Медична допомога — ближче до людей

На жаль, наявність в столиці та обласних центрах кваліфікованих лікарів, якісних лікарських засобів та медичного обладнання не завжди може забезпечити надання своєчасної медичної допомоги у необхідному обсязі всім верствам населення. На плечі МОЗ України лягає нелегке завдання — як зробити цю допомогу доступною для мешканців найвіддаленіших куточків нашої країни. Ще однією перепоною на шляху до підвищення доступності медичної допомоги є недостатність бюджетного фінансування.

Про шляхи вирішення цих проблем розповів на прес-конференції заступник міністра охорони здоров’я України Валерій Бідний.

ВІД ПЕРВИННОЇ ЛАНКИ — ДО ЗДОРОВОЇ НАЦІЇ

Валерій Бідний

Підвищення доступності висококваліфікованої медичної допомоги для жителів регіонів, особливо сільських мешканців, є одним з пріоритетів у розвитку системи охорони здоров’я. Міністерство охорони здоров’я України на виконання Указу Президента «Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення» від 6.12.2005 р. №1694 запровадило проведення щорічної всеукраїнської акції «Від первинної ланки — до здорової нації». Вона вже затверджена наказом МОЗ від 27.06.07 р. № 360.

Акція, що цього року триватиме з липня по 31 грудня, дасть можливість не тільки підвищити доступність надання медичної допомоги населенню, яке проживає у віддалених куточках нашої держави, а й проводити профілактичні медичні огляди людей незалежно від їх віку та виявляти захворювання на ранніх стадіях і прихованого перебігу. Всеукраїнська акція спрямована на забезпечення надання безоплатної медичної допомоги трьох рівнів і передбачає проведення профілактичних медичних оглядів (первинний рівень), консультування хворих та, при потребі, госпіталізацію у відповідні лікувальні заклади (вторинний і третинний рівні).

Огляди на первинному рівні здійснюватимуть медичні працівники первинної ланки охорони здоров’я — фельдшери фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів), сімейні лікарі, дільничні терапевти та педіатри, які надаватимуть профілактичні консультації чи направлятимуть на проведення більш складних обстежень. В населені пункти, де немає закладу охорони здоров’я, або він не укомплектований кадрами, виїдуть бригади лікарів загальної практики, стоматологів та акушерів-гінекологів з центральної районної лікарні (ЦРЛ).

Через засоби масової інформації населення підпорядкованих територій буде заздалегідь поінформоване про мету та час проведення акції.

Слід зазначити, що на сьогодні в Україні медичну допомогу сільському населенню надають у ФАПах, сільських лікарських амбулаторіях (СЛА) та ЦРЛ.

· Загальна кількість ФАПів в  Україні на 01.01.2007 р. становить 1515, з них 386 — без медичного працівника.

· Число сільських лікарських амбулаторій — 3191, в яких працює 5188 лікарів (штатних посад 7413, з них зайняті 5971).

· На сьогодні у близько 300 селах з чисельністю 500–1000 людей немає лікувальних закладів.

· Кожен 5-й заклад, що надає первинну допомогу сільському населенню (ФАП, СЛА, амбулаторні підрозділи дільничних та районних лікарень) потребує капітального ремонту або знаходиться в аварійному стані.

У бюджеті на 2007 р. на оснащення закладів охорони здоров’я в сільській місцевості (ФАП, лікарських амбулаторій та ЦРЛ) передбачено 100 млн грн. (місцевим бюджетам у вигляді субвенцій зі спеціального фонду). Адже місцевій владі легше, ніж міністерству, визначити, що саме потрібно конкретному ФАПу чи сільській амбулаторії.

На вторинному рівні у всіх регіонах працюватимуть пересувні мобільні лабораторії, клініки і діагностичні бригади з районних і міських спеціалістів, які проводитимуть обстеження та консультації хворих і надаватимуть спеціалізовану медичну допомогу.

Провідні вчені МОЗ та АМН України, головні позаштатні спеціалісти МОЗ, завідуючі кафедрами медичних вузів, фахівці спеціалізованих лікарень (на третинному рівні) як волонтери виїзних бригад надаватимуть консультації пацієнтам та колегам-медикам. У рамках цьогорічної акції сформовано 6 консультативних бригад за участю фахівців таких напрямків: хірургії, педіатрії, кардіології, онкології, гінекології, неврології, стоматології, психіатрії, дерматовенерології, ендокринології, пульмонології. Крім цього, у регіонах надаватимуть висококваліфіковану допомогу 9 діагностичних бригад фахівців-рентгенологів, укомплектованих пересувними лікувально-діагностичними комплексами.

Складено графік роботи консультативних та діагностичних бригад. Відповідальність за організацію акції на місцях покладено на головних лікарів районів. Фінансування акції здійснюватиметься за рахунок Державного бюджету та бюджетів місцевих органів влади.

Щотижня результати оглядів будуть надходити до МОЗ та узагальнюватись. В. Бідний підкреслив, що такі акції проводились і в  минулі роки, але тоді вони не мали загальнодержавного характеру. Він також наголосив, що поряд з оглядом лікаря під час роботи виїзних бригад будуть проводитись флюорографічні дослідження, рентгенологічне, маммологічне та ультразвукове обстеження, необхідні лабораторні аналізи, ЕКГ.

У такий спосіб держава намагається розв’язати одне з нагальних питань – за умови недостатнього бюджетного фінансування забезпечити належний рівень надання медичної допомоги всім верствам населення.

ПЕРЕМОЖЕМО ТУБЕРКУЛЬОЗ РАЗОМ

ПЕРЕМОЖЕМО ТУБЕРКУЛЬОЗ РАЗОМ

Відомо, що в жодній країні світу медицина не може фінансуватися тільки за кошти державного бюджету. Серед інших джерел фінансування – страхові фонди, а також гранти організацій-донорів, таких, наприклад, як Глобальний фонд з боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією (далі — Глобальний фонд).

Про підготовку та подання заявки України до Глобального фонду «Зміцнення стратегії СТОП-ТБ шляхом подальшого поширення стратегії DOTS (Directly Observed Treatment Strategy — Прискорений курс амбулаторної терапії), контролю розповсюдження туберкульозу із множинною лікарською стійкістю та ВІЛ-асоційованого туберкульозу і покращання доступу до послуг серед уразливих груп населення України» йшлося на прес-конференції, організованій фундацією «Громадський рух «Українці проти туберкульозу», Міжнародною журналістською асоціацією «Здоров’я без кордонів» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», яка відбулася за участю представників МОЗ України 5 липня 2007 р. в приміщенні інформаційної агенції УНІАН (докладніше про стратегію DOTS та СТОП-ТБ див. «Щотижневик АПТЕКА» № 16 (587) від 23 квітня 2007 р.).

Мета цієї заявки — зменшити тягар туберкульозу в Україні, особливо знизити захворюваність та смертність серед уразливих груп населення та тих, хто знаходиться у групах ризику. Загальна стратегія програми полягає у зміцненні основних елементів загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз в  Україні, що дасть можливість досягти глобальних цілей щодо виявлення 70% хворих на туберкульоз та завершення лікування 85% виявлених випадків. Завдання та діяльність, викладені у пропозиції, відповідають структурі стратегії «Зупинимо туберкульоз» і спрямовані на вирішення проблем, що були визначені під час оцінки та аналізу недоліків виконання попередньої програми боротьби з туберкульозом.

Стратегія DOTS впроваджується в  Україні протягом останніх 5 років в рамках реалізації пілотних проектів у декількох регіонах, але основні недоліки щодо охоплення населення та якості надання протитуберкульозної допомоги усунути поки не вдалося. Ця заявка включає сім цілей та десять пов’язаних з ними сфер надання послуг.

1. Покращити якість надання послуг і збільшити географічне охоплення стратегією DOTS. Поширення DOTS з 29% (на даний час) до 100% на кінець періоду надання гранту забезпечить доступ до протитуберкульозної допомоги всього населення України; особливу увагу буде приділено забезпеченню доступу до протитуберкульозної допомоги груп ризику.

2. Зміцнити управління, моніторинг та можливості оцінки Національної програми по контролю за туберкульозом. Підтримка центрального органу управління – Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу (затверджена постановою КМУ від 11.07.2007 р. № 926), і розширення можливостей моніторингу та оцінки на всіх рівнях програми поліпшить прийняття рішень на основі існуючих доказів, буде сприяти покращенню виявлення випадків захворювання та завершенню лікування, а також допоможе ефективніше використовувати обмежені фінансові ресурси.

3. Посилити роботу мережі бактеріологічних лабораторій у цивільному секторі та пенітенціарній системі. Поліпшені й розширені можливості та якість роботи лабораторій дозволять збільшити кількість виявлених випадків захворювання і допоможуть вирішити проблему щодо контролю за ММС-ТБ.

4. Впровадження системи контролю за туберкульозом з множинною медикаментозною стійкістю (ММС-ТБ) згідно з міжнародними стандартами у чотирьох пілотних регіонах. Стандартизоване та розширене лікування ММС-ТБ згідно з міжнародними стандартами відповідатиме нагальним потребам поліпшення результатів лікування мультирезистентного туберкульозу і запобігання появі туберкульозу з широкою медикаментозною стійкістю (ШМС-ТБ).

5. Впроваджувати спільну діяльність із боротьби з ВІЛ-асоційованим ТБ. Проведення спільних заходів із боротьби з ВІЛ-асоційованим ТБ покращить доступ до послуг і завдяки цьому — до виявлення та лікування пацієнтів з ко-інфекцією в умовах швидкого зростання епідемії ВІЛ та високої смертності ВІЛ-інфікованих внаслідок захворювання на  туберкульоз.

6. Розширити та удосконалити контроль за туберкульозом у закладах пенітенціарної системи.

7. Підтримати розширення СТОП-ТБ-стратегії шляхом впровадження технологій адвокацій, комунікацій та соціальної мобілізації. Впровадження скоординованої національної стратегії боротьби з туберкульозом стане можливим завдяки існуючій політичній підтримці та виділенню ресурсів на боротьбу з туберкульозом на всіх рівнях, зменшенню стигми та дискримінації пов’язаних з туберкульозом як в системі охорони здоров’я, так і в суспільстві; надасть соціальну підтримку уразливим групам населення при виявленні випадків захворювання на туберкульоз і завершенні лікування та розширить доступ до протитуберкульозної допомоги шляхом залучення нових партнерів.

Згідно з цією Заявкою планується отримати від Глобального фонду фінансування у розмірі 94 682 871 дол. США на 5 років для здійснення основних заходів з контролю за туберкульозом в Україні.

Учасники прес-конференції зокрема відзначили, що кількість і потенціал інституцій та організацій недержавного сектора, які залучені до діяльності з протидії епідемії туберкульозу, є досить незначними порівняно з кількістю недержавних ВІЛ-сервісних організацій. Разом з тим, зміцнення організаційного потенціалу та відповідний розвиток і навчання персоналу цих організацій могли б суттєво зменшити навантаження на  державний сектор у протидії епідемії туберкульозу, особливо в частині інформування, консультування та надання необхідних соціальних послуг хворим, їх родинам і спільнотам, до яких вони належать.

Зокрема на такі цілі будуть направлятися кошти, надані Глобальним фондом.

Олександр Устинов, фото автора

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи