Pharma Day: представники ринку обговорили регулювання та захист фармацевтичного бізнесу

13 листопада компанією KPMG Україна проведено семінар «Pharma Day», який став платформою для обговорення різних аспектів ведення фармацевтичного бізнесу. У заході взяли участь представники національних та зарубіжних фармацевтичних компаній, Агентства США з міжнародного розвитку (United States Agency for International Development — USAID) та Антимонопольного комітету України (АМКУ). Під час заходу обговорювалися актуальні інструменти захисту фармацевтичного бізнесу, а також юридичні, бухгалтерські, податкові та фінансові аспекти ведення фармацевтичного бізнесу, актуальні питання трансферного ціноутворення, нагальні питання законодавства у сфері конкуренції на фармацевтичних ринках. У даній публікації висвітлено питання регулювання конкуренції на фармринку, підвищення доступності лікарських засобів для населення, способи боротьби з рейдерством тощо. Податкові, фінансові аспекти та трансфертне ціноутворення на фармацевтичному ринку будуть розглянуті в наступній публікації.

Питання регулювання цін та підвищення доступності лікарських засобів для населення висвітлив Дін Вільямсон, експерт проєкту Програми міжнародної технічної допомоги USAID та радник Федеральної торгової комісії США при АМКУ. На його думку, механізм встановлення граничних цін на лікарські засоби в Украї­ні є малоефективним з точки зору підвищення доступності лікарських засобів для населення. Застосовуючи регулювання цін, держава вважає, що без нього виробник встановить свою «монопольну» ціну на лікарський засіб, а при запровадженні цінового регулювання змусить виробника її знизити, що сприятиме підвищенню доступності таких ліків.

Однак Д. Вільямсон вважає, що шляхом обмеження цін на ліки інколи держава може досягти протилежного результату. На його думку, для покращення доступу населення до лікарських засобів державі замість регулювання цін слід заохочувати виведення на ринок конкуруючих ліків — оригінальних і генеричних. Тобто чому б виробникам оригінальних препаратів не пропонувати споживачам конкурентні варіанти своєї продукції, коли такі виробники одночасно виробляють та реа­лізовують високоприбуткові оригінальні лікарські засоби та менш прибуткові їх еквівалентні генеричні копії. З одного боку, здається, що реалізовувати високоприбуткові оригінальні препарати вигідніше, ніж генеричні. З іншого — в усьому світі компанії в різних сферах економіки реалізують високовартісні продукти поряд із низьковартісними. Наприклад, авіакомпанії продають на один і той самий рейс як високоприбуткові квитки І класу, так і квитки економ-класу.

Виробництво та реалізація виробником генеричних препаратів на свої ж оригінальні препарати розширюватиме асортимент ліків, який охоплює споживачів з різним рівнем доходу. Тим самим збільшуватимуться як прибуток виробника, так і доступ споживачів до лікарських засобів.

ВНЕСОК АМКУ В РОЗВИТОК КОНКУРЕНЦІЇ НА ФАРМРИНКУ

Катерина Орличенко, завідувач аналітичного сектору департаменту досліджень і розслідувань виробничої сфери, фармацевтики та ритейлу АМКУ, розповіла про внесок АМКУ в розвиток конкуренції на фармацевтичних ринках. У доповіді було висвітлено дії регуляторів та учасників фармацевтичних ринків, які можуть негативно впливати на конкуренцію, вжиті АМКУ заходи з адвокатування конкуренції. Також було презентовано аналіз стану втілення в життя протягом 2017–2019 рр. пропозицій, викладених у звіті комітету за результатами комплексного дослідження фармацевтичних ринків за період 2014 – І півріччя 2016 р.

Людмила Лапчик, радник відділу надання юридичних послуг KPMG, зауважила, що АМКУ має право надсилати запити суб’єктам господарювання щодо отримання від них інформації, в тому числі з обмеженим доступом (наприклад банківську таєм­ницю), які необхідні АМКУ для виконання покладених на нього законодавством завдань. Влітку 2019 р. АМКУ видано інформаційний лист № 70‑01 «Про запитування інформації органами Антимонопольного комітету України та застосування відповідальності за порушення, пов’язані із запитуванням інформації», який поставив крапку в дискусії стосовного того, в яких випадках АМКУ має право запитувати інформацію та в якому обсязі, оскільки, аналізуючи Закон України «Про Антимонопольний комітет», суб’єкти господарювання вважали, що АМКУ має право запитувати інформацію у разі розгляду заяви або справи про порушення конкурентного законодавства; проведення перевірки суб’єктів господарювання; проведення дослідження відповідного ринку. Однак у своєму інформаційному листі АМКУ повідомив, що, окрім вищезгаданих підстав, АМКУ може запитувати інформацію ще в разі здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції в цілому, а не в конкретних випадках.

Даний лист базується на судовій практиці, яка сформувалася за останні роки, в якій суди підтримують АМКУ в частині того, що законодавство не містить вичерпного переліку випадків, коли АМКУ має право запитувати необхідну йому інформацію. Тому доповідач наголосила на необхідності дотримання законодавства та надання АМКУ необхідної йому інформації. В іншому разі на суб’єкта може бути накладено штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

НОВОВВЕДЕННЯ В КОРПОРАТИВНОМУ КОМПЛАЄНСІ

Про зміни в регулюванні корпоративного комплаєнсу розповів Ярослав Чекер, адвокат, радник відділу надання юридичних послуг KPMG. Він нагадав, що в 2018 р. Парламентом прийнято Закон України № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яким внесено ряд нововведень в діяльність товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

Зокрема, доповнено перелік органів управління ТОВ новим органом — наглядовою радою; надається дозвіл проводити загальні збори учасників товариства у режимі відеоконференції та за допомогою заочних голосувань, коли учасник товариства шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі бере участь у загальних зборах.

Окрім цього, якщо інше не встановлено статутом товариства, рішення загальних зборів учасників товариства дозволяється приймати і шляхом опитування, окрім питань про:

  • обрання та припинення повноважень членів наглядової ради та виконавчого органу;
  • внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;
  • злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення товариства, затвердження статутів правонаступників;
  • ліквідацію товариства;
  • визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства у випадках, передбачених цим законом;
  • виключення учасника з товариства.

Ці способи проведення загальних зборів знач­но спростили їх проведення, якщо учасники знаходяться не в Україні.

Законом № 2275 зазначені три обов’язкові складові статуту ТОВ: назва товариства, органи управління товариством та положення щодо вступу/виходу з товариства. Незважаючи на те що закон № 2275 передбачив всього 3 обов’язкові положення, KPMG радить максимально чітко зазначати в статуті взаємовідносини між учасниками, особливо в ТОВ з двома й більше учасниками, які не є пов’язаними між собою особами.

Спікер звернув увагу, що законом № 2275 не вирішено проблему з наданням безповоротної фінансової допомоги пов’язаній особі. Наприклад, якщо пов’язана особа знаходиться в стадії ліквідації та їй донараховано певні податкові зобов’язання під час ліквідаційної перевірки. Для того щоб надати безповоротну фінансову допомогу у таких випадках, слід передбачити в статуті можливість її надання, в іншому разі це заборонено законодавством.

Нововведенням є й поява в діяльності ТОВ знач­них правочинів та правочинів із заінтересованістю. Так, значними визначено правочини, вартість яких перевищує 50% вартості чистих активів ТОВ відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності. При цьому законом № 2275 також дозволяється, щоб учасники товариства самостійно в статуті визначили критерії для правочинів, які визначалися б як значні. Наприклад, можна зазначити в статуті, що учасники товариства самостійно шляхом прийняття рішення загальних зборів визначають правочини значними або зазначити, що до компетенції наглядової ради віднесено визначення правочинів значними.

Правочин із заінтересованістю визнається, коли він укладається товариством з будь-ким із таких осіб:

  • посадовою особою товариства або її афілійованою особою. У таких випадках директор товариства повинен подавати списки своїх афілійованих осіб. Якщо він цього не робитиме, то з ним може бути достроково припинено договір;
  • учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20% статутного капіталу товариства, або його афілійованими особами;
  • юридичною особою, в якій посадова особа чи учасник одного товариства є членом органу цієї юридичної особи;
  • іншою особою, визначеною статутом товариства.

Правила щодо правочинів із заінтересованістю застосовуються виключно в разі, якщо учасниками товариства встановлено у статуті порядок погодження таких правочинів. Обов’язок учасника повідомляти інформацію про афілійованих осіб або зміну такої особи може бути передбачений у корпоративному договорі.

АНТИРЕЙДЕРСЬКИЙ ЗАХИСТ БІЗНЕСУ

Я. Чекер звернув увагу, що популярними схемами рейдерства в Україні є використання підроблених документів про перехід права власності на корпоративні права або нерухоме майно; вчинення реєстраційної дії на підставі підробленого або неіснуючого рішення суду тощо.

На сьогодні правозастосовна практика вже кваліфікувала дії рейдерства за різними статтями Кримінального кодексу України, зокрема, шахрайство, підробка документів, протиправне заволодіння майном та інше.

Доповідач підкреслив, що наразі бізнесу доступні такі превентивні заходи проти рейдерства, як:

  • перевірка на наявність судових справ на майнові права;
  • розробка заходів щодо недопущення корпоративних конфліктів, політики співпраці з контрагентами; оптимізація й створення захищеної структури бізнесу та інвестицій;
  • заходи щодо захисту активів, у тому числі об’єктів інтелектуальної власності;
  • відстеження даних в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Для цього можна використовувати такі електрон­ні додатки, як OpenDataBot, ПриватБанк, YouControl, Liga, Vkursi.

У разі проявів рейдерства суб’єкти господарювання для захисту своїх законних прав можуть подавати скарги до Антирейдерської комісії при Міністерстві юстиції України; заяви в націо­нальну поліцію, прокуратури, звертатися в посольство, якщо це компанія з іноземними інвестиціями, до бізнес-омбудсмена, а також подавати позовні заяви до суду.

Євген Прохоренко,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи