Чи на часі внесення змін до наказу МОЗ № 360?

Під час наради в Кабінеті Міністрів України щодо забезпечення доступності для населення якісних лікарських засобів (ЛЗ), виробів медичного призначення і медичного обладнання, яка проходила під головуванням Прем’єр-міністра України Миколи Азарова 16 червня поточного року, було піднято питання щодо рецептурного відпуску ЛЗ. Зокрема, Міністерству охорони здоров’я України було доручено забезпечити виписування рецептів на монопрепарати за міжнародними непатентованими назвами. На виконання цього доручення МОЗ було підготовлено проект наказу «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 19.07.2005 р. №?360», що був оприлюднений на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України (www.moz.gov.ua) 20?липня. Але чи на часі такі зміни? Та що взагалі думають експерти фармацевтичного ринку стосовно рецептурного відпуску ЛЗ? Сьогодні на ці питання відповідає Володимир Ігнатов, виконавчий директор «AIPM Ukraine».

Володимир Ігнатов Хотів би почати нашу розмову з історії, яка, на жаль, повторюється, — кілька років тому депутат Державної Думи Росії, пов’язаний з фармацевтичним бізнесом, виніс на розгляд Думи законопроект про те, що всі препарати, які постачаються на ринок, повинні пакуватися в білі коробочки з генеричною назвою на упаковці. Що з цього вийшло — відомо…

Так, в Україні існує низка проблем, пов’язаних з рецептурним відпуском ЛЗ. Одна з них безпосередньо стосується дотримання правил виписування рецептів лікарями та рецептурного відпуску ЛЗ в аптечних закладах. Про необхідність вирішення цієї проблеми мова йшла давно, але за існуючої моделі охорони здоров’я це практично неможливо.

В Україні вартість медикаментозного лікування на 85–90% відшкодовується за рахунок коштів пацієнтів або їх родин. Будь-які спроби адміністративно змінити взаємовідносини на фармринку між споживачами та операторами лише призведуть до погіршення ситуації з забезпеченням населення ЛЗ зокрема й у сфері охорони здоров’я загалом, яка і так доволі складна.

Поясню чому. В розвинених країнах, де система охорони здоров’я функціонує на засадах страхової медицини та діє ефективний механізм відшкодування пацієнту вартості амбулаторного споживання ЛЗ (реімбурсація), а в стаціонарах пацієнти забезпечуються необхідними ліками, рецепт є фінансовим документом, який дає можливість споживачеві отримати необхідний препарат безкоштовно або сплативши лише частину його вартості.

Сьогодні в Україні не існує механізму відшкодування вартості лікування з боку держави, отже рецепт не несе жодного економічного навантаження. На моє глибоке переконання, до тих пір, поки рецепт не стане документом фінансового обліку, система рецептурного відпуску ЛЗ не працюватиме та не матиме сенсу.

У проекті наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 19.07.2005 р. №?360» пропонується виписувати рецепти на монопрепарати за міжнародними непатентованими назвами. В Україні немає затверджених на державному рівні протоколів лікування різних патологій, які б гарантували пацієнту певний обсяг та стратегію медичної допомоги та відповідний рівень витрат з боку держави.

Дуже важливо розуміти, що рівень якості, ефективності та безпеки препаратів, що знаходяться в обігу на українському фармацевтичному ринку, — різний, а формулярна система, яка передбачає обгрунтований відбір ЛЗ лише з доведеною якістю та клінічною ефективністю, в нашій країні знаходиться на етапі становлення.

Для професіоналів системи охорони здоров’я цілком зрозуміла й різна клінічна ефективність препаратів з однією генеричною назвою — різні джерела надходження активних субстанцій та домішки у них, різні технології виробництва, і головне — різний рівень самого виробництва. Всі пам’ятають випадок, коли один з українських народних депутатів — лікарів так і не отримав клінічного ефекту від застосування фуросеміду, придбаного в аптеці. Препарат зареєстрований, його якість, ефективність та безпека підтверджені під час державної реєстрації, але клінічно — повне фіаско.

А взагалі — яким чином лікарі зможуть лікувати пацієнтів, яким треба підбирати препарати з урахуванням клінічного ефекту?

З практичної точки зору ці новації призведуть до колапсу всієї системи первинної допомоги. Державі необхідно забезпечити лікарів бланками рецептів в достатній кількості, і ця кількість бланків повинна постійно підтримуватися. Слід враховувати й те, що щорічно в Україні реалізуються сот­ні мільйонів упаковок рецептурних ЛЗ. За умови дотримання лікарями правил виписування рецептів, а аптечними працівниками — порядку відпуску рецептурних ЛЗ, потреба у бланках рецептів в Україні значно зросте — збільшаться і витрати системи охорони здоров’я, які ніяким чином не поліпшують становище пацієнта. Але користь від цього дуже сумнівна.

Далі значно зросте навантаження на лікарів первинної ланки. Черги перед кабінетами лікарів у поліклініках збільшаться. Оскільки в Україні налічується значна кількість хронічних хворих, збільшенню черг сприятиме необхідність постійних візитів пацієнтів або їх родичів до поліклініки лише за рецептом. Очевидно, що таким чином створюються умови для розвитку нового виду корупції в лікувально-профілактичних закладах.

З іншого боку, в стаціонарах пацієнти або члени їх родини також вимушені самостійно купувати необхідні ЛЗ, тому що лікарні не мають у своєму розпорядженні достатнього асортименту препаратів у необхідній кількості. Отже, і лікарів стаціонарів також слід повністю забезпечити бланками рецептів. Я вже не кажу про те, що деякі пацієнти, отримавши такий рецепт від лікаря стаціонара, підуть з ним в прокуратуру та суд захищати своє право на безоплатну медичну допомогу, гарантоване Конституцією України, ст. 49.

Таким чином, пацієнт, який самостійно оплачує вартість лікування, отримавши рецепт, в якому зазначена міжнародна непатентована назва ЛЗ, прийде в аптеку і просто не буде знати, який саме препарат слід обрати. Швидше за все, він буде звертатися до провізора з проханням розповісти йому, які препарати з такою міжнародною непатентованою назвою є в наявності, яка між ними різниця, який з них краще обрати та чому. Очевидно, що це призведе до збільшення черг в аптечних закладах та навантаження на їх співробітників. І знову-таки виникає питання: яка від цього користь?

Отже, запровадження сьогодні таких змін до наказу Міністерства охорони здоров’я від 19.07.2005 р. №?360?призведе до виникнення додаткових труднощів у пацієнта під час придбання препаратів, у лікарів та провізорів — під час виконання їхніх професійних обов’язків.

На мою думку, внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я від 19.07.2005 р. №?360 — передчасний крок. Спочатку треба забезпечити стаціонари ліками і розробити ефективний механізм повного або часткового відшкодування пацієнту вартості амбулаторного застосування ЛЗ та одночасно з запровадженням цього механізму ввести норму щодо обов’язкового дотримання правил виписування рецептів та порядку відпуску рецептурних ЛЗ згідно з формулярами.

Після того як в Україні буде функціонувати реімбурсація і формулярна система, а лікарі суворо дотримуватимуться затверджених на державному рівні протоколів лікування, потреба запроваджувати норму щодо виписування рецептів на монопрепарати за міжнародними непатентованими назвами відпаде сама собою або трансформується відповідно до реалій ринку.

Олена Приходько,?
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Александр 28.08.2010 10:52
Жаль, что тебя не услышат
Сергій 31.08.2010 9:54
Правильна стаття. У 2005 тодішній міністр ОЗ Поліщук вже наробив дурниць із цим рецептурним відпуском, які викликали паніку серед населення. Видно, хтось в держлікінспекції захотів повторити його "подвиг". Ідея непродумана й шкідлива.
татьяна 01.09.2010 6:33
Я первостольник , с ужасом думаю о том, в каких психологически тяжелых условиях придется работать, ведь удар придется брать на себя...Наши уважаемые врачи, кажется , уже давно забыли правила выписывания рецептов, латынь...Да и к чему им лишняя морока.А толпы людей в поликлиннике ... Картина безрадостная.Не готова наша медицина к такому.
Віктор 02.09.2010 12:23
Як що відпуск по рецептам проводить так як пропонує держлік служба, то МВД пересажає усіх "первостольников". Потрібно заробітну плату нараховувати по кількості відпущених рецептів після впровадження норм страхової медицини. Віктор.
татьяна 02.09.2010 6:56
увы, первостольники всегда являются заложниками ситуации: лавировать между приказами с одной стороны, и увеличением прибыли, с другой, что главное для любого даботодателя.А по поводу страховой медицины, мне кажется, она у нас даже не в зародыше...
Наталия 03.09.2010 10:03
Разумные аргументы!! Очень хотелось бы, что бы их увидели и услышали авторы проэкта!!! Особенно точно подмечено о разности клического эфекта у разных генериков. В моей практике было место конфликту с врачем, когда я, по просьбе пациента, заменила дорогой брендовый препарат его украинским аналогом....
Татьяна 05.09.2010 12:01
Очень хорошая и трезвая мысль. Хотелось что бы ее услышали наши законотворители, а то в последнее время они похоже не ведают что пишут и не думают, как это воплощать в жизнь. Может, если бы они постояли за первым столом в аптеке, то мысли появились другие.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*