Безпека імунопрофілактики: як повернути довіру до вакцинації?

Участь у цьому авторитетному форумі взяли представники МОЗ України, Національної академії медичних наук України, Державного експертного центру МОЗ (далі — ДЕЦ), громадських та міжнародних організацій, партнерів, а також запрошені гості з Австрії, Німеччини, Великобританії, Швеції, Білорусі, Вірменії, Азербайджану, Узбекистану, Молдови, Киргизстану, Нідерландів, Швейцарії та США. Відзначимо, що цей захід включено до Реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій, які проводитимуться у 2019 р., затверджений Міністерством охорони здоров’я України та Національною академією медичних наук України.

Перший день П’ятої науково-практичної конференції охопив багато цікавих організаційних та методичних аспектів, пов’язаних із нормативно-правовим супроводом лікарських засобів. Варто зазначити, що робота тривала паралельно в 3 конференц-залах, тож кожен учасник заходу міг обрати найбільш цікаву для себе тему.

У рамках секційних засідань розглядалися такі напрямки, як система управління ризиками та управління сигналами, біоеквівалентність та лікарський моніторинг, а також питання безпеки на етапі розробки лікарського засобу.

Крім цього, темою для окремої секції стала безпека імунопрофілактики. Під час розгляду цього важливого та актуального для України питання були представлені наступні доповіді: «Інформування про безпеку вакцин — підвищення довіри до вакцин», Лембіт Раго, Рада міжнародних організацій медичних наук (Council for International Organizations of Medical Sciences — CIOMS), Швейцарія; «Несприятливі події після імунізації, що спричинені психологічним стресом при імунізації — питання та відповіді», Олег Бенес, Європейське регіональне бюро ВООЗ; «Досвід здійснення фармаконагляду за вакцинами в Черкаській області», Ірина Шуляренко, Департамент охорони здоров’я Черкаської обласної державної адміністрації; «Вакцинація при різних клінічних станах: рекомендації НТГЕІ», Федір Лапій, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Також на особливу увагу заслуговує засідання круглого столу «Вакцинація — захисти себе, щоб не стати мішенню», модератором якого стала Валерія Васильєва, заступник директора з питань фармаконагляду ДЕЦ.

У ході засідання було розглянуто питання щодо захворювання на керовані інфекції, зокрема дифтерію, кір в Україні при порівнянні з країнами Європи та США, представлені дані про частоту розвитку побічних реакцій при застосуванні вакцин в Україні та інших країнах світу за даними бази ВООЗ, приділялася увага принципам роботи з батьками дітей, які потребують вакцинації, та значення комунікацій у програмі імунопрофілактики.

У дискусії взяли участь Вікторія Саєнко, ДЕЦ, Олександр Заїка, Центр громадського здоров’я МОЗ України (далі — ЦГЗ), Вікторія Задорожна, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», Людмила Чернишова, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Тетяна Князька, Департамент охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації, Тимофій Бадіков, ГО «Батьки за вакцинацію» та ГО «Платформа здоров’я», Людмила Ярко, МОЗ України.

Під час обговорення Олександр Заїка, начальник відділу імунізації ЦГЗ, зазначив:

«ЦГЗ є прихильником вакцинації. Щороку ми вакцинуємо своїх працівників. Таким чином нам вдається на власному прикладі показати, що вакцинація працює. Також під керівництвом ЦГЗ діє програма підготовки польових епідеміологів. Вже друга когорта навчена. Резиденти цієї програми в період спалаху кору проводили в Чернівецькій обл. коротке дослідження, яке було присвячене визначенню бар’єрів вакцинації. Метою дослідження було визначити причини, з яких батьки відмовляються від щеплення своїх дітей. Було встановлено, що 30% опитуваних в цілому не довіряють системі вакцинації в Україні. Крім того, 20% взагалі не вірять в якість вакцин. Тобто наразі є над чим думати та працювати», — зазначив О. Заїка.

Слід відмітити, що відділ імунізації ЦГЗ розробляє стратегію своєї роботи разом із міжнародними партнерами, такими як ВООЗ та ЮНІСЕФ. З цього приводу спікер відмітив, що наразі відділ розширюється, і незабаром аналогічні структури працюватимуть у регіональних ЦГЗ.

У свою чергу, Тимофій Бадіков нагадав, що у вересні 2019 р. в Брюсселі Європейська комісія спільно із ВООЗ провели Глобальний вакцинний саміт. Одним із результатів цього саміту є публікація 10 заходів з вакцинації для всіх.

Особливу увагу спікер звернув на пункт 5 даної публікації, який закликає «використовувати можливості цифрових технологій, щоб посилити моніторинг ефективності програм вакцинації».

У даному контексті Т. Бадіков відмітив, що в Україні має існувати єдина система фіксування несприятливих подій після імунізації, яка даватиме лікарям можливість легко реєструвати необхідну інформацію, а органам влади — швидко її відслідковувати та приймати стратегічні рішення.

Також Т. Бадіков зробив акцент на пункті 9 публікації, у якому зазначена наступна рекомендація: «Розширювати права і можливості медичних працівників на всіх рівнях, а також засобів масової інформації, для надання ефективної, прозорої й об’єктивної інформації для суспільства і боротьби з фейковою інформацією, у тому числі й шляхом взаємодії з платформами соціальних мереж і технологічними компаніями».

Спікер нагадав випадок, коли під час спалаху поліомієліту в Україні була створена комунікаційна група, до складу якої входили представники ЮНІСЕФ, ВООЗ, МОЗ України, Rotary International, а також українських громадських організацій. Дана група мала певний комунікаційний план та постійно проводила зустрічі для обговорення оперативної інформації.

На думку Т. Бадікова, такий підхід є вкрай доцільним. Створення комунікаційної групи дозволяє різним відомствам ефективно комунікувати між собою, узгоджувати та перевіряти інформацію. Адже однією зі значних перешкод у підвищенні рівня охоплення вакцинацією є саме поширення неперевірених та неузгоджених даних.

У зв’язку з цим спікер вважає, що для більш ефективного контролю за інформацією має бути затверджена державна комунікаційна стратегія. Поміж іншого, вона має включати певний аспект відповідальності керівників державних органів за розповсюдження недостовірних та неузгоджених даних стосовно вакцинації.

Також деякі проблеми, які стосуються реєстрації та аналізу несприятливих подій після імунізації, висвітлила Тетяна Князька. Спікер зазначила, що на сьогодні на території Київської обл. зареєстровано багато фізичних осіб — підприємців (ФОП) і приватних клінік. Згідно з чинним законодавством дані приватні організації мають змогу подати до Департаменту охорони здоров’я заявку, відповідно до якої готується наказ про розподіл імунобіологічних препаратів для цих приватних структур. Однак, на думку спікера, фахівці ФОП та приватних клінік також повинні виконувати діючі накази МОЗ України. Особливо ті, що стосуються контролю за несприятливими подіями після імунізації.

Про стан охоплення вакцинацією в Україні та в інших країнах світу розповіла Вікторія Задорожна. Вона відмітила, що ситуація з імунізацією, що склалася в Україні за останні 10 років, є критичною.

«Певні вікові групи вакцинувалися лише на 20–40% замість 95%, які необхідні для того, щоб ми мали стабільну та більш-менш контрольовану ситуацію. Аналіз за 6 міс цього року свідчить про те, що, на жаль, цьогоріч нам не вдасться досягти рівня охоплення вакцинацією проти більшості інфекцій у 95%. Тому ми повинні докладати всіх зусиль для того, щоб налагоджувати комунікацію із батьками та ЗМІ. Або шукати інші шляхи впливу», — підкреслила В. Задорожна.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!