи «Liki24.com», Костянтин Костюшко, керівник відділу альтернативних продажів компанії «Фармастор», Дмитро Наздрін, операційний директор «Tabletki.UA», Артур Ротарь, керівник КАМ-служби компанії «Proxima Research». До дискусії приєдналися Михайло Півнюк, директор компанії «Волиньфармпостач», Костянтин Андрійчук, виконавчий директор компанії «Куан», а також Сергій Гончаров, директор компанії «Аптеки медичної академії».

DIGITAL-МОЖЛИВОСТІ В ТОЧКАХ ПРОДАЖУ

Про нові digital-можливості в точках продажу — SIM Monitoring — розповіли Ірина Парфьонова, начальник комерційного відділу SIM Monitoring, Оксана Рижак, керівник напрямку SIM Monitoring. Цей інструмент передбачає розміщення планшетів у прикасовій зоні аптеки, які інформують та одночасно розважають споживача, поки він стоїть у черзі.

ВІЯННЯ ЧАСУ

У даному тематичному блоці учасники конференції обговорили тренди та перспективи розвитку інноваційного сектору української Фарми, інвестиції в R&D, клінічні випробування, а також регуляторні та інші проблеми українського фармринку. Було представлено ряд успішних кейсів компаній, які інвестували в українські підприємства. В обговоренні взяли участь Віктор Пушкарьов, регіональний директор, Східна Європа, компанії «Оріон Корпорейшн», віце-президент Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників України, AIPM Ukraine, С. Баранов, Сергій Мироненко, директор компанії «Фармасіч», Костянтин Єфименко, президент групи компаній «Biopharma», Дар’я Погодаєва, голова регуляторного департаменту, сектор Україна, компанії «Фармагейт», Валентина Корчак, голова регуляторного департаменту, сектор країни СНД, компанії «Фармагейт».

Девід К. Лоттенбах/David C. Lottenbach, радник керівників по бізнес-моделях в епоху цифрових технологій, розповів про ключові деструктивні тренди в Глобальній Фармі, а також про вплив бізнес-моделей на провідних гравців України, відзначивши, що сьогодні найважливішим фактором змін є дані, і Фарма стає все більш залежною від них.

ДИСТРИБУЦІЯ

На конференції не обійшли увагою й сегмент дистрибуції. Так, Гжегож Орновськи, міжнародний експерт, озвучив виклики, з якими стикається цей сегмент, зокрема поставки ліків виробниками напряму в аптеки. У контексті цього слід підготувати нові стратегії, бізнес-моделі та розширювати спектр послуг для підтримки зростання та прибутковості.

У свою чергу, Юлія Спальвіш, генеральний директор компанії «Бізнес Центр Фармація», розповіла про особливості роботи дистриб’ютора в нинішніх умовах та запропонувала відповідь, чому на українському ринку фармдистрибуції не з’являються нові гравці.

СТРАТЕГІЇ Й ТАКТИКИ У ПРОМОЦІЇ

Візити медичних представників залишаються провідним каналом комунікації зі спеціалістами охорони здоров’я. Проте основним драйвером розвитку мультиканального маркетингу наразі виступають діджитал-канали промоції. Візит медрепа в середньому триває 11 хв. Не дивно, що зараз активно розвиваються канали віддаленої комунікації. Використання мультиканального маркетингу у комплексі з віддаленою комунікацією — реформа промоції. Основні тенденції у сфері промоційної активності висвітлили Інна Ягнюк, керівник проектів PromoTest і RxTest компанії «Proxima Research», та Тетяна Жолуденко, керівник департаменту просування компанії «МДМ».

Андрій Партика, генеральний директор «Ocean Media», повідомив про основні тенденції на ринку ТВ-реклами в цілому і роль фармкатегорії в цьому «океані» зокрема. Георгій Майоров, бренд-консультант фабрики морозива «Хладопром», представив успішний кейс перезапуску бренду. У свою чергу, Яна Дрозд, керівник відділу продажів компанії «Start Up Agency», надала поради для успішного просування брендів.

ЛЮДИНА ТА ТЕХНОЛОГІЇ

Марина Костроміна, директор підрозділу медіа- та інтернет-досліджень компанії «Kantar TNS», зазначила, що часто у маркетологів виникають труднощі з вибором ефективних каналів комунікації. Також вона повідомила, що ¾ українців користуються інтернетом, а тому ключовими тачпойнтами на сьогодні є діджитал-канали.

Продовжуючи тему діджитал-каналів та розумних технологій, Юлія Литовченко, CEO «Programmatic Media Group», відзначила, що в поточному медіапросторі бренду дуже важко виділитися серед інших, а тому важливо підлаштовуватися під споживача. У цьому можуть допомогти, зокрема, використання погодного, геолокаційного таргетингу тощо або їх поєднання.

Сергій Сошинський, директор проекту «Accemedin.com», озвучив світові тенденції безперервного професійного розвитку (БПР) лікарів та повідомив про зміни до законодавства про БПР в Україні. Також спікер розповів про те, до яких онлайн-ресурсів звертаються лікарі у пошуках професійної інформації.

Сергій Ільницький, керівник тренінгового цент­ру «Малес», розповів про ефективність впливу комунікацій opinion leaders на лікарів. Також спікер окреслив цикл посилення впливу на лікарів через opinion leaders, який складається з 6 елементів.

Доповідь Андрія Анучина, директора компанії «Фарма Персонал», традиційно була присвячена поточній ситуації на ринку фармацевтичного персоналу в Україні та ключовим тенденціям його розвитку. Доповідач окреслив тенденції в політиці заробітної плати персоналу фармкомпаній, найму та розвитку персоналу.

У заключній дискусії конференції взяли участь Міла Крутченко, директор діджитал-напрямку «razom communications», та Олег Онєгов, операційний директор «Admixer Advertising», які наголосили на важливості синхронізації ТВ- та діджитал-каналів. При цьому варто розуміти, що діджитал-канали не завжди дають миттєвий ефект, а працюють у довгостроковій перспективі.

У найближчих номерах «Щотижневика АПТЕКА» ми представимо детальний огляд доповідей, а також дискусій, що відбулися в рамках конференції-практикуму.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи